Рішення НБУ про керовану гнучкість обмінного курсу: що буде з гривнею

Після рішення Національного банку про чергове послаблення валютних обмежень та перехід до режиму керованої гнучкості обмінного курсу гривня очікувано дала слабину. У понеділок, одразу після оголошення про черговий крок з лібералізації ринку, готівковий курс долара підвищився на 10-15 копійок. Вранці у вівторок наша національна валюта ще трохи втратила: курс “чорного ринку” – 38,20 - 38,47 гривень за долар проти 38,07 - 38,11 напередодні. А на 14 годину середній курс встановився на позначках 38,15 - 38,41.

Тобто загалом із початку тижня гривня подешевшала на 1-1,5%, що відповідає “звичним” коливанням мирних часів. Таку ж помірковану девальвацію більшість експертів прогнозують і надалі. Хоча є й ті, хто вважає черговий лібералізаційний крок регулятора несвоєчасним – передовсім, з огляду на пов’язану з війною невизначеність, погіршення платіжного балансу та ймовірне скорочення обсягів міжнародної фінансової допомоги у 2024-му.

ВІД ФІКСОВАНОГО ДО КЕРОВАНО-ГНУЧКОГО: ЛОГІКА “КУРСОВОГО” РІШЕННЯ НБУ

Нове послаблення обмежень на валютному ринку стало можливим завдяки низці позитивних факторів, ключовими з-поміж яких є стійке уповільнення інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та ОВДП, – пояснили в Нацбанку. Водночас там наголосили, що, зважаючи на війну та залежність країни від міжнародної фінансової допомоги, гривню не відпускають повністю у “вільне плавання”: НБУ продовжить контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому, компенсуючи структурний дефіцит іноземної валюти. Завдяки цьому курс змінюватиметься в обидва боки. Водночас регулятор суттєво обмежуватиме ці коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і її стрімкого зміцнення.

Очікується, що новий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку, сприятиме їх кращій адаптації до внутрішніх і зовнішніх шоків та зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які могли б виникати через тривале утримання фіксованого курсу.

“Курс у готівковому сегменті валютного ринку, де мають змогу купувати і продавати валюту громадяни, й надалі визначатиметься попитом та пропозицією. За такого режиму валютний ринок працює вже майже півтора року, упродовж яких готівковий курс коливався в обидва боки – як зростав, так і знижувався. Зокрема, влітку цього року гривня зміцнилася до 37,2 грн/дол. Формування банками карткового курсу також відбуватиметься за тими ж правилами, що й раніше”, – запевнили в НБУ. Там також переконані, що за потреби зможуть через відповідні інструменти реагувати на спроби гравців ринку розхитати й розбалансувати його через штучне збільшення “відриву” готівкового валютного курсу від офіційного. При цьому йдеться не лише про “батіг” для спекулянтів, а й про “пряники” для відповідальних учасників ринку. Зокрема, Нацбанк і надалі пом’якшуватиме впроваджені на початку війни обмеження, що сприятиме задоволенню попиту на готівковому валютному ринку та збільшенню пропозиції валюти для населення як у готівковій, так і у безготівковій формі.

Коментуючи рішення, голова НБУ Андрій Пишний пояснив на брифінгу: новий алгоритм визначення курсу не означає, що він формуватиметься винятково ринком, як до війни.

“НБУ буде присутній, буде присутній потужно, щоб згладжувати надмірні коливання”, – запевнив він.

Так, тепер банки можуть продавати і купувати валюту за вільним курсом без обмеження в 1% від офіційного курсу, як було до початку жовтня, проте НБУ завдяки наявним важелям впливу та інструментарію не відпускатиме курс надто далеко від офіційного, показники якого наразі не змінюються – 36,57 грн/дол.

Загалом у Центробанку запевняють: рішення про новий режим курсоутворення не було спонтанним. Це – продовження стратегії на пом’якшення монетарної й валютної політики після “закручування гайок” на початку масштабного російського вторгнення. “Також Національний банк здійснив ґрунтовну підготовчу роботу для переходу до керованої гнучкості курсу із залученням міжнародних експертів та з урахуванням найкращого світового досвіду”, – наголошує пресслужба регулятора.

Натомість тривала фіксація обмінного курсу, на думку фахівців НБУ, призводила б до накопичення ризиків для економіки та фінансової системи. “З огляду на безпрецедентну невизначеність на початку повномасштабної війни запровадження такого режиму дало змогу забезпечити стабільну роботу фінансової системи, а також сприяло адаптації бізнесу та населення до повномасштабної війни. Водночас, як свідчить український досвід, а також досвід багатьох інших країн, такий режим є оптимальним лише в обмеженій часовій перспективі. З часом він втрачає ефективність, призводить до накопичення валютних ризиків, посилення мікро- та макроекономічних дисбалансів. Усе це може послабити економіку та фінансову систему зараз та ускладнити відновлення ділової активності на етапі відбудови України”, – пояснюють в НБУ.

З огляду на це та завдяки сформованим передумовам Національний банк і вирішив перейти до керованої гнучкості обмінного курсу. Такий режим має не лише зберегти стійкість економіки та фінансової системи на тлі повномасштабної війни, а й згодом посилити її завдяки зростанню стійкості до зовнішніх та внутрішніх шоків. Також це один із кроків до досягнення довгострокової мети НБУ щодо повернення до інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням.

“Ідеться про очікуваний крок, про можливість якого було оголошено в липні у Стратегії пом’якшення валютних обмежень, перехід до більшої гнучкого обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Це один із маяків програми з МВФ. Фіксований курс виконав свою місію, вгамувавши перші шоки війни і стабілізувавши валютні очікування. Його тривале збереження посилювало макроекономічні ризики та дедалі більше викривлювало економічну поведінку. Режим керованої гнучкості дає більше можливостей для поглинання цих ризиків, разом із тим зберігаючи відносну стійкість обмінного курсу”, – погоджується з такими оцінками голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

ЙМОВІРНІ НАСЛІДКИ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ: ЕКСПЕРТНІ ОЦІНКИ ТА КУРСОВИЙ ПРОГНОЗ

Водночас деякі економісти бачать у такому рішенні регулятора спроби досягнути й іншої, неоголошеної публічно, мети.

“Нацбанк переходить на керовану гнучкість обмінного курсу. Це означає, що курс буде таким, яким його визначить НБУ. Для чого? Щоб здійснити м'яку девальвацію гривні на прохання Мінфіну – в межах 39-40 гривень за долар протягом місяця”, – вважає керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Ілля Несходовський.

Як відомо, підвищення обмінного курсу вигідне з точки зору наповнення державного бюджету, адже чимало надходжень, зокрема митних платежів і акцизів, мають “прив’язку” до іноземної валюти. Водночас через набагато нижчий обмінний курс, ніж той, що прогнозувався при визначенні бюджетних показників (42,2 гривні за долар у 2023-ому та 41,4 – у проєкті бюджету на 2024 рік), план надходжень – передовсім, на митниці, – не виконується. Ще більш критичною ситуація може стати наступного року, якщо обсяги міжнародної фінансової допомоги скоротяться. Натомість, за підрахунками експертів, зменшення грошових потоків у вигляді іноземних кредитів та грантів на 10% можна компенсувати завдяки девальвації гривні на 5%...

Старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар хоча загалом і вважає подальшу лібералізацію валютного ринку позитивною для країни історією, каже про несвоєчасність нинішнього рішення НБУ.

“Нацбанк обрав момент повернення до плаваючого курсу максимально невдало… Нічого страшного б не сталося, якби до режиму плаваючого курсу перейшли за місяць-другий, коли турбулентність з невизначеністю зовнішнього фінансування трохи спала б (разом із традиційно панічною реакцією готівкового ринку)”, – переконаний економіст.

Не на часі така лібералізація в умовах війни – і на думку фінансового аналітика Олексія Куща.

“Є аксіома у монетарній політиці: неможлива трійця. Не можна одночасно фіксувати курс, рухати облікову ставку і при цьому повністю не блокувати канали управління капіталом у валюті. Але НБУ вирішив, що можна робити всі три опції: фіксувати курс, але при цьому збільшувати облік та залишати схеми виведення капіталу в готівку і за кордон”, – пояснює експерт.

Зважаючи ж на наші фінансові реалії, це, на думку Куща, ризиковано. Адже дефіцит платіжного балансу без врахування міжнародної допомоги – майже $40 млрд pа рік (25% ВВП). Імпорт зріс на 20% при падінні експорту на 15%. Відтік за картками українських біженців до ЄС – приблизно $1,5 млрд, або $18 млрд на рік. Це більше, ніж надходження грошей в країну від трудових мігрантів.

І, на жаль, на поліпшення цих параметрів у близькій перспективі чекати не варто. Про це можуть свідчити й дані щодо погіршення платіжного балансу у вересні. Зовнішньоторговельний дефіцит у серпні сягнув $3,03 млрд дол. (найгірший показник з початку війни), дефіцит платіжного балансу перевищив $1,17 млрд, що є найгіршим результатом із червня минулого року. Основні причини погіршення – розширення дефіциту зовнішньої торгівлі товарами та менші обсяги зовнішнього фінансування бюджету.

“Прямим наслідком стало збільшення тиску на валютному ринку: зріс обсяг інтервенцій НБУ на міжбанку, на готівковому ринку гривня девальвувала у межах 2%, у вересні знадобилися додаткові дії Нацбанку для збільшення пропозиції готівкової валюти банками і згладжування валютних коливань”, – пояснює Данило Гетманцев.

Водночас, за даними НБУ, населення у вересні продало комерційним банкам готівкової та безготівкової валюти на $1,589 млрд (в еквіваленті), а купило – на $2,033 млрд. Отже, чиста купівля валюти перевищила $444 млн. При цьому у вересні українці збільшили купівлю валюти втричі порівняно із серпнем ($148,5). А це означає не лише покращення добробуту принаймні частини наших співвітчизників, у яких з’явилася можливість для заощаджень, але й посилення недовіри людей до національної валюти, що надалі чинитиме додатковий тиск на валютний ринок та змушуватиме НБУ активніше “проїдати” наші міжнародні резерви, нарощуючи інтервенції на міжбанку.

Проте загалом Національний банк завдяки накопиченим у міжнародних резервах більш як $40 мільярдам (це близько до рекордних показників) має можливість упродовж доволі тривалого часу тримати ситуацію на валютному ринку під контролем. Навіть якщо міжнародна допомога наступного року скоротиться до $20 мільярдів, себто удвічі порівняно із цьогорічними показниками (як прогнозують песимісти), цього однак вистачить на півтора року утримання курсу.

Звідси висновок: введення Національним банком режиму гнучкого курсу гривні може призвести до подорожчання долара в “обмінниках” найближчими днями, проте це не триватиме довго.

“Ми припускаємо, що протягом кількох днів курсові показники в обмінних пунктах можуть зрости. Однак панікувати громадянам не варто: очікується, що вже за 1-1,5 тижня ситуація вгамується. Зауважу: всі попередні кроки НБУ з лібералізації ринку були досить вдалими та ефективними. Саме тому на ринку є переконаність, що “гнучкий курс” як перехідний етап від фіксованого до ринкового, також може виявитися досить вдалим”, – вважає начальник департаменту казначейства “Глобус Банку” Тарас Лєсовий.

Тому він радить українцям утриматися від поспішних рішень, пов’язаних зі скуповуванням валюти. Адже у підсумку це лише сприятиме прибутку валютних спекулянтів, котрі гратимуть на настроях громадян та розпалюватимуть ажіотаж.

Водночас і розраховувати на те, що долар надовго “заклякне” у коридорі 37-39 гривень, також не варто. Більшість економістів прогнозують поступове ослаблення нашої національної валюти до показників 39-40 гривень за долар. “Не варто чекати на обвал гривні прямо завтра. Але курс стане рухливішим, волатильнішим, з’являться спекулянти, почнуться “гойдалки”. Поки що катастрофи не буде, але до девальвації (гривні) приготуватися варто”, – вважає, приміром, Олексій Кущ.

Владислав Обух, Київ