РНБО пропонує запровадити надзвичайний стан в Україні: чому, коли і на який час

Укрінформ пише, що Рада національної безпеки і оборони запропонувала запровадити режим надзвичайного стану на території України, крім Донецької і Луганської областей.

Про це заявив секретар РНБО Олексій Данілов на брифінгу.

"На всій території нашої країни, крім Донецької і Луганської областей, буде введено надзвичайний стан", – сказав Данілов.

За його словами, залежно від доцільності обласними комісіями прийматимуться відповідні рішення та вживатимуться заходи.

Зокрема, секретар РНБО поінформував, що може бути посилено охорону громадського порядку та об'єктів, які забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства, запроваджено додатковий огляд і обмеження руху транспорту, перевірку тих чи інших документів у фізичних осіб.

"Це питання, які є превентивними, щоб у країні зберігався спокій, щоб працювала наша економіка, працювала наша країна", – зазначив Данілов».

Отже, чекаємо подальших кроків. Ми підготували для вас відповіді на кілька важливих запитань. Надзвичайний стан вводиться пропонується ввести на ВСІЙ території України.

Ще одне принципове питання: Чому без Донецької та Луганської областей? Секретар РНБО пояснив: там уже діє особливий режим і місцеву владу представляє військово-цивільні адміністрації.

НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН: ЩО ЦЕ ТАКЕ

Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» визначає надзвичайний стан як особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

В ЯКИХ ВИПАДКАХ ВВОДИТЬСЯ

Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладу, усунення якої іншими способами неможливо.

Надзвичайний стан може бути введений в разі:

1. виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій тощо), що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення;
2. здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення;
3. виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
4. виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;
5. спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу україни шляхом насильства;
6. масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
7. необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

КИМ, КОЛИ І НАСКІЛЬКИ

Режим запровадження надзвичайного стану суворо регулює Конституція та законодавство України. Для цього має бути здійснено шість кроків:

1. РНБО або Кабмін пропонують президенту ввести надзвичайний стан в усій Україні або в окремих регіонах;
2. Президент видає указ про запровадження надзвичайного стану, після чого негайно звертається до Верховної Ради України;
3. Парламент збирається не більше ніж у дводенний термін, щоб розглянути президентський указ;
4. Верховна Рада може підтримати ініціативу про введення надзвичайного стану (повністю чи з рекомендаціями) або ж відхилити її;
5. Якщо депутати затверджують указ президента, в Україні (або в зазначених регіонах) оголошується надзвичайний стан;
6. Після цього указ про введення надзвичайного стану негайно оприлюднюється в ЗМІ.

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більше ніж на 30 діб.

Важливо, що в указі президента про введення надзвичайного стану мають бути чітко прописані: обґрунтування такого режиму, межі території надзвичайного стану (де саме його вводять), час і термін дії надзвичайного стану, перелік і межі надзвичайних заходів (які права будуть обмежені та на який час), а також виконавці заходів режиму надзвичайного стану (хто буде здійснювати необхідні заходи і які повноваження отримує).

ЯКІ ОБМЕЖЕННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ

Відповідно до законодавства, режим надзвичайного стану дає підстави для введення низки заходів:

• встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
• обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;
• посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
• заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
• заборона страйків;
• примусове відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб.

В якості додаткових заходів допускаються:

• тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень, встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних і протиепідемічних заходів;
• запровадження особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності; зміна режиму роботи підприємств,
• переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції; введення комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);
• перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках – проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;
• заборона призовникам і військовозобов'язаним змінювати місце проживання без відома відповідного військового комісаріату і т.д.

Даруйте, за парадокс, але надзвичайний стан у світі не є чимось надзвичайним. Є недавній приклад, який, щоправда, не відноситься до протидії військовій агресії: режим НС через пандемію коронавіруса навесні 2020 року ввели 19 країн: Італія, Франція, Болгарія, Словаччина, Сербія, Румунія, Боснія і Герцеговина, Угорщина, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Португалія, США, Казахстан, Японія, Грузія.

Розглядалося тоді це питання і в Україні, але було прийнято рішення про введення надзвичайної ситуації. Слід зауважити, що надзвичайний стан і надзвичайна ситуація – це не тотожні поняття. Надзвичайний стан запроваджує ВРУ за поданням Президента України. У цей період держава може на пряму управляти як державними так і приватними компаніями, а права і свободи українців можуть бути обмежені. При надзвичайній ситуації такі заходи не застосовуються.

ВОЄННИЙ (НАДЗВИЧАЙНИЙ) СТАН-2018: ЯК ЦЕ БУЛО ТОДІ

26 листопада 2018 року Верховна Рада ухвалила закон №9338 "Про затвердження указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", який запровадили у 10-ти областях України на 30 діб, а саме: Вінницькій, Луганській, Донецькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Запорізькій та Херсонській областях.

Це була відповідь на зухвале захоплення в полон Росією екіпажів трьох українських військових кораблів на підході до Керченської протоки. За ухвалення відповідного рішення з технічними та юридичними поправками проголосували 276 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти. 

Треба зазначити, що у 2018-му Мережею ( без сумніву, що за активної участі російської «гебні» ) ширилися різноманітні «жахалки»: про масову мобілізацію, конфіскацію авто й житла, знецінення гривні, “хрест” на відносинах з МВФ, спорожнілі прилавки в магазинах, перенесення виборів... Насправді ж воєнний стан виявився не таким уже й “страшним”. Ба, як зазначають військові експерти, навіть ефективний. Детальніше про це – тут.

«Період дії воєнного стану виявився доволі ефективним. Адже ВС вводили не для того, щоб нажахати населення, як це деким сприймалося, не створити якісь репресивні механізми, а посилити оборону держави. Вважаю, що таке посилення відбулося. Заходи з перевірки та підготовки усіх елементів оборонної системи до протидії агресії були успішними, – коментував Укрінформу заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєнь Михайло Самусь. – Доволі ефективною була й робота в особливий період більшості військкоматів, які, окрім виконання планових завдань, пов’язаних зі строковим призовом, відпрацьовували систему територіальної оборони, а також узгоджували питання мобілізації ресурсу (автотранспорту, пального, приміщень, організації харчування, бомбосховищ) у разі прямої агресії противника. При цьому не справдилися провокаційні прогнози, згідно з якими впровадження воєнного стану мало обернутися тотальною мобілізацією, коли чоловіків «ловитимуть» просто на вулицях і «тягнутимуть» на війну».

Не було і продуктового ажіотажу. До речі, у Мінагрополітики тоді офіційно запевнили – гречка, свинина, цукор, яйця, соняшникова олія у профіциті, і навіть у подвійному.

Щоправда режим воєнного стану дещо зачепив культурне життя міст, адже деякі масові заходи довелося скасувати. Приміром, заплановані на грудень концерти російського гурту «Акваріум» перенесли на невизначений термін, про що повідомив його лідер Борис Гребенщиков у Facebook. Також скасував свою лекцію і читання віршів у Києві російський поет, публіцист і критик Дмитро Биков. Це було пов’язано із обмеженням в’їзду на територію України громадян РФ чоловічої статі віком 16-60 років. Крім того, були перенесені місця проведення деяких футбольних матчів – до міст, де воєнний стан не діє. Приміром, до Києва перенесли матч 17-го туру чемпіонату України «Десна» – «Зоря» з Чернігова, а також “Ворскли” і “Арсенала” в Лізі Європи – з Полтави.

Мирослав Ліскович, Мар'яна Рабченюк. Київ