Polexit: чи загрожує Польщі вихід з ЄС?

Polexit: чи загрожує Польщі вихід з ЄС?

Укрінформ
Польська влада рішуче відкидає закиди опозиції про намір вивести країну з ЄС

Термін Polexit не є новим: він уже кілька років кружляє в інтернеті. Однак так часто, як упродовж останнього тижня, його ще не використовували ніколи. Погрози Варшави, спільно з Будапештом, заблокувати бюджет ЄС на 2021-2027 роки знову ініціювали активне обговорення питання: чи Польща, бува, не прямує шляхом Великої Британії, яка 31 січня 2020 року офіційно вийшла з ЄС?

СТАВКИ І СОЦОПИТУВАННЯ

Polexit (від Poland – Польща і exit – вихід) є калькою з Brexit – скороченої абревіатури, що символізує процес виходу Великої Британії з ЄС. На відміну від британського відповідника, значення Polexit ще не заслужило місця у Вікіпедії в жодній з мовних версій. При введенні цього слова в пошуковій базі польська Вікіпедія пропонує статтю «Євроскептицизм у Польщі», щоправда, згадує в ній про Polexit.

Фото: Epa-Efe
Фото: Epa-Efe

Водночас Google-пошук уже дає на це слово понад пів мільйона посилань, а польські радикали торік навіть зареєстрували під вибори партію під назвою PolEXIT. Під її логотипом лідер політсили, депутат попередньої каденції Європарламенту Станіслав Жултек безуспішно намагався під час травневих виборів минулого року переобратися до Європарламенту.

Відлуння суперечки останніх двох тижнів між Варшавою і Брюсселем не залишили байдужими і букмекерів, котрі почали прогнозувати: якими є шанси країн-членів на вихід з ЄС. Зокрема, польська букмекерська контора STS у сформульованому для ставок питанні «Яка країна найшвидше вийде з ЄС до 31 грудня 2024», найвищими оцінила «шанси» Італії, ставка на яку є найнижчою серед усіх членів Спільноти – 1:4,75. Утім, на друге місце поставили саме Польщу зі ставкою 1:6. До слова, на протилежному полюсі зі ставкою 1:75 опинилися Люксембург і Мальта, шанси яких на вихід зі спільноти оцінено як найнижчі.

Утім, більшість поляків навряд чи наважилися б зробити ставку в букмекерській конторі на вихід Польщі з ЄС, оскільки соцопитування показують зовсім інший тренд. Згідно з нещодавнім опитуванням центру Kantar для телеканалу TVN24, 87% поляків вважають, що Польща має залишитися в ЄС і лише 8% бажають її виходу з ЄС. Ці дані підтверджуються іншим дослідженням – центру IBRiS для видання Rzeczpospolita. За цим опитуванням, якщо референдум за вступ до ЄС відбувся б зараз, то членство Польщі у Євросоюзі підтримав би 81% поляків, і лише 11% проголосували б проти. При цьому, членство Польщі в ЄС підтримують зараз 83% прихильників правлячої партії «Право і Справедливість» (PiS), у якої від початку перебування при владі з 2015 року складаються непрості відносини з європейськими інституціями.

Тож цілком очевидно, що навіть гіпотетичне ініціювання питання щодо виходу Польщі з ЄС було би просто політичним самогубством для правлячої Об’єднаної правиці.

ВЛАДА: ЦЕ НЕ POLEXIT!

Утім, партія влади не лише не порушує питання виходу з ЄС, вона устами своїх лідерів і спікерів прямо каже, що це – нонсенс, а заяви про вихід – інформаційна кампанія з дискредитації влади, яку активно веде опозиція. Глава МЗС Польщі Збігнєв Рау нещодавно підкреслив, що заяви про Polexit є «абсурдом», оскільки жодна впливова сила на політичній арені Польщі не наважилася б сформулювати таку мету, а Об’єднана правиця була б останньою політсилою, яка б це зробила.

Збігнєв Рау / Фото: WYBORCZA.PL
Збігнєв Рау / Фото: WYBORCZA.PL

Але події останнього часу все ж дали привід і лівим, і лібералам у Польщі вкотре порушити це питання як на телеканалах, так і в сесійній залі парламенту. Базою до цього стала жорстка позиція офіційної Варшави щодо намагання Єврокомісії прив’язати принцип верховенства права до розподілу бюджету ЄС на 2021-2027 роки, а також коштів із так званого «ковідного» фонду. Загалом ідеться про близько 173 млрд євро. Це – величезна сума на розвиток інфраструктури та відновлення країни після коронакризи, втрата якої чи бодай частини її могла б коштувати політичної підтримки виборців і навіть втрати влади. Водночас польський уряд, а точніше Ярослав Качинський та його найближче оточення, вирішили стояти на своєму до останнього й у разі такої необхідності – блокувати бюджет. У Варшаві переконані, що так звана поправка «верховенство права взамін за кошти» є не чим іншим, як втручанням євробюрократів у внутрішні справи країни-члена, що виходить за межі повноважень, визначених у Договорі про ЄС. Польська Об’єднана правиця не хоче поступатися, адже це, на її думку, гальмуватиме весь процес реформування країни, передусім судової гілки влади, але не тільки. Варшава переконує, що таке рішення Брюсселя може стати прецедентним, після якого Єврокомісія дедалі частіше й глибше втручатиметься у внутрішні справи країн-членів. Польську владу в цьому підтримує угорський прем’єр Віктор Орбан, оскільки Угорщина перебуває у схожій ситуації.

Одразу після приходу до влади п’ять років тому Об’єднана правиця, а також президент Анджей Дуда, обраний від цієї політичної сили, заговорили про потребу реформування ЄС: послаблення ролі Єврокомісії та Європарламенту та, відповідно, посилення в ЄС ролі незалежних країн. Відносини між Варшавою і Брюсселем складаються непросто: правоконсервативній польській владі не подобається ліберальний брюссельський мейнстрим. Водночас дії і позиція Польщі з реформування судів чи її міграційна політика викликали гостру реакцію Єврокомісії, яка ініціювала у 2018 році проти Польщі, а також Угорщини, процедуру позбавлення права голосу відповідно до 7-ї статті договору про ЄС.

ОПОЗИЦІЯ: ШЛЯХОМ КЕМЕРОНА

У понеділок, 16 листопада, на зустрічі послів країн ЄС у Брюсселі Польща й Угорщина офіційно повідомили, що заблокують європейський бюджет, якщо європейські інституції не відмовляться від планів прив’язки верховенства права до виділення коштів з бюджету. А вже в середу, 18 листопада, польський прем’єр Матеуш Моравецький пояснював у польському Сеймі, чому важливо наполягати на своєму. Він підкреслював, що зараз Євросоюз є зовсім іншою інституцією, ніж та, до якої Польща вступала у 2004 році. На його переконання, Варшава лише хоче, щоб ЄС був «справедливим механізмом», який поважатиме право своїх членів реформувати країни відповідно до національних конституцій та Договору про ЄС.

Матеуш Моравецький / Фото: EPA-EFE
Матеуш Моравецький / Фото: EPA-EFE

«Тому ми голосно кажемо «так» Євросоюзу, але й голосно кажемо «ні» різним механізмам, котрі карають нас, наче дітей, і по-різному ставляться до Польщі та інших країн-членів ЄС», – наголошував у Сеймі Моравецький. Він переконував, що вето Польщі щодо бюджету ЄС не буде кінцем світу, Єврокомісія зможе здійснювати поточні виплати.

Політики опозиції в сесійній залі одразу зауважили, що риторика Моравецького за останні місяці значно змінилася. Якщо ще в липні, коли затверджувалися основні рамки бюджету, він виступав за пошук компромісу з Брюсселем, то зараз, очевидно під тиском Качинського, його висловлювання стали більш жорсткими. Політики ледь не всіх опозиційних партій у Сеймі були солідарними: Моравецький може піти шляхом Девіда Кемерона. Британський експрем’єр-міністр насправді теж не хотів виходу Великої Британії з ЄС. Свого часу він активно висував ЄС свої вимоги, зокрема відмовлявся збільшувати британський внесок у бюджет Євросоюзу чи вимагав від Брюсселя дати Лондону більше повноважень щодо захисту власних кордонів від міграції ззовні. Кемерон ініціював проведення референдуму в Британії щодо подальшого членства Об’єднаного Королівства в ЄС, при цьому наполягаючи на тому, що Лондон готовий залишитися в спільноті за умови її реформування. Безумовно, ця політика велася для внутрішніх потреб, аби вгамувати політичних опонентів і зміцнити імідж політика, який твердо відстоює інтереси країни. Утім, коли маховик Brexit розкрутився на повну силу, Кемерон уже не зміг його зупинити. І після позитивного результату референдуму 2016 року британський прем’єр подав у відставку, і почалася тривала, кількарічна епопея виходу країни з ЄС, від чого вона, найпевніше, більше втратила, аніж здобула.

Лідер найбільшої опозиційної Громадянської платформи Борис Будка в Сеймі заявив, що Моравецький може увійти в історію як польський Кемерон, який, не прагнучи виходу Польщі з ЄС, може запустити процес Polexit.

Борис Будка / Фото: PAP
Борис Будка / Фото: PAP

Один з лідерів польської Лівиці в Сеймі Даріуш Вєчорек продовжував цю думку: «Здається в PiS є згода на те, щоб Польща вийшла з ЄС».

Тим часом у партії влади продовжують переконувати опонентів, ліберальні ЗМІ та населення країни, що опозиція гіперболізує і перекручує проблему. Вони переконують, що насправді йдеться лише про звичайне вето, яке раніше застосовували і продовжують це робити в ЄС інші країни Євросоюзу, і це не має для них жодних наслідків. Доказом того, що влада не бажає виводити країну з ЄС, має бути нещодавно опрацьований урядом Об’єднаної правиці проєкт стратегії «Ефективна і сучасна країна-2030», яку планують затвердити до кінця року. У ньому, як твердить польське видання Dziennik Gazeta Prawna, влада неодноразово згадує про свої плани в рамках ЄС, зокрема і про майбутнє польське головування в ЄС у 2025 році. На переконання видання, це має суперечити твердженням опозиції про Polexit, який нібито готує полякам влада.

ВІДКРИТІ Й ПРИХОВАНІ ПРИХИЛЬНИКИ POLEXIT

Польща нині є одним із найбільших бенефіціарів у ЄС: від вступу країни до Євросоюзу в 2004 році країна отримала з європейських фондів понад 130 млрд євро.

Фото: politico.eu
Фото: politico.eu

Тема Polexit, як позитивного явища для Польщі, у політичному мейнстримі Польщі фактично відсутня. Це зрозуміло, адже економічні дивіденди для країни очевидні, та й електорат може не зрозуміти, адже понад 80% поляків підтримують членство. Але це зовсім не означає, що в Польщі немає сил, які хотіли б піти стежкою, протоптаною Кемероном. І йдеться не лише про політичних маргіналів на кшталт партії PolEXIT. Вони присутні в польському парламенті й вже давно готові на «аварійний» варіант виходу Польщі з ЄС. Націоналістична «Конфедерація» має в Сеймі депутатську групу, яка складається з 11 депутатів. Один з її лідерів, Кшиштоф Босак, за якого влітку під час президентських виборів проголосували понад 1,3 млн поляків (четверте місце серед усіх кандидатів), кілька днів тому написав у Твіттері: усі заговорили про Polexit, а націоналісти вже мають програмний документ з цього приводу. Національний рух, який фактично є частиною «Конфедерації», підготував документ на 30 сторінках під назвою «#Polexit. Безпечний аварійний вихід». Автори документа, опрацьованого спеціально до євровиборів у травні 2019 року, написали про негативні наслідки членства Польщі в ЄС, а також спробували розвінчати міфи на тему ЄС та можливих негативних наслідків з приводу виходу Польщі зі спільноти. Серед таких негативних явищ, як, наприклад, масова еміграція з Польщі на Захід чи загроза «культурного марксизму», є й згадка про Україну в контексті масового напливу мігрантів. У документі зазначається, що через членство в ЄС Польща втратила контроль не лише над західним, а й над східним кордоном. Підкреслюється, що безвізовий режим України з ЄС призвів до масового напливу іммігрантів, і ця проблема з кожним роком поглиблюється, оскільки в Польщі перебуває рекордна кількість легальних і нелегальних іммігрантів з України. Водночас твердження про те, що «альтернативою для ЄС є лише Росія», в документі названо «міфом», але без якогось докладного роз’яснення. Польські націоналісти підкреслюють: не йдеться про різкий вихід Польщі з ЄС. Однак вони не погоджуються з твердженням, що Польща приречена на перебування в ЄС. «Власне, усе навпаки – при відповідній підготовці вихід з ЄС може бути для Польщі імпульсом для розвитку», – підкреслюють автори документа.

Про те, що Polexit має бути одним з варіантів розвитку подій, починають писати й доволі популярні польські часописи. Зокрема останній номер правоконсервативного тижневика Do Rzeczy, який має наклад понад 70 тис. примірників, вийшов з дуже промовистою обкладинкою. Напис на титульній сторінці «Євросоюзу треба сказати: досить. Polexit – ми маємо право про це говорити» викликав хвилю обурення в політичному мейстримі. Він також змусив до рефлексії: наскільки фактичний Polexit є далеким від реальності.

Зрозуміло, у посиленні Polexit-тенденцій у Польщі зацікавлена Росія. Очевидно, що Москва всіма доступними методами намагатиметься підтримати й посилити антиєвропейські тенденції в Польщі. У пригоді їм можуть стати маргінальні, й не дуже, партії та організації, яким не подобається Європа з усіма своїми плюсами й мінусами, але які дедалі частіше підморгують у бік Москви.

*  *  *

Насправді вихід Польщі з ЄС на сьогодні є мало реальним сценарієм. Адже ніхто з найбільших польських політичних гравців до цього не прагне. Однак політика постійної напруги у відносинах Варшави з європейськими інституціями та ключовими столицями в ЄС, насамперед Берліном, може відкрити поле для маневру силам, які бачитимуть «вікно можливостей» для реалізації цього сценарію. Можна заперечувати процес Polexit, але невеликими кроками прямувати в його напрямку. Мимоволі відкрита скринька Пандори може запустити процеси, які буде складно зупинити.

Юрій Банахевич, Варшава

Фото з відкритих джерел

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-