Вибухова справа «туристів із Солсбері»: Чехія обурена, Кремль мститься

Заява Чехії про видворення рекордної кількості співробітників посольства іноземної держави – 18 російських дипломатів – була в суботу ввечері, немов грім серед ясного неба. Прем’єр країни Андрій Бабіш із віцепрем’єром Яном Гамачеком на спільному брифінгу поінформували про таке рішення і пояснили, що йдеться про справу більш як 6-річної давнини. 

ДЕТОНАЦІЯ ЧЕРЕЗ РОКИ 

Чесько-російські відносини останнім часом назвати безпроблемними не зміг би навіть затятий оптиміст. Напруження наростало ще до того, як рік тому, 3 квітня 2020-го, на площі Інтербригади в Празі було демонтовано пам’ятник радянському маршалу Івану Конєву – хоча тоді вибухнув великий дипломатичний скандал. Через 2 місяці додався скандал «рициновий»: уряд Чехії оголосив двох працівників російського посольства персонами нон ґрата через те, що один із дипломатів надіслав чеській стороні інформацію про сплановане отруєння чеських політиків, яка виявилася неправдивою. Невдоволення Москви викликало і видворення в 2018-му Чехією трьох російських дипломатів на знак солідарності з Великою Британією, де два російських агенти ГРУ здійснили замах на ексшпигуна Сергія Скрипаля та його доньку Юлію за допомогою «Новічка». До того часу широкому загалу ця назва ще не було відома. Як і імена двох агентів – Олександра Петрова та Руслана Боширова (вони ж Олександр Мишкін і Анатолій Чепіга – саме ті, кого Путін зробив героями Росії в 2015 році).

І ось ці два прізвища, про які вже, здавалося б, забули після «зіркового» виступу «туристів із Солсбері» на пропагандистському каналі Russia Today, раптом спливають знову. В Чехії.

Самі ці два обличчя ми бачимо в оголошенні поліції Чеської Республіки про розшук.

Поліція разом із Національним центром боротьби з організованою злочинністю кримінальної поліції та слідчою службою розшукують цих двох громадян у зв'язку з розслідуванням обставин вибухів на складах із боєприпасами у Врбетицях (Морава) 16 жовтня та 3 грудня 2014 року. Під час першого інциденту загинули двоє людей.

Встановлено (зокрема, через дані пасажирів авіарейсів), що два зазначених персонажі перебували в Чехії у період з 11.10.2014 до 16.10. 2014: спочатку в Празі, потім у Моравсько-Сілезькому та Злінському краях. Причому використовували щонайменше 2 комплекти ідентифікаційних документів: російські паспорти на ім’я Олександра Петрова та Руслана Боширова, а також паспорт Молдови на ім’я Ніколая Попа та паспорт Таджикистану, виданий на ім’я Руслана Табарова.

Чоловіки під виглядом підприємців зажадали пропуски на склад, надавши копії паспортів. Оператор видав їм дозвіл на в’їзд на територію комплексу на період з 13 по 17 жовтня. Вибух на складі боєприпасів №16 стався 16 жовтня о 9:25. Поліція поки що не має прямих доказів (і в цьому основна проблема) того, що обидва чоловіки насправді входили в комплекс, але вважають цю гіпотезу надзвичайно реалістичною. Підтверджено, що вони перебували в регіоні в цей період за день до вибуху.

Зв’язок між підозрілими «туристами» та інцидентом на складах встановили вже через кілька днів, однак те, що йдеться про агентів ГРУ, зрозуміли лише після викриття злочину в Солсбері.

«На підставі чітких доказів, отриманих під час розслідування силами безпеки, я вимушений зазначити, що існує обґрунтована підозра щодо причетності офіцерів російської спецслужби ГРУ, підрозділу 29155, до вибуху складів боєприпасів у комплексі Врбетицях у 2014 році», – констатував прем’єр Андрій Бабіш під час короткого брифінгу суботнього вечора.

БОЛГАРСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛІД

Ситуація зі складами у Врбетицях не зовсім проста. Ці два, принаймні, не належали Міноборони, але були орендовані на тривалий час у державної компанії Vojenský technický ústav приватною фірмою з Острави Imex Group. Амуніція, яка на них зберігалася, належала, за даними ЗМІ, бізнесмену з Болгарії та призначалася для продажу в треті країни. Серед отримувачів називають, зокрема, Україну.

За деякими припущеннями, агенти спочатку планували підірвати арсенал, коли він буде в дорозі або прибуде до Болгарії. Швидше за все, вибухівку було закладено з тим, аби рвонуло пізніше. Якби зброю було знищено за допомогою вибухового пристрою, розміщеного у вантажі, це могло б завдати шкоди торговцеві в очах його партнерів. Невідомо, що відбулося, але щось пішло не так і перший вибух стався в незапланований час.

Але другий, у грудні, уже детально планувався. Так вважають чеські спецслужби.

Цікаво, що навесні 2015 року той самий болгарський бізнесмен, торговець зброєю Еміліан Гебрев, який постачав боєприпаси та озброєння українським військовим, …отруївся якоюсь речовиною. Про це пише відомий своїми розслідуваннями чеський журнал Respekt.

У 2015 році – що згодом було підтверджено розслідуванням міжнародної слідчої групи Bellingcat, а також болгарської поліції – представники російської розвідки могли бути причетні до двох спроб отруїти бізнесмена. Вперше це сталося в столиці Софії, вдруге, через місяць – на його дачі на Чорноморському узбережжі. Третя спроба була у травні 2015 року: Гебреву раптово стало погано у ресторані в центрі столиці Болгарії, наступного дня він впав у кому. Лікарі виявили, що хтось отруїв чоловіка, який вечеряв із двома супутниками. Гебрев вижив. Слідство тривало рік, проте ні до чого не призвело. Але потім сталося Солсбері й болгарська прокуратура отримала нову інформацію та звинуватила двох громадян Росії, пов'язаних з ГРУ, у замаху на вбивство Гебрева. Мотив замаху на вбивство лишився невизначеним, найчастіше припускали, що компанія Гебрева постачала зброю МВС України та Національній гвардії, бійці якої воювали на сході України проти російських найманців.

На усунення наслідків вибухів у Врбетицях із державного бюджету Чехії було витрачено близько 1 мільярда крон. Сама ліквідація наслідків тривала 6 років. Довелося евакуювати майже 2000 місцевих жителів регіону.

ДЕРЖАВА-ТЕРОРИСТ

Весь день неділі політикум і медійний простір Чехії трясло. Ситуацію коментували буквально всі. Окрім президента республіки Мілоша Земана, відомого своїми проросійськими сентиментами. Він, як заявили в Празькому граді, висловиться через тиждень. Але прем’єр Бабіш заявив, що спілкувався в суботу з главою держави і той підтримав усі заходи уряду. Отже, знайдені докази мали бути дійсно залізобетонними.

Різко та недвозначно висловилися представники Сенату. Так, голова верхньої палати парламенту Мілош Вистрчел назвав те, що сталося 6,5 року тому, «актом державного тероризму» і заявив, що «необхідно позбавити Чехію від зростання російського впливу на політичні, соціальні та економічні структури». Він вважає абсолютно неприйнятним те, що «деякі члени уряду та інші конституційні чиновники» продовжують пропонувати та реалізовувати кроки, які означають або можуть означати загрозу безпеці для Чеської Республіки, або можуть збільшити стратегічну залежність Чехії від Росії. Політик розкритикував тих, хто неуважно ставиться до повідомлень вітчизняних спецслужб. Поіменно він нікого не назвав, але на спецслужби активно «наїжджав» власне Земан, навіть нещодавно зажадав, аби йому представили прізвища всіх агентів, які працюють на російському напрямі…

Про «державний тероризм» говорили також перший віцеголова Сенату Їржі Ружичка та сенатор із зовнішньополітичних питань Павел Фішер. «Двох людей вбили не фанатичні терористи, а люди в уніформі, вояки РФ», – заявив останній і додав, що те, що сталося, не виявилося несподіванкою, всі вже звикли до втручання в справи ЧР із боку РФ.

Опозиція зажадала, аби влада врешті-решт закрила питання щодо можливої участі російського «Росатому» в тендері на добудову АЕС «Дуковани». Міністр промисловості Карел Гавлічек у неділю вже висловив сумніви, що така участь буде можливою в світлі нових обставин, хоча й не відкинув повністю.

Невідомо, як виглядатиме ситуація із закупівлею вакцини Sputnik V. У понеділок віцепрем’єр Гамачек мав їхати до Москви говорити про це. Щоправда, тепер він стверджує, що це був лише відволікаючий маневр, аби в Москві не запідозрили про те, що відбувається… 

ДИПЛОМАТИЧНІ УДАРИ 

Замість візиту віцепрем’єр і глава МВС Ян Гамачек, який протягом кількох днів виконує обов’язки міністра закордонних справ, повідомив російського посла про те, що 18 співробітників посольства РФ у Празі, всі, кого чеська сторона вважає (і має на це всі підстави) співробітниками спецслужб СВР і ГРУ, мають залишити Чеську Республіку протягом 48 годин.

Про справу поінформовано партнерів в ЄС та НАТО. У понеділок, 19 квітня, ситуацію буде обговорено в колі глав МЗС країн ЄС. Прага вправі очікувати на солідарність партнерів, як це було у випадку Солсбері. Слід зауважити, що останніми днями російських дипломатів через інші причини видворили США, Польща, Болгарія, Італія.

Ситуація для Москви складається неприємна. Але російська сторона традиційно встала в позу жертви “західної змови” та почала діяти за перевіреною схемою: по-перше, заявила, що вона не має жодного стосунку до чеських подій; по-друге, обвинуватила Прагу в діях за вказівкою Вашингтона; по-третє, пообіцяла відповідь.

Чехії «добре відомі наслідки подібних фокусів», грізно пообіцяла речниця МЗС Росії Марія Захарова. У заяві російського МЗС назвали висновки чеських спецслужб «абсурдними», побачили в них «американський слід і прагнення догодити США», пригрозили «заходами, які змусять авторів цієї провокації усвідомити всю повноту відповідальності за руйнування основ нормального розвитку відносин між країнами». Деякі російські політики заявили про те, що все це інсценовано, та навіть дійшли того, що закинули чехам намагання відволікти в такий спосіб увагу від, начебто, причетності до подій у Білорусі (саме Чехію тамошній президент Лукашенко вважає чи не головним організатором протестів у республіці та замахів, які начебто готувалися на нього). Словом, усе як завжди – цей арсенал «реагування» є старим, «фірмовим» російським.

І відповідь не заставила на себе чекати. Ввечері неділі з Москви долетіла звістка, що вона висилає 20 працівників чеського посольства, з них 16 – власне дипломатів.

Тут треба зазначити, що у посольстві Чехії в Москві – всього 24 людини з диппаспортами, решта з близько 60 людей – технічні працівники. У російських диппредставництвах у Чехії працюють 135 людей, у тому числі в Празі 120 (це вдвічі більше, аніж у посольстві США та вчетверо – ніж у диппредставництві Китаю), із них власне дипломатів – понад 40, решта – технічні працівники. «Було б логічніше, якби Москва взяла до уваги принцип пропорційності…», – сказав віцепрем’єр Гамачек. Він мав на увазі розміри диппредставництв. Експосол ЧР у РФ Петр Коларж припускає, що в Москві згодом і зовсім можуть залишитися лише посол, консул і найнеобхідніший персонал. Тоді, за його словами, і Прага зможе вдатися до значного скорочення російського посольства, що давно треба було зробити. Експерти оцінили «відповідь» Москви як не дзеркальну та не симетричну.

Водночас уже в ніч на неділю група активістів прийшли до посольства РФ на площі Бориса Нємцова (адреса посольства – окрема цікава історія, яка свого часу також додала «вогню» в чесько-російські відносини) та облили кетчупом (який мав символізувати кров загиблих на складах) стіни огорожі комплексу. Поліція затримала сімох порушників. Але вдень на площі вже були десятки людей, покликаних протестним рухом «Мільйон миттєвостей за демократію» та рухом «КаПутін». Вони тримали транспаранти з гаслами: «Земан – зрадник», «Путін – вбивця», «За феєрверк платять», збирали підписи на «оборону проти Путіна». Комічна фігура власне господаря Кремля на золотому унітазі теж деякий час була присутня.

Наступними днями в двосторонніх чесько-російських відносинах буде не до сміху. З огляду на те, як розлючено Москва відповідає на «недружні акти» інших країн (варто згадати США й Польщу), можна припустити, що стосовно Чехії будуть вжиті не тільки дипломатичні кроки. У нормалізації відносин та деескалації ситуації – в Кремлі наразі зовсім не зацікавлені. Штучно створивши ворогів всюди навколо себе, Росія готова «воювати» з ними.

Ольга Танасійчук, Прага–Берлін