Чи стане отець Європи Шуман святим?

Чи стане отець Європи Шуман святим?

Укрінформ
Згадуючи слова Робера Шумана: “Європа не повинна залишатися підприємством, вона має душу та свідомість”

Цього місяця католики Франції та й інших франкомовних країн очікують виходу важливого документа. Це декрет Ватикану про героїчність чеснот одного зі співзасновників ЄС Робера Шумана. Декрет повинен стати важливим кроком до беатифікації одного з батьків-засновників Європейського Союзу.

Новина про це з’явилася у французьких медіа, що й не дивно. Бо Робер Шуман був міністром закордонних справ Франції. Саме він 9 травня 1950 р. представив пропозицію створення першої європейської спільноти, пізніше – Спільноти вугілля та сталі (так званий План Шумана). До речі, день Європи пов’язують з 9-м травня не на честь перемоги над Німеччиною, а на честь Декларації Шумана.

Нагадаємо, що віруючі католики однієї з французьких єпархій намагаються добитися його беатифікації (визнання блаженним) чотирнадцять років, вони зібрали кілька коробок документів, які начебто свідчать про його святість. Серед мотивацій було навіть те, що франко-німецькі відносини після Другої світової війни стали справжнім дивом. Але Ватикан, який вкрай ретельно ставиться до проголошення нових святих, – тримався, і відзначаючи чесноти Шумана, все ж від кроків із беатифікації утримувався.

Що вирішить Римський престол цього разу, будемо знати невдовзі. Сигнал про можливе позитивне вирішення справи Шумана пролунав із вуст кардинала, який служить у конгрегації у справах святих.

Але ця активність та боротьба католиків вже має два безумовних позитиви. Вона і католикам, і некатоликам пропагує майже неможливе. Образ моральної людини, жертовного та віруючого політика на самій вершині влади. Ви таких бачили сьогодні? І вона пропагує образ іншої Європи. Консервативної. Християнської. (На жаль, у той час, як європейські мислителі публічно міркують, чи не потягне відмова від християнського коріння кризу Європи, нові країни з членів-претендентів, подібно аборигенам, які міняють золото на шкляні буси, ототожнюють її лише з ліберальними цінностями).

Кажучи про одного батька ЄС, варто сказати й ще про двох: Конрада Аденауера та прем’єр-міністра Італії Альчіде де Гаспері. Недоброзичливці їх усіх за християнську позицію та релігійність називали, здається, легіонерами Ватикану.

Але, повертаючись до Шумана. Наразі невідомий зміст сотень документів, які надали католики для підтвердження його святості.

Але сам процес – привід згадати його життя.

Коли комуністи прибирали до рук післявоєнну східну Європу, Шуман, де Гаспері та Аденауер створювали іншу Європу – на засадах виробничої солідарності (проєкт починався, як європейська спільнота вугілля й сталі) та на християнських цінностях. Вони намагалися запровадити християнські постулати в Конституції ЄС, але перемогли опоненти, які казали, що згадування Творця обмежить коло симпатиків європейського проєкту.

Релігійність Шумана була і спадковою, й дієвою. Його мама була побожна католичка. Він із дитинства жив релігійним життям, в інституті допоміг заснувати соціальну організацію студентів-католиків. Після трагічної смерті матері Робер (на той момент – засновник приватної юридичної практики) почав думати про чернецтво. Але його друг переконав його, що святими нової ери стануть святі в цивільному одязі, люди, які живуть у миру (і в мирі). Не знаємо, чи приймав про це якесь рішення Шуман, але його маленький будиночок у Мерці, де скромно прожив 42 роки співзасновник ЄС, бачив тільки одну жінку – стареньку хатню робітницю. А журналісти того часу казали, що він унікальний тим, що підкупити його неможливо, а сам уникає обману та штучності.

Шуман за кожної нагоди намагався формувати толерантне ставлення до релігії. На одному з організованих ним католицьких конгресів пролунали слова вже Шумана-політика: “Ми лише є недосконалими інструментами провидіння Господнього”.

Якщо говорити про приквел, події Другої світової війни. Він, уже будучи парламентарем, пройшов через допити гестапо. Бажаючи зробити його союзником Німеччини, йому загрожували “переводом” у Дахау. Шуману за допомоги впливових друзів удалося втекти з окупованої території. До вільної Франції він ішов пішки (знаючи про винагороду за свою голову в 100 тисяч рейхсмарок), а ночував у монастирях. Біографи пишуть, що навіть коли німці окупували всю Францію, перебуваючи в укритті, Шуман будував план майбутньої Європи. І йому це вдалося. В 1950 році декларація Шумана розпочала історію ЄС, 1958 року він був призначений головою Європейської Парламентської Асамблеї. На жаль, церебральний атеросклероз змусив повернутися додому, де Шуман прожив до 77 років.

Ми не знаємо, чи започаткує престол Риму шлях до його беатифікації. Але ті, хто досліджував його життя, переконані: сам Шуман в її історії залишиться апостолом примирення, який присвятив життя Богові, отцю всіх людей та рас.

Сьогодні деякі строгі ортодокси дивляться на Європейський проєкт із недовірою. Бо єврочиновники та й партії роблять спроби вилучити концепції й цінності з Європейського проєкту. Напевно, всім нам варто згадати слова Робера Шумана: “Європа не повинна залишатися підприємством, вона має душу та свідомість”. А її душа, як і її минуле – християнські. І без такого майбутнього вона просто неможлива.

Лана Самохвалова, Київ

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-