У Молдові 11 липня відбудуться позачергові парламентські вибори, указ про проведення яких президентка країни Мая Санду підписала 28 квітня. Таке рішення молдовської лідерки, як відомо, було спричинене «конституційним переворотом», у ході якого парламентарії під керівництвом проросійського політика Ігоря Додона незаконно змінили склад Конституційного суду Молдови задля збереження своїх політичних позицій. Санду вдалося не допустити роботу судочинців у новому незаконному складі та, власне, розпустити парламент і призначити нові вибори.
Наразі в молдовському суспільстві активно обговорюється, чи збережеться після виборів проєвропейська орієнтація країни, чи відбудеться «розворот» країни в бік Росії.
Про те, які політичні настрої превалюють, що на сьогодні можна сказати про майбутню коаліцію та про розвиток відносин з Україною після виборів, в ексклюзивному інтерв’ю для Укрінформу розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова, історик Марко Шевченко.
МОЛДОВАН, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ ПРОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ КРАЇНИ, НАРАЗІ БІЛЬШЕ
- Пане посол, чи бачите ви чинники у передвиборчій кампанії, що вказують на можливу перемогу прозахідних сил у Молдові?
- Наприкінці 2020 року на президентських виборах у Молдові більшість виборців віддали перемогу пані Маї Санду, яка виступала під гаслами з проєвропейського порядку денного. Цьогорічні опитування громадської думки демонструють, що тих громадян, які підтримують такий вектор розвитку Республіки Молдова, наразі більше, ніж тих, хто дотримується протилежної думки.
Водночас у політиці рідко коли діють прості арифметичні закони. Зокрема, зазвичай реальними переможцями виборів прийнято вважати ті політичні сили, які формують більшість у парламенті та призначають власний уряд.
- Які політичні сили лідирують у передвиборчій боротьбі?
- Наразі основна виборча боротьба у Молдові розгортається між проєвропейськими силами, лівими проросійськими партіями та популістами. Проєвропейська партія “Дія та солідарність” стабільно лідирує в усіх рейтингах. З іншого боку, ліві та популісти, хоча й поступаються їй у популярності, але мають за плечима досвід тісної “дружби проти” нинішнього президента РМ Маї Санду в парламенті. На їх боці також грає потужна російська пропаганда, діяльність якої в Молдові з кінця 2020 року взагалі нічим не обмежена.
- Під час минулих президентських виборів голоси на дільницях за кордоном стали визначальними. Чи варто очікувати, що цього разу цей чинник також спрацює?
- Так, досвід показує, що всі електоральні розрахунки не будуть реалістичними, якщо не брати до уваги чинник молдовської діаспори (її настрої не відображаються в опитуваннях). Голоси закордонних молдован стали вирішальними для перемоги Маї Санду в листопаді 2020 року. І наразі головним є питання, чи продемонструють 11 липня молдовські виборці за кордоном рівень електоральної мобілізації, подібний до того, яким він був восени 2020 року.
КОНФІГУРАЦІЯ НОВОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА УРЯДУ МОЛДОВИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД БАГАТЬОХ ЧИННИКІВ
- Чи є у вас прогноз щодо того, які партії найімовірніше увійдуть в нову коаліцію після виборів 11 липня?
- Наразі опитування не дають однозначної відповіді навіть на простіше запитання: а скільки всього партій зможуть провести своїх представників до молдовського парламенту? Тому незалежні спостерігачі розходяться у поглядах як із приводу перспектив формування у Молдові однопартійного проєвропейського уряду, так і щодо можливої коаліції та її конфігурації.
Також наразі немає відповіді на запитання, чи отримають молдовські ліві та популісти достатньо голосів, щоб блокувати законодавчі ініціативи проєвропейського уряду в разі його створення.
Чи піде у небуття у новому парламенті Молдови практика “міграції” депутатів між фракціями на основі якихось підкилимних домовленостей? Чи вдалося політичним партіям настільки якісно скласти свої виборчі списки, щоб убезпечитися від такого явища? Це лише деякі з питань, від відповіді на які залежить конфігурація майбутньої влади у Республіці Молдова.
УКРАЇНА ТА МОЛДОВА ПРОДОВЖУВАТИМУТЬ ВЗАЄМНО ПІДТРИМУВАТИ ОДНА ОДНУ
- За якими сценаріями можуть розвиватися відносини Молдови з Україною після завершення виборів?
- Більшість громадян в обох країнах виступають за європейський напрям їх розвитку. Інтереси як України, так і Республіки Молдова на міжнародній арені та в безпековій сфері значною мірою збігаються. Ми беззастережно підтримуємо територіальну цілісність та суверенітет одне одного. У двосторонньому плані між нами не існує таких суперечностей, які було б неможливо подолати.
Тому, незалежно від внутрішньополітичних перипетій, подальший розвиток українсько-молдовських відносин еволюціонуватиме за позитивним сценарієм. Немає жодного сумніву, що Україна та Молдова продовжуватимуть взаємно підтримувати одна одну на міжнародній арені, зокрема, на шляху євроінтеграції, розвиватимуть економічну співпрацю та торгівлю, туризм та міжлюдські зв’язки, реалізовуватимуть спільні інфраструктурні проєкти.
Так само я впевнений, що продовжиться наша тісна співпраця з приводу придністровського врегулювання, тих чи інших аспектів міжнародної та регіональної безпеки. І, звичайно ж, сподіваюся, що Молдова займе активну позицію в ініційованому Україною новому форматі – Кримській платформі. Загалом, я з оптимізмом дивлюся на майбутнє українсько-молдовських відносин.
- Що змінюється у підході нової політичної еліти Молдови до відносин з Україною?
- На початку цього року президенти України та Молдови проголосили про намір перезавантажити відносини між двома країнами. Після цього проросійська частина молдовського політикуму критикувала Маю Санду через нібито антиросійські елементи, наявні серед цих намірів. Натомість, у нормально мислячих діячів ці плани викликали жвавий інтерес та навіть, подекуди, дещо завищені очікування. Це стало зрозуміло лише нещодавно, коли почали говорити, що, мовляв, про перезавантаження заявили, а де ж той обіцяний карколомний рух уперед?
Коли мені доводиться чути такі репліки, я пояснюю, що сам по собі прогрес потребує щоденної, наполегливої та малопомітної для громадської думки праці державних службовців і дипломатів. Що подолати інерцію певної байдужості останніх років можливо, лише одночасно докладаючи зусиль з обох сторін. Це особливо важко робити при особистій невизначеності у посадовців різних рівнів у Молдові, де у грудні 2020 уряд подав у відставку, але на своїх посадах залишається багато керівників, призначених ще за часів колишнього президента Ігора Додона (у статусі виконуючих обов’язки).
Зрозуміло, що за таких обставин немало питань все ще чекають свого вирішення, наприклад щодо угоди про будівництво мостового переходу Ямпіль-Косеуць. Але незважаючи на все згадане, я вірю, що в короткий проміжок часу після завершення парламентських виборів парламент Молдови призначить новий уряд, з яким разом ми порівняно швидко зможемо все надолужити.
РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА В МОЛДОВІ НАМАГАЄТЬСЯ РОЗДМУХУВАТИ СТАРІ ТА ПОРОДЖУВАТИ НОВІ СУПЕРЕЧКИ
- Наскільки значним є вплив РФ на ситуацію у Молдові сьогодні?
- Москва наразі зберігає серйозний вплив на всі сфери життя у цій країні. Російська пропаганда невтомно й винахідливо намагається роздмухувати старі та породжувати нові суперечки. РФ контролює Придністровський регіон РМ, де розміщено значне за місцевими мірками угруповання російських військ, підпорядковане Західному військовому округу РФ (з усіма наслідками, що випливають із цього для безпеки й Молдови, й України). На політичній арені зберігають помітне місце ті політичні сили, які виступають за якомога тісніші відносини з РФ та на користь яких в режимі 24/7 працює вся російська пропагандистська машина у Молдові. Російський капітал зберігає серйозні позиції в економіці РМ, контролюючи низку її важливих галузей, зокрема енергетику.
- Попри російський вплив та майбутні вибори, який прогноз щодо розвитку Молдови ви бачите найреалістичнішим у найближчій перспективі?
- Я хотів би повернутися до того, з чого ми почали це інтерв’ю: наприкінці минулого року Молдова віддала перевагу проєвропейському президенту, яка докладає неймовірних зусиль, щоб життя у країні почало змінюватися на краще. Наразі маємо підстави сподіватися на появу невдовзі у наших сусідів парламенту із проєвропейською більшістю, спроможною започаткувати реалізацію проголошеної президенткою Маєю Санду амбітної програми реформ. Уже перші результати цієї наполегливої роботи по викоріненню корупції, удосконаленню системи правосуддя, вирішенню соціальних питань тощо стануть найкращими аргументами, які змушуватимуть громадян Молдови не озиратися на насаджуване російською пропагандою радянське минуле, а впевнено дивитися у європейське майбутнє.
Володимир Ливинський, Київ–Кишинів
Фото з відкритих джерел