Стосовно суддів КС Білорусі необхідно ввести санкції - голова Конституційного суду Литви

Стосовно суддів КС Білорусі необхідно ввести санкції - голова Конституційного суду Литви

Укрінформ
Стосовно дванадцяти суддів Конституційного суду Республіки Білорусь потрібно ввести санкції, як і щодо інших білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій президентських виборів.

Про це заявив глава Конституційного суду Литви і голова Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів (BBCJ) Дайнюс Жалімас у коментарі Укрінформу.

За його словами, Конституція Республіки Білорусь не передбачає такої форми правового акта, як конституційно-правова позиція, яку КС висловив 25 серпня, визнавши створення Координаційної ради неконституційним.

"Насправді, якщо кожен суд висловлюватиме свою позицію за своєю ініціативою з актуальних юридичних питань, то це стане політичною діяльністю. Я пропоную включити до списку санкцій дванадцять суддів Конституційного суду Білорусі, тому що їх дії є підставою для репресій білоруського народу", - сказав він.

За словами Жалімаса, зараз конституційно-правова позиція білоруського Конституційного суду використовується як аргумент у ході відмови глави держави від будь-яких переговорів з громадянським суспільством, а також при переслідуваннях членів Координаційної ради.

"Я вже не кажу, що тепер будь-які громадські виступи, де вимагають переглянути результати фальсифікованих виборів, оголошуються антиконституційною діяльністю і люди несуть за це відповідальність", - додав він.

Читайте також: Британія підготує санкції проти білоруських чиновників за прикладом "Акту Магнітського"

Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня 2020 року Конституційний Суд Республіки Білорусь, де тривають протести проти фальсифікацій результатів президентських виборів, висловив конституційно-правову позицію на захист конституційного ладу.

Зокрема КС зазначив, що Конституцією не допускається створення громадських органів або організацій, які мають право переглядати підсумки виборів президента РБ.

Судді вважають, що створення Координаційної ради, яка визначила своєю метою перегляд підсумків виборів президента РБ, у порядку, який не передбачений ні Конституцією, ні виборчим законодавством, є неконституційним.

9 серпня в Білорусі пройшли президентські вибори, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська - 10,1%. Після цього Тихановсьа була змушена виїхати до Вільнюса.

Силові органи Білорусі застосовують насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більш як 10 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результатів президентських виборів у Білорусі й вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

23 вересня Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, вступив на посаду президента Білорусі на новий термін. Інавгурація не була анонсована заздалегідь, що стало несподіванкою для журналістів і білоруського суспільства. Крім того, відповідно до закону «Про президента Республіки Білорусь», церемонія прийняття присяги мала транслюватися по телебаченню і радіо. Однак, за даними білоруських опозиційних ЗМІ, під час інавгурації держканали показували серіали.

Ряд країн, серед яких Польща, Словаччина, Естонія, Чехія, Латвія, Литва, заявили, що не визнають Лукашенка як легітимного президента Білорусі.

У МЗС України також заявили, що "інавгурація" Лукашенка не означає його визнання легітимним главою білоруської держави.

Фото: K.Kavolėlio / kauno.diena.lt

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-