Пам’яті мінометника Дмитра Хоменка (позивний «Хома»)
Дмитро народився і все життя прожив в Ірпені. Закінчив академічний ліцей "Мрія". У місті був відомий завдяки своїй активній патріотичній позиції. З 2014 року всіма силами чоловік допомагав військовим як волонтер. У 2017 році став до лав Національної гвардії України. Проходив службу в зоні АТО. А після закінчення контракту працював за кордоном.
У перші дні повномасштабної війни, коли багато українців виїжджали з країни, він поспішав повернутися до рідного Ірпеня.
27 лютого 2022 року Дмитро пішов у військкомат і почав виконувати бойове завдання в найгарячіших точках на посаді мінометника.
«У Дмитра був непростий, але справжній чоловічий характер. Він ніколи не мовчав і говорив в очі те, що думав насправді. Він був одним з найактивніших у нашій ветеранській раді. У нього взагалі не треба просити допомогти, він сам завжди пропонував допомогу. Він знатно гасив п***в. Настільки потужно, що щоб загасити позицію Дмитра, орки застосували авіацію. Ми завжди тебе будемо памʼятати і підтримувати твою родину», — згадав Героя депутат Ірпінської міської ради Антон Головенко.
«Хома» загинув 15 січня 2024 року. У нього залишились дружина, троє дітей, батьки та брат.
Прощались з військовослужбовцем 20 січня в Ірпені, там його і поховали. «Сьогодні ми попрощались з "Хомою", але він назавжди у наших серцях. Безстрашний патріот, Герой, вірний друг та чесна, добра, проста людина – таким я назавжди запам’ятаю Дмитра Хоменка», — написав міський голова Ірпеня Олександр Маркушин.
«У Дмитра було загострене відчуття справедливості. Як ветеран та волонтер він не міг просто спостерігати за тим, як російські загарбники намагаються окупувати Україну, тож у перші дні повномасштабної війни задля служби у ЗСУ повернувся з-за кордону. Загинув від КАБу, який прицільно скинув ворожий літак на його мінометний розрахунок…
Ми постійно були на зв’язку та намагалися допомагати Дмитру з його потребами на фронті. Остання наша зустріч була буквально тиждень тому, назавжди запам’ятаю наші теплі розмови. Дмитру тепер вічно 44 роки. Дякую за позицію та захист нашої Батьківщини. Мої співчуття великій родині Дмитра — дружині, трьом діткам, батькам та брату. Спочивай з миром, друже. Вічна слава та пам’ять!», — додав він.
Фото: Фейсбук-сторінка Віталій Дмитрович Дмитренко, Фейсбук-сторінка Галина Гурська, Ірпінська міська рада
