В лабети “сірого” ринку, або Чи збереже Україна тютюнову промисловість

Цієї осені українським курцям, певно, як ніколи часто доводилося хапатися за серце. І не тому, що даються взнаки наслідки шкідливої звички, а через неприємні сигнали від влади, які свідчать про доволі невтішні для споживача цінові перспективи: вже в листопаді тютюнова продукція в Україні може подорожчати на 18-20% ( у середньому – на 7 гривень за пачку). І ще приблизно на стільки ж – з нового року. Причина – ухвалення законодавчої норми щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів та ЄСВ, якою обмежено націнки виробників на користь оптових торговців-посередників і роздрібної торгівлі. А також збільшення з 1 січня 2020 року на 20% акцизного податку на тютюнові вироби, як це передбачено Податковим кодексом. І це ще без врахування пропозицій щодо набагато суттєвішого (у 2,5 разу) підвищення акцизу, як передбачено одним із законопроєктів, що чекає на розгляд в парламенті.

Яка ж “кішка” пробігла між владою і тютюновим бізнесом

Ухвалюючи рішення, що стосуються виробництва і збуту тютюнової продукції,  наші народні обранці, вочевидь, більше переймаються не здоров’ям співвітчизників, а наповненням держказни. Насправді ж може статися навпаки: українців, котрі перебувають у полоні згубної звички, поменшає, а із “тютюновими” надходженнями до бюджету матимемо неабиякі трабли. З одного боку, – добре, що після кожного суттєвого подорожчання цигарок кількість курців в Україні, зазвичай, зменшується. Конкретної статистики щодо цього немає. Але є досвід знайомих автора: за останні десятиліття-півтора курців у його оточенні суттєво поменшало. І (тьху-тьху-тьху) про жодні “природні” причини не йдеться. Просто люди кинули палити. Бо для багатьох турбота про власну кишеню стала неабияким стимулом подбати і про своє здоров’я... З іншого боку, – “недобір” коштів до Держбюджету цілком реальний. Адже, реагуючи на ініціативи влади, великі іноземні тютюнові корпорації, що працюють в Україні, заявляють про ймовірність згортання виробництва. Можливо, як вважають деякі урядовці й експерти, допіру і йдеться про своєрідний шантаж із боку виробників, тож в результаті – навіть, якщо влада й не піде на поступки, все заспокоїться: “пошкварчать-пошкварчать”, як та “папіроска Проні Прокопівни”, і продовжать працювати. Але ж частина бізнесу вже перейшла від словесних погроз до практичних кроків! Приміром, 24 вересня компанія British American Tobacco (B.A.T.) повідомила про плани з 2020 року перенести регіональний центр із Києва до Бухареста. Пояснили це, з-поміж іншого, “непрогнозованою фіскальною та регуляторною політикою українського уряду”. А вже за кілька тижнів (після ухвалення згаданої законодавчої поправки) в компанії заявили про припинення роботи своєї фабрики "В.А.Т.-Прилуки": мовляв, ці зміни роблять тютюнове виробництво в Україні нерентабельним.

Про можливість наслідувати приклад колег-конкурентів повідомили і інші виробники. Чи ж реальні погрози? І що чекає на галузь у разі втілення ультиматуму? Головне ж тут – не те, що, як кажуть, в українських курців “вуха попухнуть”. Йдеться про багатомільярдні втрати для державної казни, фактичний колапс деяких місцевих кошторисів, для яких тютюнові підприємства є бюджетоутворюючими (ті ж Прилуки на Чернігівщині), втрату десятків тисяч робочих місць і, зрештою, чергове пожвавлення контрабанди та “сірого” тютюнового ринку...

Позиція тютюнових гігантів

Найбільші тютюнові компанії країни British American Tobacco, Japan Tobacco International, Philip Morris та Imperial Tobacco уже не раз висловлювали невдоволення постійним збільшення акцизного податку на свою продукцію в Україні. Невдоволені вони і діяльністю Антимонопольного комітету, який доволі жорстко реагує на будь-які прояви корпоративних змов між цими гігантами чи пов’язаними із ними компаніями-дистриб’юторами. Приміром, зараз виробники й оптові торговці сигаретами оскаржують рішення АМКУ про накладення штрафів у понад 6,5 мільярда гривень “за антиконкурентні узгоджені дії виробників та дистриб’ютора”. Йдеться про дистриб’ютора-монополіста "ТЕДІС Україна", а також низку дочірніх структур компаній-виробників.

Утім, подібна акцизна політика характерна фактично для усього світу – така вже специфіка продукції, яку виготовляють ці компанії. Приміром, “тютюновий” акциз в Україні – 34 євро за 1000 цигарок. Середньоєвропейський показник – 90 євро. В сусідній Польщі акцизний податок перевищує 50 євро. Щороку він зростає на 3-4%. Завдяки акцизу на тютюнові вироби польський бюджет торік отримав 4,6 мільярда євро (майже 128 мільярдів гривень). Нам про такі надходження доводиться лише мріяти. Хоча – так би мовити за українськими мірками, – держава заробляє на виробництві і продажу цигарок доволі непогано. Зокрема, згадані вже чотири найбільші компанії-тютюновиробники торік сплатили до бюджету 47 мільярдів гривень (але це не тільки акциз, а усі податки загалом)... Те ж стосується і штрафних санкцій. Приміром, в Канаді зараз триває судовий розгляд у справі про накладання штрафу у майже 12 мільярдів (!) доларів на дочірні компанії міжнародних тютюнових гігантів British American Tobacco Plc, Philip Morris International Inc. і Japan Tobacco Inc. в інтересах жителів провінції Квебек.

У порівнянні із цим умови роботи згаданих міжнародних корпорацій в Україні навряд чи можна назвати “драконівськими”. Незважаючи на це, вітчизняні (умовно) виробники час від часу заявляють про нерентабельність своєї роботи.  “Останньою краплею” для тютюнового бізнесу стала запропонована депутатами від “Слуги народу” Олександром Дубінським і Олександром Юрченком поправка до законопроєкту №1049, яка регулює рівень заробітку тютюнових компаній і перерозподіляє торговельну маржу між учасниками ринку: компаніями-виробниками, оптовими та роздрібними продавцями сигарет. Згідно із нею, виробники зобов'язані продавати свою продукцію оптовим компаніям за ціною, що не перевищує 80% від максимальної роздрібної ціни. Оптові продавці при цьому зароблятимуть 7%, маржа для роздрібної мережі – 13%. Виробники таким розподілом невдоволені. Адже у світі маржа постачальників і роздрібних продавців сигарет становить 3-4% для оптових і 3-6% – для роздрібних торговців. Відповідно, виробники можуть розраховувати на 90-94% вартості сигарет. При цьому в Україні приблизно 65-70% отриманих тютюновими компаніями коштів іде на сплату податків та зборів. Ще 5-7% – виробничі витрати. Тобто, якщо раніше прибуток виробників складав у середньому 13-24%, то за нових “правил гри” і 2-3% рентабельності, як-то кажуть, “будуть за щастя”. Обрахувавши це, виробники і висунули владі своєрідний “ультиматум”: або “розподільчу” поправку буде скасовано, або вони обмежать свою діяльність в Україні. Підтримали виробників і в галузевій асоціації – “Укртютюн”. Там прогнозують подорожчання пачки цигарок у середньому на 13-14 гривень і подальше формування в країні “сірого” чи й “чорного” ринку тютюнової продукції. Тобто, Україна може повернутися до ситуації кінця 1990-початку 2000-их, якої ми позбувалися із такими зусиллями... Адже, як наголошується в листі "Укртютюну", існує загроза обмеження конкуренції як між виробниками та імпортерами, так і між підприємствами роздрібної торгівлі, а також збільшення обсягів нелегальної торгівлі. Нелегальний ринок тютюнових виробів, за висновками галузевих експертів, може зрости із нинішніх 8,4% до 20%. Унаслідок цього Державний бюджет, за оцінками асоціації "Укртютюн", щороку втрачатиме до 5 мільярдів гривень. Ще понад 7 мільярдів гривень на рік держава недоотримуватиме через ймовірне скорочення на чверть обсягів легального виробництва сигарет.

Позиція (позиції) влади

“Тютюнові компанії, які працюють в Україні, хочуть для себе кращих умов і шантажують уряд закриттям бізнесу”, – так оцінив ситуацію міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. Він навіть запропонував користувачам соцмережі парі на будь-яку суму, стверджуючи, що міжнародні тютюнові корпорації залишаться на нашому ринку. Адже виробництво тютюнових виборів – один із найприбутковіших видів бізнесу. Внесення ж згаданої законодавчої поправки урядовець вважає одним із важливих заходів для “вгамовування апетитів” дистриб’ютора-монополіста (компанії “Тедіс Україна”, частка якої на оптовому ринку торгівлі сигаретами, за різними оцінками, становить майже 75%). Тож Милованов здивований, чому виробники так “захищають інтереси цього посередника”.

Натомість представники тютюнових компаній запевняють: вимагаючи скасування скандальної поправки, вони переслідують виключно власний інтерес і відстоюють інтереси колективів своїх підприємств. Про це вони заявили на зустрічі з прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком, яка відбулася минулого тижня.

"За підтримки Кабміну та після скасування правки до закону №1049 про регулювання цін ми зможемо оперативно відновити виробництво у Прилуках, повернути сотні працівників та підрядників до роботи, забезпечити податкові відрахування до бюджету", – розповів за підсумками зустрічі генеральний директор групи "Бритіш Американ тобакко Україна" Саймон Уелфорд. Отже, ймовірність того, що влада врахує побажання виробників і спробує скасувати суперечливу законодавчу норму, доволі висока Адже станом на вечір вівторка ухвалений парламентом законопроєкт №1049 іще не був підписаний головою Верховної ради. Тож є два варіанти, як позбутися правки – або (що складніше) через президентське вето, або, ухваливши процедурне рішення про третє читання (проєкт постанови щодо повернення до розгляду документа зареєстрував у парламенті депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко). 

Експертна оцінка

“Судячи з останніх подій і заяв, зокрема, висловлювань глави уряду Олексія Гончарука, компроміс буде знайдено, і конфлікт, який виник між українською владою і зарубіжними інвесторами, котрі вклалися в тютюнове виробництво у нашій країні, буде залагоджено, – каже в коментарі Укрінформу голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. – Виробники не залишать наш ринок, українці не втратять робочі місця”.

Економіст вважає, що влада і згадану поправку скасує, і відмовиться від намірів збільшити з нового року акциз на тютюнові вироби не на 20%, як передбачено Податковим кодексом, а у 2,5 разу (як пропонують депутати від “Слуги народу” – автори законопроєкту №1210, який ВР може розглянути вже цього тижня). Тож “жахалки” щодо суттєвого збільшення обсягів тіньового ринку сигарет в Україні не справдяться. Водночас експерт вважає нинішню ситуацію доволі неприємним сигналом, який може негативно позначитися на інвестиційній привабливості нашої країни. “Проблема у тому, що бізнесу потрібна прогнозована податкова політика. Аби компанії розуміли, що чекає на них у середньостроковій і навіть у довгостроковій перспективі. Відповідно, прогнозованими мають бути і рішення влади, які супроводжують втілення цієї політики. Вони не повинні ухвалюватися спонтанно у формі якихось піаракцій, як це часто відбувається зараз. Інакше інвестор не зможе планувати свою діяльність. Тому й неприємним для нас чином реагуватиме на таку непередбачуваність, ухвалюючи рішення про згортання виробництв в Україні і їх перенесення до більш “прогнозованих” держав. Нам же у кращому випадку ці компанії лише постачатимуть свою продукцію. Таким чином, ми отримаємо не розвиток внутрішнього виробництва, а збільшення залежності від імпорту за багатьма товарними групами”, – підсумовує Борис Кушнірук.  

Владислав Обух, Київ