Данилишин назвав основні ризики для держфінансів
Як передає Укрінформ, про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав голова Ради Національного банку Богдан Данилишин.
«Основним ризиком у сфері державних фінансів залишається недостатня глибина ринку державних цінних паперів та висока вартість державних запозичень. Негативний вплив на обсяг ліквідності на вторинному ринку здійснює вихід нерезидентів з ОВДП, частка яких скоротилася до 8,6% від загального обсягу ОВДП в обігу порівняно з 14,2% на початок року», - написав Данилишин.
Він зазначив, що за тиждень обсяг гривневих ОВДП у власності нерезидентів скоротився на 2,1 млрд грн до рівня 75,4 млрд грн, що є найнижчим з липня 2019 року.
Зважаючи на відносно сталий обсяг вкладень в ОВДП юридичних та фізичних осіб, а також незмінність обсягу ОВДП у портфелі НБУ, основними інвесторами у державні цінні папери виступають банки, які за тиждень збільшили вкладення в ОВДП на 2,7 млрд грн та на сьогодні володіють понад 50% від загального обсягу ОВДП в обігу.
Підтримку попиту банків на державні цінні папери надає збільшення обсягів рефінансування Національного банку. Зокрема, 30 жовтня п’ять банків залучили рефінансування від НБУ строком до 84 днів на загальну суму 10,3 млрд грн та за ставкою 6% річних.
«Водночас дохідність операцій з ОВДП на вторинному ринку перевищує вартість розміщень на первинних аукціонах Міністерства фінансів на 0,5-2,0 в. п. (на різних строках), що звужує простір для проведення операцій з первинного розміщення ОВДП та змушує Мінфін підвищувати вартість державних запозичень, зважаючи на уповільнення темпів залучення коштів для фінансування Державного бюджету України. У жовтні до Державного бюджету залучено лише 15,5 млрд грн, що свідчить про неможливість подальшого утримування ставок на поточному рівні без ризику поглиблення відставання поточних обсягів внутрішніх запозичень від планових, яке на сьогодні становить близько 13%», - зазначив Данилишин.
За його словами, на кредитному ринку темпи зниження ставок за кредитами та депозитами банків уповільнюються, що свідчить про поступове вичерпання ефекту від зниження ключової ставки НБУ у 2019-2020 рр.: у вересні середньозважена процентна ставка банків за новими кредитами нефінансовим корпораціям у гривні знизилася лише на 0,1 в. п. до 9,7%; за строковими гривневими депозитами фізичних осіб – вперше знизилася до однознакового рівня (9,8% у вересні після 10,0% у серпні). При цьому, незважаючи на зниження ставок, депозити домогосподарств у банківській системі продовжують активно зростати: у вересні на 1,9%, з початку року – на 17,2%.
Разом з тим, голова Ради НБУ наголосив, що особливо важливим для України є продовження співпраці з МВФ. Повне та своєчасне виконання сторонами відповідної угоди своїх зобов’язань дозволить забезпечити виконання плану запозичень для фінансування дефіциту державного бюджету, нейтралізувати інфляційні та девальваційні очікування та зберегти макрофінансову стабільність у державі.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві фінансів розраховують до кінця поточного року отримати один транш від МВФ на 700 млн дол.
