Мешканці столиці вже підтримали 92 петиції до Київради – Хацевич
Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі Департаменту суспільних комунікацій КМДА.
«Петиції - інструмент прямої демократії, який дозволяє киянам взяти безпосередню участь у процесі управління містом. І мешканці столиці активно ним користуються. У 2022 році, коли змінили систему голосування на більш надійну, кияни отримали змогу голосувати за петиції з використанням додатку «Київ цифровий», успішними стали понад 30 петицій - це третина від загальної кількості успішних петицій за весь час функціонування сервісу», - зазначив Хацевич.
За його словами, якщо петиція набрала необхідну кількість голосів, її має впродовж 10 днів розглянути столична влада – взяти до виконання, або ж аргументовано відхилити, якщо питання перебуває за межами компетенції чи не можливе для реалізації. Відповідь авторам петицій надходить за особистим підписом міського голови Києва Віталія Кличка.
Із 1 січня 2020 року по 1 грудня нинішнього столична влада підтримала 17 петицій киян, це майже половина від кількості результативних звернень (37), ще 8 перебувають на розгляді. Чотири петиції вже реалізовані - перейменування проспекту Героїв Сталінграду на проспект Володимира Івасюка, впровадження сервісу оплати проїзду банківською картою в усіх видах громадського транспорту, дозвіл навчання учнів 1-4 класів під час оголошення червоної зони за умови 100% вакцинації працівників школи, перейменування бульвару і станції метро "Дружби народів", додав депутат.
«Є петиції, які не можна реалізувати за один рік з об’єктивних причин, зокрема перетворити Київ на безбар’єрне місто або зберегти всі історичні пам’ятки в місті – для цього потрібен значно триваліший час», - наголосив він.
Щодо тематики петицій, то на першому місці за 2022 рік – питання транспорту, на які припадає понад 20% усіх звернень. На другому – перейменування вулиць (13,7%). На третьому місці – питання житлово-комунальної інфраструктури (13,3%). Майже 9% петицій стосуються дорожнього господарства. Решта звернень стосуються містобудування, освіти, благоустрою, торгівлі, культури, паркування, земельних питань тощо. Проте, навіть якщо петиція не набрала необхідні 6000 голосів для розгляду, столична влада все одно бере у роботу звернення киян.
«Усі петиції, які не набрали необхідну кількість голосів, все одно розписуються на профільні підрозділи і автори отримують відповіді, як на колективне звернення громадян. Частину із них, які можна реалізувати без залучення депутатського корпусу, профільних заступників, реалізують на рівні департаментів. Тобто, навіть якщо петиція не набрала необхідну кількість голосів, але корисна – вона буде впроваджена в життя», - відзначає Хацевич.
Загалом з початку роботи сервісу електронних петицій у Києві було опубліковано понад 7300 звернень, які зібрали майже 3 700 000 підписів.
Як повідомлялося, сервіс петицій до Київради у столиці впровадили в жовтні 2015 року. Для того, щоб петицію розглянув міський голова, необхідно було зібрати 10 тисяч голосів.
Торік столична влада змінила систему верифікації при голосуванні, а також знизила бар’єр для голосування – 6 тисяч голосів.
