Стандарти НАТО: безперервна освіта від лейтенантів до генералів

Стандарти НАТО: безперервна освіта від лейтенантів до генералів

Укрінформ
Генерал-лейтенант Олександр Павлюк розповідає Укрінформу про важливість для захисників і бойового досвіду, і знання іноземних мов та західних зразків

Уже нікого не дивує, що українці вчаться навіть в окопах. Під час абітурієнтської кампанії першого року повномасштабної війни найбільше молоді, яка обрала собі за мету поповнити лави професійних військових, хотіла вступити на високотехнологічні спеціалізації «військовий пілот», «кібербезпека», «інформаційні технології». На одне місце претендували по 10 абітурієнтів. А минулої вступної кампанії, скажімо, Військова академія в Одесі вперше на факультет розвідки та сил спеціального призначення набирала дівчат. 

Попри повномасштабну агресію Росії, розвиток військової освіти в Україні є пріоритетом. Адже це стратегічно важливо для безпеки держави. Достатня кількість грамотних професіоналів військової справи та синхронізація стандартів є запорукою здобуття нашою країною, яка уже майже 10 років чинить опір російській армії, повноправного членства в ЄС та НАТО.

Укрінформ поцікавився, які найважливіші процеси відбуваються у сфері військової освіти. Відповіді отримали, зокрема, від першого заступника міністра оборони України генерал-лейтенанта Олександра Павлюка.

ПІД ЧАС ВІЙНИ ВЧИТИСЯ ТРЕБА 10-12 ГОДИН ЩОДНЯ

Олександр Павлюк
Генерал-лейтенан тОлександр Павлюк, перший заступник міністра оборони України 

Важливим етапом стало те, що першого вересня 2023 року Україна перейшла до дуже поширеної моделі професійної військової освіти країн НАТО, в якій є 5 етапів від L1 до L5, що забезпечують навчання від лейтенанта до генерала. Це означає, що опановують нові знання не лише ті, хто тільки почав навчатися військовій справі, а й люди з уже наявними званнями та досвідом. Особливо важливим такий підхід є в період дії воєнного стану.

Військова справа розвивається дуже динамічно, бо постійно вдосконалюються форми і способи застосування сил та засобів збройної боротьби. Навіть цивільні українці упродовж майже двох років цікавляться, як розширюється арсенал озброєння, як його застосовують Сили оборони України. Мабуть, кожному українцеві відомі назви американського ЗРК MIM-104 Patriot та німецькі бойові танки Leopard. А військові в умовах повномасштабної війни у надшвидкому темпі адаптують свої набуті знання і вміння до реалій.

Війна триває, а в освітні програми вітчизняних військових вишів постійно вносять зміни із врахуванням найновішого бойового досвіду. За рахунок інтенсивності навчання скоротилися терміни опанування матеріалу. В умовах повномасштабної війни було збільшено час щоденного навчання з 6 до 10-12 годин. На тиждень – до 72 годин. Із загального навчального часу 70% – це практичні заняття, саме для відпрацювання навичок на військовій техніці.

«У процесі трансформації системи військової освіти започатковано її нову складову – професійну військову освіту (L-курси), яка акумулює досвід бойових дій, процедури планування та прийняття військових рішень за стандартами НАТО, інноваційні форми і методи викладання, технології імітаційного моделювання та практику застосування видів, окремих родів військ (сил), іноземні мови і підтримання навичок їх володіння. Підготовку в рамках L-курсів вже впровадили на базі Національного університету оборони України. Пришвидшення переходу на цю систему, зокрема й на базі НУОУ, є одним з найважливіших наших завдань, – коментує перший заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Олександр Павлюк. – На додачу, система професійної військової освіти побудована таким чином, щоб зробити більш гнучким та простим процес оперативного коригування змісту та структури освітнього процесу, щоб постійно покращувати якість здобутої військової освіти та загалом рівень взаємосумісності з Альянсом».

Більше того, у п’яти зарубіжних країнах презентовано курс «Російсько-українська війна: витоки, перебіг, прогноз», розроблений викладацьким складом за ініціативою начальника Національного університету оборони України генерал-полковника Михайла Коваля за підтримки Міністерства оборони. Викладають його виключно англійською мовою. У зарубіжних партнерів є зацікавленість у продовженні просування цього курсу.

ВИБУДОВУЄМО ВЛАСНУ МОДЕЛЬ ЗА ЗАХІДНИМ ЗРАЗКОМ

«Починаючи з 2014 року, система військової освіти поетапно переходить на засади функціонування за європейськими і євроатлантичними стандартами, вибудовуючи власну модель військової освіти за західним зразком та новий алгоритм її здобуття, – констатує перший заступник міністра оборони України Олександр Павлюк. – На сьогодні в усіх військових вишах системи Міністерства оборони України підготовка фахівців здійснюється за програмами для здобуття ступенів бакалавра та магістра одночасно з вивченням відповідного курсу професійної військової освіти. Крім того, передбачено можливість проходження L-курсів на основі вже здобутих ступенів вищої освіти. Кожний курс відповідає певним процедурам НАТО з планування та прийняття військових рішень – Troop Leading Procedures, Military Decision Making Process, Operation Planning Process, Joint Operation Planning Process».

Новий алгоритм здобуття військової освіти в Україні розроблений таким чином, аби забезпечувати тісний взаємозв’язок та взаємозалежність між рівнем освіти та кар’єрним зростанням військовослужбовця. Планується, що перед присвоєнням чергового військового звання та призначенням на посаду, офіцер навчатиметься на відповідних курсах професійної військової освіти та курсах підвищення кваліфікації, уточнюють у Міноборони.

Одночасно з цим, з 2013 року продовжує працювати Програма НАТО з удосконалення військової освіти DEEP. Вона дає можливість українським військовим вишам взаємодіяти з колегами закладів держав-членів НАТО, розвивати дистанційні форми навчання, отримувати допомогу зарубіжних експертів.

У межах Програми DEEP у 2022 році реалізували близько 100 заходів за участі 965 представників ЗСУ. Нині – вже 169 заходів і майже 1700 учасників. Загалом, за понад 10 років завдяки DEEP пройшли підготовку та підвищення кваліфікації більш як 12 тисяч військовослужбовців та викладачів.

Навесні 2023 року було затверджено Візію системи патронажу держав-членів НАТО над військовими вишами. Цей інструмент покликаний удосконалити чинну систему співпраці між військовими вишами держав НАТО та українськими закладами вищої військової освіти.

Також між Національним університетом оборони України та колегами з Норвегії та Швеції підписано угоди про партнерство в рамках проєктів «Total Defence» та «SLP for UKRAINE». І це лише нещодавні приклади практичної реалізації глибокої взаємодії між Україною та НАТО в питаннях формування спільного освітнього військового середовища та створення умов для набуття взаємосумісності з НАТО в галузі військової освіти.

За безпосередньої участі радників зі США (Алан Столберг), Канади (контрадмірал Люк Кассіві, Біл Куммінгс), Литви (Віталіюс Вайкшнорас, Томас Єрмалавічус, підполковник Роландас Кішкіс, підполковник Стасіс Палдунас, Андріус Вайвада), Німеччини (підполковник Грегор Бранд), Данії (підполковник Єнс Якобсен) ще наприкінці 2020 року було проведено огляд системи української військової освіти. Він особливий, бо став першим у світовій практиці інституційним аудитом професійної військової освіти з метою оцінювання того, наскільки її якість відповідає потребам інтеграції України до Альянсу. У результаті, практичні рекомендації за підсумками масштабного аналізу увійшли до базового плану проєкту «Професійна військова освіта». Іноземні радники з Канади, США, Данії, Литви, Чехії, Польщі та Німеччини також консультують з проблематики впровадження натовських процедур планування та прийняття військових рішень (TLP, MDMP, JOPP), синхронізації освітніх програм курсів професійної військової освіти для офіцерського складу L-1C, L-2, L-3, L-4, а також створення курсу стратегічного управління та державної політики L-5.

Генерал-лейтенант Олександр Павлюк каже: «Вмотивований прогнозованим кар’єрним зростанням та фахово компетентний військовослужбовець – запорука професіоналізації Збройних Сил України. Реалізація принципу уніфікації освітнього процесу шляхом опанування єдиних освітніх програм курсів професійної військової освіти на тактичному і оперативному рівні забезпечує досягнення належного рівня міжвідомчої взаємодії, координації та злагодженості дій між Збройними Силами України та іншими складовими Сил оборони під час планування і проведення спільних операцій на рівні об’єднаних штабів відповідно до стандартів та процедур НАТО. Подальша розбудова системи професійної військової освіти у підсумку сприятиме докорінним перетворенням, які позитивно вплинуть на загальну побудову кадрового менеджменту, розкриття лідерських якостей військовослужбовців, підсилення базових компетенцій новими знаннями».

СТАНДАРТИ НАТО ПЛАНУЮТЬ ЗАПРОВАДИТИ І ПРИ НАВЧАННІ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ

Офіцерів запасу готують на військових кафедрах цивільних і військових вишів. Переважно таке навчання обирають студенти 3-4 курсів цивільного профілю. Навчатися після вступних іспитів (як правило, складання нормативів з бігу й підтягування, предмет «Захист Вітчизни» та психологічний тест) можуть як хлопці, так і дівчата, які мають або здобувають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра і придатні до військової служби за станом здоров’я. Загалом заявку на конкурсний відбір можуть подавати всі, кому на початок такої військової підготовки не виповнилося 40 років.

На одну із найстаріших військових кафедр в Україні – Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», якій уже 97 років, на початку нинішнього навчального року оголошували додатковий набір. Охочих не зупинило те, що вартість навчання за семестр – 8500 грн. Усього – два роки навчання, тобто чотири семестри. Наприкінці відбувається виїзний навчальний збір, усі складають іспит і присягу на вірність Україні.

Студенти кілька днів на тиждень вчаться вправно користуватися зброєю, технікою та керувати підрозділами різного призначення. Ліцензовані освітні послуги надаються за такими напрямками, як бойове застосування військових частин і підрозділів, озброєних багатоканальними зенітними комплексами та системами середньої дальності, бойове застосування з’єднань, військових частин і підрозділів протиповітряної оборони Сухопутних військ, озброєних зенітними ракетними комплексами малої дальності тощо. На кафедрі є сучасний тир. Навчальні стрільби проводяться з автоматів АК-74, пістолетів Макарова і Марголіна та малокаліберних гвинтівок.

Після завершення навчання й складання присяги кожен отримує звання молодшого лейтенанта. Людина може поповнити лави ЗСУ, СБУ, Нацгвардії, Нацполіції України, після закінчення військової кафедри, вона є особою, яка підпадає під мобілізацію. Якщо навчався за бюджетні кошти – після закінчення навчання та отримання звання треба щонайменше один контракт відслужити в ЗСУ.

«Міністерство оборони України займає проактивну позицію стосовно вирішення питання покращення якості військової освіти, здобутої на кафедрах військової підготовки офіцерів запасу, – коментує перший заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Олександр Павлюк. – З огляду на трансформацію системи військової освіти за стандартами НАТО, вважається за доцільне передбачити у програмі підготовки офіцерів запасу за відповідними військово-обліковими спеціальностями проходження спеціально адаптованих курсів професійної військової освіти тактичного рівня військової освіти L-1A та L-1В».

Наразі освітню діяльність провадять 34 кафедри військової підготовки, 10 кафедр медицини катастроф та військової медицини, що цілком задовольняє потребу Збройних Сил України у кваліфікованих військових фахівцях, зауважує Олександр Павлюк.

Тим часом пресслужба Міністерства освіти і науки України повідомила в офіційному коментарі Укрінформу, що їхнє відомство спільно з Міністерством оборони України працюють над ініціативою, яка передбачає масштабне реформування військових кафедр у цивільних ЗВО. «Вона також передбачає впровадження обов’язкового курсу із базової військової підготовки, яка включатиме теоретичну й практичну частини. Нині йде робота над пілотуванням відповідного курсу та підготовкою інфраструктури, необхідної для його повноцінного впровадження. Планується, що студенти, які братимуть участь у пілотному проєкті, матимуть три аудиторні кредити та відповідну польову практику на навчальному полігоні, яка включатиме заняття із тактичної медицини, вогневої підготовки, психології та виживання. Успішні випускники курсу отримають військово-облікову спеціальність «Стрілець».

Пресслужба Міністерства освіти та науки України акцентує, що при об’єднанні Одеського державного екологічного університету і Одеського національного університету імені Іллі Мечникова військова кафедра ОДЕкУ, яка готує фахівців за унікальною програмою, стане повноцінною частиною ОНУ. Називають цей приклад відповідальним підходом до збереження військових кафедр у вишах, які об’єднуються.

Обіцяють деякі зміни і стосовно оплати за навчання на військових кафедрах. Згідно із законодавчими ініціативами, абітурієнти отримуватимуть від держави цільові грошові гранти для здобуття вищої освіти, розмір яких залежатиме від результатів національного мультипредметного тесту. Інформують про те, що нині Міністерство науки та освіти України розглядає можливість компенсації частини вартості навчання у закладах вищої освіти (якщо вона перевищуватиме розмір отриманого гранту) за рахунок державного бюджету, якщо студент вирішить одночасно навчатися за спеціальністю та на кафедрі підготовки офіцерів запасу.

Валентина Самченко, Київ

Фото з особистого архіву генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, надані Міністерством оборони України та Національним університетом оборони України.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-