Навальний і Росія: «стабільно тяжкий стан»
Отже, Навальний, як і раніше, знаходиться в комі у берлінській клініці «Шаріте». На початку тижня німецькі лікарі підтвердили, що політика отруїли – інгібіторами холінестерази. Пропагандисти Кремля напам'ять завчили ці два слова і тепер ламають комедію, кажуть, що політик міг отруїтися чи то дихлофосом, чи то ліками проти деменції, чи то добривами, в яких міститься ця речовина. Але природно, що тут швидше на думку приходять зарин, зоман, бойові отруйні речовини, які також містять ці самі інгібітори.
Отруєння опозиційних діячів у Росії та за її межами, але за участю російських спецслужб, давно вже перестало бути екстраординарною подією: Литвиненко, Скрипалі, Кара-Мурза-молодший, Верзілов, Биков. Однак фігура Навального у цьому випадку стоїть дещо осторонь. Тому що він є неофіційним, але визнаним лідером опозиції, тим, хто найбільш ефективно вміє протистояти владі, збуджувати протестні настрої. Цим пояснюється і реакція Заходу, який обіцяє у разі негативного результату історії з Навальним жорсткі санкції. Так заради чого Кремль вкотре міг піти на такі іміджеві - і не тільки - втрати?
БЕЗПЕЧНИЙ ДЛЯ КРЕМЛЯ НАВАЛЬНИЙ-2015
Близько п'яти років тому в Укрінформі виходив мій матеріал «Путін і Навальний – хто ким і хто кого. Ігри в розслідування». У ньому розглядався політичний портрет Навального, створена ним структура, яка базується на Фонді боротьби з корупцією (ФБК) і головне – дивний симбіоз, що склався у Кремля з головним російським опозиціонером.
Суть його полягала у тому, що навальненський ФБК виконував роль своєрідної «тіньової рахункової палати». В умовах путінської клептократії вона дозволяла бачити найбільш кричущі випадки хабарництва і зловживань. Різні «кремлівські вежі» мали можливість допомагати антикорупційним розслідуванням у своїй внутрішній боротьбі – в «сутичках бульдогів під килимом». При цьому зростання популярності, яке завжди супроводжує борців з корупцією, вдавалося досить легко купірувати за допомогою інформаційної блокади (на путінському ТБ Навальний був «тим, кого не можна називати») та дискредитацією політика сфабрикованими кримінальними справами, які у підвладних засобах масової дезінформації подавалися якраз детально. Кримінальні вироки також дозволяли не пускати політика на вибори. Ну, а створена ним «Партия прогресса» просто не реєструвалася.
Наявність подібної фігури, помітної, однак з обмеженими можливостями, було для Кремля вигідним і з іншої причини. Росією правлять спецслужбісти, які роблять політику методами, яким їх вчили в школі (КДБ) - спецопераціями. За такого підходу, чим більше фігур на дошці, тим краще – більше варіантів, є чим грати. Треба лише не дати фігурі, подібній до Навального, вирости до рівня «тяжелых», на зразок тури або навіть ферзя. Ідеальна фігура при розрахунку спецоперацій – рівень коня (робочої такої конячки) або слона. За ступенем обмеженості можливостей Навальний-2015 був схожий на білопольного слона, білі поля якого противник завбачливо перекрив своїми чорними пішаками.
Той Навальний для Кремля був не небезпечним, а корисним. Але от минуло п'ять років, і 20 серпня 2020 року опозиційного політика отруїли під час вильоту з Томська до Москви. Щоб побачити, що ж змінилося за цей час, треба систематизувати головні обмеження, які не давали опозиціонеру Навальному по-справжньому вийти на загальнофедеральний рівень і стати загрозою для верховної влади.
ПРОРИВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЛОКАДИ - СПАСИБІ ЮТУБУ
По-перше, це інформаційна блокада; по-друге, неможливість брати безпосередню участь у виборчому процесі, нехай і фальсифікованому, але такому, який все ж дає шанси на підйом протесту; по-третє, недостатня впізнаваність по країні, популярність переважно у Москві, де на пробних для влади мерських виборах-2013 Навальний зміг набрати більше 27% голосів. І це за офіційними даними, без сумніву заниженими. Але тільки в Москві.
До сьогодні різними способами, ходами, часто хитрими, непрямими (от вже направду шаховий слон, який ходить по діагоналі, зигзагами) Навальний зміг значною мірою обійти усі перераховані обмеження, вибудовані навколо нього.
От, здавалося б, неможливо подолати інформаційну блокаду федеральними медіа, насамперед ТБ, монополізованими владою. Але технології розвиваються. Російське телебачення, давно і справедливо назване "зомбоящиком", звичайно, залишається зброєю масового ураження. Однак популярність його, як і всього «классического» ТБ, неухильно падає. Який сенс дивитися його, стежити за програмою, підлаштовувати своє життя і смаки під нього, якщо є безмежний океан YouTube. У ньому будь-який момент можна виловлювати - усе, що хочеш, будучи не тільки «Сам себе режиссером», а й «Сам себе продюсером», «Сам себе гендиректором».
Дотепний, аргументований відеофільм-розслідування "Чайка", випущений наприкінці 2015 року і присвячений сумнівним справам сім'ї тодішнього генпрокурора РФ Юрія Чайки, став якісним проривом ФБК – 10 мільйонів переглядів у мережі. Протягом наступних двох років у команди Навального були такі ж блискучі досягнення. До того ж це не випадкові роботи, а добре вибудована дилогія – про персону тодішнього прем'єра РФ Дмитра Медведєва, над яким в принципі важко не сміятися і критики якого дуже потребував електорат. У вересні 2016 року вийшов відеофільм «Секретная дача Дмитрия Медведева» (більше 10 мільйонів переглядів), у лютому 2017 – більш комплексне розслідування про корупційно розкішне життя прем'єра «Он вам не Димон» (32,67 млн переглядів, абсолютний рекорд).
І це вражаюче, але з такого банального загалом факту, як корупція в російських верхах, Навальний & Co зуміли зробити привід для масового протесту по всій Росії – у понад 150 містах країни (березень і червень 2017-го). Саме тоді з'явився термін «школота Навального», який показав популярність політика серед молоді.
Тоді ж, у березні 2017-го, в Ютубі був зареєстрований канал «Навальный LIVE». Лише за кілька років він став дуже серйозним ЗМІ. Подивіться на набір програм цього Ютуб-каналу. Безліч сюжетів, програм, онлайн-репортажів мають за мільйон переглядів. Це солідно. Навальний відчув себе настільки серйозною фігурою на інформаційному полі, що навіть дозволив собі у липні цього року посваритися з російською «либеральной журналистикой», яка значною мірою перетворилася на замкнуту касту з сумнівною корпоративістською етикою.
ШТАБИ НАВАЛЬНОГО І «РОЗУМНЕ ГОЛОСУВАННЯ»
Широта протесту, зібраного під прапором «Он нам не Димон», вже показала, наскільки зросла популярність Навального, вона стала загальнофедеральною. Тобто за усіма рейтингами він, звичайно, поступався Солнцеликому, до того ж внаслідок енергійної дезінформаційної кампанії у нього був і високий антирейтинг. Але це вже точно був політик загальнодержавного масштабу, а не Москви або у кращому разі двох столиць.
Якісною зміною, яка відбувалася паралельно, стала виборча кампанія до президентських виборів 2018 року. Протягом 2017 року Навальний і його команда зуміли зібрати великий волонтерський рух, знайти політичних прихильників по всій країні. До кінця грудня 17-го року регіональні штаби були створені у 84 містах Росії! Так, влада вивела його з кола учасників виборів, посилаючись на кримінальні вироки, але мережа «штабов Навального» по всій країні залишилася. І вони не зменшували роботу.
Таким чином, з трьох обмежувачів активності опозиційного політика в силі залишався лише один - неможливість участі у виборах. Однак у листопаді 2018-го Навальний заявив про запуск проєкту «Умное голосование». Суть його у тому, що команда Навального на всіх виборчих дільницях намагається вибрати, вирахувати кандидата, який з найбільшою ймовірністю зможе перемогти єдинороса, і закликають всіх голосувати за нього. Іноді, що називається, «заткнув нос» з гидливості (скажімо, у випадку з капеерофцями-сталіністами).
Найрезонансніших цілей цієї системи було дві - вибори губернатора Санкт-Петербурга і обрання Мосміськдуми 8 вересня 2019 року. І справді, до цих виборів у Москві, Петербурзі - вже у липні-серпні - пройшли масові протести, з побиттям демонстрантів і вироками з реальними термінами за фальсифікованим «московским делом».
Проштовхнути в «губеры Питера» нескладного путінця Беглова вдалося «по беспределу». А от у Мосміськдумі опинилася - вперше за багато років - фракція незалежних кандидатів, яка отримала можливість робити запити з приводу «распила» гігантського міського бюджету. Але найбільш вражаючими по країні стали результати «умного голосования» у Хабаровському краї, де вони наклалися на популярність місцевого губернатора елдепеерівця Сергія Фургала. Завдяки поєднанню двох факторів, єдинороси отримали у місцевому закзібранні лише 2 депутатів з 36! ЛДПР-30. КПРФ-3. І ще один самовисуванець.
Навального за «умное голосование» енергійно критикували, причому з ліберального табору – ось за ту саму необхідність голосувати, долаючи гидливість. І у цьому теж є свої резони. До того ж ні для кого не секрет, що за нинішніх обставин ЛДПР і КПРФ – фейкова опозиція.
Але з іншого боку, протести, які ось вже півтора місяці тривають у Хабаровську після арешту Фургала, показали, що у деяких випадках і висуванці з імітаційної опозиції здатні викликати справжній завзятий протестний рух. А вимога «Свободу Фургалу» досить скоро змінюється гаслами «Путина в отставку» і «Долой царя».
КОЛИ «ЛЕГКА» ФІГУРА СТАЄ НЕБЕЗПЕЧНОЮ, ЇЇ ПРИБИРАЮТЬ
Згадуючи шахову метафору: на сьогодні Олексій Навальний перетворився на білопольного слона, якому більше не заважає стрій ворожих пішаків, та й свої вибудовані у потрібному порядку. Шахісти чудово знають, якою небезпечною стає ця «легка» шахова фігура у таких випадках…
Але що саме могло стати тригером для спроби усунення Навального? Тут немає якоїсь однієї події, збіглося відразу кілька факторів. Плюс загальна вага політичної опозиційності, нарощена до сьогодні.
Отже, час і місце отруєння. Навальний перебував у поїздці по регіонах напередодні чергового Єдиного дня голосування, який цього року випадає на 13 вересня. 20 серпня він вилетів з Томська, де на цих виборах обиратиметься міська дума. Замах на Навального не означає принципову важливість для Кремля Томської міськдуми. Просто його нарешті визнали реальною загрозою системі плюс банальне «достал!».
Після неймовірного «обнуленческого» голосування за нову Конституцію «на пеньках», яке тривало тиждень, російська влада дозволила проводити всі вибори протягом трьох днів, що вкрай ускладнює роботу спостерігачів. Влада порахувала, що цим повністю убезпечила себе. Але тут трапилася білоруська революція, яка внесла підвищену нервозність. Адже фактична перемога Тихановської, гігантський рівень мобілізації електорату і стрімке формування громадянського суспільства у, здавалося б, закатаній під асфальт країні стало результатом місцевого варіанту «умного голосования» (яке вголос таким не називається).
Лукашенко розігнав усіх опонентів, які мали хороший рейтинг і видавалися йому небезпечними. Допустив до виборів лише найбільш, як йому здавалося, «никакого» кандидата, дружину одного із заарештованих недопущених, яка сама себе позиціонує як домогосподарка. Диктатор з його печерним сексизмом вважав, що вже такий суперник, суперниця, за визначенням не може бути загрозою. Але навколо неї розумно об'єдналися і за неї розумно проголосували. Це у підсумку призвело до революційного сплеску і нинішньої ситуації на межі виживання диктатора…
У регіонах Росії тим часом, всупереч прогнозам, не згасають хабаровські протести. І періодично то тут, то там виникають нові. Скажімо, у Башкирії півтора тижні тому протистояння навколо заповідної гори Куштау, яку хоче зрити на сировину Башкирська содова компанія, закінчилися жорсткими зіткненнями з ОМОНом. На тлі білоруських подій це виглядало загрозливо і стало дуже резонансним. Поки ситуація заморожена, але що буде далі, ще незрозуміло. І таких точок напруги багато по всій країні. Так, вони поки не критичні, але Навальний і його команда продовжують досить ефективно працювати над їх ініціюванням. А тим часом відбувається природна зміна населення країни. Старше покоління, шанувальники СРСР, йдуть, на зміну їм приходить нова генерація – діти Ютуба. В якому так легко дивитися упереміш - нові кліпи, рекламу нових відеоігор і «Навальный LIVE».
«СТАБІЛЬНО ТЯЖКИЙ СТАН» ЯК СИМВОЛ ЧАСУ
Як кажуть, Навальний дивом залишився живим. Якби екіпаж літака не ухвалив рішення про екстрену посадку по дорозі, в Омську, до Москви в його організмі - і мозку! - могли відбутися незворотні зміни. Наразі у "Шаріте" кажуть, що стан опозиціонера стабільно тяжкий і його життю нічого не загрожує. Питання, однак, у тому, чи збережеться Навальний у своїй свідомості.
Вбивство Бориса Нємцова у 2015 році надовго дезорганізувало російську опозицію, в якій, на відміну від Білорусі, ніхто не готовий визнати випадкову домогосподарку головною і боротися за її перемогу. Навальний теж рішуче відстоював свій статус лідера опозиції. Але він не догматик і напевно врахував би, точніше - хотілося б вірити, що ще врахує досвід білоруської революції, в якій для боротьби з Лукашенком об'єдналися найширші верстви населення. І це все - на тлі падаючої популярності Путіна. Тому Навальний став занадто небезпечною фігурою, яку вважали за потрібне прибрати з дошки вже зараз, щоб не доводити ситуацію до ще більш гострої.
А тим часом «стабільно тяжкий стан» залишається кращим описом не лише теперішнього стану здоров'я Навального, а й – довгостроково – всієї Росії.
Олег Кудрін, Рига
