Уповільнення інфляції та темпів падіння ВВП: чим це пояснюється

Уповільнення інфляції та темпів падіння ВВП: чим це пояснюється

Укрінформ
Є позитивні новини — експерти прогнозують подальше сповільнення інфляції в Україні до 11-15%

В Національному банку констатують перманентне з початку року сповільнення споживчої інфляції в Україні. У квітні цей показник становив 17,9% в річному вимірі, у травні — приблизно 15,5%. Тоді як на початку року інфляція перевищувала 26%. Таку позитивну тенденцію в НБУ пов’язують із достатньою пропозицією продовольства і пального, зміцненням гривні на готівковому валютному ринку, поліпшенням інфляційних очікувань, а також з ефектом торішньої бази порівняння. Впливом останнього чинника, передовсім, пояснюють й уповільнення падіння ВВП за підсумками І-го кварталу — до 10,5% рік до року. Хоча, звісно ж, даються взнаки і покращення адаптації вітчизняної економіки до роботи в умовах війни, часткове відновлення експорту, подешевшання енергоносіїв тощо. Звідси — й найбільш оптимістична та знакова, на думку економістів, цифра: зростання реального ВВП порівняно із 4-м кварталом 2022 року на 2,4%. Позитивною - принаймні до підриву    росіянами Каховської ГЕС — була й динаміка другого кварталу.                                                                                         

Чи ж збережеться така тенденція? Чи — передовсім, з огляду на додаткові виклики, пов’язані з руйнуванням греблі та відновленням з липня звичайних умов оподаткування пального, — варто чекати на нове поглиблення кризи? Цікавимося думками експертів.      

ВВП: все ще падіння рік до року, але вже невелике зростання проти попереднього кварталу 

Дані статистики свідчать, що економіка України адаптується та відновлюється швидше, ніж прогнозували раніше. Адже, приміром, за попередніми оцінками Мінекономіки, ВВП у першому кварталі міг скоротитися на понад 14%. Звісно ж, 10,5% також багато. Експерти пов’язують таке падіння, передовсім, з цілеспрямованим нищенням ворогом нашої енергоінфраструктури восени та взимку. І чим швидше вона відновлюватиметься, тим меншими будуть цифри загального падіння. Це вже певною мірою демонструє робота економіки у другому кварталі, підбити підсумки якої зможемо за місяць-півтора.                                      

Президент інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак у коментарі Укрінформу нагадав, що через такі обстріли четвертий квартал минулого року був для вітчизняної економіки особливо складним.

“Масштабні атаки тривали фактично до середини лютого. А наприкінці лютого — в березні, коли почала краще працювати система ППО, зросли обсяги фінансової допомоги від міжнародних партнерів, ми навчилися жити в таких умовах. Звісно ж, не можу сказати, що стало краще, але ситуація перестала погіршуватись. З іншого боку, вдалося додатково диверсифікувати постачання палива — не залізничним транспортом, а автомобільним, — економіка потроху призвичаїлася до роботи в умовах ракетних обстрілів, постійних воєнних ризиків, відсутності звичних ланцюжків постачання”, - пояснює економіст. 

Погоджується із цим і керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів “АНТС” Ілля Несходовський. За його оцінками, негативні наслідки обстрілів нашої енергосистеми значною мірою вдалося нівелювати. Українська енергетика досить швидко оговталася й відновилася. “Поступово відновлюється й бізнес, що працює в інших сферах. Він самотужки шукає шляхи, як, незважаючи на вкрай складні умови, працювати та заробляти”, - каже експерт у коментарі Укрінформу. Поміж причин зростання ВВП порівняно з останнім кварталом минулого року він виокремлює такі:

  1. Елемент низької бази попереднього року, про що говорять і в НБУ та в Міністерстві економіки.
  2. Швидке нівелювання негативних наслідків блекауту, що дало можливість збільшувати обсяги виробництва.
  3. Відносно активне відновлення ініціативного бізнесу.

Останньому сприяють втілення програм відновлення та підтримки підприємств, що полегшують доступ до фінансового ресурсу, - вважають в уряді.    

“Мова, зокрема, про програми “Доступні кредити 5-7-9%” і грантові програми під загальною назвою “єРобота”, фінансування капітальних видатків на відновлення зруйнованої інфраструктури, житлових та соціальних об’єктів. Все це стає можливим в тому числі завдяки міжнародній допомозі, що в комплексі підживлює стриманий оптимізм у суб’єктів економічної діяльності”, - каже Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.                              

Юлія Свириденко
Юлія Свириденко

Але в той же час військова агресія рф продовжує, за її словами, формувати нові шоки та випробування. Є затримки в роботі зернового коридору, експортери потерпають від обмежувальних заходів на імпорт і транзит агропродукції з боку країн-сусідів. Тепер до цих викликів додається вплив наслідків руйнування росіянами Каховської ГЕС.

Натомість експерти, з якими поспілкувався Укрінформ, вважають, що події на Каховській гідроелектростанції істотно на обсяги національного ВВП не вплинуть.                                  

“Все-таки це досить локальна річ. Так, це величезна трагедія для сотень тисяч людей, котрі там живуть, велика біда для екології, проте в масштабах національної економіки про суттєві зміни не йдеться. Це втрата порівняно невеликої частини врожаю. До того ж, значна частка територій, на які безпосередньо впливає цей російський теракт, поки що перебуває в окупації”, - каже Козак.

Він сподівається на швидке відновлення міст і сіл, які постраждали від таких дій агресора. Допоможе, у тому числі, адресна гуманітарна допомога від міжнародних партнерів. 

“Це може навіть певним чином пришвидшити відбудову, адже обсяги фінансування будівництва житла й відновлення інфраструктури у регіоні мають зрости, що частково нівелює вплив трагедії на вітчизняну економіку. У підсумку така ситуація навряд чи призведе до додаткової втрати навіть 1% нашого ВВП”, - вважає економіст.

Ілля Несходовський також суттєвого впливу каховської трагедії на вітчизняну економіку — принаймні, у короткостроковій перспективі, - не прогнозує.                    

“Постраждали переважно окуповані або лише нещодавно звільнені від ворога території. Продукцію звідти — зокрема й овочі та фрукти — торік ми не отримували. Окупанти знищували техніку, нормальна посівна там не відбулася. Тому Херсонська область в мінімальному обсязі потрапляла до статистики. Бізнес на окупованих територіях фактично не працює. А той, що працює, до статистики також не потрапляє. Тільки-но ці райони будуть звільнені, ділова активність відновлюватиметься, підприємства почнуть працювати. І це додасть певний відсоток до нашого ВВП — навіть, незважаючи на колосальні збитки від знищення агресором гідроелектростанції”, - вважає керівник аналітичного напряму мережі АНТС.

Ситуація, спровокована знищенням росіянами Каховської ГЕС, за його прогнозами, істотно не вплине і на вартість продовольства у нашій країні. Адже ми за будь-яких умов матимемо надлишок зернових та олійних культур для внутрішнього споживання. До того ж, залишається невизначеною подальша доля зернової угоди, тож різко наростити вивезення збіжжя на експорт наші аграрії і трейдери не зможуть. Відповідно, навіть якщо світові ціни на продовольство знову зростуть, як це прогнозують в ООН,  його вартість в середині країни майже не зміниться.

Ілля Несходовський
Ілля Несходовський

“Щодо плодоовочевої продукції, то й минулого року окупанти не дозволяли вивозити звідти овочі та фрукти, і цьогоріч ми, на жаль, поки що не можемо на неї розраховувати. Як результат, рік тому країна зіштовхнулася з  величезною проблемою нестачі вітчизняної овочевої продукції, а також ягід на ринку. Зараз же відповідні постачання налагодили з-за кордону. Таким чином, істотних цінових коливань, навіть попри втрату частини врожаю у цьому регіоні, не буде”, - вважає Несходовський.        

Інфляція сповільнюється: чи призведе це до зниження ставки рефінансування?

Уповільнення інфляції в Україні Ілля Несходовський пояснює зокрема тим, що вже кілька місяців триває зміцнення національної валюти, яке призводить до зниження вартості імпортних товарів. Також ціни більшості категорій продукції на світових ринках, за окремими винятками, зараз набагато нижчі. Мова, зокрема, про нафту й пальне.    

“Також рік тому українська економіка, як ми пам’ятаємо, практично зупинилася, майже скрізь був дефіцит. Зараз багато бізнесів, попри все, працюють, відбувається постійне насичення товарами внутрішнього ринку. Також на ціни продовольства в Європі торік впливала засуха, яка, поміж іншого, викликала шалене зростання вартості овочів і фруктів. Цього року такої проблеми немає. Як результат, до нас завозять достатньо продукції за  відносно невисокими цінами. Тож вартість цілої низки продовольчих товарів об’єктивно нижча”, - нагадує економіст.

Тому процес поступового уповільнення інфляції він вважає цілком природним.

Тарас Козак додає: під час війни в Україні переважала інфляція постачання. Це жодним чином не пов’язано із тим, що в обігу опинилося багато грошей.                        

“Так, є певна категорія людей — військові, котрі перебувають на передовій, які заслужено отримують виплати у 100 тисяч гривень на місяць за виконання бойових завдань, у чиїх родин з’явився додатковий ресурс. Але ціни зросли, в першу чергу, через недостатню пропозицію, що викликано закриттям багатьох підприємств, ускладненням логістики, браком палива тощо. Це те, що наростало, починаючи з 24 лютого минулого року аж до осені. Потім дефіцит палива вдалося подолати і ціни на бензин та дизпаливо суттєво знизилися. Налагодилися нові ланцюжки постачання, ринок наситився продукцією, почалася конкуренція між виробниками, постачальниками та продавцями. Звідси — і певна цінова стабілізація”, - вважає президент інвестиційної групи “Універ”.

Він також наголосив на важливості того, що Національний банк з початку цього  року припинив кредитувати уряд. Навіть обсяги коштів, які надійшли через розміщення ОВДП, випущені Мінфіном і куплені НБУ, істотно зменшилися. Борг уряду перед Нацбанком скорочується. Отже, незабезпечені гривні виводяться з обігу.

“Тому інфляція попиту невисока. Курс долара також зменшується. В країну повертаються великі обсяги капіталу (це наш внутрішній ресурс, притоку західного капіталу, на жаль, наразі майже немає). Пропозиція готівкових доларів, поміж іншого, штовхнула курс упритул до офіційного. І якщо не буде додаткових потрясінь, ці курси й надалі  зближуватимуться. Тож цілком імовірне пришвидшення лібералізації валютного регулювання з боку Національного банку. Що додасть імпульсу економіці, пожвавивши її навіть в умовах продовження війни”, - прогнозує Козак.

Водночас, з огляду на низку факторів, надто різкого зниження інфляції також не буде. Поміж таких чинників Тарас Козак називає і заплановане повернення з 1 липня до довоєнних умов оподаткування пального.         

Тарас Козак
Тарас Козак

“Другий чинник  — це підвищення  тарифів на комунальні послуги, які регулюються адміністративно і дотепер фактично були заморожені. Вже є рішення про зміну вартості електроенергії, водопостачання. Думаю, уряд м’яко відпускатиме деякі інші ціни. Тому інфляція різко не знизиться”, - каже економіст.

На думку Несходовського, повернення до довоєнних умов оподаткування пального призведе до підвищення його вартості на 10-11 гривень за літр.                          

“Це не більше 15-17% від поточної ціни. У структурі собівартості більшості видів продукції та послуг (окрім транспортних перевезень)  вартість пального також становить щонайбільше 15%. Таким чином, зростання ціни бензину й дизпалива до значного розкручування інфляції не призведе. До того ж, є додаткові стримуючі фактори — приміром, низький платоспроможний попит, - через які істотно підняти ціни на ринку не вдасться” - переконаний експерт.  

У підсумку до кінця 2023-го інфляція, за його прогнозами, сповільниться до 11-12% в річному вимірі.

Прогноз Тараса Козака менш оптимістичний, але також кращий, ніж донедавна передбачали в уряді та НБУ. 

“Нацбанк не очікував, що так швидко усе відновиться. Тому його прогноз на цей рік був вищим 20%, урядовий — ще гірший. Тим не менше економіка призвичаїлася і зараз можна купити фактично все, чого потребують українці. Якщо ж пропозиція зростає, ціни йдуть вниз. Що буде далі? Основна невизначеність щодо бойових дій. Наскільки успішним буде цей контрнаступ, як швидко ми зможемо взагалі вигнати ворога, перемогти. Адже велика кількість ланцюжків постачання все ще неефективні  (й об’єктивно в умовах воєнного стану не можуть стати ефективнішими). І я очікую, що той рівень інфляції, який маємо зараз — 15% у нинішньому році та менше 10% в наступному, -  збережеться”, - узагальнює Козак.

Чи піде за таких умов регулятор на пришвидшення процесу зниження облікової ставки, що раніше прогнозували лише на кінець року? 

“Думаю, сьогодні (15 червня - Ред.) буде дуже цікавий виступ голови Нацбанку за підсумками засідання Комітету з монетарної політики. І цілком можливе зниження облікової ставки орієнтовно на 2% - до 23%. Це, звичайно ж, не запустить кредитування, яке зараз відбувається не за тими ставками, які пропонує Нацбанк, а в межах різних пільгових програм, що фінансуються урядом. З іншого боку, можливе падіння дохідності ОВДП (зараз дохідність довгострокових цінних паперів 17-20%). Якщо регулятор почне знижувати облікову ставку, думаю, Мінфін зможе дешевше залучати необхідний для фінансування бюджету ресурс”, - вважає Тарас Козак.  

Але й так би мовити “педалювати ситуацію”, надто швидко знижуючи облікову ставку, Нацбанк, за прогнозами економіста, також не буде. Експерт нагадав, що навесні НБУ дав зрозуміти: передовсім, планує пом’якшувати валютне регулювання, а вже потім коригувати ставку рефінансування.                                   

“Думаю, якійсь новини в частині пом’якшення валютного регулювання почуємо вже цього тижня. Натомість зниження ставки рефінансування якщо й буде, то  незначним. Це матиме, швидше, певний символічний зміст, стане сигналом про те, що ситуація поліпшується, інфляційні процеси уповільнюються і Нацбанк це помічає та пом’якшує монетарну політику”, - підсумував Козак.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-