США застерігають: демократії у Киргизстані загрожує оргзлочинність

Про це заявив постійний представник США при ОБСЄ Джеймс Гілмор під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

"США підтримують мирний і демократичний транзит у Киргизстані. Зрозуміло, що однією з перешкод на шляху демократичного прогресу є спроба організованих злочинних груп впливати на політику та вибори", - заявив він.

За словами американського дипломата, це було очевидним у звязку з купівлею голосів у ході виборів 4 жовтня, насильством на площі Ала-Тоо 9 жовтня та порушеннями під час засідання парламенту 10 жовтня.

"США підтримують зусилля політичних лідерів країни, громадянського суспільства та науковців-правознавців для повернення політичного життя до конституційного ладу. Громадяни та їхні лідери мають продовжувати боротьбу з впливом організованої злочинності та корупції на політику. Кінцева мета має полягати у підтримці конституції Киргизстану та верховенства права", - заявив Гілмор.

Він додав, що США підтримують народ Киргизстану і закликають усіх сусідів та міжнародних партнерів країни поважати її суверенітет у той час, як киргизький народ намагається розв'язувати наявні проблеми самостійно та без насильства.

Як повідомляв Укрінформ, 4 жовтня в Киргизстані відбулися парламентські вибори. Десять із 12 опозиційних партій, які програли, відмовилися визнавати попередні результати голосування. Лідер партії "Бір Бол" Алтинбек Сулайманов закликав провести нові вибори без участі партій, пов'язаних з владою.

Наступного дня у столиці Киргизстану та інших містах почалися акції протесту. Учасники вимагали анулювати підсумки голосування і провести перевибори. Силовики гранатами та водометами розігнали незадоволених.

9 жовтня президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков відправив у відставку уряд та прем'єр-міністра Кубатбека Боронова, а також запровадив у Бішкеку режим надзвичайного стану.

15 жовтня стало відомо, що Сооронбай Жеенбеков добровільно пішов у відставку, аби уникнути кровопролиття. За конституцією країни, в такій ситуації обов’язки президента на перехідний період мав виконувати голова парламенту Канат Ісаєв, затверджений на цю посаду лише минулої середи. Але вже в четвер ввечері Ісаєв публічно відмовився виконувати обов’язки президента. Таким чином, повноваження глави держави перейшли» до прем’єр-міністра Садира Жапарова, який отримав цей пост 10 жовтня під тиском вуличних протестів.

Доти Жапаров з 2017 року відбував у в’язниці покарання за обвинуваченням в організації безладів у 2013 році та у захопленні заручника. 6 жовтня, під час штурму державних установ, він був звільнений із в’язниці своїми прихильниками.