Три події світу. Об’єднуючий Байден, пріоритети ОБСЄ та каталізатор Навальний
В Україні побувала чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде. Алєксєй Навальний відзначив повернення до Росії ініціюванням протестів, які пройшли за передбачуваним сценарієм.
46-й президент США вступив на посаду в умовах заходів підвищеної безпеки та за відсутності серед гостей церемонії свого попередника Дональда Трампа. Той відбув до власного маєтку, аби ухвалити рішення про подальший розвиток політичної кар’єри. Джо Байден у своїй інавгураційній промові наголосив, що має на меті об’єднати країну, зробивши пріоритетними зміни у внутрішній політиці. Проте майбутній держсекретар Ентоні Блінкен та вже затверджений Конгресом міністр оборони Ллойд Остін цілком прозоро дали зрозуміти, що Штати будуть протидіяти авторитарним режимам та швидко «повернуться до гри» у глобальному контексті. Власне, за допомогою виконавчих указів Байдена відбулося повернення США до Паризької кліматичної угоди та членства у Всесвітній організації охорони здоров’я. Серед пріоритетів внутрішньої політики – вакцинація від коронавірусу та боротьба з негативним економічним впливом пандемії.
В Україні побувала чинний голова ОБСЄ Анн Лінде, і цей візит позначив пріоритети у її діяльності на посаді. Шведський міністр закордонних справ не приховує, що хотіла б зсунути з місця процес врегулювання конфлікту на умовах збереження територіальної цілісності України. Пані Лінде доволі скептично ставиться до перспектив зміни Нормандського формату та застерігає від перетворення конфлікту на Донбасі на заморожений. Впевнений, що її заяви уважно слухали не лише у Києві, але і у Москві, де вирішили поєднати точкову ескалацію (снайпер окупантів вбив українського морпіха) з імітацією доброї волі, пов’язаною з передачею групи заручників Віктору Медведчуку. Тому очікувати проривів у Нормандському форматі, хай і на рівні політичних радників, можуть хіба що фахові оптимісти.
Алєксєй Навальний вирішив закликати прихильників вийти на протести просто з поліцейського відділка. Цікаво, що це не збентежило десятки тисяч громадян Росії, які 23 січня вийшли на протестні акції у різних містах країни. Відзначу, що заклик було підкріплено фільмом про палац Путіна під Геленджиком на півдні Росії, який переглянули мільйони користувачів. У прагненні докричатися до Путіна відзначилися Владивосток, Петербург та Москва, чисельність затриманих поліцією перевищила 3000 людей, що стало новим рекордом. Колективний Захід висловив звичне глибоке занепокоєння, проте Ангела Меркель, наприклад, не вважає отруєння Навального приводом зупиняти будівництво NordStream2. Той, за великим рахунком, є органічним складником російської політичної системи. Її, до речі, почали модернізувати з прицілом на майбутні вибори до Державної Думи: оголошено про злиття партій «Справедлива Росія», «Патріоти Росії» та «За правду». У останній першу скрипку відіграє Захар Прілєпін, який воював на боці бойовиків на Донбасі, і цей сюжет, схоже, ще знайде розвиток у російській політиці.
Євген МАГДА, Інститут світової політики
Перше фото: Alex Wong/Getty Images
