Джо Байден – наступний господар Білого дому?
Британське видання The Economist проаналізувало ситуацію в США перед президентськими виборами та спробувало визначити, хто з двох головних кандидатів має більшу електоральну підтримку. Видання представило математичну модель, яка врахувала результати останніх соцопитувань, економічні та демографічні дані, а також особливості так званої системи колегії вибірників у США. У підсумку вийшло, що демократ Джо Байден нині має 92 % шансів перемогти, у той час як республіканець Дональд Трамп – лише 8 %. Чи означає це, що американські вибори, які мають відбутися в листопаді, матимуть однозначний результат на користь Байдена?
АМЕРИКАНСЬКІ ОСОБЛИВОСТІ
Для початку нагадаємо про деякі особливості президентських перегонів у Америці, які є одними з найскладніших у світі за процедурою, але водночас – найцікавішими для спостереження.
Виборча кампанія в США може починатися за рік, півтора і навіть більше до дня голосувань. На сьогодні Америка вже подолала кілька етапів президентських перегонів. Так, уже відбулася фаза внутрішньої боротьби між кандидатами всередині Демократичної і Республіканської партій, переможцями в якій стали Джо Байден і Дональд Трамп. Наступний крок – скликання так званих конвенцій (партійних зборів), де двоє кандидатів мають бути оголошені офіційними номінантами від партій. Після цього починається справжнє протистояння між демократичним і республіканським таборами, коли кандидати проводять дебати, їздять по штатах (з поправкою на пандемію), спілкуються з виборцями.
Після всіх виснажливих перегонів настає день голосування, визначений Конгресом як «перший вівторок після 1 листопада». Відмінність американських виборів від звичайної (в загальному розумінні) процедури полягає в тому, що США – це конфедерація, де перемога кандидатів рахується не за кількістю голосів виборців, а за числом штатів, де кожний з них отримав перемогу. Причому різні штати мають різну вагу – залежно від кількості населення в ньому. Тобто кожний штат має різну кількість делегатів (вибірників), голоси яких потім зараховуватимуться Байдену або Трампу.
Для прикладу, найбільш населена Каліфорнія має 55 вибірників, тоді як Вайомінг – усього три. Для того, щоби перемогти в цій системі, потрібно набрати 270 голосів вибірників.
Отже, як порахувало британське видання The Economist, момент, коли Джо Байден теоретично вже мав таку кількість, припадає на 16 березня. І відтоді його перевага тільки зростає. Якби вибори відбулися зараз, то кандидат від демократів отримав би 349 вибірників (нинішній глава Білого дому – всього 189).
Причому, як прогнозує видання, під час голосування 3 листопада Джо Байден може отримати від 250 до 415 вибірників, а Дональд Трамп – від 123 до 288 делегатів. Тобто теоретично не все так однозначно, і за певних обставин обидва кандидати мають шанси на перемогу.
Проте тенденція на користь Джо Байдена виглядає сталою, навіть якщо враховувати соціологічні похибки та прорахунки в прогнозах, як це сталося, наприклад, у 2016 році. Однак чи може змінитися ситуація впродовж наступних трьох місяців? Звісно, такі шанси завжди існують і залежать від багатьох факторів.
ФАКТОР ПЕРШИЙ: РЕАГУВАННЯ НА СИТУАЦІЮ
Ідеться насамперед про те, як Трамп і Байден реагуватимуть на найбільш актуальні виклики, такі, як пандемія коронавірусу, вгамування протестів у США, протидія експансії Китаю. У цій ситуації чинний глава Білого дому – хто би він не був – опиняється в явно невигідній позиції, бо мусить особистими рішеннями скеровувати політику країни. Причому будь-яка помилка президента сприйматиметься не як політичний прорахунок, а як втрачені життя чи економічні збитки, які спричинили неправильні рішення. Тим часом його опонент отримує необмежені можливості для критики будь-яких кроків президента та його команди, навіть якщо критичних помилок не було.
Водночас глава Білого дому може посилювати власні позиції. Так, за інформацією від джерел з оточення Трампа, що потрапила недавно в американські ЗМІ, президент має намір зробити заяву про готовність постачати вакцину проти коронавірусу безпосередньо перед днем виборів. На той момент третя стадія випробувань завершиться, і навіть залишиться певний час для того, щоби здійснити необхідні процедури реєстрації. Якщо це відповідає дійсності, то такий крок здатний суттєво посилити рейтинг нинішнього президента.
Водночас у арсеналі обох кандидатів є можливість скористатися ще одним інструментом – звичайним популізмом. Він дає змогу легко завойовувати електорат лише правдоподібними, на перший погляд, обіцянками. І хоча такі кроки в американській політиці не вітаються, до них все ж таки вдаються від виборів до виборів.
ФАКТОР ДРУГИЙ: ВІЦЕПРЕЗИДЕНТ
І Трамп, і Байден уже невдовзі мають оголосити про те, кого вони бачать як віцепрезидентів у своїх командах. І в цьому питанні має місце інтрига в обох штабах.
Зокрема, упродовж років Дональд Трамп постійно наголошував, що залишить Майка Пенса на виборах 2020 року. Однак у розпал пандемії коронавірусу по Вашингтону поповзли чутки, що глава Білого дому хоче пожертвувати Пенсом для того, щоб списати на нього всі невдачі в боротьбі з пандемією, бо він формально очолює цю активність в адміністрації. Як заміну називали кандидатуру добре відомої Ніккі Гейлі, яка була дуже активною постійною представницею США при ООН. Якщо Трамп піде на такий крок, він відбере електоральний козир у Байдена, який заявив, що його віцепрезидентом обов’язково буде жінка – для забезпечення принципу гендерної рівності.
Тим часом у демократів ситуація з «другим номером» виглядає дещо складніше. Уся справа у віці Байдена, якому в листопаді сповниться 78 років. Опоненти з республіканського табору й сам Трамп неодноразово закидали демократові, що він починає плутати деталі, забувати імена й робити незручні паузи під час своїх виступів, що начебто є ознаками старіння та втрати пам’яті. Деякі з таких проявів справді помітні, тому для прибічників демократів вибір кандидата у віцепрезиденти означатиме більше ніж «другий номер» у команді Байдена. Оскільки зовсім не виключається, що віцепрезидентові в певний момент доведеться взяти керування державою у свої руки.
Джо Байден уже заявив, що оголосить ім’я віцепрезидента у своїй команді 1 серпня. Раніше повідомлялося, що він розглядає на цю посаду винятково жінок, котрі представляють темношкіре населення США. За його задумом, це мало би мобілізувати явку афроамериканського електорату, який переважно голосує за демократів, однак не був таким активним на минулих виборах, коли Гілларі Клінтон не вдалося отримати перемогу.
Цікаво, що впливове видання Politico у вівторок випадково оприлюднило новину про те, що Байден уже обрав на віцепрезидента сенаторку від штату Каліфорнія Камалу Гарріс (Kamala Harris). Щоправда, потім публікація була виправлена, мовляв, це лише пояснення – чому Байден має обрати саме її.
ФАКТОР ТРЕТІЙ: ЗОВНІШНІЙ ВПЛИВ
Хоча американські спецслужби заявляють, що готові ефективно протистояти зовнішньому втручанню у виборчий процес, не варто скидати з рахунків появи нових методів і технологій, які застосовуються сьогодні для «коригування» суспільної думки. Наприклад, про існування та ефективність дій компанії Cambridge Analytica, яка свого часу активно долучилася до виборів Дональда Трампа й голосування за Brexit, стало відомо лише постфактум. Ця організація використала особисті дані 87 млн користувачів Фейсбуку, однак з юридичної точки зору діяла на той момент у законних рамках. Тобто компанія фактично скористалася правовою «дірою» та застосовувала технології впливу на цілих націях.
Після цього у ЗМІ стали з’являтися повідомлення, що президентська кампанія Трампа планує використати подібні послуги з боку організації Data Propria, заснованої колишніми вихідцями з Cambridge Analytica.
Тим часом демократи в Конгресі США знову почали висловлювати занепокоєння у зв’язку зі спробами «зовнішніх сил» втрутитися у виборчий процес, аби допомогти Трампу переобратися. Ідеться, зокрема, про намагання росіян зібрати компромат на сина Джо Байдена – Гантера – та його роботу в компанії Burisma й передати матеріал у Комітет з питань внутрішньої безпеки Сенату США. Саме цей комітет, який контролюється республіканською більшістю, проводить розслідування проти Байдена на користь виборчій кампанії Трампа. Ситуація дуже нагадує «листи Клінтон» на виборах 2016 року, які з’явилися в потрібний момент на WikiLeaks та вартували кандидатці від демократів суттєвим падінням рейтингів.
Водночас американська розвідка звертає увагу на спроби не тільки Росії, а й Китаю та Ірану втрутитися у внутрішню політику США шляхом інформаційних кампаній чи хакерських атак. У цій ситуації, на відміну від Москви, Пекін зовсім не налаштований сприяти переобранню Трампа. Адже саме з приходом цього президента в Білий дім відносини між Сполученими Штатами і КНР різко загострилися.
Іран же, хоч і має набагато менші потужності щодо впливу на внутрішню політику США, за оцінками фахівців, усе ж може посприяти дестабілізації в американському суспільстві у виборчий період.
***
Отже, якою би фаховою не була модель прогнозу від британського видання The Economist, вона відображає лише сьогоднішню ситуацію та настрої американського електорату. Джо Байден справді продовжує впевнено лідирувати й у інших соцопитуваннях, однак до дня голосувань залишається три виснажливих місяці. За цей час може спрацювати будь-який фактор, пов’язаний як з персональними якостями кандидатів, так і зі спробами зовнішнього впливу на електоральний процес. Низка виборів і плебісцитів, що відбулися останніми роками по всьому світу, показали, що вплинути на свідомість населення не так уже й складно – через ЗМІ, соціальні мережі або звичайний популізм. Тож чи виправдаються прогнози британського The Economist та американських соціологів, стане остаточно відомо в листопаді, коли громадяни США знову ухвалюватимуть рішення щодо майбутнього найбільшої у світі демократії.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
