Тривоги опалювального сезону: війна витісняє тарифне питання

Пізно ввечері 11 вересня росія нанесла низку ударів по ряду  вітчизняних енергетичних об’єктів. Як результат, у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській областях тисячі жителів залишилися без електро- та водопостачання. Зазнавши поразки на Харківщині, загарбники вдалися до терору, намагаються знищити критичну інфраструктуру України.

Напередодні опалювального сезону така подія виглядає набагато переконливішим дзвіночком, ніж неодноразові й завчасні попередження уряду та експертів про можливі атаки росії на енергоінфраструктуру. Так, у нас може бути заготовлено достатньо вугілля та газу. Але при цьому ми можемо залишитися  без світла й тепла через російські терористичні дії.

Цей опалювальний сезон дійсно буде найскладнішим за всю історію незалежності України - навіть на тлі попередніх сезонів, що також не були легкими. Укрінформ зібрав інформацію, з чим ми входимо в осінньо-зимовий період і на що можуть розраховувати українці. Як у питанні тарифів, пені за несплату, призначення субсидій, так і в тому, чи витримає наша енергосистема зиму.

Класичні питання: тарифи та пеня

Тарифні дискусії раніше були невід’ємною частиною підготовки до опалювального сезону. За класичним сценарієм, спочатку місцева влада говорила про необхідність підвищити тарифи на тепло, Кабмін намагався заспокоїти українців, а в решті решт усі сідали й домовлялися.

Цього року дискусії були відкладені в сторону. У серпні Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає мораторій на підвищення тарифів на ряд послуг ЖКС протягом дії воєнного стану в Україні та 6 місяців після його завершення. Мова йде про тарифи на електрику, тепло та його постачання, на постачання газу та гарячу воду. Крім того, були зафіксовані ціни на газ для побутових споживачів, ОСББ, підприємств теплокомуненерго, які виробляють тепло для населення з газу та мають договір на його постачання із НАК “Нафтогаз України”.

У квітні Кабмін продовжив дію спецобов’язків на ринку електроенергії до 31 жовтня.

“Тарифи на електричну енергію для побутових споживачів залишаться незмінними”, - повідомили Укрінформу у пресслужбі Міністерства енергетики України. У міністерстві нагадали, що за з нинішньою моделлю ПСО ціна електроенергії для побутових споживачів з обсягом споживання 250 кВт-год включно становить 1,44 грн/ кВт-год, а для споживачів із більшим обсягом споживання – 1,68 грн.

Різниця між ринковою ціною електроенергії та ціною її постачання населенню покривається за рахунок комерційної діяльності Енергоатома та Укргідроенерго. Крім того, у липні Кабмін зобов'язав експортерів електроенергії спрямовувати 80% прибутку від експорту на виконання спеціальних обов’язків.

Ще один антикризовий аспект - це нарахування пені та штрафів через несплату за комунальні послуги. Раніше санкції проти боржників заборонялися на період дії карантину. У березні Кабінет Міністрів також заборонив стягувати із українців пеню та штрафи за несвоєчасну оплату комуналки на період дії воєнного стану. Крім того, підприємствам ЖКС заборонили припиняти надання комунальних послуг у разі несплати або оплати не в повному обсязі. Звісно, під час війни багатьом співвітчизникам стало не до сплати комунальних.

Водночас, надавачі комунальних послуг, Нафтогаз, постачальники електроенергії просять своїх клієнтів за змоги розраховуватися за спожиті послуги. Адже кошти, які компанії отримують від споживачів, потрібні не лише для підготовки до опалювального сезону та стабільної роботи підприємств, а й для відновлення мереж та енергетичних об’єктів після російських обстрілів.

Отже нагадаємо, тарифи на комунальні послуги цього опалювального сезону будуть такими:

• на тепло та гарячу воду - збережуться тарифи минулого сезону (які діяли конкретно у вашого теплопостачальника), у платіжці за теплопостачання проводиться температурне корегування (це коли при висталенні платіжки враховується середня температура за місяць. Саме через це, наприклад, платіжка за січень 2022 може бути більшою за платіжку за січень 2021 при незмінних тарифах);
• на газ - 7,96 грн за один кубометр (для клієнтів Нафтогазу);
• на електроенергію - 1,44 грн за 1 кВт-год при споживанні до 250 кВт-год на місяць та 1,68 грн за 1 кВт-год при більшому споживанні.

Якщо з падінням доходів немає змоги повністю оплатити комуналку, можна звернутися за субсидією.

Особливості субсидій воєнного часу

За даними Міністерства соціальної політики, нині в Україні 2,2 млн домогосподарств отримують субсидії на житлово-комунальні послуги. Як повідомили Укрінформу в міністерстві, на опалювальний сезон очікується зростання кількості субсидіантів до 2,5-2,8 млн порівняно із літнім періодом, однак це відповідає показникам минулого опалювального сезону. Середньомісячні нарахування на одного субсидіанта прогнозуються на рівні 1700-1800 грн.

У бюджеті на цей рік на субсидії було передбачено 37,9 млрд грн. У проєкті Державного бюджету на 2023 рік окремого бюджетного рядка на надання субсидій не виділено. Водночас, згідно із пояснювальною запискою до документа, цей вид допомоги населення відноситься до програми “Підтримка малозабезпечених сімей”. Всього на такі підтримку Кабмін пропонує виділити 66,6 млрд грн, з яких 37,9 млрд грн складають видатки, власне, на субсидії. Тобто, порівняно із цим роком, у 2023-му фінансування субсидій не зміниться.

У Мінсоцполітики розповіли, що українцям, які отримували субсидії в опалювальний сезон 2021-2022 років і які перебувають на підконтрольних уряду територіях перепризначення підтримки було проведено у травні автоматично, без особистого звернення громадян. Тим же, хто залишився на тимчасово окупованих територіях зараз неможливо призначити субсидії.

Нині українцям, які вперше звертаються за субсидією, у заяві на отримання допомоги потрібно вказати відомості про себе та людей, які проживають у домогосподарстві. Раніше також потрібно було самостійно вносити відомості про доходи й деякі категорії витрат, але на період дії воєнного стану органи соцзахисту самі отримують таку інформацію, зокрема, від Податкової служби та Пенсійного фонду.

Заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко в ефірі національного марафону зазначив, що основною проблемою нинішньої системи призначення субсидій є виключно територіальний принцип їхнього надання. “Один із алгоритмів, який ми зараз опрацьовуємо, - це застосування екстериторіального принципу, який уже діє при виплаті пенсій”, - сказав заступник міністра.

Такий підхід дозволить опрацьовувати документи на оформлення пільг незалежно від місця проживання людини: так, документи від мешканця Херсонщини можуть розглядати в управлінні соцзахисту, наприклад, на Вінничині. За словами Музиченка, це дозволить отримувати субсидії внутрішньо переміщеним особам та мешканцям тимчасово окупованих територій.

Крім того, Мінсоцполітики опрацьовує декілька алгоритмів, як українці можуть звернутися за субсидіями: до центрів надання адмінпослуг та до органів територіальних громад пропонується додати можливість подачі документів через Дію та Пенсійний фонд (причому в останньому випадку міністерство розглядає опцію подачі документів через електронний кабінет, а не лише у паперовому вигляді).

Музиченко також зауважив, що базові критерії, за якими відбувається призначення субсидій (а це дохід та наявність/відсутність витрат на коштовні речі) залишаються незмінними. “Ми адаптуємо їх з урахуванням заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, яка утворилася на певних територіях у період дії воєнного стану”, - сказав заступник міністра.

Певні зміни також торкнуться і врахування доходів. Так, за дійсними правилами, при наданні субсидії беруться до уваги доходи домогосподарства за пів року. Беручи до уваги, що частина українців з 24 лютого лишилася без роботи, Мінсоцполітики пропонує враховувати доходи українців “станом на зараз”, - тобто, якщо людина зареєструвалася у центрі зайнятості, то враховуватиметься й допомога по безробіттю.

Енергосистема: запасаємось ресурсами та теплими речами

Інше традиційно болюче питання перед початком опалювального сезону - це робота енергосистеми та накопичення достатніх запасів енергоресурсів.

Українська енергосистема успішно витримала початок повномасштабного вторгнення росії й довготривалу роботу в автономному режимі. Однак, тоді попри все працювала Запорізька АЕС, яка давала близько п’ятої частини всієї електроенергії в системі. Із 11 вересня станція повністю перейшла в режим холодного зупину з міркувань безпеки.

“Укренерго моделювало проходження осінньо-зимового періоду як із ЗАЕС, так і без неї <...> В усіх моделях, включно із песимістичними, проходження опалювального сезону, забезпечення електрикою наших споживачів є складним, але досяжним", - заспокоїв голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.

Водночас, у компанії, яка є системним оператором електромереж, не приховують, що опалювальний сезон буде надважким. Так, Кудрицький наголосив, що Укренерго готується до будь-яких сценаріїв проходження зими, враховуючи ризики масованих обстрілів енергетичних об’єктів. Зокрема, формується запас матеріалів та комплектуються аварійні бригади для ліквідації пошкоджень.

До важкого опалювального сезону готується і НАК “Нафтогаз України”. Голова правління компанії Юрій Вітренко у своїх інтерв’ю неодноразово закликав українців запасатися теплими речами. За його прогнозом, до підземних газосховищ може бути закачано до 15 млрд кубометрів “блакитного палива” (для порівняння, в опалювальний сезон 2021-2022 Україна входила із запасами близько 18,9 млрд кубометрів). А от споживання спрогнозувати важче.

“Ми бачимо сильне падіння споживання газу в промисловості - приблизно на 50%. Можна очікувати, що воно буде набагато меншим і цієї зими. А ось прогнозувати рівень споживання населенням складно”, - прокоментував Вітренко в інтерв’ю суспільному мовнику.

Він принагідно закликав українців за можливості економити газ.

Якщо запаси газу цьогоріч не дотянуть до рекордів, то із вугіллям ситуація протилежна. "Загалом в Україні знаходиться 2,2 млн тонн вугілля. Це - найбільші запаси за останні роки. Ми розуміємо, що до початку опалювального сезону доберемо до 2,5 млн тонн", - повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Крім того, про всяк випадок накопичуються запаси дров: їх до початку опалювального сезону має бути підготовлено по країні щонайменше 7 млн кубометрів.

Зима обіцяє бути суворою

Керівники державних енергетичних компаній наголошують, що основні ризики майбутнього опалювального сезону не у достатності запасів палива та енергоресурсів, а у продовженні активних бойових дій.

“Люди - не тільки держава - мають готуватися до таких ситуацій, коли при наявності газу у сховищах, через пошкодження підприємства теплокомуненерго не зможуть подати тепло”, - попереджає Вітренко.

Як ми вже мали змогу переконатися 11 вересня, це не порожнє попередження. Енергетична інфраструктура - ласа ціль для ворога. При цьому об’єктамии атак можуться стати не лише електропідстанції. Так, ще у перші місяці повномасштабного вторгнення росіяни обстрілювали газогони на Донеччині та Луганщині. Як наслідок, жителі цих областей (а також частини Запоріжжя) опинилися без газопостачання. Сьогодні через активні бойові дії та неможливість розпочати опалювальний сезон у Донецькій області оголошена обов’язкова евакуація.

Ще у липні Кабінет Міністрів виділив 1,4 млрд грн для закупівлі пересувних котелень, дизель-генераторів, станцій очистки води тощо. Це будуть резервні запаси на випадок ворожих атак на комунальну інфраструктуру.

Але не лише електромережі й газогони можуть стати ціллю для російських ракет. У Кривому Розі 14 та 15 вересня через обстріли були пошкоджені гідротехнічні споруди. Через це піднявся рівень води в річці Інгулець, а частина міста була підтоплена та алишилася без водопостачання.

Бойові дії - це те, що робить опалювальний сезон 2022/2023 практично не прогнозованим. Цей фактор, а також пов’язані із ним руйнування інфраструктури обумовлюють складність майбутньої зими для ЖКС. Саме тому українцям потрібно ретельно готуватися до опалювального сезону - не тільки закуповувати теплий одяг, зимові спальники, дрова, а й, насамперед, бути морально готовими до того, що в оселях може бути холодно, можуть зникати вода та світло.

Наша задача - вистояти. Бо нам нема куди відступати й ми не маємо права здатися.

Вікторія Наконечна, Юлія Абакумова, Київ