У розширенні європейської демократії Росія побачила геополітичну загрозу – президент Євроради

У розширенні європейської демократії Росія побачила геополітичну загрозу – президент Євроради

Укрінформ
У природному розширенні європейського демократичного простору Росія побачила для себе геополітичну загрозу, що стало причиною її брутальних дій як в Україні, так і в Білорусі.

Як повідомляє Укрінформ, про це 28 вересня під час виступу у брюссельському аналітичному центрі Bruegel щодо «стратегічної автономії» ЄС заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель.

«На Сході природне та безболісне поширення європейського демократичного простору було грубо зупинене Росією в Україні. Росія побачила у цьому головну геополітичну загрозу. Це коштувало Україні частини території та призвело до війни на Сході, яка постійно дестабілізує цю країну. Хоча контекст є іншим, події в Білорусі є ще одним нагадуванням про те, які виклики постають перед Європою на східних кордонах», - зауважив Шарль Мішель.

Він нагадав, що глобалізований світ зазнав великих змін з часів завершення «холодної війни», і нині Євросоюз стикається із дугою нестабільності. У Середземномор’ї джерелами такої напруги стали події в Лівії і Сирії, напруга у відносинах між ЄС і Туреччиною, а також тиск, якому піддається суверенітет Греції й Кіпру. Спеціальний саміт ЄС має розглянути ситуацію у цьому регіоні вже на поточному тижні.

Читайте також: Єдиним виходом з кризи у Білорусі є діалог за сприяння ОБСЄ - президент Євроради

Аналізуючи ситуацію навколо ЄС, Шарль Мішель нагадав, що на південь від європейських кордонів розташована Африка, країни якої є носіями як викликів, так і нових можливостей. На Заході – Великобританія і Brexit, який випробовує на міцність усю європейську конструкцію.

Президент Євроради окремо наголосив на тому, що міцний Альянс між ЄС і США ґрунтується на спільній історії та на спільних цінностях. Разом з цим, США прийняли декілька геополітичних рішень, які суперечать європейським інтересам. Серед них – вихід з Паризької кліматичної угоди, вихід з «ядерної» угоди з Іраном, протекціоністські заходи. «Все це – не дрібниці. Ми є і хочемо залишатися сильним та відданим союзником для Сполучених Штатів. Ми розраховуємо, що це є взаємним (бажанням)», - наголосив він.

Нарешті, за його словами, Євросоюз приділяє багато уваги розвитку відносин з Китаєм, який є важливим учасником глобальних процесів, зокрема, кліматичних змін та боротьби з COVID-19. ЄС прагне розширити поле економічної взаємодії з цією країною на основі взаємності, але водночас не має наміру закривати очі на проблеми з правами людини, які там існують.

«Не уявна «слабкість» Європи поставила її перед складними проблемами. Це відбулося тому, що вона (Європа) є стратегічною силою, однією з найбільших у світі, яка стикається з протидією. Але навіть коли Європа здається надто слабкою або навіть надто м’якою, це відбувається не тому, що інші є сильнішими. Часто так трапляється тому, що ми недооцінюємо нашу здатність до впливу», - сказав Шарль Мішель.

«Наша стратегічна автономія має бути спрямована на досягнення трьох цілей. Перша – стабільність. Друга – поширення наших стандартів. І третя – просування наших цінностей», - додав президент Європейської Ради.

Як повідомляв Укрінформ, ідея щодо стратегічної автономії ЄС та «європейської армії», які мають забезпечити Європі більш потужні позиції в глобалізованому світі, була вперше оголошена за часів попередньої Європейської Комісії під керівництвом Жан-Клода Юнкера. Ця ідея від початку викликала критичне ставлення з боку ряду європейських країн і США, які побачили в ній спробу створити альтернативу оборонному союзу НАТО.

Федеріка Могерині, на той час – високий представник ЄС, яка також є співавторкою цієї ідеї, неодноразово наголошувала, що «стратегічна автономія» ЄС має зміцнити трансатлантичні зв’язки, а також розширити військові спроможності НАТО за рахунок зміцнення національних армій країн Альянсу, які одночасно є членами ЄС.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-