У світі цьогоріч убили 42 журналістів
Як передає Укрінформ, про це йдеться у доповіді Міжнародної федерації журналістів (IFJ).
За даними IFJ, за кількістю вбивств представників преси "лідирує" Мексика - вчетверте за останні п’ять років. Цьогоріч у країні вбито 13 журналістів.
На другому місці опинився Пакистан (убито 5 журналістів), на третьому - Афганістан, Індія, Ірак та Нігерія, де вбито по 3 працівники ЗМІ.
По два журналісти вбито на Філіппінах, у Сомалі, Сирії, по одному - у Камеруні, Гондурасі, Парагваї, Швеції, Ємені і Росії.
Загалом з 1990 року у світі вбито 2658 журналістів, зазначається у доповіді.
Як зазначають у IFJ, у щонайменше 90% вбивств журналістів у світі майже взагалі не було переслідування злочинців. У двох третинах цих справ убивці не були встановлені. Утім, іноді правоохоронці затримують виконавців убивства, справу передають до суду, але в більшості випадків замовники не зазнають покарання.
Крім того, за даними IFJ, 235 журналістів в 11 країнах наразі перебувають у в’язниці. Зокрема, у Туреччині ув'язнені 67 представників ЗМІ, у Єгипті 21, у Китаї 23. Білорусь, де 11 журналістів перебувають у в'язниці, опинилась у цьому списку на 6-му місці.
При цьому до списку затриманих IFJ не включила журналістів, яким висунули обвинувачення і звільнили під заставу.
У своєму першому глобальному дослідженні IFJ зазначила, що ув'язнення часто є формою репресій щодо журналістів, які виступають за незалежність новин. Особливо це стосується періодів політичних потрясінь та заворушень, коли уряди вдаються до репресій щодо засобів масової інформації, аби заблокувати доступ громадськості до достовірної інформації.
Водночас було виявлено значно більше випадків, коли журналістів затримували на нетривалий час, а потім відпускали без пред'явлення обвинувачень. Ці затримання не мали нічого спільного з порушенням закону, а розцінюються виключно як зловживання владою з боку державних службовців, аби уникнути оприлюднення інформації про їхні дії, заявляють у IFJ.
У доповіді зазначається, що заворушення та протести, пов'язані з виборами, також призвели до масових арештів журналістів та інших працівників ЗМІ, як це було нещодавно в Білорусі. Висвітлення подій, пов’язаних із урегулюванням кризових ситуацій, таких як спалах COVID-19, також призвело до затримання й арешту журналістів у деяких країнах.
Дослідження IFJ виявило, що багатьом журналістам не висували звинувачень у скоєнні злочину впродовж років після арешту.
"Ці результати засвідчують грубі зловживання з боку урядів, які прагнуть уникнути відповідальності, ув'язнюючи журналістів і відмовляючи їм у належній судовій процедурі '', - заявив президент IFJ Юнес Муджахід.
Доповідь опублікована 10 грудня, у Міжнародний день прав людини.
