Чим загрожують «русскому миру» українські пісні й танці?

28 серпня 2020 року, після начебто судового слухання, Управління  Міністерства юстиції Росії в Омській області зробило заяву про те, що Сибірський центр української культури «Сірий Клин» більше не функціонує. Суд швидко виніс вирок ліквідувати цю українську організацію. У засіданні Суду взяли участь колишній довголітній президент «Сірого Клину» Сергій Винник та представник Посольства України в Москві.  

Місцеве російське телебачення повідомило: "Управління Міністерства юстиції Росії в Омській області зробило заяву. На думку експертів, організація вже не функціонує, тому настав час її офіційно ліквідувати. Крім того, як вважають російські експерти, організація раніше систематично порушувала закон. Незважаючи на те, що ліквідація неактивних організацій є звичайним процесом, засідання викликало ажіотаж в Україні. До нашого міста спеціально на засідання із, здавалося б, звичайної справи приїхав український дипломат. Сибірський центр української культури "Сірий Клин" раніше займався масовими заходами – концертами. От тільки пісні й танці закінчились, організація не функціонувала протягом кількох років і по факту значиться тільки на папері. А ще в організації є порушення, і багато. Всі вони грубі й повторюються систематично, впевнені в Міністерстві юстиції Росії".

На підтримку цієї позиції російське телебачення процитувало Наталію Уфімцеву, “експерта”  Міністерства юстиції РФ в Омській області, яка заявила:"Інспекція виявила численні порушення в 2016 році".

Російське телебачення також наголосило, що на судовому засіданні з української сторони було лише дві особи. Один з них – омський адвокат Сергій Винник, який був представлений також колишнім головою Центру “Сірий Клин”. Телебачення зазначило, що Винник не висловлювався під час судового розгляду і відмовився коментувати журналістам. Тим не менш, телевізійний репортер просвітив свою аудиторію, що в листопаді минулого року було відкрито кримінальну справу проти пана Винника, який був підозрюваний у порушенні процедур закону банкрутства: “А в квітні він засвітися ще в одному епізоді: Міністерство юстиції включило канадську організацію під назвою "Світовий конгрес українців" до списку небажаних у Росії – вона організувала мітинги проти анексії Криму до Росії. Винник як представник організації в Тверському суді Москви потім намагався оскаржити рішення, але даремно».

Чимало уваги було присвячено російським телебаченням очевидно дивній появі іншого українця під час судового розгляду: "Приїхав до нашого міста інкогніто. Він також відмовився говорити з журналістами. Як виявилося, він є радник Посольства України в Росії Вадим Бондарчук".

Телевізійний звіт не закінчився без коментарів: “Втім візит такого високого гостя до Омська можна пояснити особливостями української дипломатії в останні роки, коли, не розібравшись у питанні, дії Росії відразу критикують. І цього разу Міністерство закордонних справ сусідньої держави на сторінках однієї з українських газет назвало закриття організації, яка більше не функціонує в Омську, репресивною політикою Росії”.

Сибірський центр української культури “Сірий Клин” ліквідований, одначе ще підлягає відклику. Є також “особисті” проблеми Сергія Винника, які хіба тільки починаються. Можливо, щоб зіпсувати настрій, спеціально в  День Незалежності України, 24 серпня, за чотири дні до слухання  “Сірого Клину” передано Виннику постанову заступника прокурора міста Омська, судового радника на ім'я Лазарчук, який прийняв рішення видати кримінальну скаргу проти Сергія Винника за адміністративний злочин в результаті його діяльності в якості представника Світового конгресу українців у Росії. З огляду на те, що діяльність Світового конгресу українців заборонена в Росії, Сергію Виннику заборонено діяти в якості її представника. Рішення заступника прокурора детально описане на п'яти сторінках. Справа розглядатиметься у Первомайському районному суді міста Омськ. 

Набагато більше відбуватиметься, за чим потрібно слідкувати. 

Як зазначало місцеве російське телебачення, Міністерство закордонних справ України видало коротку заяву про судове рішення щодо “Сірого Клину”. Однак події, що оточують не тільки заборону Світового конгресу українців у Росії та ліквідацію  Сибірського центру української культури в Омську, а також звинувачення проти  Сергія Винника, – це все прелюдія культурного геноциду українців у Росії, що повинно привернути увагу міжнародної спільноти, включаючи Організацію Об'єднаних Націй, Організацію з безпеки та співробітництва в Європі,  Раду Європи,  її Парламентську Асамблею та кожну міжнародну установу. Треба вже діяти на захист. Мабуть, це не змінить політики Москви, але бодай розкриє очі світу, який Москві досі довіряє і з якою бажає співпрацювати.  

Аскольд Лозинський

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства