Як ще зупинити ріст ціни хліба? Держрегулювання? Обмеження експорту?
Хлібопекарі наполягають: нині склалися економічні передумови для подорожчання їхньої продукції. На 10-15%. Проте, поки що виробники утримуються від підвищення відпускних цін – передовсім, на соціальні сорти хліба – з огляду на скрутну ситуацію, в якій опинилися споживачі, значна частина з яких втратила доходи через карантин. Чи ж надовго вистачить “запасу міцності” виробникам? Чи чекати вже у найближчі місяці або й тижні стрибка вартості нашого “головного” продукту? Які рецепти стримування “цінового галопу” пропонують Уряд і експерти?
“Всьому голова” додасть у ціні? Аргументи пекарів...
Вартість зерна у нинішньому маркетинговому сезоні (з 1 липня 2019-го) зросла на 30%. Борошно подорожчало на 22-25% залежно від сорту (а це – 40% собівартості хліба). Такі основні аргументи на користь підвищення вартості хлібобулочних виробів навів в інтерв’ю “Ліга.нет” генеральний директор компанії "Київхліб" Володимир Череда, уточнивши: “НИНІ Є ВСІ ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ ПОДОРОЖЧАННЯ ХЛІБА НА 10-15%”.
Утім, виробники не поспішають вдаватися до “різких” кроків. Пояснюють: через небажання зашкодити населенню, чиє матеріальне становище погіршилося через коронавірус. Експерти ж говорять про ще одну причину “незацікавленості” виробників у суттєвому підвищенні вартості своєї продукції. Попит на неї перманентно падає. Лише за минулий рік – приблизно на 11%. А це – “мінус” 85-90 тисяч тонн. Фактично стільки хліба в Україні випікають за півтора місяця. Суттєве подорожчання лише посилить тенденцію. Не виручать і “додаткові роти” (трудові мігранти які на період карантину повернулись додому). ПІДВИЩИВШИ ВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ НА ЗГАДАНІ ВЖЕ 10-15%, ХЛІБОПЕКАРІ МОЖУТЬ ВТРАТИТИ НА ОБСЯГАХ – АЖ ДО НЕОБХІДНОСТІ ЗУПИНЯТИ ЧАСТИНУ ПОТУЖНОСТЕЙ. Щоправда, у березні, після впровадження карантину попит як на готовий хліб, так і на борошно справді значно підвищився. Але сплеск був тимчасовим. І на початку квітня ситуація, за даними НБУ, заспокоїлася. Тобто, у найближчій перспективі тенденція до зменшення рівня споживання хліба українцями збережеться.
Що ж робити? Як і попит підтримати, і споживачів по світу з простягнутими руками не пустити, і прийнятний рівень рентабельності виробництва забезпечити? Виробники, за словами Володимира Череди, звернулися по підтримку до держави. Зокрема, просять про інтервенцію зерна та борошна з Аграрного фонду за фіксованими пільговими цінами (наразі Фонд постачає таку продукцію за ринковою вартістю). І держава вже відгукнулася. УРЯД ВИРІШИВ ДОДАТКОВО СПРЯМУВАТИ 160 ТИСЯЧ ТОНН ПШЕНИЦІ З АГРАРНОГО ФОНДУ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ НА БОРОШНО саме для потреб виробників хліба і хлібобулочної продукції. Таких обсягів може вистачити пекарям на три місяці “безпроблемної” роботи.
... І оцінки споживачів та експертів
Підвищення вартості борошна – справді суттєвий аргумент на користь подорожчання готової продукції. Проте, галузеві експерти звертають увагу на те, що ДЕЯКІ ІНШІ СКЛАДОВІ СОБІВАРТОСТІ НАВПАКИ ПОДЕШЕВШАЛИ. Зокрема, вартість газу, який використовують для випікання багато хлібокомбінатів, у квітні знизилася до 4069 (за умови передоплати) – 4614 гривень за тисячу кубометрів (без ПДВ і витрат на транспортування). Тоді як у квітні минулого року ціни на “блакитне паливо” коливалися в межах від 5590 (передоплата) до 6 233 гривень (без ПДВ і транспортних витрат). Щоправда, енергозатратна складова у собівартості продукції підприємств, які випікають хліб в електричних печах, навпаки дещо зросла – через парадоксальну ситуацію, що склалася нині у вітчизняній енергетиці. Зате пально-мастильні матеріали суттєво подешевшали для всіх. А їх вартість – то левова частка витрат на збут (до 19% у собівартості виробництва).
До того ж, і говорити про те, що ціни на хліб та хлібобулочні вироби, попри проблеми виробників, “застигли на місці”, не можна. За даними з регіонів, окремі “несоціальні” сорти у березні подорожчали на 2-7%. Перед тим таке “повзуче” і майже непомітне – на 3-5% – підвищення вартості “покращеного” хліба відбувалось не раз. Окрім того, нині виробники, безперечно, дещо поліпшили показники рентабельності завдяки ретельнішій передпродажній підготовці продукції. Приміром, – у тому числі, і через жорсткіші санітарні норми – більшість хлібобулочних виробів на полицях наших магазинів упаковані у пластик чи целофан. На вартості соціальних сортів це не позначилося. Але виробники сповна компенсують додаткові витрати завдяки продажу іншої продукції. Приміром, запакований батон коштує на 2-2,5 гривні дорожче, ніж незапакований. А нарізаний – ще на 3-4 гривні дорожче. Нарізана половинка “Білоруського” (власне спостереження кореспондента Укрінформу) на 4 гривні дорожча, ніж ненарізана. Тобто, нарізання одного буханця додає до його ціни 8 гривень! Тоді як собівартість машинної нарізки – копійки...
З урахуванням усього цього експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин не бачить підстав для підвищення вартості хліба і хлібобулочних виробів. “Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства нещодавно погодило із найбільшими зернотрейдерами максимальний обсяг експорту до кінця маркетингового сезону (до липня) на рівні 20 мільйонів тонн. За таких умов доволі багато зерна минулого врожаю залишиться в Україні. Тож ГОВОРИТИ ПРО ДЕФІЦИТ, ЯКИЙ НАЧЕБТО ПРОВОКУЄ ЗРОСТАННЯ ВАРТОСТІ БОРОШНА І ПОДАЛЬШЕ ПІДВИЩЕННЯ ЦІН НА ХЛІБ, БЕЗПІДСТАВНО. Якщо ж хтось так наполегливо хоче підняти ціну, то, напевно, владі ВАРТО ПОВЕРНУТИСЯ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА СОЦІАЛЬНІ ПРОДУКТИ. Особливо – в період надзвичайних ситуацій і карантину. І тоді будуть законні підстави запитати у виробників: якими резонами вони керуються, ініціюючи суттєве цінове підвищення у непрості для усієї країни часи. Бо, як на мене, жодних об’єктивних підстав для цього, окрім бажання скористатись моментом, немає”, – каже економіст.
І Уряд, до речі, готовий до впровадження держрегулювання. “АБИ ЗБЕРЕГТИ ЦІНОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ В КРАЇНІ, ЦІЛКОМ ДОСТАТНЬО ЗАПРОВАДИТИ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА 10 СОЦІАЛЬНО ВАЖЛИВИХ ПРОДУКТІВ, – вважає міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко. – Нам вдалося уникнути дефіциту товарів. Цінову стабільність збережено. Плануємо запровадити м'яке регулювання цін. Поки що на 10 товарів”. ПІД ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПАДАТИМУТЬ, ЗОКРЕМА: ГРЕЧКА, ЦУКОР, БОРОШНО ПШЕНИЧНЕ, ВІТЧИЗНЯНІ МАКАРОНИ, МОЛОКО, ХЛІБ, КУРЯЧІ ЯЙЦЯ, М'ЯСО ПТИЦІ, ВЕРШКОВЕ МАСЛО І НЕГАЗОВАНА МІНЕРАЛЬНА ВОДА.
“При падінні купівельної спроможності переважної частини українців такі заходи як продаж із держрезерву зерна для виготовлення борошна, щотижневий моніторинг цін, підрахунок балансів попиту та споживання, обмеження експорту зерна і гречки для задоволення потреб внутрішнього ринку є адекватними заходами”, – погоджується голова ГО “Національна рада економічного розвитку” Олексій Дорошенко.
Потреби внутрішнього ринку і плани експортерів: у пошуку спільного знаменника
Єдиної думки щодо заборони або часткового обмеження експорту зернових ні у бізнесу, ні в експертів, ні, схоже, і в урядовій команді, немає. Приміром, хлібопекарі просять на час карантину та в посткарантинний період обмежити експорт цієї продукції закордон. “Якби у нас були запаси достатні, то нехай би й 40 мільйонів тонн експортували. Але в нашій ситуації вже зараз треба розуміти, що через посуху урожай наступного (маркетингового. – Ред.) року може бути гіршим за попередні", – вважає керівник ПАТ “Київхліб” Володимир Череда. Про необхідність такого кроку йдеться і у зверненні до керівництва держави Всеукраїнської асоціації пекарів і Асоціації "Борошномелів України". Як наголошується в листі галузевих асоціацій до Президента і Уряду, одним зі шляхів запобігання підвищенню вартості хліба є “запровадження тимчасового обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів"...
Категорично проти такого підходу українські експортери. “Стабільність і прогнозованість експорту зернових є пріоритетом для нашої держави та одним із головних чинників національної і продовольчої безпеки”, – наголошують у цьому зв’язку в Європейській Бізнес-Асоціації. Експерти нагадують, що подібні спроби у 2006-2011 роках гальмували розвиток аграрної галузі, шкодили іміджу України як надійного експортера, котрий виконує всі контракти, а також завдавали країні прямих фінансових збитків. Приміром, ВТРАТИ ДОХОДІВ ВИРОБНИКІВ ВІД ЗАПРОВАДЖЕННЯ КВОТ У 2010/11 МАРКЕТИНГОВОМУ РОЦІ ОЦІНЮЮТЬ У ПОНАД $2 МІЛЬЯРДИ. Це перевищує розмір кредитного траншу від МВФ, який Україна розраховує отримати у травні.
Тим часом, окрім заспокоєння попиту на борошно і хлібобулочні вироби у середині країни, почалося зниження вартості зерна на світовому ринку. Попит там наразі падає. ЦІНА ЗБІЖЖЯ ЗНИЗИЛАСЯ НА 7-8%. Якщо ще й штучно обмежувати обсяги постачання, навіть коли вдасться уникнути санкцій за невиконання контрактів в умовах форс-мажору, українські експортери зазнають значних фінансових і репутаційних збитків. І звільнену ними нішу швидко займуть інші виробники – зокрема, і з держави-агресора.
Тому владу просять не допустити жодних обмежувальних заходів при експорті олійних і зернових культур у нинішньому маркетинговому сезоні. До того ж, варто нагадати, що більше половини українського зернового експорту – кукурудза, яку вітчизняні хлібопекарі практично не використовують. А левова частка експортованої пшениці – фуражне малоцінне зерно.
Експерти нагадують і про те, що, незважаючи на очікуване зниження показників врожайності основних зернових і олійних культур у 2020 році, продовольчій безпеці країни ніщо не загрожує.
Щоправда, так думають не всі фахівці. Зокрема, експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає: робити прогнози щодо майбутнього врожаю нині зарано. А тому й підтримує ідею часткового обмеження на період карантину експорту деяких видів сільськогосподарської продукції. Насамперед, продовольчої пшениці. “Через потенційно неврожайний для країни рік, думаю, таки не варто ризикувати внутрішнім ресурсом. Принаймні, у найближчі місяці, – каже експерт, – А згодом експортні плани можна буде переглянути. Десь у серпні, коли стане зрозуміло, скільки нового збіжжя зібрали селяни і які маємо перехідні запаси. Від цього й залежатимуть обсяги експорту у наступному маркетинговому сезоні”.
При цьому компенсувати збитки експортерів, на думку аналітиків дозволить ймовірне зростання цін на світовому ринку. Оскільки багато країн, схоже, “провалять” нинішню посівну кампанію. Тож ВОСЕНИ, УЗИМКУ, А ТАКОЖ НАВЕСНІ НАСТУПНОГО РОКУ ПОПИТ НА ПРОДОВОЛЬСТВО ПЕРЕВИЩУВАТИМЕ ПРОПОЗИЦІЮ. Також наші аграрії зможуть заробити на кукурудзі, якої для внутрішніх потреб Україна використовує небагато.
Владислав Обух, Київ
