Три події світу. Угорський розворот, «замріяна» Грузія та другий раунд у Молдові

Три події світу. Угорський розворот, «замріяна» Грузія та другий раунд у Молдові

Укрінформ
Україна звинуватила Угорщину у втручанні у внутрішні справи, на що тамтешній міністр закордонних справ відповів, не добираючи слів

Протести проти рішення Конституційного трибуналу Польщі стають все більш масштабними. «Демократична Грузія – Грузинська мрія» виграла парламентські вибори в останній день жовтня. Ігор Додон та Майя Санду продовжать двобій за посаду президента Молдови.

Відкрита підтримка угорськими урядовцями під час місцевих виборів в Україні партії КМКС – Партії угорців України спричинила помітне охолодження у двосторонніх відносинах. Україна оголосила персонами нон грата двох посадовців з сусідньої країни, а тамтешній міністр закордонних справ Петер Сіярто назвав заборону «жалюгідною». Втім, його український колега Дмитро Кулеба дав зрозуміти, що перелік небажаних гостей з Угорщини ще не вичерпано. На жаль, спроба відновити двосторонні відносини на основі обопільної поваги завершилася черговим рецидивом «травми Тріанону» для офіційного Будапешту, який з високою долею вірогідності заблокує чергове засідання комісії Україна – НАТО.

Фото: Getty Images
Фото: Getty Images

Цікаво, чи зможе Україна переконати своїх західних партнерів у неконструктивній позиції Угорщини? Нагадаю, що вже не перший рік Будапешт та Варшава ведуть солідарну лінію поведінки з чутливих питань. У Польщі ж набирають сили протести через фактичну заборону на здійснення абортів. Минулої п’ятниці на вулиці Варшави вийшли 100 тисяч учасників акції, що спричинило заклик президента Анджея Дуди «відкорегувати» скандальне рішення Конституційного трибуналу. Цікаво, що віцепрем’єр польського уряду, а за сумісництвом – найпотужніший польський політик – Ярослав Качинський засудив дії протестувальників. Його позиція – і це доволі очевидно – стала додатковим подразником для протестувальників, і спричинила падіння популярності правлячої партії.

В останній день жовтня у Грузії відбулися парламентські вибори, за правила проведення яких було зламано чимало списів цього та минулого року. Зменшення прохідного бар’єра до 1% та скорочення мажоритарної складової депутатського корпусу до 20% не вплинули в цілому на результат. Міжнародні спостерігачі визнали в цілому демократичний характер виборчої кампанії, яку знову виграла «Грузинська мрія». З великою долею вірогідності правляча сьогодні у Грузії партія збереже свої позиції. «Єдиний національний рух», який надихає на політичні подвиги особисто Міхеїл Саакашвілі, отримав трохи більше чверті голосів та підсилив власний статус головної опозиційної сили. Сам керівник  українського Офісу простих рішень завчасно повідомив про відсутність у нього прем’єрських амбіцій. Головна інтрига полягає у тому, чи візьмуть опозиціонери курс на невизнання нового парламентського скликання, чи все ж почнуть працювати у законодавчому органі.

Президентські вибори у Молдові пройшли практично без інтриги: до другого туру знову вийшли Ігор Додон та Майя Санду, щоправда, диспозиція відрізняється від ситуації 2016 року. За даними підрахунку 99% бюлетенів Майя Санду посіла перше місце, а Ігор Додон відстає від неї на кілька відсотків. Третє місце посів примар (мер) міста Бєльці та лідер Нашої партії Ренато Усатий, результат якого дозволяє брати активну участь у політичних торгах. Відносно низьку явку виборців – майже 43% - спостерігачі пояснюють пандемією коронавірусу, втім, голосування трудових мігрантів з Молдови на закордонних дільницях і цього разу було традиційно активним.

Євген Магда, Інститут світової політики

Перше фото: Földi Imre

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-