Як оформити спадщину і міфи про заповіти
Як оформити спадщину за законом та заповітом, куди звертатися та які документи необхідно зібрати? Про всі тонкощі оформлення спадку та деякі міфи про заповіти - у юридичній консультації фахівця з питань права спадкування Артема Анатолійовича Завалієва.
Юридичні угоди з оформлення спадщини
«Смерть коханої людини, будь то партнер, член сім'ї або близький друг, завжди є тривожним періодом для його рідних і близьких. Ситуація може загостритися ще більше, якщо виникнуть суперечки про спадкування особистих речей, грошей або майна», - зазначає Артем Завалієв. Що охоплює тип юридичних угод з оформлення спадщини? Коли хтось з ваших близьких помирає, починається юридичний процес складання документів, який має на меті розподілити майно померлого між його спадкоємцями або тими, кого він згадав у заповіті. Цей вид юридичних угод належить до банківських рахунків, нерухомості або інших активів покійного, записаним на його ім'я», - вказує Завалієв.
Перш за все, треба зазначити, що зі смертю людини її юридичні взаємини із суспільством (кількість угод) не припиняються, а переходять до інших суб'єктів юридичних відносин - його спадкоємців. Яким чином здійснюється право переходу майна (і боргів) - визначено Цивільним кодексом України. Майно при цьому переходить повністю в юридичну власність нового власника, з правом подальшого продажу.
Два види спадкування: за законом і за заповітом
«Спадкування може здійснюватися як за законом, що діє в державі, так і згідно із заповітом», - повідомляє Артем Завалієв. Зазвичай закон чітко визначає, хто і якою чергою має право на майнові та будь-які інші претензії щодо спадку, залишеного покійним. Коли людина помирає, не залишивши чинного заповіту, її майно повинно бути розділено відповідно до певних правил. Згідно з цими правилами пріоритет у спадкуванні мають у цьому випадку чоловік/дружина і близькі родичі покійного. Діти, а іноді й внуки також мають право вимагати спадок у разі смерті одного з батьків, або грошей в разі його продажу або іншого правочину. Особливо це стосується родичів, прописаних на житловій площі померлого.
«Якщо хтось склав заповіт, але він не має юридичної сили, то порядок розподілу майна визначається, знову-таки, цими правилами, а не побажаннями, висловленими в заповіті», - нагадує Завалієв. Якщо ж заповіт підтверджено нотаріально, то право успадковувати майно померлого можуть лише ті, хто вказаний у заповіті, і рівно в тих обсягах, що були вказані. По суті, заповіт - це і тип документів і юридичний процес і вид угод, що використовується для управління чиїмись активами після смерті.
Оформлення заповіту у нотаріуса
Про заповіти існує кілька міфів. Один з найпоширеніших полягає у тому, що хтось повинен бути досить багатим, щоб був сенс складати заповіт. Інший міф полягає в тому, що заповіт не потрібний, поки ви не постарієте.
«Однак ці міфи не відповідають дійсності», - зазначає Завалієв. Незалежно від їхніх статків, людям варто мати заповіт, якщо їх турбує те, що може статися після їхньої смерті. Також і люди будь-якого віку можуть замислитися про складання заповіту, адже неможливо дізнатися, що нас чекає в майбутньому.
«Це означає, що якщо у вас є переваги й побажання щодо того, кому дістанеться ваше майно, то слід їх висловити якомога раніше», - пояснює Завалієв.
Оформлення спадщини починається з дня смерті та зазвичай виглядає як свідоцтво про право на спадщину, яке отримує спадкоємець. Якщо спадкоємців декілька, то в складі цих документів вказують частку кожного з них. Оформлення спадщини здійснюється у нотаріуса - він фіксує смерть спадкодавця, визначає осіб, які мають право на спадщину, і, при наявності заповіту, викликає спадкоємців. Нотаріус визначає дієздатність спадкоємців, обсяг їхніх прав і склад спадкового майна померлого, а також всіх, прописаних на житловій площі померлого. Отже, завдяки своєму величезному досвіду в питаннях спадкування, Артем Завалієв може порадити кращий курс дій і надати огляд варіантів успадкування.
