Відновити глобальне лідерство: як США діятимуть за президента Байдена
Зовнішня політика США знову фокусуватиметься на глобальному лідерстві, яке країна послідовно втрачала за президентства Трампа. Америка націлена на відновлення провідної ролі в міжнародних альянсах та зближення із союзниками.
Саме на цьому акцентував у своїй першій промові в Держдепартаменті США 46-й президент Джо Байден, не забувши визначити й головних ворогів – Росію й Китай. А це означає, що США посилять інструменти міжнародного впливу та більше не поступатимуться політичними інтересами, передусім Москві. Байден у своїй промові надіслав чіткий меседж путінському режиму – підготуватися. Однак на практиці поки що існують певні застереження…
БАЙДЕН – НЕ ТРАМП
«Я чітко дав зрозуміти президентові Путіну – в інший спосіб, ніж мій попередник, – що часи, коли Сполучені Штати поступалися перед агресивними діями Росії – втручанням у наші вибори, кібератаками, отруєнням їхніх (російських) громадян, – скінчилися», – наголосив Байден, коли окреслював пріоритети зовнішньої політики США на найближчі чотири роки.
Формулювання, застосоване новим американським лідером є однозначним: Росію чекає серйозне покарання. І тепер Кремлю не варто розраховувати на «стримувальні запобіжники», які існували за Трампа з його незрозумілою персональною «любов’ю» до Володимира Путіна та розпорядженнями для розвідки не зосереджуватися на Росії.
Очевидно, уже скоро можна очікувати появи нового пакета санкцій США – як індивідуальних, так і, можливо, секторальних обмежень для банківської, фінансової, енергетичної сфер. Зараз у Сполучених Штатах вивчається питання, як це зробити в юридично обґрунтований та найбільш ефективний спосіб.
Байден у перші дні після інавгурації віддав розпорядження Офісу директора Національної розвідки США – а це фактично об’єднання 18 американських розвідувальних структур країни – з вимогою надати вичерпну оцінку зловмисним діям Кремля. І тут ітиметься про все, що чинила Росія за останні роки: від агресії в Східній Європі, кібератак проти корпорації SolarWinds, втручання у вибори 2020 року в США, до використання хімічної зброї проти Олексія Навального, а також повідомлень про нагороди за напади на американських військових у Афганістані. Окремим і не менш актуальним питанням у цьому списку можуть бути масові порушення прав людини в РФ на тлі багатотисячних затримань громадян, які вийшли на мирні протести по всій країні.
Однак для Путіна це, скоріше за все, ніякий не сюрприз, адже Байден ще під час виборчої кампанії розставляв чіткі акценти щодо Росії. Та справжньою несподіванкою для Кремля може стати список санкцій, до якого ризикує потрапити близьке оточення Путіна, у тому числі його «гаманці» – довірені особи, котрі зберігають награбовані капітали.
ЯК ЗАПРОВАДЖУЮТЬСЯ АМЕРИКАНСЬКІ САНКЦІЇ
Механізм введення санкцій США працює за логічними правилами. Перед тим, як рішення буде ухвалено, воно має отримати юридичне обґрунтування. Для цього збираються й документуються всі прізвища, назви організацій, ступінь причетності до порушень, інші докази, а також визначаються інструменти, які будуть застосовані для санкцій. Причому покарання не анонсуються наперед, щоб особи чи організації, чиї рахунки раптом можуть бути заморожені, не встигли сховати кошти й активи в інші місця. Для більшої ефективності Штати узгоджують списки санкцій з європейськими партнерами, аби покарання мали широкий ефект.
У нинішній ситуації з Росією є одна нетипова особливість. Щоб допомогти адміністрації США з етапом юридичного обґрунтування та обрати найбільш ефективний спосіб реагування, певну роль відіграв Олексій Навальний, а точніше його Фонд боротьби з корупцією (ФБК). Виконавчий директор ФБК Володимир Ашурков ще 29 січня передав адміністрації Байдена офіційного листа із закликом до глави «наймогутнішої держави» запровадити санкції проти 35 російських чиновників та олігархів. Причому список поділено на три категорії. До першої належать олігархи, наближені до Путіна; до другої – чиновники, що порушують права та свободи людини; до третьої – особи, причетні до розслідування проти Навального та ФБК.
Указана й група, до якої треба приділити найбільшу увагу. За різними даними, у ній фігурують принаймні вісім прізвищ: олігархи Роман Абрамович, Алішер Усманов, Олег Дерипаска, Геннадій Тимченко; керівники банку ВТБ Андрій Костін та Денис Бортніков; міністр охорони здоров’я РФ Михайло Мурашко, а також пропагандист Володимир Соловйов.
Отже, Путін має бути певним, що у Вашингтоні отримали інформацію про всі його «найболючіші місця». Це має гарантувати належний ефект від санкцій. Інша справа, як у Байдена вирішать розпорядитися цією інформацією і чи підтримають потужний наступ на Путіна в Європі, зокрема в Німеччині й Франції. Адже там останнім часом дедалі частіше заявляють про необхідність «тримати двері відкритими» для Росії.
ГАЗОПРОВІД В ОБХІД УКРАЇНИ
Одним з найактуальніших індикаторів, наскільки суворою буде політика США стосовно Росії, може стати позиція нової адміністрації щодо газопроводу «Північний потік-2», який Москва веде в обхід України. За Трампа Штати виступали категорично проти добудови цього газогону, оскільки попередній президент бачив у ньому здебільшого комерційний інтерес – продавати Європі американський скраплений газ замість російського палива.
У Байдена ж ситуацію розглядають з іншої точки зору – як загрозу енергетичній безпеці для союзників і партнерів у Європі, передусім східноєвропейських країн. Обидва варіанти збігаються з інтересами України.
Однак уряд Німеччини на чолі з Ангелою Меркель не оминув можливості скористатися зміною адміністрації в Білому домі. Берлін наполегливо продовжував запевняти нову владу у Вашингтоні, що Nord Stream 2 не становить жодної загрози Європі, й є суто комерційним проєктом, необхідним для Німеччини, щоб перейти з АЕС та вугілля на відновлювальну енергетику.
У Байдена спочатку пішли назустріч німецьким аргументам, що викликало застереження як у Києві, так і серед багатьох політиків та експертів у Вашингтоні. Тиждень тому видання Handelsblatt повідомило, що американський уряд «просигналізував» про готовність обговорювати можливе припинення санкцій США проти «Північного потоку-2». Газета послалася на американського чиновника, за словами якого, німецька сторона має запропонувати для цього пакет рішень, щоби захистити енергетичну безпеку Європи та інтереси України. Меркель, зі свого боку, також неодноразово запевняла, що докладе всіх зусиль, аби Україна й надалі залишалася транзитером газу до Європи. Однак у цьому разі повністю зникає логіка «комерційного будівництва» Nord Stream 2, який просто дублюватиме функції української ГТС.
Аби з’ясувати офіційну позицію нової адміністрації США, Укрінформ звернувся з інформаційним запитом до Державного департаменту США. Як відповіли в Держдепі, «ми стежитимемо за діями щодо добудови чи сертифікації трубопроводу та, якщо така діяльність матиме місце, ухвалимо рішення про можливість застосування санкцій».
Тим часом російське судно «Фортуна» наприкінці минулого тижня відновило роботи з прокладання труб газопроводу у водах Данії, який залишається недобудованим на 6 відсотків. Тепер м’яч на боці Вашингтона.
Отже, з того, наскільки швидкою буде реакція США з огляду на потужне європейське лобі в питанні Nord Stream 2, можна буде визначати рішучість адміністрації Байдена в протистоянні Кремлю.
* * *
Нова команда, яка зайшла в Білий дім разом із 46-м президентом США, діє без поспіху, однак ретельно вивіряє майбутні кроки. Байдену дісталася Америка без іміджу беззаперечного глобального лідера, з розірваними альянсами, а також противниками, які відчували безкарність за нехтування інтересами США за президенства Трампа.
Однак політика нової адміністрації зосереджуватиметься не тільки на відповіді ворогам, а й на зміцненні демократичних союзів. І це є одним з найбільш важливих інтересів як для Європи з її персональними мотивами, так і для України, якщо вона прагне рухатися далі від пострадянської моделі до цивілізованих західних цінностей.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
Фото з відкритих джерел
