Путін – довічне «сенаторство» – Росія – світ

Путін – довічне «сенаторство» – Росія – світ

Аналітика
Укрінформ
Чим президент Путін не схожий на імператора Калігулу? А тим, що Калігула «призначив» сенатором свого коня, між тим як Путін – облаштовує це місце для самого себе

Путін-сенатор? У всякому випадку – добре, що хоч не кінь… Адже римський імператор Калігула, як відомо, оголосив сенатором свого коня. Це давно було – ще у І столітті. Він, взагалі, великим був оригіналом, цей Калігула. Відтак, колосальна імперія за його правління впала в дезорганізацію та ступор. А в підсумку заколотники його вбили. Путінське правління, та ж оборудка з «довічним сенаторством» для себе – може закінчитися для узурпатора приблизно тим самим. Звісно, з поправкою на ХХІ століття.

Президент Росії – поки що – направив до Держдуми законопроект, що коригує структуру та принципи формування Ради Федерації – верхньої палати парламенту країни. В ньому закладена опція, за якою президент, що полишив посаду, може стати сенатором – тобто довічним членом тої самої Ради Федерації. Що це може означати? Та чи варто готуватися до якихось кардинальних перебудов в політичній системі агресивної країни-сусіда?

Збори помпадурів та помпадурш

Путін - довічний...
Путін - довічний...

Власне, ця законодавча ініціатива виглядає дещо ширше. Вона є реалізацією нових положень конституції РФ, що були прийняті на «всенародному голосуванні» 1 липня та закріпили путінську авторитарну модель влади. Президент у ньому є в прямому сенсі унікальною фігурою, яка може дозволити собі будь що – його не може контролювати ніхто, взагалі – він оголошений недоторканою фігурою як під час каденції, так й після неї. Ну і не будемо забувати про ключовий момент всіх цих змін до конституції – того самого «обнулення». Тобто можливості Путіну правити ще два терміни по шість років, до 2036 року.

І от тепер Путін вносить законодавчу ініціативу на забезпечення цих змін Основного закону. Щодо формування Ради Федерації прописано таке: президент має право на призначення у склад верхньої плати парламенту до тридцяти осіб, що дивно позначені, як «представники РФ», сім з них – довічно, всі інші терміном на 6 років (що співпадає із терміном повноважень самого президента РФ). І от серед цих сімох «вічних» сенаторів і може опинитися колишній президент. Прописана і процедура, яку має пройти екс-очільник країни для такого призначення: він в тримісячний термін після закінчення повноважень має написати відповідну заяву про бажання працевлаштуватися сенатором – і тоді, автоматично це бажання виконується, а на такого от сенатора розповсюджуються усі пільги та привілеї президента у відставці.

Звісно, після появи тексту законопроекту одразу з’явилися декілька версій – навіщо все це Путіну і що він нібито має на увазі?

Помірковано-ліберальна «Незавісімая газета» у редакційній статті (що говорить про висловлення позиції не лише редакції, але і певних кіл, що стоять за нею) зазначає, що пропозиції Путіна консервують і без того зарегульовану політичну систему: «Зараз, коли обраній владі доводиться постійно підтверджувати свою легітимність, навіть «допоправочна» логіка формування Ради Федерації – один сенатор від губернатора, один від законодавчих зборів – виглядає неповноцінною. Де-факто немає механізму, який прив'язував би призначеного за такою схемою сенатора до регіону, змушував його вирішувати місцеві проблеми, розбиратися в них. Чиновник просто отримує синекуру або робить кар'єру, повністю підпорядкувавши себе волі центрального начальства». Фактично, згідно із новими ідеями, до Ради Федерації цілком може прийти десант колишніх найближчих поплічників Путіна, що зовсім не пов’язані із регіональною специфікою та змістом, а просто отримують немаленьку зарплатню, соціальні гарантії та ще й зберігають статус. Ну, чим не ті самі помпадури та помпадурши Салтикова-Щедріна?

Мєдвєдєв може посісти крісло  замість Валентини Матвієнко
Мєдвєдєв може посісти крісло замість Валентини Матвієнко

Цілком логічною виглядає думка і про конкретне працевлаштування єдиного на даний момент живого екс-президента Росії – а саме Дмітрія Мєдвєдєва. Зараз він займає дещо дивну посаду заступника голови Ради безпеки, яка відверто є штучною, а в ієрархії найвищих посад знаходиться десь на межі першої десятки. Він, ясна річ, теж отримує право стати сенатором, для цього йому потрібне написати заяву протягом трьох місяців після ухвалення нових норм. А далі – зрозуміло також: Мєдвєдєв може посісти крісло голови Ради Федерації – замість Валентини Матвієнко, яка вже розміняла восьмий десяток – а це третя посада в країні за ієрархією. Проте, її реальна вага – абсолютно девальвована, як і усе політичне в путінській системі. Для молодшого партнера Путіна така позиція – ідеальна: відповідальності нуль, робити майже нічого не треба, а от усі регалії та статус – при тобі. Втім, Мєдвєдєв може просто зіграти роль тої самої «піддослідної жаби», на якій буде випробувана схема, а насправді, все це Путін робить тільки під себе та із власних міркувань про майбутнє. І от це – набагато цікавіше.

Путін скрізь, або «Путін в тєбє і во мнє» 

Здавалося б достатньо штучна новація, але вона викликала до життя нові міркування щодо планів Путіна по так званому «транзиту влади». На сьогодні ситуація виглядає так: Путін має право як сидіти у кріслі до 2036 року, так й полишити посаду і бути недоторканим усе життя вже після 2024-го. Тобто – «будєт всьо, как ти захочєшь».

Втім, в російський політичній тусовці помітно напружилися – і у повітрі постало питання – що далі? Відомий своїми нібито інсайдерськими прогнозами політолог Валерій Соловей (він взагалі пророкує швидкий транзит влади та відхід Путіна вже у 2021 році) так прокоментував можливе сенаторство Путіна на радіо «Ехо Москви»: «Ми бачимо тренд, ми бачимо напрямок руху. (…) Це та можливість, яка закладена. У цьому випадку спочатку було кілька опцій. Зокрема, Держрада як колективний президент. Про це багато говорили. Але, тим не менш, зараз передбачається, з упевненістю говорять про те, що президент стане головою Держради».

Дмітрій Гудков
Дмітрій Гудков

Опозиційний політик Дмітрій Гудков навпаки поставився до ситуації з гумором та на своїй сторінці у Фейсбуці намалював можливу картину сенаторства Путіна та її логічний фінал: «Втім, можна ж помріяти? Ось він все-таки пішов. Пересів в нове крісло: весь такий недоторканий, весь такий повний ще творчих планів ... Починається засідання, Володимир Володимирович вшанував присутністю, бурхливі оплески, що переходять в овації, – і тут гасне світло. З-за трибуни висовується голова Мєдвєдєва: «І я Брут». Далі – тиша».

Засновник найбільшої ліберальної партії РФ – «Яблуко» – Григорій Явлінський констатує у своєму коментарі, що усі ці зміни – є оформленням повноцінної диктаторської авторитарної моделі влади, позбавитися якої можна тільки при бажанні змін у десятків мільйонів людей – інакше все це безглуздо та немає сенсу.

Нарешті, сюжет із сенаторством знову спровокував розмови про те, як та коли ж піде Путін? Чи можна уявити його реально таким собі обтяженим досвідом поважним «діячем на спокої»? Цілком можливо. А чи схоче він реально сидіти у Кремлі до 2036-го? І на це – відповідь ствердна, але у формі припущення. Чи можливо, що він сам, добровільно піде – та ще й не буде займати ніякої посади після 2024-го взагалі? Чи знову-таки – та сама Держрада як нова форма радянського Політбюро? Так, і таке можливе.

А що таки буде? Ймовірно…

Невизначеність змушує повернутися до сенсу всього цього «обнулення» та визнати: Путін та його найближче оточення ще не знають, яким саме сценарієм вони скористаються для оформлення найбільш комфортного майбутнього для себе. Вийде так, що восени 2023-го, коли треба буде приймати рішення та вже не буде часу «на розкачку», головними стануть фактори рейтингу та реального стану справ – якщо все буде контрольоване, то можна й переобиратися, якщо ж ні – то шукати тоді для себе найбільш зручний варіант, що дозволить уникнути відповідальності. А якщо правий той самий пан Соловей, та вплив оточення на Путіна стає все більш значущим, а стан здоров’я не є гарним, то сюрпризи можуть статися й набагато швидше, як і розкол в оточенні з примусом Путіна таки піти.

Сюрпризи можуть статися й набагато швидше
Сюрпризи можуть статися й набагато швидше

Тому сенаторство екс-президента – це такий собі штрих до загальної картини оформленої диктатури, яка нехтує усіма громадянськими правами, розподіленням влади та межею пристойності. Путін чудово розуміє суть та наслідки своєї «діяльності» та можливе покарання за все це, адже він ж юрист все-таки... Проте, мовчазна згода громадян всередині країни та любов до компромісів з боку світових лідерів ззовні – створюють для Путіна умови, в яких він почуває себе хазяїном ситуації. Відтак, маємо загрозу або довічного правління, або – почесної старості для цього персонажа.

Щоб змінити цей ганебний для цивілізації сценарій, забезпечити вже за життя довічне ув’язнення, ганьбу і зневагу узурпатору та міжнародному злочинцю – потрібна воля. А домогтися цього – і є завданням того світу, що досі вважає себе демократичним та цивілізованим.

Віктор Чопа, Київ

Карикатура - Сергій Йолкін

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-