Білорусь: політична крапка від Європейського парламенту

Білорусь: політична крапка від Європейського парламенту

Укрінформ
Чому для режиму Лукашенка немає зворотного шляху

За місяці протестів, які тривають у Білорусі проти сфальшованих президентських виборів із дня їх проведення – від 9 серпня, всі сторони, схоже, визначилися у позиціях. Режим Лукашенка продовжує безумну політику знущання та репресій проти власного народу. В свою чергу, білоруси, толерантні, терплячі та принципово мирні, день від дня втрачають своє терпіння. Народний ультиматум, оголошений лідером опозиції Світланою Тихановською на 25 жовтня, дійсно може перерости у загальнонаціональний страйк, і стати вирішальним, поворотним пунктом цієї історії.

Щодо подій у Білорусі визначилися й міжнародні актори. Демократичний світ заявив про нелегітимність громадянина Лукашенка на керівній посаді та вимагає нових виборів за спостереження ОБСЄ. Росія, як зазвичай, привітала білоруського диктатора з «обранням», заполонила інформаційний простір країни своїми пропагандистами та робить усе, щоб не допустити повалення режиму Лукашенка через «волю вулиці».

Учора, 21 жовтня, очевидну політичну крапку в усіх політдебатах довкола «легітимності-нелегітимності» диктатора, який уже встиг забруднити руки у крові та заслужити на ненависть від населення власної країни, поставив Європейський парламент. Під час пленарного засідання у Брюсселі приголомшливою більшістю голосів («за» – 602, «проти» – 44, утрималися – 44) депутати ухвалили рекомендації Європарламенту щодо стосунків із Білоруссю для Європейської Ради, Єврокомісії та для Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки.

Тобто, цей документ, який розробив литовський депутат ЄП Пятрас Ауштрявічюс (парламентська група «Оновлення Європи»), відучора став офіційною політичною директивою у поведінці всіх європейських інституцій у всіх питаннях, що стосуються взаємин із Білоруссю.

Жозеп Боррель / Фото: European Union/EP
Жозеп Боррель / Фото: European Union/EP

Під час пленарної дискусії довкола цього документа, яка відбулася у вівторок, дуже точно суть цього документа та позиції Євросоюзу схарактеризував Високий представник ЄС Жозеп Боррель.

«.. Ми чітко заявили про те, що Олександр Лукашенко не має жодної демократичної легітимності. Ми сказали йому найгірше, що взагалі може бути сказано комусь, хто претендує на керівництво, – в тебе немає демократичної легітимності для цього. Ми не визнаємо тебе як легітимного президента Білорусі», – заявив Жозеп Боррель.

У цьому контексті варто визнати, що перехід головного європейського дипломата на «ти» відображує особливості англійської мови, в якій слово «you» у зверненні до третьої особи може отримати які завгодно відтінки, у залежності від контексту та інтонації. З інтонацією у Борреля було все гаразд – жодних емоцій не прозвучало, як і має бути у промові досвідченого дипломата. Але його вислів дуже важко перекласти українською з використанням поважного слова «Ви», якщо він далі говорить про злочини режиму Лукашенка проти власного народу.

Так, саме такою була атмосфера в Європарламенті, в якій ухвалювалася доповідь Ауштрявічюса. Документ у результаті вийшов дуже зрозумілим. Без напівтонів або недомовок.

ПРЕАМБУЛА

Зазвичай усі документи Європарламенту мають чітку структуру, яка відображує причини ухвалення резолюції, її правові основи та, нарешті, висновки й пропозиції. Грубо кажучи: визнаючи такі-то обставини, на підставі таких документів, ми приймаємо такі рішення.

У змістовній частині рекомендацій Європарламенту щодо взаємин із Білоруссю кожен із цих тематичних розділів містить принципові позиції.

Весь документ, доволі об’ємний, важко навести у повному обсязі в форматі публікації, тому звернемося до його головних положень.

Після перерахування всіх заяв і резолюцій, які Європарламент ухвалив щодо ситуації в Білорусі з 2016 року, напрямів співпраці із цією країною після започаткування Східного Партнерства у 2009 році, як і всіх двосторонніх договорів, включаючи останню угоду про спрощення візового режиму, що набула чинності вже цього літа, з 1 липня, депутати чітко дали зрозуміти – «бізнес як завжди» з Білоруссю надалі є неможливим. Принаймні, до тих пір, допоки там при владі залишатиметься дискредитований режим Олександра Лукашенка.

Виходячи з усього цього, Європарламент визнає, що: «…Дії режиму Лукашенка є злочином та спрямовані проти європейських цінностей, принципів демократії та проти волі народу Білорусі… Відносини між ЄС і Білоруссю мають бути об’єктом широкого перегляду, зважаючи на невиконання режимом власних зобов’язань відповідно до міжнародного законодавства та угод з Євросоюзом. Майбутні відносини визначатимуться Пріоритетами Партнерства, які будуть погоджені між Євросоюзом та новою, легітимною, демократично обраною владою Білорусі».

Визнаючи, що білоруська влада не дотрималася мінімальних міжнародних стандартів виборчого процесу, припустилася численних порушень, утисків, арештів опозиційних політиків, у тому числі кандидатів на виборах, вчинила тиск на пресу та громадянське суспільство, припустилася грубих фальсифікацій результатів виборів, Європарламент констатує: «…Європейський Союз та його країни-члени не визнають результати президентських виборів через обґрунтовані сумніви щодо їх справедливості, засуджують непропорційне й неприйнятне використання сили проти учасників мирних протестів та підтримують право народу Білорусі визначати власне майбутнє».

Крім того, «Європейський парламент висловлює підтримку вимогам народу Білорусі щодо проведення вільних та справедливих виборів».

Окремо в преамбулі згадані жорстокі репресії режиму Лукашенка проти учасників мирних протестів. Після свавільного затримання правоохоронними органами, вони піддавалися приниженням та побиттю, ґвалтуванню та тортурам, їх позбавляли води та тримали у переповнених камерах, відмовляли у медичній допомозі та у базових потребах. Резолюція документально фіксує в історії утиски й насильство з боку влади проти політичних опонентів, спостерігачів на виборах, проти журналістів, блогерів, представників громадянського суспільства, правозахисників. До таких дій були залучені «невідомі люди» без жодної ідентифікації, які вчиняли фізичний і психологічний тиск та тортури проти учасників опозиційного руху.

«…Народ Білорусі терміново потребує допомоги й підтримки міжнародного співтовариства... Ситуація в Білорусі вимагає негайного міжнародного розслідування випадків порушень прав людини проти учасників мирних протестів та надмірного використання сили білоруським режимом… Широко поширена безкарність офіцерів правоохоронних органів спричиняє ще більше порушень прав людини, насильство проти правозахисників та проти безневинних людей», – йдеться у документі.

Без двозначностей був сформований розділ, який говорить про єдність Євросоюзу у дотриманні політики санкцій проти режиму Лукашенка: «…Є неприйнятним, якщо країна-член не засуджує однозначно фальсифікації на виборах, насильство і репресії, та вважає Білорусь під керівництвом Лукашенка країною-партнером, мірою того, як ситуація в Білорусі вимагає ухвалення твердих та принципових позицій, узгоджених дій з боку ЄС».

У документі немає інформації, про яку країну або країни йдеться. Але у цьому контексті дещо по-іншому сприймаються слова Високого представника ЄС про єдність країн-членів у солідарності й у ставленні до рішення Лукашенка вислати послів та скоротити дипломатичну присутність у Мінську таких країн-сусідів, як Литва й Польща. Ймовірно, така «консенсусна» єдність також стала результатом дипломатичних зусиль уже в межах самого Євросоюзу.

У міжнародному блоці, зрозуміло, резолюція не могла не згадати про російський вплив на ситуацію в Білорусі: «…Білорусь була суб’єктом безпрецедентного тиску з боку Росії щодо поглиблення інтеграції в рамках союзної держави, з метою підірвати суверенітет Білорусі, що, зокрема, спричиняло призупинення імпорту газу й нафти з Росії… З точки зору безпеки Білорусь тісно пов’язана і залежна від Росії й була залучена до дій, що спричиняли загрози для країн-членів, таких як непрозорі спільні військові маневри «Запад 2017», заплановані навчання «Запад 2021» та спорудження небезпечних ядерних об’єктів (АЕС Островець – ред.)».

Європарламент визнав, що на фоні масових протестів Олександр Лукашенко звернувся до Росії по допомогу в збереженні власного режиму, і намагався виправдати свої дії створенням фальшивого наративу про існування зовнішніх загроз для Білорусі з боку Заходу, та вдався до провокативних військових маневрів поблизу кордонів Євросоюзу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Виходячи із наведених вище позицій, Європарламент ухвалив рекомендації щодо політики ЄС стосовно Білорусі.

Зокрема, депутати рішуче підтримали рішення ЄС і країн-членів не визнавати результати сфальшованих виборів у Білорусі та не визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом країни після того, як вичерпається його термін перебування при владі – а саме, після 5 листопада 2020 року. Європейські політики ще раз закликали самого Лукашенка поважати волю власного народу та мирно відійти від влади. Поточна ситуація завдасть важкого удару двостороннім відносинам між ЄС і Білоруссю.

«Європарламент… однозначно підтримує людей у Білорусі в їх законних вимогах проведення нових вільних і справедливих виборів, які мають бути проведені якомога швидше за спостереження ОБСЄ та незалежних міжнародних спостерігачів; підкреслює необхідність мирного й демократичного рішення для поточної кризи, за підтримки незалежних і вільних медіа та сильного громадянського суспільства».

«…Визнає, що Світлана Тихановська, яка, за незалежними соціологічними опитуваннями, отримала більше половини голосів на президентських виборах 2020 року, в очах народу Білорусі є обраним президентом».

«…Визнає Координаційну Раду, яка була ініційована Світланою Тихановською, як законне представництво народу, який вимагає демократичних змін і свободи для Білорусі, та наполягає, що білоруський режим повинен вступити у діалог з ним (представництвом)».

«…Підтримує зусилля Координаційної Ради з мирної та демократичної передачі влади за наслідками інклюзивного національного діалогу між владою Білорусі та представниками опозиції, громадянського суспільства, Координаційної ради, а також за участю представників церков та незалежних посередників».

Депутати закликали Олександра Лукашенка прийняти ініціативу поточного і майбутнього головування ОБСЄ (відповідно, від Албанії та Швеції – ред.) щодо здійснення спільного візиту в Білорусь для полегшення національного діалогу та для спроби знайти вихід із політичної кризи.

Рекомендації Європарламенту містять заклик негайно зупинити насильство, жорстокі репресії, тортури та побиття учасників мирних протестів, до проведення повного міжнародного розслідування за участю ЄС всіх злочинів проти народу Білорусі, що були скоєні правоохоронними органами режиму Лукашенка, до правосуддя та дотримання прав усіх жертв таких репресій.

Документ вражає деталізацією в усьому – у хронології подій, у відображенні реалій, у згадуванні конкретних імен людей, що постраждали, були ув’язнені або загинули від рук режиму Лукашенка.

Вчорашнє рішення Європейського парламенту однозначно вказує на те, що відносини між ЄС і Білоруссю, як власне, і режим Олександра Лукашенка, пройшли точку неповернення, до якої ще були можливі певні розмови та пошуки компромісу.

Віднині політична воля Євросоюзу є чітко артикульованою, – єдиним шляхом для виходу з політичної кризи в Білорусі є мирне та демократичне усунення від влади Олександра Лукашенка й організація інклюзивного політичного діалогу в країні, результатом якого мають стати нові президентські вибори з дотриманням усіх міжнародних виборчих стандартів.

Під час парламентських слухань на той час ще проєкту доповіді Ауштрявічуса, Високий представник ЄС Жозеп Боррель закликав людей на вулицях Білорусі зберігати терпіння і не вдаватися до насильства. «На жаль, білоруський режим не відповідає на вимоги народу, і його (народу) терпіння добігає краю. Як нещодавно заявила пані (Світлана) Тихановська, масштабні акції відбудуться 25-го жовтня… Ми закликаємо учасників демонстрацій залишати протест мирним і не піддаватися на провокації. Я знаю, що це буде непросто, але це найкраще, що вони можуть зробити», – заявив тоді Жозеп Боррель.

В історії, в долях людей і цілих країн є багато моментів, важливих і не дуже, які швидко забуваються і розчиняються у безодні часу. Події, які розпочалися в Білорусі після 9 серпня, продовжуються просто зараз і можуть набути нової динаміки вже наступної неділі, 25 жовтня, – з точки зору історії також є лише однією миттю. Але саме такі миті прийнято називати моментом істини, який визначає долі людей, країн і континентів.

Дмитро Шкурко, Брюссель

Фото: TUT.BY та з відкритих джерел 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-