В ЄС розповіли, чим відповідатимуть на фейки Росії та Китаю
Про це у п’ятницю під час інтерактивної дискусії під егідою Центру Європейської Політики (EPC) щодо шляхів боротьби з дезінформацією в умовах кризи COVID-19 заявила віцепрезидент Єврокомісії з питань цінностей та прозорості Вера Юрова (Věra Jourová).
Саме так вона відповіла на запитання кореспондента Укрінформу, чи має Єврокомісія стратегію впливу на створений зовнішніми пропагандистами «віртуальний простір» брехні, жертвами якого, зокрема, є населення самих Росії і Китаю.
«В тому, що стосується закордонних акторів, - наша стратегія відображена в документі (щодо протидії дезінформації в умовах COVID-19), який був ухвалений в середу. Він передбачає більшу стійкість та більшу наступальність в комунікації. При цьому ми не хочемо починати певну пропаганду, спрямовану на російську або китайську території, але ми маємо намір активно використовувати правдиві факти й цифри», - зауважила Юрова.
Вона наголосила, що Єврокомісія використовуватиме всі можливості, щоб доносити до європейців достовірну інформацію, та не допустить, щоб громадяни ЄС опинилися в інформаційному просторі, окупованому тими, хто хотіли б завдати шкоди Євросоюзу або самим його громадянам.
«Безумовно, коли ми говоримо про Росію або Китай, або про інших акторів, - у цьому завжди є простір для дипломатії. Це ще не кінець світу. Так, ми прямо вказуємо на них, на Китай і на Росію, але ми маємо намір вести діалог з обома країнами. Це частина нашого плану, як зменшити рівень пропаганди та фейкових новин дипломатичними засобами. Зрозуміло, ми маємо враховувати, що, наприклад, в Росії дезінформація є частиною військової доктрини, і саме Росія говорить про ЄС як про тимчасове утворення, тож простір для дипломатії не є таким вже широким. Але, навіть за цих умов, ми завжди готові до діалогу», - сказала представник Єврокомісії.
Юрова зауважила, що Єврокомісія буде продовжувати вдосконалювати добровільний Кодекс поведінки проти дезінформації, який був погоджений з ключовими інтернет-платформами, і враховуватиме запит від країн-членів щодо правового оформлення таких рамкових правил.
«Ми не можемо сказати , що кодекс поведінки (проти дезінформації) зараз не спрацьовує. Але нам потрібна правова визначеність, ми маємо охопити весь ринок. У нас немає у наявності будь-яких інших платформ. Треба припинити фрагментацію правил в ЄС, де ми маємо німецькі закони, французькі закони, та інші, - ми маємо дійти одного рішення. Країни-члени просять Єврокомісію робити більше проти дезінформації, тому що, з точки зору безпеки, вони знаходяться на «лінії фронту», особливо Балтійські країни», - наголосила віцепрезидент Єврокомісії.
Як повідомляв Укрінформ, протягом тижня, що минає, кремлівські пропагандисти та наближені до них видання вилили в інформаційний простір чергову порцію брехні, маніпуляцій та конспірології, намагаючись скористатися заворушеннями в США для поширення антизахідних та антиліберальних наративів. Про це йшлося у черговому огляді європейського видання EUvsDisinfo, яке виходить під егідою Європейської служби зовнішніх дій та має на меті підвищити обізнаність європейської аудиторії щодо спрямованих проти неї фейків та дезінформації.
