Відмова від патентів на COVID-вакцини: чи буде переможений ринковий егоїзм?
Пандемія COVID-19 забрала вже більш як 3,3 млн життів на планеті. Незважаючи на всі зусилля та здобутий за рік досвід, щодня від недуги світ втрачає ще десятки тисяч людей. На щастя, розробивши ефективні вакцини, наука дала людству надію на те, що незабаром COVID-жахіття опиниться у дзеркалі заднього огляду. Утім, у багатьох регіонах світу кампанія з масового щеплення триває дуже повільно через критичну нестачу вакцин. Чи допоможе вирішити цю проблему відмова від патентів на вакцини?
У ЧОМУ СУТЬ ІДЕЇ
Минулого тижня торговельний представник США Кетрін Тай оголосила, що Штати підтримують тимчасову відмову від захисту прав інтелектуальної власності на вакцини від COVID-19. “Це – глобальна криза у галузі охорони здоров’я, й надзвичайні обставини пандемії COVID-19 вимагають надзвичайних заходів. Метою адміністрації є – якомога швидше надати доступ якомога більшій кількості людей до безпечних та ефективних вакцин”, – пояснила Тай.
Її заява була зроблена всього за кілька годин після того, як генеральний директор Світової організації торгівлі, яка визначає глобальні правила захисту інтелектуальної власності, провела нерезультативну зустріч із членами СОТ стосовно цього питання. Позиція США здивувала багатьох, оскільки раніше Вашингтон відстоював протилежну думку, але заява суттєво пожвавила дискусію із цього приводу в світі.
Наразі виробництво вакцин, як і більшості інших лікувальних засобів, на міжнародному рівні регулюється правилами захисту інтелектуальної власності, ухваленими на рівні СОТ. Якщо якась компанія чи держава порушить ці правила – на неї чекатимуть судові позови й інші санкції. Мета цього очевидна – мотивувати до інвестицій у дослідження, адже комерційно успішне відкриття принесе його розробнику значні доходи.
Вакцини від COVID-19 підпадають під ті самі регулювання, й нині без дозволу компанії Pfizer ніхто не має права виготовляти розроблену нею вакцину. Сприяючи фінансовому добробуту компанії, це правило обмежує кількість вакцин у світі, позбавляючи інші підприємства можливості законно виробляти рятівні дози. Зважаючи на небезпеку коронавірусу, затримки із вакцинуванням вимірюються тисячами втрачених життів. То чи не варто відкрити патенти всім охочим, наситивши світ вакцинами?
СТОРОНА НЕЗГОДИ
“Я не вірю, що відмова від патентів є рішенням у меті – зробити вакцину доступною для якомога більшої кількості людей», – сказала минулого тижня канцлер ФРН Ангела Меркель. Вона наголосила на важливості того, аби власник патенту відповідав за якість продукції, що може бути важко контрольованим у випадку скасування захисту інтелектуальної власності. Ризики мають бути контрольовані, підкреслила політик, інакше від вакцини буде «більше ризиків, ніж користі».
Очікувано рішуче проти скасування захисту прав інтелектуальної власності виступають представники фармакологічної індустрії. Президент асоціації фармакологічних виробників та розробників США Стівен Юбл розповів, що рішення Штатів “сприятиме плутанині між приватними та державними партнерами, ще більше послабить й без того слабкі ланцюги постачання та заохочуватиме поширення підробних вакцин”.
Самі ж компанії-виробники вакцин звертають увагу, що часто роблять суттєві знижки на вакцини бідним країнам та іншим чином сприяють справедливому розподілу вакцин у світі. Приміром, Pfizer та BioNTech пообіцяли безкоштовно забезпечити курсом щеплень від COVID-19 усіх олімпійців, які змагатимуться цьогоріч у Токіо, та їх національні делегації. Johnson & Johnson ще раніше зобов’язався передати бідним країнам 500 млн доз своєї вакцини через міжнародний фонд Gavi.
Все ж, незважаючи на такі щедрі обіцянки, ситуація із щепленням у світі дуже нерівнозначна й близько 87% усіх уже поставлених доз COVID-вакцин надійшли до заможних країн, у той час, як бідні держави отримали всього 0,2%. Зважаючи на те, що вірус не визнає жодних національних кордонів, така ситуація наражає на небезпеку все людство, оскільки невикорінений вірус мутуватиме й потенційно стане невразливим до наявних вакцин.
АЛЬЯНС ЗА СКАСУВАННЯ ЗАХИСТУ
Ідею відмови від патентів у СОТ запропонували ПАР та Індія ще в жовтні, й відтоді жодного офіційного рішення ухвалено не було. Досі підтримку цій ініціативі висловило близько сотні держав, більшість з яких мають низький або середній дохід та не володіють суттєвими фармакологічними виробничими потужностями. Саме тому настільки значимою була зміна позиції США.
Згодом свою підтримку ініціативи висловив також президент Франції Еммануель Макрон. “Я повністю підтримую це відкриття інтелектуальної власності”, – сказав він минулого тижня під час відвідування центру вакцинування. Відкриття патентів публічно підтримали в Китаї та Росії, а от у ЄС, Великій Британії та Канаді погодилися лише почати обговорення питання, але не займали жодної позиції.
Прибічники відкриття патентів вказують і на те, що ряд компаній, які успішно створили вакцину від COVID-19, отримали на ранніх етапах значне державне фінансування, однак їхні чинні надприбутки ділять власники, а не платники податків.
Цікаво, що у компанії Moderna пообіцяли протягом пандемії не вживати заходів із примусу до дотримання патентів на COVID-вакцини, додавши, що сама по собі відмова від захисту прав інтелектуальної власності не дасть змогу миттєво наростити виробництво вакцин. “Патенти не є обмежувальним фактором у виробництві чи постачанні вакцин. Вони не дадуть змоги збільшити глобальну пропозицію вакцин у короткій та середньотерміновій перспективі”, – погодилися із цим твердженням у Pfizer. Їхні партнери у BioNTech наголосили, що витратили більш як десятиріччя на налагодження процесу виробництва, тож швидко повторити його буде складно.
Дійсно, якщо навіть розкрити “рецепт” високотехнологічних mRNA вакцин, то виробляти їх до снаги усього кільком підприємствам у світі. Не вирішують патенти й проблему нестачі компонентів для виробництва вакцин, що гостро відчувається у світі.
АЛЬТЕРНАТИВНІ РІШЕННЯ
З огляду на це, деякі експерти пропонують зосередитися на справедливому розподілі вакцин, а не на дискусіях стосовно інтелектуальної власності. Багаті держави вже давно забронювали за собою левову частку всіх доз вакцин світу. Приміром, Канада із населенням 38 млн людей, оформила передзамовлень на понад 400 млн доз. Якщо надлишкові дози передати державам, що їх потребують, ситуація із вакцинуванням у світі суттєво покращиться.
Ще один спосіб нарощування виробництва, який видається більш реалістичним, ніж скасування патентів, – це заохочення співпраці. Розробники COVID-вакцин можуть знаходити партнерів у різних регіонах світу, які будуть по ліцензії виготовляти вакцину. Успішним прикладом цього є вироблення в Індії вакцини AstraZeneca.
Натомість відмова від захисту прав інтелектуальної власності заважатиме розвитку подібної співпраці й, за словами колишнього керівника Бюро патентів і товарних знаків США Андрея Янчу, “сповільнить розповсюдження вакцин”. Саме надійна система патентів дозволила конкурентам об’єднати зусилля у розробці вакцин. “Прямі конкуренти нині співпрацюють: Johnson & Johnson та Merck, Pfizer та Novartis. Без захисту інтелектуальної власності компанії значно менш охоче укладатимуть подібні угоди про співпрацю”, – сказав Янчу.
Ще одна причина піти шляхом співпраці, а не скасування патентів – час. Вакцини потрібні світові “на вчора”, а обговорення правил інтелектуальної власності у СОТ може тривати роками, й відмова навіть однієї держави від їх підтримки поставить хрест на всіх стараннях.
Орган СОТ, який опікується правами інтелектуальної власності, збереться на засідання 8-9 червня. Потенційно тоді може бути ухвалене доленосне рішення, але вірогідність цього досить мала. Другий шанс скасувати захист патентів міжнародна спільнота отримає наприкінці листопада - початку грудня, коли проходитиме міністерська конференція СОТ. Станом на зараз вірогідність того, що захист прав інтелектуальної власності на COVID-вакцини буде скасовано, видається дуже низькою, але, як продемонструвала докорінна зміна позиції США, все ще може змінитися. Якщо ж цьогоріч рішення не буде – дедлайн перенесеться на невизначений термін.
Максим Наливайко, Оттава
