Прогнози врожаю-2020 після “мокрого травня”: для всіх зернових – кращі, для кукурудзи – рекордні

“Сухий березень, теплий квітень, вологий май – на щедрий урожай”. “Березень сухий, мокрий май – буде каша й коровай"... Схоже, у 2020-му принаймні “май” подарував надію, що народні прикмети таки допоможуть українським аграріям. А як насправді? Адже березень – так, видався сухим, але “корисним” це може бути лише після багатої на опади зими, чого наприкінці 2019-го – на початку 2020-го і близько не було. Квітень і особливого тепла не приніс, і дощами землю не напоїв. Холодно було й увесь травень. Водночас рясні травневі дощі і справді додали селянам настрою. А експерти один за одним кинулися поліпшувати попередні прогнози щодо врожайності основних сільськогосподарських культур. І навіть “вангувати” нові рекорди...

Весна позаду. Як садили і що збиратимемо

Нестача продуктивного тепла, часті й різкі перепади температури, погана вологозабезпеченість, ґрунтові і повітряні посухи, пилові бурі, сильні зливи та град... У компанії із безсніжною зимою, яка хоча й була поблажливою до більшості озимих посівів, завадила належному накопиченню у ґрунті вологи, ці фактори, за висновками фахівців, найбільше вплинуть на урожайність і якість основних сільськогосподарських культур – насамперед, зернових та зернобобових. Окрім далеко не найтеплішого квітня, і цьогорічний травень, за даними метеорологів, у деяких регіонах – зокрема, у столичному – видався найхолоднішим з початку нового тисячоліття. А також подекуди – рекордним за кількістю опадів. З одного боку, дощі – це добре. Бо хоча б трохи компенсували втрати попередніх посушливих місяців. З іншого – не забуваймо про “хороше – потрошку”. Адже у деяких районах північних, центральних і західних областей посіви вже починають підгнивати – особливо на ділянках, повалених зливами та градом.

Загалом, за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, через несприятливі погодні умови озимі зернові загинули майже на 386 тисячах гектарів. Скажімо, посіви озимої пшениці втрачено на майже 152 тисячах гектарів, озимого ріпаку – на понад 125 тисячах, ячменю – майже на 102. Найбільше не пощастило одеським аграріям. Навесні їм довелося пересівати понад 310 тисяч гектарів. Від 2,5 до 23 тисяч гектарів озимих втратили селяни Херсонської, Тернопільської, Житомирської, Кіровоградської, Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької та Миколаївської областей. У інших регіонах майже вся озимина перезимувала успішно. Таким чином, в Мінекономрозвитку оцінюють загальні втрати озимих в Україні у 2,6% від посівних площ.

Аграрії, як обіцяють, отримають компенсацію від держави – за витрачені насіння, добрива і пально-мастильні матеріали. Розрахункова сума – 5 тисяч гривень на гектар. В Мінекономрозвитку переконані: цих коштів вистачить. Адже, за підрахунками відомства, агровиробники у середньому інвестували в гектар ріллі 8 тисяч гривень (з ПДВ). Від цієї суми треба відняти показник амортизації, передбачений на увесь період вирощування сільгоспкультур, вартість невнесених мінеральних добрив, які можна використати для наступних врожаїв, деякі податкові платежі. Незворотні ж втрати – насіннєвий матеріал, внесені восени засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, оплата праці – за оцінками Інституту аграрної економіки, не перевищують 4,3−4,5 тисяч гривень на гектар.

Водночас незалежні експерти застерігають від спроб мінімізувати бюджетні витрати на виплату компенсацій аграріям через штучне заниження обсягів втрачених площ. Адже зроблені на основі супутникових знімків альтернативні оцінки утрачених посівів свідчать про значно більшу шкоду, якої несприятливі погодні умови заподіяли аграріям. Фахівці компанії EOS Data Analytics та Інституту космічних досліджень підрахували, що на всій території України (включно з окупованими територіями) озимі культури загинули майже на 920 тисячах гектарів. Це в 2,5 рази більше офіційних оцінок втрат. Приблизно 13% озимих перебувають у поганому стані, 40% – у пригніченому, і лише 47% – розвиваються добре.

З яровиною – краще. За даними відділу агрометеорології Центру аналізу, прогнозування гідрометеорологічних умов і забезпечення Українського Гідрометцентру, більшість посівів ярих ячменю, пшениці та вівса – у хорошому стані. Хоча у південних областях подекуди посіви потерпають від нашестя шкідників (їх значна кількість – іще один “побічний наслідок” теплої зими) Повсюди – окрім деяких районів Одещини – добре росте горох. Непогано сходять гречка, просо і соняшник.

Неоднозначна ситуація з кукурудзою. Зокрема, на Сумщині, за даними "ПроАгро Груп", саме у періоди сівби та проростання сходів панувала прохолодна погода – низькі середньодобові температури повітря у 10-12°С та ґрунту – 6-8°. Тому багато посівів пошкоджені, зріджені і нерівномірні. Подекуди кукурудзу навіть довелося пересівати. Тож часу для її успішної вегетації може уже не вистачити. Але в інших регіонах основна культура українського агроекспорту почувається добре. Що й дозволяє експертам покращувати прогнози її врожайності.

Прогнози на врожай різні. Але – переважно, позитивні

Приміром, в уряді розраховують, що цьогоріч Україна збере загалом 65-68 мільйонів тонн зернових і зернобобових культур (торішній врожай перевищив 75 мільйонів тонн. – Ред.). Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, уточнивши, що фахівці відомства обговорюють кілька сценаріїв збирання цьогорічного урожаю. “Але й за найскромнішими підрахунками, йтиметься про непогані обсяги збіжжя, які дозволять Україні гарантувати продовольчу безпеку та зберегти статус великої експортної держави”, – переконаний урядовець.

“Через подаровані травнем рясні дощі наші аналітики теж покращили попередні прогнози, – розповідає в коментарі Укрінформу заступник директора компанії ProAgro Group Марія Колесник. – Тепер оцінюємо обсяги виробництва пшениці у 26,65 мільйонів тонн (торік було 28,2 мільйона). Очікуваний експорт – 18 мільйонів (проти 20,2 мільйонів тонн у нинішньому маркетинговому році). Виробництво ячменю має перевищити 8 мільйонів тонн (торік – на 1 мільйон тонн більше), експорт – 4,4 мільйона. Непогані перспективи у виробників кукурудзи. Урожай цієї культури перевищить 37,5 мільйонів тонн. Експорт, за нашими оцінками, складе 32 мільйона тонн. І це – значно більше, ніж планують експортувати у нинішньому маркетинговому році, до 1 липня, – 28,5 – 29 мільйонів тонн”.

На рекордний вал та збільшення експорту кукурудзи розраховують і в Українській зерновій асоціації. У травневому звіті аналітики УЗА покращили прогноз врожаю “цариці полів” до 37,3 мільйона тонн. Оцінки експорту дещо скромніші, аніж у колег, – 30 мільйонів тонн. Прогноз урожаю пшениці в майбутньому маркетинговому році в УЗА також поліпшили – до 26,8 мільйонів тонн. Очікується, що це буде другий за обсягами врожай у новітній історії України – після минулорічного рекорду. У порівнянні із квітневими оцінками покращили й прогноз збирання ячменю – з 6,8 до 7,6 мільйонів тонн.

А з урахування олійних культур УЗА покращила порівняно із квітневим звітом оцінки врожаю 2020/2021 маркетингового року з 94 до 98 мільйонів тонн. При цьому прогнозують і активніший експорт зернових та олійних – 58,5 проти 57,2 мільйонів тонн, як передбачали раніше.

Як наголошується, “покращити прогноз загального врожаю в Україні дозволила достатня кількість опадів у травні, що поліпшило як зволоженість ґрунту майже по всій країні, так і стан озимих та ярих культур. Також ті південні області, які найбільше потерпали від посухи, критично не вплинуть на загальний вал зернових і олійних культур, оскільки не є основними зерновиробничими регіонами країни”. 

Чи вийде не тільки успішно зібрати, а й дорого продати?

Водночас зі світових бірж надходить не дуже втішна для наших селян і трейдерів інформація про вартість основних сільськогосподарських культур, які складають левову частку українського аграрного експорту. Ціни попиту на базисі СРТ-порт (глибоководні порти) на урожай пшениці 2020 року не перевищують 176-182 $/т (залежно від місяця поставки), а для малих портів постачання – 168-172 $/т. Це – набагато менше, ніж зараз, коли Україна у рамках затверджених квот продовжує експортувати збіжжя минулорічного урожаю. За даними аналітиків, валютні ціни на українську продовольчу пшеницю на базисі поставки СРТ-порт нині коливаються діапазоні 195-202 $/т. Тобто, якщо цінова ситуація не зміниться, на продажу кожного мільйона тонн збіжжя Україна втрачатиме до $20 мільйонів. Загалом можемо недорахуватися до $360 мільйонів. Це якщо ціни на іншу агросировину збережуться...

Очікуване зниження пов’язують із прогнозами Міністерства сільського господарства США, відповідно до яких світове виробництво пшениці у 2020/21 маркетинговому році оновить 5-річний рекорд, досягнувши 768 мільйонів тонн (це на 4 мільйона тонн більше, ніж прогнозували у квітні). А ось споживання цієї культури у світі, як вважають аналітики, навпаки може зменшитися на 6,4 мільйона тонн – до 748,55 мільйона. Також не дуже добрий для українських агроекспортерів сигнал.

Зате ситуація у нас, схоже, трохи краща, аніж у більшості конкурентів-сусідів, яким вередлива зимово-весняна погода також неабияк накапостила. Приміром, від нестачі вологи цього року потерпають “зернові” регіони Росії. Щоправда прогнози стосовно врожаю пшениці поки що знизили несуттєво – з 83 до 80 мільйонів тонн. Тобто, експортний потенціал РФ за цією позицією залишається доволі високим. Хоча за обсягами вирощування інших популярних на світових ринках зернових – кукурудзи і ячменю – Україні вона не конкурент.

Ще один активний гравець регіонального зернового ринку – Румунія – і у травні потерпав від посушливої погоди. Тож, за даними місцевих аналітиків, тамтешні аграрії цього року можуть зібрати 5-6 мільйонів тонн пшениці (проти 10 мільйонів торік і за внутрішньої потреби у 3−4 мільйона тонн). Таким чином, щонайменше на 3 мільйона тонн зменшаться експортні можливості румунських аграріїв. Нижчим, аніж зазвичай, урожай зернових, ймовірно, буде і у Німеччині та Франції. Тож є шанс, що недозбирані обсяги зможе компенсувати Україна, зміцнивши свої позиції на ринках ЄС. Звісно ж, якщо надалі погодні умови у нас будуть сприятливими, оптимістичні прогнози експертів справдяться, а через вибрики коронавірусу владі не доведеться забороняти експорт основних сільськогосподарських культур чи суттєво його обмежувати.

Владислав Обух, Київ