Європейський зелений курс – не про екологію

Європейський зелений курс – не про екологію

Блоги
Укрінформ
Наразі є велика потреба роз’яснювати значення Європейського зеленого курсу мешканцям України

Звісно, екологи долучилися до розробки цієї амбітної програми створення нової ідеології взаємовідносин між людською діяльністю та природним середовищем. Але сьогодні, через рік після проголошення нового європейського Зеленого курсу та оприлюднення низки програмних документів ЄС, час говорити не про екологію, а про економіку. Або, як влучно зауважила віце-прем’єр міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, – «екологічна і економічна політики перестають сьогодні бути різними напрямками, це фактично єдиний процес».

Європейський зелений курс (ЄЗК, European Green Deal) – це програма дій, в центрі якої амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року. Документ охоплює всі сектори економіки та визначає політику ЄС на найближчі роки стосовно зміни клімату, промислової та аграрної політики, біорізноманіття, енергетики, торгівлі тощо. Протягом 2020 року Єврокомісія оприлюднила низку стратегічних документів у рамках ЄЗК. Зокрема, це нова аграрна стратегія «Від ферми до виделки», Стратегія біорізноманіття, План дій щодо впровадження циркулярної економіки, Кліматичний пакт.

У січні 2020 року уряд України задекларував ЄЗК пріоритетним напрямком розвитку, прагнучи стати рівноправним суб’єктом нової політики. Протягом року розроблений та представлений партнерам в Єврокомісії позиційний документ – бачення та пропозиції України щодо спільного впровадження ЄЗК. Створена міжвідомча робоча група з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії “Європейський зелений курс”, яку координує віце-прем’єр міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. 19 січня цього року, відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи. Головування на ньому Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, очевидно, має підкреслити важливість цієї теми.

Ольга Стефанішина
Ольга Стефанішина

Зрозуміло, що нова політика ЄС направлена, насамперед, на захист виробників та споживачів усередині Європейського Союзу. Чому ж ми так переймаємося справами Євросоюзу? Та тому що вони торкнуться нас безпосередньо. Адже 40% нашого торгового обороту припадає на ЄС, понад 14 тисяч українських компаній задіяні в експорті до ЄС. Тобто, досить скоро всі ці компанії будуть змушені відповідати на запитання та надавати інформацію стосовно, зокрема, кількості викидів парникових газів у процесі виробництва продукції, якості та кількості використаних пестицидів, поводження зі стічними водами або ж про дотримання європейських стандартів добробуту тварин (у тваринництві).

Наші високопосадовці сьогодні говорять про значні можливості, які відкриває ЄЗК для української економіки. Це стосується, зокрема, органічного сільського господарства, яке динамічно розвивається в Україні і розвиток якого дуже сильно залежить від Євросоюзу (70% експорту органічної продукції йде саме в ЄС, Україна посідає друге місце за обсягами її постачання до ЄС). Є великі сподівання на розвиток водневої енергетики, для чого в України є значний потенціал. Робляться конкретні кроки до впровадження циркулярної економіки. І, звичайно, всі говорять про залучення інвестицій з усього світу.

Так, гармонізація наших стандартів та технічних регламентів з європейськими (включаючи і зазначені в Угоді про асоціацію з ЄС, і нові, за розробкою яких варто уважно стежити) має сприяти кращому доступу України до світових фінансових ринків. Але треба чітко усвідомлювати, що йдеться про інвестиції в сталу економіку, в інноваційні технології, які сприяють переорієнтації економіки із застарілих ресурсоємних моделей на нові.

Попри всі вчасні й активні кроки України на найвищому рівні, нам явно бракує цього усвідомлення. Зокрема, міністр економіки Ігор Петрашко на засіданні міжурядової робочої групи говорив про можливість незастосування механізму карбонового регулювання імпорту для України. Цей механізм дозволить відображувати в ціні товарів, що імпортуються до ЄС, обсяг викидів усіх парникових газів, які утворились у процесі виробництва. Тобто, вуглецевий слід продукту перераховуватиметься у вуглецеве мито на кордоні. Таким чином, продукція, вироблена на підприємствах із застарілими ресурсоємними технологіями, буде дорожчати і втрачати конкурентоспроможність. А ті вироби, які мають менший вуглецевий слід, стануть більш конкурентоспроможними.

Ігор Петрашко
Ігор Петрашко

То виходить, що звільнення України від вуглецевого мита означає можливість для наших виробників не модернізувати свої виробництва? Але ж це прямо протирічить ідеям ЄЗК, а отже є великі сумніви щодо успіху переговорів з цього приводу.

Прикро, що представники бізнесу «ведуться» на ці розмови, адже механізм карбонового мита вже розробляється, і наш успішний експортний бізнес може невдовзі опинитись за бортом глобального руху зеленої трансформації. Якщо, звичайно, виробники самі не розпочнуть діяти, не очікуючи допомоги української влади.

Маркус Ліпполд
Маркус Ліпполд

Стосовно допомоги влади – вона мала б бути відображена, перш за все, в бюджеті країни. На останній Асамблеї Форуму громадянського суспільства Східного партнерства саме про це говорив Маркус Ліпполд, координатор з питань Зеленого курсу, енергетики, довкілля, сільського господарства та транспорту у групі підтримки України в Єврокомісії: «Україна є одним з найбільших наших сусідів. Ми сприймаємо її як дуже серйозного партнера, якому довіряємо. І ми хочемо бачити відображення зеленої трансформації і на рівні муніципалітетів, і у програмах щодо поводження з відходами та забруднення води, і в розвитку новітніх водневих технологій, і, звичайно, – в бюджеті країни».

Наразі є велика потреба роз’яснювати значення Європейського зеленого курсу мешканцям України. І підприємцям, які працюють на експорт і рухають розвиток нашої економіки, і місцевим органам влади, і звичайним громадянам, яким теж відгукнеться впровадження зеленої трансформації. Не випадково наприкінці минулого року одразу кілька міжнародних фондів провели конкурси проектів з популяризації ЄЗК для організацій громадянського суспільства. Серед переможців була і наша організація, Інформаційний центр «Зелене досьє». Разом з колегами ми намагаємося зробити все можливе, щоб Україна не опинилася на узбіччі нового шляху розвитку світу.

#ПрямуємоРазом
#MovingForwardTogether
#EU4USociety

Тамара Малькова, МБО «Інформаційний центр «Зелене досьє»
Використано матеріали «Зеленого досьє»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-