російсько-українська війна розпочалася з окупації Криму. І ця війна приходить у дім все більшої кількості мешканців півострова. Колони військової техніки, переповнені російськими солдатами лікарні, незаконна примусова мобілізація, вибухи на аеродромі в Новофедорівці, вибух на Кримському мосту, - все це яскраві свідчення, що в окупованому Криму не може бути нормального життя. Про те, що наразі відбувається на тимчасово окупованому українському півострові, про розв’язання проблем кримчан, які виїхали до третіх країн, аби не потрапити до армії росії, про Перший парламентський саміт Кримської платформи Укрінформ поспілкувався із заступником постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим Денисом Чистіковим.
ВИБУХ НА КЕРЧЕНСЬКОМУ МОСТУ ЗРУЙНУВАВ МІФИ ПРО НЕДОТОРКАНІСТЬ СИМВОЛІВ РОСІЇ
- Під час масованої атаки 10 жовтня росіяни запустили частину ракет по мирних українських містах і селах з боку окупованого Криму. Може, вам відомо, як на цю ракетну атаку відреагували кримчани?
- Зі спілкування з кримчанами можу сказати, що вони розуміють, наскільки масованим був обстріл та які його наслідки. Вони фіксують злочинність дій окупантів. Так, мешканці півострова поки не можуть відкрито висловлювати свій протест, але це не означає, що вони підтримують дії проросійської «влади». Кримчани зазначають, що такий масований обстріл – агонія росії, свідчення, що вона не може зламати Україну.
- На вашу думку, які процеси запустив вибух на Керченському мосту?
- Цей вибух зруйнував міфи про недоторканість символів росії. Показово, що російська влада перші три години взагалі ніяк його не коментувала. Перші новини про вибух були від кримчан. На території Криму активно функціонують проросійські Телеграм-канали, які поширюють однотипні наративи, і вони також мовчали та очікували на реакцію з кремля. Потім, очевидно, в росії зрозуміли, що треба демонструвати стабільність системи, бо це руйнує їхню репутацію. І вони почали заявляти, що оперативно відновлять міст. Тому так швидко частково запустили легкові авто та потяги.
- Чи перекидали росіяни Керченським мостом військову техніку після вибуху?
- Ми не отримували такої інформації, але розуміємо, що росія прагне відновити постачання техніки Керченським мостом. Усім вже відомо, які черги на переправу через Керченську протоку. А утворюються вони зокрема й тому, що пороми перевозять, в першу чергу, російську військову техніку. Тобто як тільки військова техніка прибуває з боку рф, вся черга зупиняється і чекає. Це викликає невдоволення водіїв вантажівок, місцевого населення. І якщо росіяни не налагодять рух ешелонів залізницею, черги на переправі будуть іще більшими. Не сприяє переправі й погода – у цю пору року там шторм і сильний вітер.
У зв'язку з проблемами на переправі «мінтранс Криму» рекомендує користуватися так званим сухопутним маршрутом, аби виїхати до росії. Цей маршрут проходить через новоокуповані території Херсонської, Запорізької областей. Окупанти запевняють, що він безпечний, та ми чудово розуміємо, що поруч – лінія зіткнення, ідуть бойові дії, тому гарантувати безпеку не може ніхто.
- А вже вдавалося проїжджати цим маршрутом?
- Загарбники публічно оголосили, що 70 вантажних автомобілів організованою групою вирушили з Керченського порту в бік новоокупованих територій. Так вони, мабуть, хотіли прорекламувати цей маршрут, але насправді лише підкреслили неспроможність Керченської переправи. Першу колону вони, мабуть, показово супроводжуватимуть, і вона якось зможе проїхати, а потім все пустять на самоплив і буде важко проконтролювати, чи цей шлях функціонує. Кримчани бояться користуватися цим маршрутом.
ПІСЛЯ ОГОЛОШЕННЯ У РФ МОБІЛІЗАЦІЇ З КРИМУ ВИЇХАЛО БЛИЗЬКО 10 ТИСЯЧ ОСІБ
- Чи виїжджають зараз із Криму загарбники та колаборанти?
- Вони продовжують залишати півострів. Можливо, не так масово, як раніше. Але це не тому, що менше бояться, просто багато хто вже виїхав.
Колаборанти, росіяни, їхні військові почали масово покидати півострів ще після повномасштабного вторгнення. Через це навіть припиняв роботу місцевий бізнес: закривалися розважальні центри, навчальні центри для дітей, косметичні салони, які обслуговували родини чиновників із росії.
Після 21 вересня, коли у рф оголосили так звану часткову мобілізацію, розпочалася наступна хвиля виїзду росіян. Адже тих, хто приїхав до Криму з росії, також намагаються мобілізувати. Загалом після оголошення мобілізації з півострова виїхало близько 10 тисяч людей.
Поки що виїзд із території Криму не закрили. Однак ми знаємо, що наразі ініціюється заборона виїзду з Криму без дозволу військкомату, а також заборона виїзду з рф для осіб, які підлягають так званій частковій мобілізації.
- Чи почала рф у Криму осінній призов і нову хвилю так званої часткової мобілізації?
- Призов, який мав розпочатися 1 жовтня, відтермінували на місяць. Це пов'язано із тим, що рф не справляється із матеріально-технічним забезпеченням своєї армії. Це свідчить і про великий негатив кримчан, а також росіян до призову і мобілізації.
У рф почали остерігатися протестів з цього приводу, тому чиновники змінюють свою риторику. Так, спочатку вони заявляли про три хвилі мобілізації, тепер кажуть, що хвиля одна, просто вона ще не завершилася. Насправді в рф намагаються приховати, скількох людей вони хочуть мобілізувати. Відомо, що указ про так звану часткову мобілізацію містить закриті пункти, і навіть росзмі пишуть, що це дозволяє мобілізувати до 1 мільйона 200 тисяч осіб. Хоча згідно з офіційними заявами мало бути 300 тисяч.
- Кримчани, які залишили півострів, аби їх не мобілізували, зіштовхнулися з низкою проблем за кордоном. Що зараз робить Україна, аби їм допомогти?
- Представництво Президента в АРК від початку мобілізації долучилося до консультування кримчан задля розв’язання питань із документами. Кількість звернень до нас зросла в рази. Також ми комунікуємо з Міністерством закордонних справ, Державною прикордонною службою щодо можливості повернення кримчан до нашої держави. Тому що значна частина тих, хто виїхав до третіх країн, хочуть повернутися на материкову Україну. Ми намагаємося сприяти їхньому поверненню з мінімальним пакетом українських документів.
Також починає роботу відповідна міжвідомча робоча група. Під головуванням Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій має бути напрацьовано спільні рішення для розв’язання накопичених проблем. Зокрема, це стосується громадян України, які виїхали у Казахстан. Багато з них постійно перебувають біля посольства України. Також багато українців є в республіці білорусь, і це теж проблема, ми маємо сприяти їхньому поверненню до України.
КРИМСЬКА ПЛАТФОРМА: ПОШУК ПАРТНЕРІВ
- Які очікування є в України від Першого парламентського саміту Кримської платформи? Чому цей саміт для нас важливий?
- Торік відбувся установчий саміт Кримської платформи. Так ми почали формувати підтримку держав світу в питанні деокупації Криму. Після повномасштабного вторгнення ми розширили пошук партнерів для вибудовування нашої перемоги та відновлення територіальної цілісності. Кримська платформа за рік переросла в більш дієвий інструмент. Ми розширюємо її до рівня парламентів, адже саме вони ухвалюють рішення в багатьох країнах.
Узагалі, нині зрозуміло, що від Криму залежить безпека не тільки України, а Європи та всього світу. Хоч би тому, що з території півострова ракети можуть летіти не лише на материкову Україну. І світ це вже зрозумів.
Також важливо, що парламентарі багатьох країн на саміті Кримської платформи зможуть ознайомитися з економічною стратегію реінтеграції півострова. Тобто кожна країна побачить, у яку сферу економіки можна буде інвестувати після деокупації Криму, яких зусиль вона зможе докласти для відновлення півострова. У цій стратегії будуть враховані євроінтеграційні процеси в Україні, зобов'язання держави для вступу до Європейського Союзу.
- Скільки країн може взяти участь у Парламентському саміті Кримської платформи?
- Свою участь уже підтвердили голови парламентів або міжфракційних груп понад 30 країн. Та українські урядовці й парламентарі продовжують залучати нових учасників. Зокрема, нещодавно був візит міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та заступниці голови Верховної Ради Олени Кондратюк до Африки для залучення до Кримської платформи африканських країн, які раніше не були на ній представлені.
Валентина Рингель
Фото Володимира Тарасова