Українська економіка: перші кроки до відновлення

В Національному банку прогнозують пришвидшення економічного зростання в Україні на тлі гальмування інфляції. “У 2023-му інфляція знизиться до 10,6%, а реальний ВВП зросте на 2,9%”, - зазначають аналітики в липневому інфляційному звіті НБУ. У наступні роки інфляція й надалі сповільнюватиметься, а відновлення економіки пришвидшиться. Цей сценарій ґрунтується на припущенні про суттєве зниження безпекових ризиків із середини 2024 року. У Міністерстві економіки, до якого Укрінформ звернувся по коментар, обговорюють навіть більш оптимістичні сценарії. Та водночас нагадують і про можливе посилення ризиків... 

Тренд на відновлення економіки

Після оприлюднення звіту регулятора Укрінформ попросив Мінекономіки охарактеризувати поточну економічну ситуацію в Україні та оцінити перспективи. “Зараз спостерігаємо відновлення економічного зростання після значних втрат. Економіка продовжує успішно пристосовуватися до поточних викликів війни. Очікуємо на збереження такої тенденції й надалі”, - прокоментували у міністерстві. Там нагадали, що вітчизняна економіка демонструвала стійку тенденцію до зростання ще із початку року. Тоді в Мінекономіки прогнозували цьогорічне зростання ВВП на 3,2%. Однак через підрив росіянами Каховської греблі аналітики погіршили прогноз до 2,8%.                                                                                                   

Та, як виявилося, вони поспішили. Попри вихід Росії із “зернової угоди” та атаки на портову інфраструктуру Великої Одеси і Дунаю, згідно з оновленими розрахунками Міністерства економіки, зростання внутрішнього валового продукту цьогоріч становитиме приблизно 3,2%, як і прогнозувалося на початку року. “Так, за підсумками 1-го півріччя зростання ВВП оцінюється на рівні 2,7%. А до кінця року очікуємо виходу на траєкторію зростання на рівні 3,2% - показника, що свого часу ліг в основу бюджетних розрахунків на 2023 рік. Але, дивлячись на швидкість та ефективність пристосування бізнесу і населення до нових умов господарювання в умовах постійних викликів та на інші сприятливі умови, допускаємо зростання ВВП і на вищому рівні. Проте війна триває, тому ризики залишаються високими”, - коментує пресцентр Мінекономіки.

Згідно з даними міністерства, у 2024 році очікується прискорене зростання ВВП – наразі, як варіант, в межах бюджетного процесу - 2024, розглядається прогноз зростання ВВП на рівні близько 5%. Це станеться за умови завершення війни до середини року, поступового повернення мігрантів додому, відновлення роботи портів після визволення та розмінування і старту відновлення під впливом реалізації заходів уряду, активного реформування та відбудови України завдяки допомозі країн-партнерів і міжнародних організацій, а також притоку інвестицій на фоні ефективності впровадження реформ.

При цьому відновлення економіки країни відбуватиметься в умовах макроекономічної стійкості та згасання безпекових ризиків у тісній співпраці з міжнародними партнерами, зокрема з країнами ЄС, G7, НАТО.

Безпекова ситуація

Розрахунки Міністерства економіки та Національного банку щодо відновлення економіки у 2024 ґрунтуються на припущенні, що закінчення війни та зниження безпекових ризиків відбудуться у середині 2024 року.

Постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян теж передбачає, що воєнні дії припиняться у першій половині 2024 року. Це — один зі сценаріїв, який розглядають в Міжнародному валютному фонді. “Однак наші спеціалісти прорахували й інший варіант - продовження воєнних дій, щоб у такому випадку продовжити фінансування України”, - сказав  Степанян під час дискусії Центру економічної стратегії (ЦЕС).

Зменшення безпекових ризиків залишається основним фактором відновлення економіки, вважають і представники приватного бізнесу.

“Через те, що лінія фронту торік посунулася й залишається стабільною, бізнес констатує зниження безпекових ризиків, і це є основним фактором, що дозволив Україні перейти до економічного зростання”, – прокоментував ЦЕС голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Сповільнення інфляції

Національний банк минулого місяця покращив макроекономічний прогноз зокрема в частині показників інфляції, але прогноз зростання ВВП через високі безпекові ризики залишається консервативним  - на рівні 2,9%. “Ми в НБУ очікуємо у 2024 році зниження інфляції до однознакового рівня - 8,5%”, - зазначив Сергій Ніколайчук, заступник голови Нацбанку.   

Однак, на думку експертів приватного сектору, за умови лібералізації курсу національної валюти, долар потенційно подорожчає до майже 40 гривень. Саме тому наступного року зростання інфляції, за їхніми прогнозами, пришвидшиться до 12% - 15%.

Фактори зростання економіки

У звіті НБУ зазначається, що завдяки налагодженню енергопостачання, пожвавленню зовнішнього попиту в умовах розширення пропускної здатності західних прикордонних переходів поліпшилася ситуація в металургії та добуванні руд, у тваринництві та харчовій промисловості. Ремонти в енергетиці підтримали добувну промисловість та машинобудування, а попит на добрива – хімічну. Бюджетне фінансування сприяло подальшому зростанню промислових видів діяльності, орієнтованих на оборонні потреби, а також окремих бюджетних секторів (держуправління і оборона, охорона здоров’я). Відновлення житла та інфраструктури, а також розбудова логістичних хабів на західному кордоні підтримали будівництво. Пожвавлення споживчого попиту сприяло відновленню роздрібної торгівлі та секторів послуг, що підтверджується низкою високочастотних індикаторів.

Згідно з оцінкою Міністерства економіки, 2024 рік - це старт повоєнного відновлення країни та база для її подальшого розвитку. Основними драйверами відновлення будуть безпековий фактор та незворотний рух країни до ЄС, що супроводжуватиметься:

• зростанням інвестиційної активності після попередньої об'єктивної паузи через нагальну потребу країни у відновленні втрат виробничих потужностей та інфраструктури, завданих війною, отримання фінансової допомоги від країн-партнерів на відбудову;

• повним доступом до ринків ЄС та Великої сімки, що допоможе виробникам інтегруватися у світові торгові ланцюги;

• розвитком виробничих потужностей в контексті виробництва повного циклу із встановленням сучасного високотехнічного обладнання та впровадженням передових енерго- та екологічноощадних технологій з метою зменшення енергозалежності;

• розширенням транспортної інфраструктури як ключового логістичного каналу з постачання продукції на міжнародні ринки;

• відновленням зрошувальних систем та підвищенням продуктивності у сільському господарстві;

• широкою підтримкою проєктів переходу до “зеленої” та інноваційної економіки з використанням цифрових технологій;

• активним розвитком сфери послуг як суміжних видів діяльності основних локомотивів в економіці.

Агросектор як “локомотив” економічного відновлення

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, Україна за воєнний рік збільшила експорт зерна. У 2022/2023 маркетинговому році експортовано 48,99 мільйона тонн зернових і зернобобових культур. Тоді як експорт за попередній маркетинговий рік становив 48,355 млн т.

Директорка аналітичного департаменту інвесткомпанії Dragon Capital Олена Білан зазначила ЦЕС, що український агросектор пристосовується до відсутності можливостей використання морських портів і у разі продовження транспортування Дунаєм, за умови, що українське ППО знизить ризики російських атак, передбачається збільшення потужності дунайського коридору із 2 до 3 млн тонн зерна на місяць.

Завдяки визволенню ЗСУ українського острова Зміїний у 2022-му вдалося відкрити для проходу суден гирло Бистре, розташоване в акваторії України. Це дозволило збільшити пропускну спроможність дунайських портів утричі та додати 10 млн тонн вантажів на рік.

За час війни вантажообіг портів Дунаю зріс у три рази, тоді як порти Одеси минулого року втратили більш ніж половину вантажообігу.

За словами заступника голови Адміністрації морських портів України Дмитра Барінова, дунайський шлях не зможе повністю замінити транспортування через морські порти.  Обсяги перевалки неможливо порівняти з огляду на суттєву різницю глибин. Але як альтернатива цей шлях працює, і за перше півріччя через порти Дунаю вдалося транспортувати 11 млн тонн зерна – це стільки ж, як за увесь 2022 рік.

“У травні три порти  - Усть-Дунайський, Ізмаїл і Рені - переробили рекордний, навіть з часів радянського союзу, обсяг вантажів. У цілому за місяць дунайські порти переробили 3,14 млн тонн вантажів”, - зазначив Барінов. Загалом, за прогнозами Міністерства інфраструктури, вантажообіг дунайських портів у 2023 році досягне 20 млн тонн.

Після виходу Росії із “зернової угоди” експорт українського зерна відбувається альтернативними шляхами: через згадані вже дунайські порти, автошляхами і залізницею. Тому скасування “зернової угоди” не матиме нищівного впливу на українську економіку. Втім з точки зору світової продовольчої безпеки Чорноморська зернова ініціатива наразі є безальтернативною. Тому такий важливий тиск світової спільноти на агресора з вимогою повернутися до виконання домовленостей.

Економіка України повністю залежить від подальшого перебігу війни та від  міжнародної фінансової допомоги, але завдяки адаптивності і стійкості вітчизняного бізнесу з початку року триває процес економічного відновлення країни, яке, сподіватимемося, лише пожвавлюватиметься.

Олександра Клітіна, Київ