Справа МН17: суд заслухав одного з обвинувачених

У Нідерландах поновилися слухання у справі МН17. Перше судове засідання після місяця перерви відбулося 3 листопада. Захист одного з чотирьох обвинувачених, «грушника» Олега Пулатова продемонстрував суду відеозаписи зустрічі зі своїм клієнтом Пулатовим у Росії.

Тим часом на вулиці, під стінами судового комплексу «Схіпхол» з великого екрану віщав інший обвинувачений росіянин – Сергій Дубинський.

Уже традиційно російська пропаганда крутила своє «кіно». Цього разу показували інтерв’ю Дубинського, який уперше заговорив про трагедію. Інтерв’ю він дав російській пропагандистці, такій собі Яні Єрлашовій. Вона робить фільми про МН17, у яких намагається поставити під сумнів офіційну версію слідства. Два фільми ця пані зробила під час своєї роботи на телеканалі RT. Зараз разом із Максом ван дер Верфом, який називає себе нідерландським блогером, вона створила ютюб-канал під назвою Bonanza Media, де подає свої «версії» трагедії, що сталася 17 липня 2014 року в небі над Донбасом.

На борту МН17 перебувало 283 пасажири та 15 членів екіпажу, усі вони загинули. Міжнародна спільна слідча група дійшла висновку, що літак рейсу MH17 збито зенітно-ракетним комплексом «Бук», що належить 53-й зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську. У червні 2019 року було названо імена трьох росіян і одного українця, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування «Бука». Це колишній офіцер ФСБ, колишній так званий «міністр оборони ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава «ГРУ ДНР» Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов та громадянин України, російський найманець Леонід Харченко.

РОЗМОВА З ОБВИНУВАЧЕНИМ У РОСІЇ

Через коронавірус до судової зали судді зайшли в захисних масках. Вони були чорного кольору, як мантії. Зняли їх, лише коли сіли на свої місця. Одне від одного судді відгороджені прозорими захисними перегородками. Головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс привітав присутніх та оголосив судове засідання відкритим.

У перший день слухань, 3 листопада, після місячної перерви, адвокати одного з чотирьох обвинувачених, «грушника» Олега Пулатова продемонстрували суду запис розмови з Пулатовим, зроблений під час їхнього візиту до РФ. Нідерландська адвокатка під час свого виступу зазначила, що захист не прагне затягнути справу.

«Затягуючи справу, ми нічого не доб’ємося», – сказала вона.

Захист ображається на нідерландських прокурорів, котрі глузували, що адвокати, начебто, не могли через коронавірус потрапити до Росії, щоб обговорити справу зі своїм клієнтом. Прокурори навіть пропонували допомогти захисту придбати квитки.

«Обговорити 40 000 сторінок справи з клієнтом по чату через перекладача просто неможливо», – зазначила адвокатка Пулатова.

Згодом, уже під час судового засідання у вересні, адвокати повідомили, що зустріч нарешті відбулася. А вже під час слухань 3 листопада продемонстрували суду відеозапис розмови з обвинуваченим Пулатовим. Варто зазначити, що під час зустрічі в Росії зі своєю нідерландською адвокаткою Сабіною тен Дуссхате – Пулатов також відповів на запитання прокуратури. Показ відеофрагментів зустрічі з Пулатовим тривав близько двох годин. Зі свого боку, сторона обвинувачення попросила повну версію відео.

У своїх відповідях Пулатов, зокрема, заперечив свою причетність як до переміщення та охорони «Бука», так і свою обізнаність щодо його переміщення з території РФ. Що ж до перехоплених розмов, Пулатов припустив, що назву ЗРК «Бук» у своїх розмовах могли використовувати, щоб заплутати противника. Він назвав це навмисною дезінформацією або взагалі заперечував наявність деяких розмов. За його словами, про те, що вони на Донбасі мали «Бук», він начебто дізнався зі ЗМІ 19 липня 2014 року.

У кадрі Пулатов тримався спокійно, намагався справити враження безневинної жертви. Він навіть висловив співчуття родичам загиблих.

Потім почав жалітися, що обвинувачення в причетності до збиття МН17 негативно вплинуло на його життя. Зокрема, він не може влаштуватися на роботу, вільно пересуватися, йому постійно докучають запитаннями, чи справді він причетний до смерті 298 чоловік, які були на борту МН17. Можливо, саме з цих причин Пулатов вирішив «поспівчувати» та відповісти на запитання, сподіваючись покращити своє життя.

За його словами, у день трагедії він нібито займався новою технікою, яка прибула до бойовиків. А саме – передислокацією танків. Пулатов також заперечив свою належність до збройних сил РФ, мовляв, він підпорядковувався лише Стрєлкову-Гіркіну та Хмурому, тобто Сергію Дубинському.

На відео з адвокаткою Пулатов спілкувався через перекладачку, яка була за кадром. Відео розмови транслювалося з нідерландськими субтитрами. Прокурор звернув увагу суду на відмінності між перекладом на англійську, який здійснювався безпосередньо на місці, та на нідерландську, що здійснювався перекладачем суду.

НОВЕ «КІНО» ПІД СУДОМ

Тим часом на вулиці під будівлею суду віщає ще один обвинувачений росіянин, глава «ГРУ ДНР» Сергій Дубинський. Російська пропаганда завжди активується перед початком слухань, і за кілька днів до засідання на ютюб-каналі рупорів Кремля з’явилося інтерв’ю Дубинського. 

Він уперше заговорив про трагедію. На відео, яке крутили під стінами суду, Дубинський, так само як і Пулатов, не визнає своєї причетності до збиття МН17.

«Я теж стежу за процесом. Як вони розмазують білу кашу по чистій скатертині. Усе крутиться навколо цих переговорів зі слідами монтажу, це вже не раз доведено. Плюс – вони там заявляють абсолютно інші дати: тобто розмова була, припустимо, 16-го, а вони клепають цю розмову в 17 липня. Вони це все представляють як один з основних доказів, хоча вам будь-який військовий скаже, що подібні переговори по відкритому зв’язку вестися не можуть», – намагався виправдовуватися Дубинський.

Він також заявив, що не спілкувався ні з ким щодо трагедії: ані з Міністерства оборони РФ, ані з Курської бригади.

«Це суд, який шукає того, чого немає, цей суд намагається додати зараз неіснуючих свідків. Це суд, який прикладає до справи та робить мало не основним із доказів ось ці плівки зі слідами монтажу. Так ось я за допомогою вашої платформи хочу звернутися до представників суду, прокуратури Нідерландів. Я готовий тут, на території РФ, під поліграф у присутності вашого представника офіційного, у присутності слідчого комітету Росії відповісти на запитання, що стосуються Боїнга», – проголосив Дубинський.

При цьому висунув кілька умов. Зокрема, він хоче отримати запитання заздалегідь. І підкреслив, що на запитання, які вважатиме недоречними, не відповідатиме.

ЗАХИСТ ХОЧЕ ДОПИТАТИ СВІДКІВ, ЕКСПЕРТІВ, ЦЕМАХА ТА BELLINGCAT

Тим часом захист одного з чотирьох обвинувачених, «грушника» Олега Пулатова під час судових засідань 3 та 4 листопада вимагав допитати свідків у справі MH17, які бачили «Бук».

«Щоб покази свідків мали вагу в процесі, їх треба заново допитати», – заявила нідерландська адвокатка Сабіна тен Дуссхате, яка представляє інтереси Пулатова.

Вона також зазначила: той факт, що багато свідків є анонімними, ускладнює ситуацію.

«Через це дуже складно оцінити їхню надійність. Тож саме тому ми вимагаємо заново допитати деяких свідків», – сказала вона.

Захист Пулатова розпочав виступ перед судом із запитами щодо розслідування, умовно розділивши їх на три категорії: чи було МН17 збито з установки «Бук»; якщо МН17 було збито з установки «Бук», чи був цей «Бук» біля Первомайського; якщо МН17 було збито з установки «Бук» і цей «Бук» був біля Первомайського, то чи був Пулатов причетний до умисних і кримінально караних дій у зв’язку з цим.

Також адвокати наголосили, що хочуть допитати експертів щодо проведених ними досліджень, зокрема виявлених елементів, що свідчать про збиття МН17 «Буком».

А ще – експертів, які робили доповіді та висновки стосовно типу й місця запуску ракети. Адвокати підкреслили, що мають запитання щодо експертизи вилучених уламків. Вони наголосили, що було важко отримати фрагменти із зони конфлікту. До того ж на місці трагедії побувало багато людей, тож усе це могло призвести до пошкодження уламків. І саме тому захист хоче допитати багатьох експертів. Адвокати також повідомили суду про доцільність допиту бойовика Володимира Цемаха, який заявляв слідству, що не бачив «Бук» у Сніжному.

«Цемах має знати більше про «Бук», бо він займався ППО Сніжного», – сказала Сабіна тен Дуссхате.

Цемах – колишній начальник ППО у підконтрольному окупантам місті Сніжному на Донбасі. Україна звинуватила його у створенні терористичної групи. Перед обміном його допитали в Києві слідчі Міжнародної слідчої групи у справі про катастрофу МН17. І, як відомо, у вересні 2019 року Україна передала Росії фігуранта справи MH17 Володимира Цемаха у межах обміну утримуваними особами у форматі «35 на 35».

Також захист Пулатова хоче допитати користувачів соцмереж, котрі повідомляли про «Бук», представників Bellingcat, що проводили розслідування щодо збиття МН17, у якому використовували фото, відео та вказували геолокацію.

«Суд надав стороні захисту достатній строк для подання клопотань про додаткове розслідування. Під час минулого засідання адвокати повідомили про те, що їм нарешті вдалося провести зустріч із обвинуваченим Пулатовим, і тепер їм необхідний додатковий час для формулювання запитань за результатами консультацій із клієнтом. Очікується, що захист надасть суду вичерпний перелік питань, які потребують додаткового вивчення, обґрунтує неможливість їхнього подання раніше, прокурори висловлять свою позицію з цього питання, а ухвалюватиме остаточне рішення суд», – сказав у коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі заступник генерального прокурора України, керівник Міжнародної спільної слідчої групи від України Гюндуз Мамедов.

Він також наголосив, що українські слідчі уважно аналізуватимуть виступ Пулатова.

«На засіданні суду ми послухали запис Пулатова під час візиту захисників до обвинуваченого. Ми зі свого боку будемо аналізувати цей виступ і свій висновок передамо в Нідерланди», – підкреслив він.

А ще зазначив, що інтерв’ю Дубинського російській пропаганді його мало цікавить. 

«Мене, як прокурора, насамперед цікавитимуть відповіді обвинуваченого Дубинського на запитання, які ставитимуться в рамках судового процесу, а не під час інтерв’ю ангажованим медіа. Питання участі обвинуваченого в судовому процесі, його допиту тощо мають вирішуватися каналами міжнародної правової допомоги та добросовісного виконання РФ своїх зобов’язань за міжнародним правом. Цього за більш як шість років розслідування ми не спостерігали», – наголосив Мамедов.

Ірина Драбок, Гаага