Як почувається система державних фінансів у другий рік великої війни
У січні Національний банк вперше з початку війни не вдавався до емісії. Себто, не друкував нічим не підкріплених гривень, що має позитивно позначитися на інфляції, зниження якої, своєю чергою, сприятиме збереженню рівня наших реальних доходів. Торік регуляторові довелося надрукувати 400 мільярдів гривень для фінансування бюджету через придбання цінних паперів Мінфіну — облігацій внутрішньої державної позики, - що додало кілька відсотків до річного інфляційного показника (26,6%) й добряче тиснуло на курс української валюти.
Завдання на 2023-ій — сповільнити інфляцію принаймні до 18,7%. Один з рецептів досягнення цієї мети — повна відмова від додаткового друку гривень. Та чи вистачить запасу фінансової міцності не лише на непоказовий, зазвичай, січень, а й на увесь рік? За оцінками експертів, завдяки фінансовій допомозі від партнерів, стимулюванню придбання ОВДП комерційними банками та зусиллям Мінфіну, покликаним зробити ці цінні папери привабливішими і для інших інвесторів, утриматися від увімкнення друкарського грошового верстата ще пару місяців вдасться. Далі все залежатиме від ситуації на фронті та від ритмічності міжнародної фінансової підтримки.
Емісія під табу: частка ОВДП у власності НБУ має зменшитись
Торік у Нацбанку вважали: якщо обмежитися обсягами емісії у 400 мільярдів гривень, вплив друкування грошей на економіку буде контрольованим, перевищення ж ліміту значно посилить ризики й дестабілізує фінансову систему. Регулятор додержав слова: для підтримки бюджету через придбання ОВДП у 2022-му витратили рівно 400 “свіжонадрукованих” мільярдів. У перші місяці війни, доки не було налагоджено механізми надання Києву міжнародної фінансової допомоги, грошовий верстат працював, як-то кажуть, на повну: в квітні-травні надрукували по 50 мільярдів гривень, в червні — аж 100 мільярдів. Надалі ж вирішили обмежитися середньомісячними обсягами емісії у 30 мільярдів, що й дозволило за підсумками року не вийти за визначені межі.
Тепер же в НБУ переконані: у 2023-ому дефіцит бюджету взагалі не має фінансуватися за рахунок прямого викупу ОВДП Нацбанком. Тож замість того, щоб знову і знову вмикати друкарський верстат, в НБУ зосередилися на додаткових інструментах стимулювання придбання військових облігацій державними й комерційними банками.
Восени НБУ активізував заходи з посилення монетарної трансмісії та підтримки внутрішнього боргового ринку. В межах програми з 11 січня регулятор підвищив на 5% нормативи обов’язкового резервування для банків. З 11 лютого цей показник зросте ще на 5 відсоткових пунктів. Зокрема, з 5% до 10% в національній валюті та з 15% до 20% в іноземній збільшаться нормативи формування банками обов’язкових резервів за коштами на вимогу та грошима на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб, за вкладами й коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів, а також за кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій. Натомість норматив обов'язкового резервування за строковими коштами на рахунках юридичних та фізичних осіб не зміниться: 0% в національній валюті та 10% в іноземній.
Таким чином, за розрахунками Національного банку, вдасться “зв’язати” приблизно 73 мільярди гривень надлишкового ресурсу банків, уникнувши тиску цих коштів на валютний та споживчий ринки. Також банки стимулюватимуть активніше залучати гроші вкладників. Як наслідок, ставки за гривневими вкладами зростатимуть, як і частка строкових депозитів у банківській системі.
Окрім того, з 11 лютого розширюється перелік облігацій внутрішньої державної позики, за рахунок яких банки можуть покривати до 50% загального обсягу обов'язкових резервів. За оцінками НБУ, це спонукатиме банки до активнішої участі в аукціонах Міністерства фінансів з розміщення ОВДП. Що, поміж іншого, якраз і допоможе уникнути прямого фінансування дефіциту бюджету НБУ, тобто, гривневої емісії.
Втім, поки що Нацбанк залишається найбільшим власником українських ОВДП. В його портфелі таких цінних паперів на понад 700 мільярдів гривень. Банки ж дотепер купували українські держоблігації не вельми охоче. Передовсім, через те, що після червневого рішення НБУ про різке підвищення ставки рефінансування до 25% вкладатися в ОВДП з максимальною дохідністю 11-12,5% (а віднедавна 19,5-19,7% річних) порівняно з іншим інструментом “зв’язування” банківської ліквідності - депозитними сертифікатами НБУ (23% доходу) — було не вигідно. Тож банківський капітал упродовж минулого року “мігрував” переважно у депсертифікати. З початку війни обсяг ОВДП у власності банків зменшився з 538 мільярдів гривень до 506 мільярдів. Натомість сертифікатні портфелі банків розрослися з 213 мільярдів до майже 460 мільярдів гривень.
Громадяни та бізнес України купили цінні папери номінальною вартістю 21,4 мільярда гривень, 344 мільйони доларів і 92,4 мільйона євро. Обсяг військових облігацій внутрішньої державної позики у власності нерезидентів (іноземних інвесторів) складає 8,2 мільярда гривень і “скромні” 9 мільйонів доларів.
ОДВП “у кожну хату”: зусилля Міністерства фінансів
За даними депозитарію НБУ, від початку повномасштабної війни Уряд України залучив на аукціонах з розміщення ОВДП 306 мільярдів гривень (в еквіваленті): 203,7 мільярда гривень, майже 2 мільярди доларів та понад один мільярд євро. Початок нового року додав надії, що плани із залучення внутрішніх запозичень буде виконано та навіть перевиконано. В січні Міністерства фінансів продало ОВДП майже на 45 мільярдів гривень (для порівняння: у вересні минулого року, доки рівень дохідності українських цінних паперів не перевищував 14-16%, вдалося розмістити облігацій менш ніж на 3 мільярди гривень). Важливо також, що обсяг нових запозичень, на відміну від багатьох попередніх місяців, перевищив виплати за обслуговування й погашення старих позик.
Як відомо, влітку і на початку осені минулого року Міністерство фінансів відмовлялося суттєво підвищувати ставки за гривневими ОВДП, що навіть призвело до публічних суперечок між керівництвом фінансового відомства і Нацбанком, де наполягали на підвищенні дохідності до рівня, співставного з прибутковістю депозитних сертифікатів самого НБУ. І позиція Мінфіну тут зрозуміла: маємо думати не лише про те, як екстрено латати бюджетні дірки зараз, а й про те, як жити та відбудовувати країну після війни. З “борговим зашморгом” на шиї робити це дуже складно. А чим вищий дохід отримуватимуть кредитори держави, тим дорожче обходитиметься погашення облігацій нам з вами. Прописна істина.
Але життя (передовсім, згадана ситуація з низькою привабливістю ОДВП для інвесторів порівняно з іншими варіантами вкладень) таки змусило фінансове відомство поволі підвищувати вартість запозичень. Якщо у вересні максимальна ставка за гривневими військовими ОВДП становила 16% річних, то в січні цей показник зріс до 19,7%. Ростуть і ставки за облігаціями, номінованими в доларах (максимум - 4,5% річних) та євро (3%).
“У Державному бюджеті на 2023 рік заплановані запозичення на фінансування бюджетного дефіциту за рахунок випуску ОВДП у розмірі 91 мільярд гривень. Також у бюджеті закладені виплати з погашення державного боргу на внутрішньому ринку в розмірі 316 мільярдів гривень, для максимального перевкладання (реінвестицій, роловеру) яких у нові інструменти Мінфін у співпраці з НБУ створює сприятливі умови”, - запевнили у відповідь на інформаційний запит Укрінформу в пресслужбі Міністерства фінансів.
Проте попередній рік свідчить: в умовах війни показники бюджету доводиться не раз переглядати. Тож і плани стосовно зовнішніх запозичень, залежно від потреб, також можуть змінюватися. “Міністерство фінансів України продовжує випуск ОВДП на первинному ринку з огляду на поточні потреби у фінансуванні Державного бюджету України, утримуючи боргову стійкість, та враховуючи зворотній зв’язок, отриманий у тісній та відкритій співпраці з первинними дилерами Мінфіну”, - наголосили у фінансовому відомстві. Там долали, що на останніх аукціонах розміщено 4 випуски ОВДП (облігації з терміном погашення через 2,3 року є так званим бенчмарком, тобто, орієнтиром): зі строком на 9 місяців за ставкою 15%, 1 рік – 18,5%, 1,8 року – 19,5%, 2,3 року – 19,75%.
Окремо в пресслужбі Мінфіну наголосили на позитивній тенденції до зростання портфеля українських ОВДП у власності нерезидентів (іноземних громадян та компаній). З початку року він зріс на 5,3 мільярда гривень - до 63,4 мільярда станом на 3 лютого. Тобто, довіра іноземних інвесторів до українських цінних паперів на противагу тотальному виходу нерезидентів з країни у 2022 році поволі відновлюється.
"Умови на ринку та макроситуація в Україні дозволяють сподіватися на повернення інтересу нерезидентів до ОВДП як до інвестиції, - вважає урядовий уповноважений з питань управління державним боргом України Юрій Буца, - Наразі нерезиденти намагаються купувати "короткі" облігації внутрішньої держпозики з погашенням ближче до 1 квітня, проте Мінфін не планує у цьому зв'язку збільшувати пропозицію таких "коротких" паперів на первинному ринку. Маємо надію, що вони "ролитимуть" (перевкладатимуться) на довше”.
Аби стимулювати такий “перехід”, Мінфін знову зменшує дохідність облігацій з короткими термінами погашення, зберігаючи натомість інвестиційну привабливість довгострокових цінних паперів. Це, поміж іншого, допоможе зменшити цьогорічні виплати за боргами.
Юрій Буца переконаний, що після запланованого зняття з 1 квітня введеної на початку війни заборони на репатріацію (виведення з країни) коштів, отриманих нерезидентами як виплати з ОВДП, їхній інтерес до облігацій як до інвестиції знову відновиться. "Є надія, що коли не буде обмежень, вони перефінансовуватимуться у "довші" інструменти, щоб зафіксувати вищу прибутковість", – вважає урядовий уповноважений.
Також у Міністерстві фінансів розраховують на активнішу участь в роботі ринку ОВДП громадян України завдяки опції купівлі облігацій через Дію. “Доступ громадян до купівлі державних облігацій “в один клік” – це не тільки привід для заздрощів для багатьох країн, у тому числі, з розвинутою економікою. Це - надзвичайно важливий інструмент як для держави, адже громадяни можуть напряму підтримувати бюджет країни, яка воює, так і для громадян, оскільки вони можуть наближати перемогу інвестиціями в найнадійніший гривневий фінансовий інструмент”, - наголосили в пресслужбі Міністерства фінансів. І деталізували: за чотири місяці втілення програми громадяни придбали через Дію 336 тисяч облігацій на понад 335 мільйонів гривень.
Рука фінансової допомоги від партнерів та нові надії на МВФ
Втім, ні для кого в країні не секрет, що в умовах найбільшої на планеті війни 21 століття самих лише власних заробітків, внутрішніх і дуже дорогих міжнародних комерційних запозичень нам не вистачить. За підрахунками Міністерства фінансів, Україна цьогоріч потребує ще щонайменше 38 мільярдів доларів додаткового фінансування від міжнародних партнерів.
“Світова підтримка, зокрема нова програма співпраці з МВФ, відіграватиме ключову роль у покритті бюджетних потреб, а також дозволить підтримувати міжнародні резерви на достатньо високому рівні. Вона разом зі спільними діями НБУ та Уряду з активізації ринку внутрішніх державних боргових запозичень допоможе уникнути емісійного фінансування бюджетного дефіциту”, - йдеться в січневому інфляційному звіті Нацбанку.
За даними звіту, запланований бюджетний дефіцит цьогоріч нижчий, ніж фактичний показник 2022-го року (без урахування грантів у доходах), а первинний дефіцит різко звужується. “Отже, Уряд має намір зміцнити фіскальну дисципліну, що дасть змогу підтримати макроекономічну стабільність та зменшити ризики для стійкості державних фінансів”, - йдеться у висновках регулятора. При цьому, як зазначається, перспективи отримання зовнішнього фінансування (на рівні 38,2 мільярда доларів) з часу ухвалення проєкту бюджету покращилися.
Торік, нагадаємо, ми отримали від партнерів 32,14 мільярда доларів: майже 12 мільярдів — від США, приблизно 8 мільярдів — від Євросоюзу, 2,7 мільярда — від МВФ, 1,9 мільярда від Канади, 1,7 мільярда - від Європейського інвестиційного банку, майже 1,6 мільярда доларів від Німеччини, 1,4 мільярда - від Світового банку, понад мільярд - від Великобританії. Підтримали нас грошима і ще півтора десятка країн. З початку нового року Україна уже отримала від міжнародних партнерів 4 мільярди 245 мільйонів доларів (3,24 мільярда від ЄС, 1 мільярд - від США, а також грант у 100 тисяч доларів від Естонії).
За словами заступниці Міністра фінансів України Ольги Зикової, загалом уряд має підтвердження про фінансування у 2023 році від ЄС та Сполучених Штатів Америки в обсязі майже 30 мільярдів доларів. “Втім, залишається потреба ще в 10 мільярдів. І тут ми розраховуємо на допомогу від інших країн та міжнародних фінансових організацій, зокрема МВФ", - наголосила посадовиця. Вона додала, що Україна зацікавлена в забезпеченні ефективного, підзвітного та прозорого використання фінансування, в тому числі від донорів. Робота над створенням таких механізмів триває.
В Міністерстві фінансів розраховують, що вже з другого кварталу Україна почне отримувати фінансування за новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом.
"Сподіваємося, що успішна реалізація моніторингової програми відкриє шлях до повноцінної нової програми з МВФ з відповідним фінансуванням із другого кварталу поточного року. Це допоможе нам закрити розрив (між видатками і доходами), що залишився", - наголосив міністр Сергій Марченко. 19 грудня керівництво МВФ, нагадаємо, схвалило моніторингову програму для України. Надання грошей вона не передбачає, але від її висновків залежать параметри повноцінної кредитної угоди. Очікується, що в лютому-березні Фонд оцінить виконання її умов. Тоді ж дізнаємося і про перспективи затвердження нової програми.
За даними іноземних ЗМІ, Україні можуть відкрити кредитну лінію на 14-16 мільярдів доларів, від 5 до 7 мільярдів з яких зможемо отримати вже цьогоріч. Представники Фонду планують зустрітися з українськими урядовцями у Варшаві в середині лютого, а наприкінці місяця директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва, за даними джерел, особисто може відвідати Київ. Що багато хто сприйме як чіткий сигнал: кредиту бути. Тим часом, за інформацією впливового видання Financial Times, союзники України спонукають МВФ якнайшвидше затвердити програму. За словами виконавчого віце-президента Єврокомісії Валдиса Домбровскіса, програма Фонду для України матиме "певний сигнальний ефект", який активізує подальшу донорську підтримку. Він додав, що чим швидше надійде кредит, тим краще. На тому, щоб МВФ якнайшвидше надав Україні нову фінансову допомогу, наполягають і США, що підтвердили а американському Мінфіні.
Владислав Обух, Київ
