«Новічок» проти «Північного потоку-2»

«Новічок» проти «Північного потоку-2»

Укрінформ
Чи вдасться Навальному зробити у справі газогону більше, аніж Києву, Вашингтону та екологам?

Складається враження, що ніколи ще в Німеччині не говорили, не писали та не показували по ТБ так багато про проєкт «Північний потік-2», як зараз. Причому приводом цього разу стали не «занепокоєння» через агресію Росії на сході України, не бійка за продовження контракту на транзит російського газу українською територією, не погрози США санкціями, не доводи екологів. Запекла дискусія виникла через російського опозиціонера Олексія Навального, за життя якого борються німецькі лікарі.

Здавалося б, що спільного між цими двома кейсами? Але заговорили про зв’язок між ними практично одразу після того, як фахівці лабораторій університетської клініки Шаріте та Бундесверу констатували: Навального отруєно нервово-паралітичною речовиною сумнозвісної серії «Новічок» – речовиною, забороненою у тому числі в Росії. А отже йдеться про чергове порушення міжнародного права.

Клініка Шаріте / Фото: АА
Клініка Шаріте / Фото: АА

На відміну від справи Скрипалів, злочин не був здійснений на території іншої держави, усе відбулося в самій Росії, загрози іншим людям, очевидно, не було, тож реакція Європи нібито мала бути помірною. Але так сталося, що Навального вдалося на прохання його близьких доставити до Берліна, і саме німецькі експерти поставили діагноз, попри масовий галас із Москви (та Омська, де Навальний перебував перші два дні), що все це неправда.

І ось тут німецькі політики «завелися». Заклики до Кремля розслідувати та прояснити ситуацію наражаються не лише на звичне «а ви доведіть», а й на абсурдні закиди на кшталт того, що німці все вигадали та сфальшували, бо самі ввели своєму пацієнтові якийсь біологічний матеріал.

Ангела Меркель / Фото: Getty Images
Ангела Меркель / Фото: Getty Images

Канцлерка ФРН Ангела Меркель, коли вийшла минулого тижня з короткою заявою після отримання лабораторних результатів, була доволі емоційною, що для неї загалом не дуже характерно.

Що саме так її розлютило, ми не знаємо, але ясно, що їй на стіл поклали щось справді переконливе.

ПОЗИЦІЯ МЕРКЕЛЬ ПОХИТНУЛАСЯ?

Вочевидь факти є такими, що в Берліні, й не тільки тут, розуміють, що самими закликами, умовляннями та висиланням чергової пари дипломатів-розвідників тепер не обійтися. Та навіть персональними санкціями – їх російські чиновники давно не бояться. Але є тема, яка може справді боляче вдарити – як фінансово, так і морально-політично, – газогін.

Штеффен Зайберт / Фото: dpa
Штеффен Зайберт / Фото: dpa

Особисто Меркель «плекала» проєкт від самого його початку. Захищала його перед тими європейськими партнерами, які «Північний потік-2» критикували; не чула закликів України, яка говорила про газ як політичну зброю Кремля; готова була вступити в суперечку з Вашингтоном, який спочатку загрожував, а потім і запровадив проти проєкту санкції. Ще минулого тижня канцлерка вперто відмовлялася будь-яким чином пов’язувати теми отруєння Навального та добудови трубопроводу. Й ось у понеділок її речник Штеффен Зайберт раптом заявляє, що Меркель, можливо, все ж похитнулася у своїй залізобетонній позиції. Заявляє не те щоб прямо, а якось натяками: «Канцлер не виключає жодний елемент у обговоренні», – у відповідь на запитання, чи продовжує глава уряду наполягати на відокремленні двох тем. А ще: «канцлер погоджується із заявами міністра закордонних справ, зробленими на вихідних» і «перебуває в тісному контакті з главою МЗС».

Гайко Маас / Фото: dpa
Гайко Маас / Фото: dpa

Саме міністр Гайко Маас у вихідні першим із федерального уряду припустив те, про що вже говорила преса, – про можливість запровадження санкцій проти трубопроводу: «Я сподіваюся, що росіяни не змусять нас змінити нашу позицію щодо «Північного потоку-2».

До речі, вимовити це політикові з Соціал-демократичної партії, яка послідовно виступає за покращення відносин з Росією, було досить непросто. Інші члени СДПН поки що не дуже поспішають з оцінками.

Натомість з інших боків, тобто партій, заклики до призупинення або взагалі блокування проєкту лунають дедалі гучніше.

Антон Гофрайтер / Фото: dpa
Антон Гофрайтер / Фото: dpa

Зелені завжди різко критикували цей проєкт. Зараз глава фракції партії у Бундестазі Антон Гофрайтер підкреслює: Ангела Меркель і велика коаліція «більше не можуть простягати свою захисну руку над «Північним потоком-2», будівництво газопроводу має бути припинено.

З Лівої партії лунають голоси і «за», і «проти». Так само з Вільної демократичної партії.

Аннегрет Крамп-Карренбауер / Фото: dpa
Аннегрет Крамп-Карренбауер / Фото: dpa

У лавах власної партії Меркель, Християнсько-демократичного союзу, багаторічна позиція канцлерки завжди поділялася далеко не всіма. Нині противників ще побільшало, й вони стали наполегливішими.

Норберт Реттген / Фото: dpa
Норберт Реттген / Фото: dpa

Так міністр оборони та поки що глава ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер нагадала, що ніколи не була прихильницею проєкту, та підкреслила, що в ситуації з газопроводом слід враховувати безпекові інтереси країн Центральної Європи та України. Один із кандидатів на пост очільника партії Норберт Реттген також завжди виступав проти труби й повторив це зараз: «Єдина мова, яку розуміє Володимир Путін, – це газ, гроші, влада... Проєкт є антиекологічним, антиєвропейським і зайвим». Ним російський керівник хоче підірвати ЄС, цього не можна толерувати.

Фрідріх Мерц / Фото: Jule Roehr/ZDF
Фрідріх Мерц / Фото: Jule Roehr/ZDF

А ось ще один із кандидатів на пост очільника ХДС Фрідріх Мерц закликає призупинити будівництво на два роки, хоча досі цілком його підтримував. «Після повторного застосування нейротоксину «Новічок», виробництво якого заборонено за міжнародним правом також у РФ, та відновлення спроби вбивства опозиційного політика в Росії цією отрутою, зараз необхідна чітка й однозначна відповідь: ЄС повинен об’єднатися та негайно заморозити будівництво на найближчі два роки», – каже Мерц і пропонує Європі в цей час працювати над «поступовим зменшенням залежності від російських нафти й газу».

Єнс Шпан / Фото: Getty Images
Єнс Шпан / Фото: Getty Images

Висловився й консерватор Єнс Шпан, який є міністром охорони здоров’я й також вважається можливим лідером партії на перспективу. «Врешті-решт, немає жодного питання, яке є більш важливим, аніж наші інтереси зовнішньої політики та політики безпеки… Від Росії залежить, чи будуть і як будуть продовжуватися справи з «Північним потоком-2», – заявив він.

А ШРЕДЕР НЕПОХИТНИЙ

Заступник голови парламентської фракції консервативного блоку (ХДС/ХСС) у Бундестазі Йоганн Вадефул тим часом закликав колишнього главу уряду ФРН (соціал-демократа) Герхарда Шредера залишити посади в російських бізнес-структурах на тлі ситуації з отруєнням Навального. «Ексканцлер Герхард Шредер повинен негайно відмовитися від своїх обов’язків і посад у Росії», – заявив Вадефул. Він зазначив, що навіть якщо Москва заперечує відповідальність за отруєння Навального, як це було з попередніми вбивствами критиків російського режиму, колишній німецький канцлер не може ігнорувати це ні політично, ні морально. «Якщо Шредер все ще має політичну порядність та сприйняття цінностей, то подальша співпраця з компаніями та установами, які залежать від такого уряду, для нього неможлива», – сказав заступник голови парламентської фракції правлячої політичної сили. На його думку, продовження співпраці означало б, «що Шредер щонайменше сприймає нелюдську поведінку», а отже – «це було б глибоко не гідним колишнього федерального канцлера».

Йоганн Вадефул / Фото: IMAGO/METODI POPOW
Йоганн Вадефул / Фото: IMAGO/METODI POPOW

Щоправда, дуже сумнівно, щоб колись шанованого канцлера турбували нині питання інші, ніж матеріальні цінності. Успішний бізнесмен входить до керівних органів трьох великих російських компаній, підконтрольних Кремлю – «Роснєфті» та обох «Північних потоків». Лише від «Роснєфті» він отримує за свої послуги 600 тис. доларів на рік. Скільки платять газовики – невідомо. До речі, німецька держава підтримує свого колишнього главу уряду дуже непоганою пенсією. Ми не збираємося з’ясовувати, на що 76-річний чоловік витрачає ці кошти, але у благодійності він помічений не був.

Володимир Путін та Герхард Шредер
Володимир Путін та Герхард Шредер

Шредер перебуває на службі в російських енергетичних компаніях уже вдвічі довше, ніж був федеральним канцлером. Він є одним із найбільших лобістів Путіна в Німеччині. За всі роки Шредер не сказав жодного критичного слова про главу російської держави (більше того, назвав якось свого друга Володимира «бездоганним демократом») – ні в контексті війни в Україні, ні після вбивства критиків Кремля в Росії, ні на тлі нападів на критиків режиму за кордоном, ні зараз. Улюбленими темами публічних виступів Шредера є: вимоги скасувати санкції, запроваджені ЄС через втручання Росії в Україну; надійність Росії як партнера у постачанні енергії; твердження, що мир і безпека в Європі можуть існувати лише з Росією, забуваючи при цьому про агресивну роль Москви на сході України. Але зараз Герхард Шредер як води в рота набрав. Мовчить, принаймні публічно, що не означає, що не проводиться робота в лавах його партії.

Омід Нуріпур
Омід Нуріпур

«Коли керівництво СДПН застерігає навіть від розмов про нові санкції проти Росії в ситуації, що склалася, виникає запитання про те, наскільки Шредер все ще впливає на СДПН сьогодні», – зауважує депутат від партії Зелених, спікер партії з зовнішньополітичних питань у Бундестазі Омід Нуріпур.

ЕКОНОМІЧНА ПУСТУШКА?

Звісно, і серед членів правлячої ХДС, яка разом з СДПН формує уряд, є чимало прихильників проєкту. Зокрема – міністр економіки та енергетики Петер Альтмаєр, слово якого має вагу. Він різко розкритикував ідею санкцій у зв’язку зі справою Навального. Альтмаєр наполягає на тому, що Німеччина потребує газ принаймні на час остаточного переходу на зелену енергетику.

Але навіть якщо так, наскільки потрібний газопровід «Північний потік-2» загалом?

Розмови про те, що практичної потреби ще в одній лінії газогону не було, велися давно. Про це говорили економісти в самій Німеччині, а не лише ті, хто прекрасно розуміє, навіщо він будується насамперед, – аби обійти Україну.

Сьогодні аргументи про те, що попит на газ може бути задоволений навіть без цього нового трубопроводу, що він аж ніяк не впливає на підвищення енергетичної безпеки, лунають з новою силою. Навіть речниця Мінекономіки та енергетики вимушена була визнати: «Безпека поставок у Німеччині дуже висока. Ринки газу дуже ліквідні. Немає ознак перебоїв у постачанні. Загалом Німеччина має найбільші ємності для зберігання газу в Європейському Союзі».

Клаудія Кемферт / Фото: KAS
Клаудія Кемферт / Фото: KAS

Правдою є те, що Росія належить до основних постачальників газу до ФРН разом з Норвегією та Нідерландами, з неї у федеративну республіку надходить близько 40% усього блакитного палива. Але цього цілком достатньо, стверджує, приміром, експерт з енергетики Німецького інституту економіки (DIW) Клаудія Кемферт. За її словами, країні «не потрібний новий трубопровід з міркувань енергетичної безпеки», є вже достатньо іншої інфраструктури, за допомогою якої можна задовольнити попит у Європі. Кемферт припускає навіть, що, в принципі, Німеччина й зовсім може обійтися без російського газу.

Експерти в ЗМІ вже давно називають «Північний потік-2» «валізою без ручки». Вони нагадують про неповну завантаженість навіть першої гілки «Північного потоку». Утім, у проєкт уже вбухано багато мільярдів євро, а в разі його блокування – відшкодування компаніям також влетить у багато мільярдів. Тому лобісти з метою тиску на владу підігрівають населення, себто платників податків, страшилками про підвищення цін на енергію в разі зупинки проєкту. Вони не хочуть затопити свої мільярди на дні Балтійського моря.

Безпосередню участь у будівництві та експлуатації трубопроводу беруть близько 120 компаній з 12 європейських країн. Так що це досить сильне лобі. Вони битимуться за останні 150 кілометрів труби до кінця. Саме ці останні кілометри виявилися для проєкту найважчими.

ЧИ НАВАЖИТЬСЯ ЄС?

Отже, ситуація виглядає так, що німецька влада майже «дозріла» до того, щоб повернути газогін проти Кремля, хоч як це було б боляче для певних компаній, та й особисто для фрау канцлерін, якій навряд чи хочеться розписатися на останньому році свого тривалого канцлерства в неможливості «перевиховати» Путіна.

Утім, вважати справу накладання санкцій на проєкт вирішеною – зарано. Про це заявив речник уряду Зайберт. Він підкреслив, що йдеться не про німецько-російський проєкт, а про російсько-європейський, до якого залучені в тому числі й німецькі компанії.

Схоже, Німеччина, якщо дійде до чергового загострення відносин із Росією, які й так з 2014 року відверто погані, не хоче зовсім псувати їх, так би мовити, на двосторонній основі. Занадто виразними були досі заклики Берліна до необхідності «тримати двері для діалогу відкритими», «не проти Росії, а разом з Росією» вирішувати великі міжнародні конфлікти (дарма, що частину з них сама Росія й породила). Вихід із проєкту «Північний потік-2» міг би знаменувати певною мірою переломний момент у політичних відносинах між ФРН і РФ. Більш привабливою виглядає «спільна позиція», до того ж ФРН зараз головує в Раді ЄС.

Отже, партнери в ЄС активно радяться. Про те, як спільно реагувати на факт отруєння Навального, радяться також у рамках НАТО. Скільки триватимуть ці активні консультації, говорити ніхто не береться. Так само, як про те, чим вони завершаться. У Заходу є зараз можливість показати свою згуртованість і готовність дати відсіч російській верхівці, яка останнім часом навіть не намагається вдавати, що поводиться чемно, а також вкотре звести все до «серйозного занепокоєння» і спустити Кремлю все з рук та «не дратувати» Москву, яка обов’язково «образиться» та вживе заходів у відповідь.

Дмитро Пєсков
Дмитро Пєсков

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков уже відкинув навіть припущення, що ситуація з Навальним може якимось чином торкнутися питання добудови «Північного потоку-2». У Москві не хвилюються. Принаймні ззовні. Принаймні поки що. І якщо Європа все ж наважиться застосувати санкції до проєкту, це стало б серйозним ляпасом. Чи готовий ЄС, який «ковтав» і більш серйозні злочини, до цього?

…Поки готувався цей матеріал, з клініки «Шаріте» повідомили, що стан Навального покращився, лікарі почали відключати його від апарату штучної вентиляції легенів і виводити зі стану штучної медикаментозної коми. Проте, «віддалені наслідки» отруєння на стан організму політика вони не виключають. Бажаємо Олексію Навальному повного одужання.

Ольга Танасійчук. Берлін

Карикатура Сергія Йолкіна

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-