Пам’яті бойового медика Дмитра Бута (позивний «Курт»)

Хвилина мовчання

11.06.2023 09:00

Укрінформ

Пішов на війну, щоби послужити країні та удосконалити навички у лікарській справі

Дмитро Бут – випускник Івано-Франківського національного медуніверситету. Під час АТО служив начальником евакуаційного відділення медичної роти, молодший лейтенант.

До війни Дмитро працював в Івано-Франківському обласному наркодиспансері, де познайомився з майбутньою дружиною Лілією. Вона згадує, що чоловік був чудовою людиною і талановитим музикантом. Любив грати на гітарі, виступав у складі кількох рок-гуртів.

На службу пішов у 2020 році. Серед побратимів 38-річний бойовий медик отримав позивний «Курт».

«Тоді почався коронавірус. Діма сказав, що йде на війну, хотів послужити своїй країні і здобути ще більшу лікарську практику. Звідти він мені багато чого розповідав такого, що я за свої 15 років роботи лікарем-анестезіологом і не знала. Там постійні евакуації, хлопці бували важкі, без рук, без ніг. Я йому казала: «Ти прийдеш, а я піду», - розповідає Лілія.

Дмитро служив у Бахмуті. Вивозив поранених з лінії вогню. Попри це він щодня намагався спілкуватися із сином-першокласником через Вайбер. Того дня він попросив рідних вийти на зв’язок у призначений час. Лілія не встигала, бо затримали на роботі. А Дмитро наполягав швидше передзвонити. Коли жінка зателефонувала з дому, слухавку вже ніхто не брав.

Дмитро загинув 11 червня 2020 року в районі Світлодарська, рятуючи життя побратима.

«Що мені допомагає триматись? Син Даніель. Він - копія батька. Важко нам, особливо, коли свята… Ми пишаємось ним. Тепер мій брат Роман пішов добровольцем. Каже, мусить відімстити за нашого Діму. Серце болить, бо тепер Роман у найгарячіших точках. Але я знаю, що мій Діма, як янгол, охороняє брата, він біля нього. Я щодня молюсь до свого чоловіка та до Господа Бога», - каже Лілія.