Таміла Ташева, Постійна Представниця Президента України в АР Крим
Учні кримських шкіл вітаються між собою словами «Слава Україні!»
21.02.2023 13:20

Як від початку повномасштабного вторгнення змінилися настрої в окупованому Криму, яких форм набув спротив? Якою має бути державна політика щодо Криму після його деокупації? Про це та інше розповіла в інтерв'ю Укрінформу Постійна Представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.

РІК ВЕЛИКОГО ГОРЯ ТА ВЕЛИКОЇ НАДІЇ

- Яким був для тимчасово окупованого Криму рік повномасштабного вторгнення росії до України?

- Для Криму, з одного боку, це рік великого горя та величезних втрат, як і для всієї нашої держави. З іншого – це рік великої надії. Наші громадяни на півострові сподіваються, що боротьба, яку ми разом зі всім цивілізованим світом ведемо проти росії після її повномасштабного вторгнення, принесе повну перемогу України, включаючи повернення Криму. Вони вірять, що Українська держава, Збройні Сили України будуть боротися за Крим. І громадяни України на півострові, зі свого боку, роблять те, що можуть. Звичайно, не варто очікувати на масштабні акції протесту. Слід пам'ятати, в яких тоталітарних умовах живуть кримчани вже впродовж дев'яти років окупації. Але ми бачимо, як спротив у Криму набуває нових проявів, бачимо опір окупантам на різних рівнях.

Кримчани відчувають війну, вони максимально в неї втягнуті. Так, росія використовує людський ресурс для ведення війни – через призов і дуже активну мобілізацію. Станом на зараз маємо інформацію про поховання на півострові 294 солдатів росармії, але багато приховується. Із них 188 громадян України. Аби не воювати проти України, тисячі кримчан виїхали до інших країн.

Наші громадяни у тимчасово окупованому Криму чекають на ЗСУ, на повернення України, радіють успіхам наших військових

Кримчани чудово бачать і розуміють, що відбувається, незважаючи на пропаганду. Усвідомлюють, що Крим для рф – велика військова база. Адже всі ці масовані обстріли відбуваються не лише з Каспійського моря, а й з акваторії Чорного моря, поблизу Севастополя. Це все чують наші люди, і після обстрілів вони нам пишуть, мовляв, знову полетіли ракети, вибачте нам за це.

Вони також бачать, що росія використовує півострів як місце, до якого перетікають ресурси з новоокупованих територій. Це видно з усього, хоча би за такими речами, що полуниця там коштувала копійки, бо загарбники її за безцінь забирали з Херсонщини.

Лікарів з окупованого Криму росіяни відправляють у місця активних бойових дій. Чи не щодня до Сімферополя, інших міст їдуть швидкі з російськими солдатами. Війна в Криму відчувається в повітрі, і це не згадуючи навіть про «бавовну»: прильоти по Новофедорівці, те, що відбувалося з Керченським мостом. Когось це налякало, у когось викликало захоплення. Та наші громадяни у тимчасово окупованому Криму чекають на ЗСУ, на повернення України, радіють успіхам наших військових.

СПРОТИВ У КРИМУ ЧИНЯТЬ ЛЮДИ, ЯКІ ТИХО НЕНАВИДІЛИ РОСІЯН УПРОДОВЖ РОКІВ ОКУПАЦІЇ

- Хто найбільше чекає на ЗСУ в Криму? І як саме змінюється спротив на півострові?

- Слід зазначити, що замірів громадської думки під час окупації не було і бути не могло, будь-які соціологічні дослідження у Криму неможливі. Але ми можемо відстежувати певні речі, зокрема, завдяки моніторингу окупаційних судових реєстрів. І що ж ми бачимо, які справи нині розглядають окупаційні суди? Так от, це справи на кшталт того, що хтось розбив скло у машині мешканця Криму із Z-символікою. Або справа стосовно людини, яка поширювала листівки із правдою про «русскій мір». Або інші справи, як стосовно Богдана Зізи, який вилив синьо-жовту фарбу на окупаційну адміністрацію. Або ж справа викладача технікуму, який увімкнув пісню «Байрактар», – його вже втретє затримують і штрафують. Лише за офіційною інформацією йдеться про сотні справ щодо тих, хто потрапив у жорна тоталітарної машини в Криму. Однак ми впевнені, що людей, які чинять спротив, набагато більше.

Вони надсилають нам інформацію у приватні повідомлення, передають її українським правоохоронним органам, повідомляють нашим військовим про переміщення російської техніки. До 2022 року ми бачили кримський спротив, що народжувався навколо захисту прав людини, коли загарбники когось незаконно затримували, його близькі та рідні приходили під суд, за що їх також могли схопити. Але зараз ми бачимо інший, відчутно проукраїнський спротив. Це протест іншої категорії людей – тих, хто тихо ненавидів росіян упродовж восьми років окупації і почав діяти після початку повномасштабної війни. Йдеться про різних людей, різних національностей, не лише про кримських татар.

Спілкуючись із багатьма активістами з окупованого Криму, ми запитуємо: чому саме зараз ви вирішили виявити свій протест? Вони пояснюють: ми розуміємо, що зараз дуже важливо показати народові України, Збройним Силам України, керівництву держави, що ми тут, ми в Криму і ми протистоїмо.

ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ НЕ НЕСТИМУТЬ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРОЖИВАННЯ В КРИМУ ПІД ЧАС ОКУПАЦІЇ

Ті, хто незаконно прибув на півострів, мають виїхати

- Загалом у Криму слід розрізняти дві категорії людей: українських громадян – а це більшість, і громадян рф, які незаконно туди прибули. Звісно, другу категорію я не беру до уваги, вони не підтримують Україну. Щодо них у нас позиція одна: вони мають виїхати з Криму. Чи підтримує Україну більшість наших громадян, які мають український паспорт разом із окупаційним? Я впевнена, що так, і вони підтримуватимуть ЗСУ.

Варто додати, що в Криму є люди, які займають певну нейтральну позицію. Також дуже багато розчарованих у так званій “кримській весні”, вони про це вже відкрито говорять.

Важливими є меседжі, які ми надсилаємо кримчанам. Ключове наше повідомлення таке: громадяни України не нестимуть відповідальності за сам лише факт проживання на півострові в період його окупації. Перед законом відповідатимуть люди, які сприяли окупаційному режиму, зрадили присягу, скоювали інші правопорушення, воєнні злочини. Але це – не переважна кількість кримчан.

- Звучать прогнози, зокрема в Головному управлінні розвідки, що ЗСУ можуть звільнити Крим eлітку. Ми всі на це сподіваємося, але якщо цього влітку не станеться, наскільки сильним буде розчарування кримчан?

- Щодо очікувань, то держава і Президент неодноразово наголошували, що для нас перемогою у війні є повернення у кордони 1991 року. Звісно, все залежить від того, що відбуватиметься на полі бою. Дуже складно наперед сказати, наскільки буде вдалою військова операція на південному напрямку. Але у держави Україна є чіткий намір звільнити всі свої території. Тому я думаю, що наші громадяни будуть до цього ставитися з розумінням, адже це війна, і ми не знаємо, як вона розвиватиметься, як посилиться наступ російської федерації на сході. Ми знаємо, що активно йдуть бойові дії, ми відстоюємо наші кордони. А як буде – це все це вирішується на полі бою.

- Наскільки потужним є партизанський рух у Криму? Як ви вважаєте, коли ЗСУ зайдуть до Криму, чи будуть місцеві мешканці передавати нашим військовим інформацію, як це відбувається на материковій Україні?

- На території тимчасово окупованого півострова діють певні партизанські рухи, до них входять місцеві мешканці. Маємо підтвердження роботи і наших спецслужб на тимчасово окупованих територіях, а також на території росії. У цьому контексті я можу з упевненістю сказати ще раз: Збройні Сили України в Криму зустрічатимуть із квітами, а не зі зброєю. Активна підтримка залежатиме від багатьох факторів, зокрема від того, наскільки успішною буде операція зі звільнення.

ПОТРІБНА ПОТУЖНА ГУМАНІТАРНА ТА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЩОДО КРИМУ

- Якщо говорити про проросійське населення Криму. Як вони житимуть на півострові після деокупації? Яка позиція держави щодо них та що маємо робити, щоби не наступити на ті ж самі граблі?

Нам слід вивчити помилки, засвоїти уроки і підготуватися до довгої системної роботи в Криму

- Почну з останнього. Все-таки окупація Криму була не наслідком якогось волевиявлення, адже на так званому референдумі у 2014-му році росіянам було байдуже щодо думки людей. Це було захоплення території військовими силами, спецпризначенцями рф. У відповідь на це, як на мене, не було потужної реакції Заходу та реально потужної реакції з боку Української держави. Це призвело до того, що територію захопили, і ми знаємо, як розвивалися події далі. Власне, масштабну війну я напряму пов'язую з окупацією Криму. Президент нашої держави неодноразово наголошував нашим міжнародним партнерам, що якби була належна реакція у 2014 році, цілком можливо, що ми б не побачили повномасштабного вторгнення у 2022-му.

Нам потрібна злагоджена, правильна і дуже потужна гуманітарна та інформаційна політика щодо Криму. Це робота на роки

Щодо російських громадян, повторю: ті, хто незаконно прибув на півострів, мають виїхати. Згідно з міжнародним правом, не можна робити колективне видворення, і якщо вони не залишать Крим, стосовно них мають бути ухвалені індивідуальні рішення. Зараз ми розробляємо механізми для цього, адже можна передбачити велике навантаження на судову систему після деокупації Криму. При цьому ми будемо враховувати рішення Європейського суду з прав людини, інших міжнародних інституцій. Загалом ми візуалізували концепцію реінтеграційних заходів, вони мають лягти в законодавчу рамку, відповідати міжнародним правовим нормам у тому числі.

Тепер повернімося до українських громадян, які там проживають і мають відмінну від більшості українців думку. Зауважу, що сентимент цих людей у 2014-му році все-таки більше стосувався Радянського Союзу, ніж росії. Тут маю сказати, що це також наші громадяни і якщо вони самі не виїдуть, то лишатимуться на півострові. Так, у нас виникатиме в роботі з ними безліч складних питань. Оскільки у нас була відсутня гуманітарна політика щодо Криму з моменту набуття Україною Незалежності і до 2014 року, ми не працювали з цими громадянами. Тож нам слід вивчити помилки, засвоїти уроки і підготуватися до довгої системної роботи в Криму. Нам потрібна злагоджена, правильна і дуже потужна гуманітарна та інформаційна політика щодо Криму. Це робота на роки.

Україна в розумінні молодого покоління українців у Криму – це модно, потужно

Але з того, що ми бачимо, хочу наголосити, що більшість молодого покоління українців підтримує Україну. Приміром, у деяких школах, особливо на півночі Криму, молоді люди змагаються між собою, грають у гру, хто знає більше слів українською мовою. Я знаю, що в Криму, в Севастополі учні шкіл вітаються одне з одним словами «Слава Україні!» Тому що Україна в розумінні молодого покоління українців у Криму – це модно, потужно. Президент Володимир Зеленський дуже популярний серед кримської молоді. І важливою буде наша робота стосовно молодого покоління в Криму: створення програм обміну, освітніх програм тощо.

Треба розуміти, що за ці 9 років у тимчасово окупованому Криму виросло нове молоде покоління, однак, хоч як би старалися окупанти нав'язувати їм так звану “російську реальність”, це не виходить. І це – хороша можливість для інтеграції кримської молоді.

Валентина Рингель, Київ

Фото: Тарасов Володимир

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-