Туреччина – Греція: нова хвиля розбрату на Середземному морі

Туреччина – Греція: нова хвиля розбрату на Середземному морі

Укрінформ
Чи вдасться сторонам домовитися щодо вирішення давнього конфлікту довкола Кіпру

Східна частина Середземного моря нині схожа більше на військовий полігон: на морі ведуть стрільби ВМС Туреччини, час від часу Анкара та Афіни обмінюються обвинуваченнями в порушенні повітряного простору та правил польотів, Туреччина проводить масштабні навчання із залученням морських, повітряних та сухопутних військ на Північному Кіпрі. У регіоні присутні французькі кораблі та винищувачі, сили 6-го флоту США, а від учора навчання зі стрільбами почала ще й Росія. Вона навіть запропонувала себе на роль посередника в конфлікті Греції та Туреччини.

Фото: AA
Фото: AA

ПОДІЛ «ГАЗОНАФТОВОГО» ШЕЛЬФУ

Нинішнє морське протистояння за вуглеводні далеко не перше в історії відносин двох країн. Сучасна історія пам’ятає великий конфлікт країн у 70-х роках минулого століття, коли після пошуків Туреччиною покладів нафти й газу в Егейському морі, Греція посилила свою військову присутність на Кіпрі та інших островах. У 1973 році на острові стався переворот, а в 1974-му в результаті турецької інтервенції 40% його території було перетворено на Турецьку Республіку Північного Кіпру. Відтоді всі ініціативи об’єднати острів, вирішити суперечки навколо інших островів – час від часу лягали на стіл переговорів, але домовитися так і не вдалося.

Греція продовжує претендувати на те, що кожен її острів має 12-мильну шельфову зону, тоді як у Анкарі ці претензії відкидають. Зокрема, острів Мейс-Кастеллорізо площею 10 квадратних кілометрів, розташований на відстані 580 км від материкової частини Греції, як вважають в Анкарі, не може бути аргументом для визначення грецької належності континентального шельфу площею 40 тисяч квадратних кілометрів.

РОСІЯ ЗНОВУ ПНЕТЬСЯ В МИРОТВОРЦІ

У Москві вже заявили, що готові зробити свій внесок в усунення розбіжностей у східній частині Середземного моря, оскільки стурбовані «регулярними кризами» в цій частині світу. Усі суперечності пропонують вирішувати за столом переговорів та не посилювати «публічні риторичні змагання».

Гарні слова, головне – правильні, якщо не знати загальної тенденції: хоч де б проявляла свої миротворчі ініціативи Москва – про мир лиш мова, а на практиці – війна, анексія територій, посилення політичного тиску та військової присутності. Це розуміють і в Анкарі, й в Афінах, і в Брюсселі.

Проте вчора глава російського МЗС відвідав грецьку частину Кіпру, зустрівся з керівництвом та був нагороджений вищою нагородою Кіпру – великим хрестом Макаріоса ІІІ за внесок у розвиток історичних зв’язків між державами. Офіційно росіяни їхали на острів святкувати 60-річчя встановлення дипломатичних відносин та підписувати протокол до угоди про уникнення подвійного оподаткування, але тему східного Середземномор’я не оминули. Глава МЗС РФ висловив «занепокоєння» щодо поводження США, які «нацьковують» країни в регіоні одна на одну.

Традиційно посередником для обох країн виступає Німеччина. Ангелі Меркель уже цього літа вдалося знизити градус напруги між країнами. У липні ледь не в останній момент завдяки втручанню Меркель удалося розвести кораблі обох країн, які вже вишикувалися в морі одне проти одного. Пізніше фрау канцлер висловила готовність продовжувати посередництво. Головне, аби це сприймали і в Афінах, і в Анкарі.

Востаннє оминути збройний конфлікт Греції та Туреччини допоміг Білл Клінтон у 1996 році. За нинішнього господаря Білого дому сподіватися на миротворчі ініціативи не доводиться. Навпаки. Вашингтон уже зайняв позицію підтримки Греції, знявши обмеження на постачання зброї на Південний Кіпр.

Ф
Фото: AA

ЕМБАРГО – МІНУС, НАПРУЖЕННЯ – ПЛЮС

Заборона США на постачання зброї на Кіпр діяла з 1987 року. Це ембарго було запроваджено для сприяння мирному процесові та переговорам щодо об’єднання острова. За ці десятиліття, незважаючи на численні спроби, зробити це так і не вдалося, тому ефективність ембарго у Вашингтоні поставили під сумнів і вирішили його зняти. Про це 1 вересня повідомив держсекретар Майк Помпео: зняття ембарго діятиме один рік з можливим продовженням. Дозволяється постачання лише нелетального озброєння.

В Афінах таке рішення привітали й розцінили як «крок до поглиблення та зміцнення співпраці» між двома дружніми країнами, сприяння безпеці в регіоні. В Анкарі, навпаки, вважають, що рішення США «отруює» всі сподівання на досягнення миру в східному Середземномор’ї, порушує рівність та баланс між двома частинами острова й воно несумісне з принципами американо-турецького союзництва. Очевидно, що зняття ембарго ще більше розхитає й так непрості відносини між Анкарою та Вашингтоном.

Після зняття ембарго Туреччина своє ставлення продемонструвала: розпочала на Північному Кіпрі масштабні військові навчання. І назву підібрала відповідну – «Середземноморська буря». Також у Анкарі пообіцяли, що діятимуть рішуче й виступатимуть і надалі гарантом безпеки турків-кіпріотів.

ГРЕЦІЯ ОЗБРОЮЄТЬСЯ, НАТО КЛИЧЕ НА ПЕРЕГОВОРИ

В Афінах тим часом серйозно працюють над посиленням своєї обороноздатності й зайнялися закупівлею нових зразків озброєння та військової техніки (ОВТ). Країна вже оголосила про готовність інвестувати в нові ОВТ, аби зміцнити свою «силу стримування» після багаторічних обмежень на оборонні витрати. Греція вже домовилася придбати 18 винищувачів Rafale у Франції, яка оголосила свою підтримку Греції ще на початку конфлікту. Про постачання перших 8 винищувачів грецькі ЗМІ говорить як про короткострокову перспективу – їх нібито можуть зняти з озброєння ЗС Франції та віддати Греції. Ще 10 літаків у більш віддаленій перспективі добудують після виконання замовлення Єгипту на 20 повітряних суден.

Поки Туреччина та Греція демонстрували свої сили й посилювати військову присутність у регіоні, у гру двох країн-членів втрутилося НАТО із заявою про готовність надати майданчик для переговорів. Зійшлися на започаткуванні технічних переговорів у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 4 вересня. За стіл для перемовин сіли військові делегації двох країн, аби обговорити механізми уникнення військового протистояння. Перемовини мали виключно технічний характер, спрямований зокрема на розгляд можливого внеску ФРН як посередниці в політичному врегулюванні між Туреччиною та Грецією.

Учора мала відбутися чергова зустріч у рамках цих технічних переговорів, але з невідомих причин її відклали на 10 вересня.

Ольга Будник, Анкара

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-