Вибори в Польщі: чи стане Дуда президентом вдруге?

У вівторок удосвіта Державна виборча комісія Польщі оприлюднила офіційні результати першого туру президентських виборів. Згідно з ними, чинний президент Анджей Дуда з перевагою у понад 13% випередив свого найближчого переслідувача – мера Варшави Рафала Тшасковського.

Чи вистачить цієї переваги консерваторові Дуді, аби здолати ліберала Тшасковського?

ЗАДІЛ ДУДИ

Офіційні результати першого туру не розчарували президента Дуду та його оточення. Він отримав гарний результат – 43,5%, на 2-3% голосів більше, ніж передвіщали останні соцопитування перед виборами. Як зауважив Дуда у виборчий вечір після оприлюднення даних екзитполу, це майже на 10% більше, ніж п’ять років тому в першому турі, коли він боровся за перемогу з тогочасним президентом Броніславом Коморовським і врешті переміг.

Штаб Дуди може бути задоволений кампанією: удалося мобілізувати майже 8,5 млн виборців – переважно прихильників Об’єднаної правиці Ярослава Качинського. Ця політична сила в партійних рейтингах також має підтримку в межах 40-44%.

Уже традиційно в трохи бідніших регіонах східної Польщі, які по-іншому називають «східною стіною», більшість виборців голосують за партію Качинського, а отже – за кандидата від партії на президентських виборах. Загалом у цих виборах Дуда переміг у 13 з 16 воєводств, програвши Тшасковському лише в трьох на заході країни.

Загалом виборець Дуди – це житель села й невеликого та середнього міста. Якби доля виборів вирішувалася у невеликих населених пунктах (до 10 тис. мешканців), то Дуда з приблизно 56% підтримки здобув би перемогу вже в першому турі. Виборцями Дуди переважно є люди з середньою освітою, з не дуже високим рівнем матеріального достатку.

У своїй кампанії Дуда зосередився на ініціативах владної команди урядів Беати Шидло – Матеуша Моравецького, які він підтримав, а деякі ініціював особисто. Ідеться, зокрема, про зниження пенсійного віку, який підняла попередня влада, програму 500+ (доплата 500 злотих за кожну дитину до 18 років), виплата 13-ї й 14-ї пенсій для старших осіб тощо. У передвиборчих поїздках Дуда переконував, що ці соціальні пільги люди можуть втратити, якщо проголосують за ліберала Тшасковського, партія якого у 2013 році підняла пенсійний вік. Крім того, чинний президент Польщі підкреслював, що лише в разі його переобрання можна буде уникнути чвар між урядом і президентом. Схоже на те, що й зустріч із главою Білого дому Дональдом Трампом у Вашингтоні за кілька днів до виборів вдалося використати для поліпшення іміджу президента як вправного гравця на міжнародній арені.

Для загальної перемоги чинному президентові потрібно буде здобути ще до 1,5 млн нових виборців. І це завдання для нього є цілком реальним.

ГОНКА НА ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ТШАСКОВСЬКОГО

У кандидата Громадянської коаліції Рафала Тшасковського завдання на найближчі два тижні до другого туру буде складнішим: подолати відставання від Дуди – а це понад 2,5 млн нових виборців, – і ще здобути понад 1,5 млн. Це може дати йому трохи більш як 50%.

Тшасковський теж показав доволі непоганий результат у першому турі – 30,5%. Це навіть вище за підтримку Громадянської коаліції (26%), від якої він балотується кандидатом у президенти. Попри те, що більшість виборців інших кандидатів, які не потрапили до другого туру, найпевніше, голосуватимуть за Тшасковського, цих голосів може виявитися замало. Тому мерові Варшави потрібно докласти всіх зусиль, аби перетягнути на свій бік виборців інших кандидатів, а також тих, хто не визначився. Таких у Польщі близько 10%.

Загалом, мер Варшави може розраховувати на виборців близького йому ідеологічно незалежного кандидата Шимона Головні, який здобув майже 14%. Незважаючи на те, що Головня не просив своїх прихильників голосувати за Тшасковського, значна більшість із них – це колишні виборці Громадянської коаліції, які перейшли до «свіжого», політично привабливішого кандидата. Відтак вибір для них не буде болісним. Набагато складніше передбачити вибір прихильників націоналістичної «Конфедерації». Їхній кандидат Кшиштоф Босак, який здобув почесне четверте місце (майже 7%), відмовився підтримувати жодного з кандидатів. Тому голоси його виборців, очевидно, розділяться: одні оберуть ліберальні економічні цінності Тшасковського, інші – ідеологічно ближчі їм консервативні орієнтири Дуди. З певністю можна сказати одне: за виборця Босака, а це понад 1,3 млн чоловік, триватиме найзапекліша боротьба.

Тшасковський може також розраховувати на виборців з лівими поглядами, які в першому турі голосували за Роберта Б’єдроня, і частково – на прихильників кандидата від Польської селянської партії Владислава Косиняка-Камиша.

На фініші кампанії Тшасковський матиме доволі складне завдання, адже треба буде не втратити свій традиційний ліберальний електорат і заохотити голосувати за себе широкий спектр нових виборців – від крайніх лівих до крайніх правих. Крім лозунгів «Маємо досить!», спрямованих проти нинішньої влади, Тшасковський має запропонувати привабливу програму дій на майбутнє. Мер Варшави вже пообіцяв, що не скасує соціальні пільги, надані чинною владою. Він навіть визнав, що деякі дії його партії, коли вона перебувала при владі у 2007–2015 роках, зокрема підняття пенсійного віку, були помилковими. Тшасковський також обіцяє запобігти подальшому порушенню конституції та прав громадян, за які нинішня влада часто піддається критиці з-за кордону. Чи вдасться йому переконати утричі більше людей, аніж Дуді, покажуть результати виборів 12 липня.

Попри пандемію коронавірусу й період відпусток, явка на президентських виборах у Польщі була найвищою за останні 25 років – понад 64%. Це показує, наскільки важливими вони є. У результаті партія Качинського або утримає всю владу в країні, або втратить монополію на неї. Останні соцопитування показують, що різниця в голосах підтримки між Дудою і Тшасковським становить приблизно 1% на користь чинного президента. Отже, боротьба між кандидатами буде запеклою, і кожен голос буде на вагу золота.

Юрій Банахевич, Варшава

Перше фото: AA