ОАСК знешкоджено, але його судді залишаються на зарплаті

І знову в центрі суспільної уваги скандальний Окружний адміністративний суд Києва. Втім, на цей раз у позитивному сенсі: довгоочікувана ліквідація ОАСКу — “гордості” української судової системи — який багато років ганьбив і нищив нашу державу нарешті відбулася. 13 грудня депутати Верховної Ради, а згодом президент поставили жирну крапку. Такого суду в Україні більше не існує.

Що буде натомість, адже справи комусь же треба розглядати?

А натомість створиться новий суд — Київський міський окружний адміністративний суд (КМОАС). Звісно, це станеться не завтра, не через тиждень і навіть не через кілька місяців. Зрештою, якщо провести аналогію із Вищим антикорупційним судом (ВАКС), який на сьогодні вважається, без перебільшень, ледь не еталоном, то від першої згадки про нього до старту роботи також пройшло немало часу. Так буде й з КМОАС. А поки — усі справи ОАСК розглядатиме Київський окружний адміністративний суд (КОАС).

Очевидно, знайдуться ті, хто скаже: ну, від такої кількості абревіатур сам чорт ногу зламає, але нехай, важливіше інше — це ж не зміна вивіски, правда? Простіше кажучи, які є гарантії, що “досвід” ОАСК не відтвориться в його наступнику — КМОАС? Та хвилює не тільки це: що конкретно можна сказати про майбутнє Павла Вовка, який очолював ОАСК, та його “вовче кодло”? Скажемо так, в українському суспільстві побутує певний скепсис відносно торжества справедливості, мовляв, а чи не опиняться раптом ці особи десь в Австрії, куди, наприклад, уже встиг чкурнути колишній голова Конституційного суду Олександр Тупицький? До речі, а де Вовк зараз — він узагалі в Україні, чи ні?

Як бачимо, питань багато, зокрема й риторичних. Тим не менш, спробуємо на деякі знайти відповіді.

Щоб не стати ОАСК №2 та, головне, без “вовків у мантіях”: три гарантії для нового суду

Учасник Автомайдану, юрист Центру протидії корупції Вадим Валько стверджує, що гарантії передбачені законодавчою процедурою.

“Створити новий суд, тобто вирішити питання його повного організаційного забезпечення — це нескладно. Можливо, КМОАС знаходитиметься навіть у приміщеннях ОАСК, що на вулиці Петра Болбочана, 8. Важливіше — набрати в цей суд доброчесних, незаплямованих суддів, які зможуть назавжди вивітрити звідти вовчий дух, які не асоціюватимуться з корупцією”, - каже він.

І цим займатимуться такі суддівські органи як Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) та Вища рада правосуддя (ВРП).

“Відбір нових суддів у новий суд — це безпосередньо їхня юрисдикція. Вони проводитимуть конкурси, оцінюватимуть потенційних кандидатів на посади. Реформування цих органів, яке розпочалося ще минулого року, досі триває. І завершиться десь весною 2023-го. Тобто поки слідкуємо за оновленням складу ВККС і ВРП. Це зараз важливо, - наголошує юрист. - Адже від якості відбору кандидатів у члени згаданих органів залежатиме якість і гарантії того, що новостворений КМОАС не стане другим ОАСК”.

Пан Валько наводить у приклад Вищий антикорупційний суд. До процесу його створення були залучені міжнародні експерти, які займалися добором суддів.

“У випадку з КМОАС будуть не міжнародні експерти, а члени ВККС і ВРП. Але, що важливо, членів цих органів відбирали якраз “міжнародники” — люди з бездоганною репутацією. Тому, скажемо так, це дає певні сподівання, що реформа вищих органів судового врядування буде успішною, а відтак дозволить створити на місці ОАСК справді новий, а головне — справедливий суд”, - каже експерт ЦПК.

Тож перша і ключова гарантія...

“Прозорий конкурсний відбір суддів з обов'язковою перевіркою на доброчесність кандидатів — це догма. Також, звісно ж, якісна робота ВРП щодо покарання суддів за порушення в межах дисциплінарних проваджень. Ну і, врешті, обвинувальний вирок ВАКС у справі Вовка і Ко стане найпотужнішим сигналом для майбутніх суддів, що у разі відтворення ганебних практик їх чекає та ж доля”, - доповнює керівник судового напрямку Центру протидії корупції Галина Чижик.

Про Павла Вовка і його “соратників” йтиметься нижче.

Друга гарантія — громадянське суспільство та ЗМІ, які всі ці роки не дозволяли спустити на гальмах судову реформу.

“Громадськість та медіа повинні зробити так, щоби новий суд не асоціювався виключно зі зміною вивіски, а щоби туди не потрапили «зашкварені» особи. Тож продовжуємо пильно стежити за тим, що відбуватиметься далі та які рішення ухвалюватимуться”, - акцентує Вадим Валько.

Третя гарантія — забрати у новоствореного суду можливість розгляду топових справ загальнодержавного значення, які впливають буквально на життя кожного громадянина, а не тільки на жителів Києва та області.

“Для розгляду справ національного рівня треба створити новий суд — Вищий адміністративний суд. Необхідних законопроектів поки немає, але, нагадаю, що ідея створення ВАС включена до проекту Стратегії правової реформи на 2021-2023 роки, представленої Офісом президента, - звертає увагу глава правління фундації DEJURE Михайло Жернаков. - Наразі ж, і це на сьогодні єдиний з можливих варіантів, - можна тимчасово передати такі справи до Верховного суду”.

Безумовно, до ВСУ також є багато запитань. Але це буде хоча б логічне рішення, коли цей суд і його Велика Палата як апеляційна інстанція, а не якийсь міський адмінсуд, розглядатимуть найважливіші справи держави.

До речі, запитання: Київський окружного адмінсуду (КОАС), якому тимчасово передають усі справи ОАСК також далеко не Високий суд Лондона.

“Серед суддів КОАС є багато цікавих особистостей, і вони можуть “начудіть” чимало до того, як буде створений новий КМОАС”, - застерігає пан Жернаков.

Та й у Павла Вовка там є зв’язки. Власне, а де їх тільки у нього немає...

“Але треба розуміти, що не існує якогось ідеального варіанту, аби і ОАСК ліквідувати, і всі його справи одразу передати в чесні руки... Нічого, КОАС — це точно не ОАСК. А там бач — відберуть доброчесних кандидатів, створять новий суд і все запрацює, як треба. Думаю, робота КМОАС стартує десь о другій половині 2023 року” - прогнозує Вадим Валько.

Вовче кодло: що буде із колишнім головою ОАСК та його «товаришами»?

Про Павла Вовка, його заступника, а також п’ятьох інших суддів ОАСК — уже сказано багато. Тож, мабуть, немає сенсу повторювати. Натомість, подальша участь цієї “компашки” — це справді цікаво.

Втім, мусимо одразу ж попередити: авгієві стайні ми вичистимо не скоро.

Ліквідація ОАСК означає, що суд перестає здійснювати свою діяльність. Але його співробітники статус судді не втрачають.

“Тобто на даний момент Вовк і Ко просто не зможуть розглядати справи, бо немає суду, але суддями, на жаль, вони залишаються”, - каже Вадим Валько.

Більш того, Вовк і його “соратники” навіть зможуть податися на конкурс у майбутній суд — КМОАС. Ще раз: ліквідація ОАСК не означає автоматичне звільнення його суддів.

«Їхній статус судді залишається незмінний, а чіткий перелік підстав для звільнення чи припинення повноважень передбачений Конституцією. Звісно, не перебуваючи на посаді судді ОАСК, вони не зможуть реалізовувати свої повноваження. Тобто будуть суддями без суду, але при цьому отримуватимуть зарплату», - додав експерт з питань правової політики Максим Костецький.

А ще — на них поширюються гарантії суддівської недоторканості. Суддів ОАСК не можливо кинути в СІЗО чи під домашній арешт. Бо на це потрібна згода ВРП, а ВРП на сьогодні поки не повноважна. Як уже було згадано, реформування цього суддівського органу ще триває. Мінімальної кількості членів (а це 15 осіб) — немає.

Тому єдине, що суддям ОАСК на сьогодні загрожує — вони не зможуть і далі вершити своє кривосуддя. Так, українському суспільству цього недостатньо. Але це хоча б вже щось, аніж взагалі нічого. Принаймні, поки що.

“Пам’ятаєте скандал з “плівками Вовка”. Так от, по цій справі існує як мінімум два кримінальні провадження”, - нагадує па Валько.

По цих справах досудове розслідування вже завершено.

“Перша справа, думаю, невдовзі піде до суду. На жаль, не в Антикорупційний, а в Печерський, тобто за місцем вчинення можливих злочинів. Щодо другої, то вона з червня ц.р. перебуває, на щастя, в Антикорсуді. Вже скеровано обвинувальний акт. Є десять обвинувачених, зокрема Павло Вовк і шість суддів ОАСК, які, до речі, були на останньому засіданні у листопаді. Терміни серйозні, бо йдеться про створення злочинної організації, втручання в органи суддівського врядування, захоплення влади, зловживання впливом. Їм може світити до 12 років із конфіскацією”, - розповідає юрист.

Звісно, судова тяганина може тривати не один рік. Після ліквідації ОАСК вплив Вовка став менший. Тому не виключено, що може покинути межі країни. Грошей у нього достатньо.

“Безумовно, Вовк і його “зграя” зможуть опинитись десь у Відні чи деінде лише якщо їм хтось дозволить це зробити. Переконана, що в української влади,а особливо зараз, є всі інструменти для того, аби не дозволити їм втекти”, - наголошує Галина Чижик.

Експерти кажуть, що станом на кінець листопада — початок грудня Павло Вовк точно був в Україні.

“Як я уже казав, він особисто з’явився на засідання Антикорсуду в листопаді. І там, до слова, звучала інформація, що він уже виїжджав за кордон і повертався. Тобто, виходить, що в нього зараз немає зобов’язання не покидати територію України чи межі Києва та області. Отже, теоретично, Вовк може спробувати чкурнути й не зупиниш”.

Але якщо Павло Вовк утече, то його можуть оголосити в міжнародний розшук.

“А він фігурує по корупційній справі. Тож йому не так і просто буде говорити про те, що, мовляв, відносно нього — це політичне переслідування”, - підкреслив юрист ЦПК.

Нарешті прокурорам на сьогодні нічого не мішає звернутися із клопотанням про запобіжний захід для Вовка у вигляді особистого зобов’язання або додаткових обов’язків. І це, що важливо, можна навіть робити без згоди ВРП.

“Нагадаю, що раніше Павла Вовка вже оголошували в розшук. Детективи НАБУ не могли йому повістку вручити, він постійно від них переховувався, - каже Вадим Валько. - А беручи до уваги нові обставини щодо ліквідації ОАСК — існують побоювання, що він знову може переховуватися. Теоретично обґрунтувати цей ризик можна й надіти на Вовка браслет, аби не покидав якщо не межі Києва та області, то хоча б територію України, щоб він здав усі закордонні паспорти”, - резюмував Вадим Валько.

Коротше: Вовк – це хвороба, яка лікується важко і довго. Наберемося твердості і терпіння.

Мирослав Ліскович. Київ