Порваний паспорт Колесникової - повернення живої політики

Порваний паспорт Колесникової - повернення живої політики

Білорусь-2021
Укрінформ
Сміливий вчинок опозиціонерки в умовах білоруської революції

Від самого початку біло-червоно-білої революції підкреслювалася чи не головна її якість - горизонтальна мережева побудова. У цьому була і слабкість, і сила. За 26 років білоруські силовики набили руку, іноді у прямому сенсі слова, у боротьбі з лідерами опозиції найрізноманітнішими способами – залякування, висилка, тюремні строки і аж до знищення.

Але саме така структура протесту, самоорганізація за допомогою Телеграм-каналів допомагала робити протест живим, нестихаючим.

Фото: TUT.BY
Фото: TUT.BY

ЛУКАШЕНКІВСЬКІ СИЛОВИКИ: ШАБЛОН І КРЕАТИВ

При цьому так само очевидним було те, що першою серед рівних була і залишається єдина з опозиційних кандидатів на виборах – Світлана Тихановська, причому незалежно від того, де вона перебуває: у Білорусі чи поза нею. Перебування у Вільнюсі не могло її дискредитувати, навіть більше, воно виглядало гарантією того, що людина, яка випадково піднесена на вершину, яка за необхідності взяла на себе роль лідера протесту, у безпеці і може чесно висловлювати думку народу, який повстав проти Лукашенка.

У відповідь білоруські силовики діяли простенько, але енергійно, за старою схемою. Залякували, заарештовували, заводили справи на всіх, хто став більш-менш помітним. Часто змушували до від'їзду з країни. Деяких, як Ольгу Ковалькову, - виставляли за її межі, слідом за Тихановською. А когось просто не впускали - як католицького архієпископа Тадеуша Кондрусевича.

Але тут, схоже, до Мінська під'їхали російські порадники. Окільки гебістська операція, затіяна з трьома діячами Координаційної ради, була ну дуже схожою за стилістикою на розводки останніх років у Росії. Там це звучало так: «Рядовые участники протеста и даже просто случайные люди, попавшиеся под горячую руку, реальные сроки тянут. А Навальный, тем временем, жирует!» Тепер, правда, «жировавший» Навальний тільки-но з коми вийшов. Тому у попередньому варіанті цей креативчик застарів, але у Білорусі саме зараз виявився на часі.

Суть була у тому, щоб затримати члена президії Координаційної ради пасіонарну Марію Колесникову, прессекретаря КР Антона Родненкова і виконавчого секретаря КР Івана Кравцова. І вивезти їх до іншої країни, у даному випадку – до України, під улюлюкання: «Испугались, сбежали!» А у Білорусі тим часом ще гаєчки підкрутити: бити і затримувати дедалі частіше, у тому числі знову жінок. І при цьому істерично кричати в пропагандистських ефірах: «Люди, вас подставляют, вас используют! Вы для всяких координационных советов – никто, расходный материал, «пушечное мясо».

Якось дуже символічно, що до часу проведення цієї операції до Мінська, як зелені мухи зрозуміло на що, злетілися російські телеінтерв'єри. Спілкування, треба сказати, вийшло гармонійним - задзеркалля авторитаризму. Ну, власне, який «президент», такі і «журналісти».

А от в іншому операція провалилася. І з однієї лише причини - через рішучість, сміливість і швидку реакцію Марії Колесникової.

Фото: RFE/RL
Фото: RFE/RL

ДІЇ ОПОЗИЦІОНЕРКИ - РОЗРИВ ШАБЛОНУ

За наявною інформацією, Колесникова порвала свій паспорт. Після чого білоруські силовики, які діють у рамках інструкцій, були змушені затримати її і привезти до однієї з прикордонних частин. Потім, ймовірно, її переправили до Мінська, але точне місцезнаходження Колесникової на день середи невідоме.

На пресконференції в Укрінформі Родненков розповів цікаві подробиці: «Нам допомогли, коли організовували наш "візит". Нам було видано набір різних цікавих речей, наприклад в машині (в якій їх везли на кордон з Україною - ред.) ми виявили тести (на коронавірус - ред.), страховку, квитки для нас з Іваном до Туреччини на сьогодні, для Марії ми знайшли авіаквитки до Відня, а з Відня - до Мюнхена. Як ми розуміємо, ці квитки фотографувалися під час однієї із зупинок вночі». На думку Родненкова, швидше за все, влада Білорусі хотіла представити все так, нібито Кравцов і Родненков поїхали "засмагати" до Туреччини, а Колесникова – до Німеччини.

1
Іван Кравцов та Антон Родненков

І в цій історії теж можна знайти аналогії: московський протест 2011-2012 років. Він потужно розпочався у грудні 2011-го. Але на новорічно-різдвяні канікули лідери опозиції "дембельнулися" на відпочинок. Мовляв, все одно в країні на свята нічого не буде, а як повернемося, все наново почнеться... Схоже, що тут для білорусів хотіли створити приблизно таке ж враження.

Але вийшло все по-іншому. Вчинок опозиціонерки став несподіваним для лукашенківського режиму і вибуховим для суспільства. Того ж вечора, у вівторок, на чергову акцію люди вже виходили з гаслами «Свободу Колесниковой!» І що показово, під час цих вівторкових походів знову почали затримувати, причому жорстко, жінок, чого не було з 12 серпня.

ТАК СТАЮТЬ РЕАЛЬНИМИ ЛІДЕРАМИ ПРОТЕСТУ

Режим Лукашенка подібний до доволі великого динозавра, який скрутився калачиком у географічному центрі Європи. З маленьким мозком, який не відповідає великій країні (все ж 9 мільйонів), із запізнілою реакцією. Причому виключно однаковою - схопити, куснути, вбити.

Демарш Колесникової став однією з таких дій, які вводять подібну систему в стан ступору, нерозуміння, як реагувати: збиття алгоритму, порушення репресивного конвеєра. І от як тепер з нею? А раптом інші почнуть так само чинити? У 1999-2000 роках логічним для режиму було б просто вбити, маскуючи під самогубство, і прикопати десь, або просто «пропала без вести». Але зараз ситуація є вкрай гарячою - і всередині країни, і зовні. От через одну лише Колесникову, на тлі її затримання, держсекретар США Майк Помпео заявив, що Штати спільно з союзниками розглядають можливість введення нових санкцій проти Мінська.

Вчинок Марії став проявом ще однієї тенденції - повернення в білоруське життя реальної, живої політики. Це, вибачте за банальність, як трава крізь асфальт. (Хоча саме з цієї банальності художник-мультиплікатор Гаррі Бардін зробив приголомшливу 9-хвилинну притчу про велич і невбиваність прагнення до свободи. Перегляньте, це дуже резонує з кадрами із нинішньої 9-мільйонної Білорусі…

Ми вже писали про те, як Колесникова була готова на великий політичний вчинок («Загрози білоруської революції: ризик втручання і ризик розколу»). Але тоді, мабуть, позначився брак досвіду - її дії і заяви були невдалими. Що ж, Марія зупинилися, зробила крок назад. І от вже нинішній її політичний акт - сміливий, у країні з диктатором-неадекватом ризикований – зовсім інша справа. Це прорив мережі горизонтального протесту вертикальною складовою, чого білоруській революції, кажучи відверто, все ж дещо не вистачає. І це тільки початок процесу…

ПЕРШИЙ СКЛАД ПРЕЗИДІЇ КР - OUT ... І ЩО ДАЛІ?

А з Мінська тим часом очікувано погана новина. Перестав виходити на зв'язок один з двох  членів президії Координаційної ради Білорусі, який залишався на волі і у Білорусі, - юрист Максим Знак. Вранці його не було на анонсованому ефірі радіо «Ехо Москви». «У Максима должно было быть интервью, он не зашел в зум, я ему позвонил, он произнес фразу «похоже, кто-то к нам пришел», отключился, и написал слово «маски». Сейчас он недоступен», - розповів Гліб Германчук, прессекретар виборчого штабу Віктора Бабарика, який перебуває в ув'язненні. Мобільний телефон Знака відключений, дзвінки у месенджерах йому не проходять. У Секретаріаті Координаційної ради відповідають: «Предположительно, к Максиму заявились силовики и работают с ним. Может, обыск, может, задержан. Мы с ним не можем связаться».

Таким чином, фактино єдиним членом Президії Координаційної ради на волі і в Білорусі залишається лауреатка Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич. Кусати її навіть мінський динозавр з автоматом у руках не наважується. Однак у Світлани Олександрівни проблеми зі здоров'ям, і активно в роботі КР вона не брала участі.

Ситуація у підсумку така. Робота Президії Координаційної ради у Білорусі паралізована. Протести, підживлювані діями влади, знову більш різкими і жорсткими, не вщухають. Економіка гальмує. Класичні умови парового котла з загвинченою кришкою.

P. S. Ситуація змінюється швидко, Новини сиплються. Коли текст вже готувався до публікації, надійшло повідомлення, де зараз знаходиться Колесникова – в СІЗО №1 на вулиці Володарського у Мінську (так потроху, завдяки Маршам і в'язницям, усю топографію білоруської столиці вивчимо). Та й зі Світланою Алексієвич не все спокійно. Сьогодні з самого ранку до неї в квартиру ломилися силовики, а на подвір'ї – «бусики» з тихарями. Вона не відчинила. Тим часом до нобеліатки приїхали журналісти, яким письменниця все розповіла. Але упевненості, що її залишать у спокої, немає, тим більше після заяви, яку Алексієвич сьогодні опублікувала. Почитайте її - вона того варта.

Олег Кудрін, Рига

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-