Як виробляти «кліматично-дружню» їжу
Зміна клімату - глобальний виклик для людства і стосується кожного. І однією зі сфер, які мають бути у центрі уваги, коли ми говоримо про боротьбу з цією загрозою, є сільське господарство. Аграрний сектор виступає тут у подвійній якості – і як жертва, і як співучасник. З одного боку, зміни клімату несуть загрози виробництву продуктів, з іншого – аграрії самі роблять суттєвий внесок у збільшення цієї глобальної небезпеки.
Австрія давно вже перебуває серед країн, які переймаються проблемою глобального потепління. В Україні вона лягає на плечі відповідального великого бізнесу (хоча свій внесок може робити і будь-який дрібний виробник чи фермер). Так, наприклад, у рамках співпраці агроіндустріального холдингу МХП з американцями планується будівництво у нас першого вуглецевонейтрального заводу з виробництва високопротеїнових кормів, олії, зрідженої вуглекислоти харчової якості та біоетанолу. Промисловий об'єкт буде здійснювати глибоку переробку 500 000 тонн кукурудзи щорічно у продукцію з високою доданою вартістю. Наскільки вагомий це крок, спробуємо зрозуміти, порівнявши його з австрійськими успіхами у боротьбі з «вуглецевим слідом» у виробництві - як з певним еталоном.
Австрія кліматичними проблемами занепокоєна на усіх рівнях – від школярів до чиновників. Свідченням цього є, наприклад, ріст популярності екопартії "Зелені". Ця політична сила зараз є молодшим партнером в урядовій коаліції, а президентом республіки є колишній лідер "Зелених" Александер Ван дер Беллен. Численні екологічні та кліматичні ініціативи "Зелених" були вписані в урядову програму на 2020-2024 роки і стосувалися практично усіх сфер та галузей, включаючи аграрний сектор. На останній в Австрії припадає близько 8% викидів парникових газів. Цей же сектор і особливо вразливий до змін – 80% врожаю в країні залежать від стабільної погоди та стійких кліматичних умов.
На цьому тлі велику увагу в Австрії приділяють розвитку ринку так званих "кліматично-дружніх продуктів харчування" (klimafreundliche Lebensmitteln) – продукції, яка виробляється та споживається без негативного впливу на навколишнє середовище. Де саме криються можливості для захисту клімату в системі виробництва продуктів харчування Австрії, детально дослідила на замовлення аграрного відомства країни експертна мережа Zukunftsraum Land. Експерти загалом визначили шість сфер, у яких можна вжити активніші заходи задля виробництва та споживання "кліматично-дружніх продуктів харчування".
"КЛІМАТИЧНО-ДРУЖНЄ" РОСЛИННИЦТВО
Згідно з дослідженням, особлива роль у захисті клімату належить землеробству, господарському використанню луків та пасовищ, а також виробництву овочів та фруктів. Правильний підхід тут дозволить не лише зменшити викиди парникових газів, але й очищувати атмосферу від вуглекислих забруднень.
Більшість викидів парникових газів у сільському господарстві спричиняє тваринництво, однак і при виробництві рослинних продуктів харчування є потенціал для скорочення цих викидів. Зменшення використання мінеральних добрив, що зараз вже здійснюється у багатьох країнах – це крок у правильному напрямку. Додатковими методами мають стати - накопичення поживних речовин у ґрунті, ефективне управління сівозміною та забезпечення цілорічного озеленення. Доцільним також є накопичення гумусу, оскільки він не лише забезпечує родючий ґрунт для майбутніх поколінь, але й може допомогти у запобіганні повеням та селевим потоком завдяки своїй високій здатності вбирати воду.
Зв’язуванню ж парникових газів сприятимуть використання органічних матеріалів як добрив, відновлення зелених насаджень та лісів, а також вирощування бобових культур, які можуть зв’язувати CO₂ з атмосфери.
Австрійські експерти зазначають, що сфера "кліматично-дружнього" виробництва рослинних продуктів харчування, інноваційних методів та технологій у цій галузі потребує глибшого дослідження, як і активного інформування про існування усіх залучених в аграрному секторі суб’єктів. Важливим є надання державної підтримки у формі субсидій тим фермерським господарствам, які вирішили інвестувати в екологічно безпечні технології.
Один з перспективних напрямків в органічному сільському господарстві, який передбачає зменшення викидів в атмосферу - гідро- та аквапоніка. Цю технологію зараз можна все частіше побачити у австрійських фермерських господарствах, як, наприклад, на біофермі сімейства Едлінгер у Штирії, де вирощують сомів в аквапонічній теплиці на місці колишнього корівника.
Потенціал мають і так звані "вертикальні ферми" (Vertical Farming), коли завдяки розміщенню автоматизованого виробництва у спеціально спроектованій висотній будівлі економляться територія та ресурси. Хоча цей підхід радять розглядати не як заміну "класичному" сільському господарству, а в комбінації. Крім того, меншому використанню пального та добрив, а отже і позитивному впливу на кліматичний баланс, сприятиме так зване "розумне фермерство" (Smart Farming) – впровадження цифрових технологій на сільськогосподарському виробництві.
У ТВАРИННИЦТВІ – СОЄВО-ГАЗОВИЙ КОЛАПС
За окремими оцінками, сектор тваринництва продукує близько 18% усіх викидів парникових газів у світі. Зокрема, у процесі травлення жуйних тварин та при зберіганні гною в атмосферу вивільняється метан, який у 25 разів шкідливіший за CO₂. Інший газ, що майже у 300 раз шкідливіший за CO₂ – оксид азоту – також утворюється з відходів тваринництва (гною тварин та посліду птахів).
Австрійські експерти звертають увагу і на те, що майже 90% світового врожаю сої зараз згодовується тваринам. Часто в Європі їх годують імпортованою з Південної Америки соєю, під плантації якої розчищають тропічні ліси – з серйозними наслідками для світового клімату. Емісія також відбувається при міжконтинентальних перевезеннях товару.
З огляду на це, важливим є перехід до регіональних альтернатив у виробництві кормів для тварин. Це означатиме не лише зростання внутрішньої доданої вартості та зменшення залежності від імпорту, але й матиме позитивні наслідки для клімату. Так, згідно з дослідженням європейського інституту SERI, один лише перехід з імпортної на регіональну сою у свинарстві дозволить зменшити викиди газів на 50%. У випадку Австрії це – зменшення на понад 1 млн тон CO₂ щорічно.
Загалом же, для скорочення викидів від виробництва м’яса, риби, молочних продуктів та яєць в Австрії, за оцінками експертів, слід розвивати нові концепції утримання та годівлі свійських тварин, правильного зберігання і використання сільськогосподарського гною.
ВІДНОВЛЮВАНА ЕНЕРГІЯ НА КОРИСТЬ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКТІВ
Виробництво продуктів харчування потребує великої кількості енергії: щорічно в Австрії на ці потреби йде понад 6 млрд кВт-год. І це не враховуючи витрат на зберігання, переробку та транспортування. Приблизно, це як споживання енергії трьома мільйонами одноосібних домогосподарств.
Перехід на відновлювальні джерела енергії має стати одним з інструментів зупинки глобального потеплення. Це стосується аграріїв та їх партнерів по галузі, таких, як переробні компанії, супермаркети чи індустрія громадського харчування. Важливу роль тут може зіграти встановлення власних сонячних (фотоелектричних) систем: сільськогосподарські компанії (особливо свинарські комплекси та птахофабрики) і компанії-партнери, як правило, мають великі площі дахів, які добре підходять для PV-систем. Системи вентиляції та охолоджувальні установки, зазвичай, працюють на максимальну потужність влітку або в обідній час, коли фотоелектричні системи продукують найбільше електроенергії. Привабливою альтернативою викопним джерелам енергії у довгостроковій перспективі можуть стати геотермальна та вітрова енергія, а також біогаз.
Великий потенціал має і використання сільськогосподарських електричних транспортних засобів та відповідного навісного обладнання. Перші розробки вже є на ринку, тривають дослідницькі проєкти.
Очевидно, що перехід аграріїв на відновлювальну енергетику потребує додаткових фінансових затрат, а тому він має бути підтриманий державою. В Австрії така фінансова підтримка, зокрема, існує для сільськогосподарських та лісогосподарських компаній, які вирішили створити власну фотоелектричну систему. Крім того, на федеральному та земельному рівнях є різні проєкти з підтримки енергозбереження у фермерських господарствах.
ГОЛОВНЕ — ПОПИТ НА ЕКОЛОГІЧНЕ
Велику роль у зменшенні викидів парникових газів грає зміна способу харчування людини, створення нових продовольчих пропозиції та каналів збуту продукції. Особливо важливе виробництво їжі органічного походження. Відповідно до австрійського дослідження, при виробництві "органіки" можна скоротити викиди на 21% у порівнянні з "конвенційним" виробництвом їжі.
Особливо проблематичні з цієї точки зору продукти харчування тваринного походження. Їх виробництво передбачає набагато більше споживання ресурсів, а отже і викидів парникових газів, ніж рослинних продуктів – у середньому у 10-20 разів більше викидів на одну калорію їжі. Виходить, переважне споживання їжі рослинного походження мало б користь як для здоров’я, так і для захисту клімату. Отже, час збільшувати асортимент "кліматично-дружніх" продуктів харчування на заміну м’яса.
А ще рекомендується споживати їжу, вироблену в регіоні проживання. Щоб споживачі могли легко знайти такі продукти, створюються спеціальні сайти. Для прикладу, в Австрії функціонує онлайн-платформа Nahgenuss, з допомогою якої можна безпосередньо у фермера замовити біом’ясо, а фермерські підприємства сортуються на сайті за віддаленістю від місця знаходження споживача.
МЕНШЕ ЗАЛИШКІВ — БІЛЬШЕ ПОРЯДКУ
За підрахунками Всесвітньої продовольчої організації (ФАО), третина продовольства, що виробляється у всьому світі, просто викидається. В Австрії харчові відходи, яких можна було уникнути, становлять близько 528 тис. тонн на рік.
І ця проблема має не лише морально-етичний бік, але й екологічний: на виробництво, транспортування та переробку було витрачено ресурси і енергію, які потім доводиться витрачати ще й на утилізацію. Загалом, на ці харчові відходи може припадати близько 8% техногенних парникових газів.
Щоб побороти це негативне явище, треба ширше інформувати споживачів про шкоду харчових відходів для світового клімату (та й їхніх гаманців). Так, згідно з дослідженням, щорічно кожен австрієць викидає на смітник продуктів на суму у близько 300 євро. Приблизна вартість усієї викинутої їжі – 1 млрд євро. Час продумати інноваційні та маркетингові концепції для продукції, виготовленої із відходів та залишків їжі. Багато продуктів харчування втрачається чи утилізується через високі запити з боку споживачів та жорсткі законодавчі вимоги – через свою форму чи зовнішній вигляд часто продукція не відповідає заданим стандартам.
Але такі забраковані продукти можуть ідеально підходити для подальшої переробки. Також можна впроваджувати окремі маркетингові рішення для подальшого продажу таких продуктів.
Потенціал є і у сфері переробки залишків та відходів, які утворюються у процесі виробництва. Зокрема, експерти радять максимально використати можливості з подальшого застосування у якості корму усіх джерел білка тваринного походження з відходів при забої тварин.
Рятувати їжу від викидання на смітник австрійцям допомагає мобільний додаток Too Good to Go. Програма, що діє у багатьох країн Євросоюзу, з’єднує вже понад 38 млн споживачів із ресторанами, супермаркетами, пекарнями та іншими закладами харчової промисловості. Підприємства-учасники пропонують за зниженою ціною купувати непродані готові продукти та ті, у яких закінчується термін придатності. У результаті виграють усі – ресторани-супермаркети, які продали їжу замість її викидання, споживачі, які дешево купили продукти, і, власне, сама планета.
Просувають в Австрії культуру зменшення харчових відходів і на урядовому рівні. З цією метою федеральне міністерство з питань навколишнього середовища запустило ініціативу "Продукти харчування – дорогоцінні". Спільно із зацікавленими акторами харчової промисловості напрацьовано понад 60 різних рішень та заходів, як от - передача продуктів, термін придатності яких скоро закінчується, до соціальних установ.
ВІДМОВА ВІД ПЛАСТИКУ НЕ ЗА ГОРАМИ
Особливо важливим у збереженні природи є відмова від пластику, який, як відомо, має широке застосування при пакуванні продуктів харчування та напоїв. У середньому у країнах ЄС кожна людина викидає протягом року близько 33 кг пластикової упаковки.
Багато європейських країн вже відмовляються від неї, цим шляхом ідуть і в Австрії, де ще декілька років тому в обігу було близько 400 млн одноразових поліетиленових пакетів щорічно. З 2020 р. в країні почала діяти заборона на використання таких пакетів (залишки ще продовжували використовуватися протягом року). З січня в австрійських магазинах дозволені лише біорозкладні пакетики для фруктів та овочів та паперові чи тканинні сумки багаторазового використання для перенесення товарів.
Розмірковуючи над альтернативними варіантами пакування, все більше компаній приділяють увагу і альтернативному маркуванню продуктів. Так, у 2019 році у австрійських мереж супермаркетів почали використовувати лазерне маркування біопродуктів замість синтетичної наклейки. Очікується, що із введенням цієї технології не потрібно буде застосовувати тисячі наклейок щодня, що протягом року призведе до відмови від тонн пластику.
УКРАЇНА — ВЖЕ НА “ЗЕЛЕНОМУ” ШЛЯХУ
Кліматично орієнтовний аграрний сектор — актуальна тема для нашої країни. Певні кроки до цього вже робляться. Так, 9 квітня в Києві відбулася важлива подія на шляху до вуглецевої нейтральності - агроіндустріальний холдинг МХП домовився з американською компанією Marquis Energy про будівництво в Україні першого вуглецевонейтрального заводу з виробництва високопротеїнових кормів, олії, зрідженої вуглекислоти харчової якості та біоетанолу. Промисловий об’єкт здійснюватиме глибоку переробку 500 000 тон кукурудзи щорічно у продукцію з високою доданою вартістю.
Цей підхід цілком вписується в модель циркулярної економіки: він передбачає, що всі енергетичні ресурси для роботи заводу будуть вироблятися з відновлюваних джерел та відходів, відповідаючи умовам Директив ЄС. І на додачу - завод буде мати високий рівень енергоефективності. Він використовуватиме інноваційну технологію Marquis Energy з глибокої переробки кукурудзи, що дозволяє виробляти продукцію без використання ГМО та антибіотиків. Продукція буде чистою, якісною та дружньою для довкілля. Досягнути повної вуглецевої нейтральності в МХП планують вже скоро — до 2030 року. Партнер для старту обраний відмінний: Marquis Energy сьогодні є одним з глобальних лідерів з виробництва біопалива та кормів. В 2015 році компанія запустила найбільший у США завод з виробництва етанолу, потужність якого сягає понад 1 млн галонів етанолу на день.
Василь Короткий (Відень), Тетяна Негода (Київ)
