Колір шкіри і поліцейське насильство

Колір шкіри і поліцейське насильство

Укрінформ
Резонансні вбивства американця Флойда і француза Траоре спричинили чергову хвилю протестів та невдоволення

Расизм, порушення прав людини, дискримінація та упередженість за ознаками кольору шкіри й соціального становища, безкарність силовиків – це ті негативні явища й злочини, які стали цими днями детонаторами глобальних рухів громадянських суспільств і шукачів справедливості.

Загибель 25 травня в американському Міннеаполісі темношкірого Джорджа Флойда під час силового затримання білими поліцейськими спричинила масові акції протестів не лише в Сполучених Штатів, а й у багатьох країнах світу – від Австралії до Франції.

Ситуація – глобальна, складна, суперечлива та виходить далеко за межі просто насильства з боку правоохоронців. Це стан держави і суспільства, навіть якщо йдеться про найбільш демократичні країни, де верховенство права вважається однією з найвищих цінностей.

І Франція тут має свої особливі історії.

У «ВЕНТРАЛЬНОМУ ПОЛОЖЕННІ»

2 червня в Парижі пройшла масова маніфестація, спричинена загибеллю 46-річного американця Флойда й темношкірого 24-річного француза Адами Траоре. Адама загинув у 2016 році в передмісті Парижа після силового затримання жандармами. Тоді правоохоронці мали намір перевірити його особисті документи, але він почав тікати. Далі були затримання із застосуванням сили та загибель. Коли лікарі прибули на місце інциденту біля поліцейського відділка, на руках мертвого Траоре все ще були кайданки.

За період чотирирічного розслідування було проведено два дослідження тіла загиблого та чотири різних медичних експертизи, які представили різні та суперечливі висновки. Незалежна експертиза, проведена на замовлення родичів Траоре, засвідчила причину смерті через асфіксію, тобто задушення. Троє жандармів повалили затриманого на землю у так званий спосіб силового затримання та нейтралізації – «долілиць» – та заблокували його масою своїх тіл. Анатомія в таких випадках вживає термін «вентральне положення», тобто коли людина лежить на животі.

Фото: АА
Фото: АА

Але інші експертизи, проведені в рамках офіційного судового розслідування інциденту, показали, що жертва померла через проблеми із серцем.

Силовий прийом повалення особи на землю та утримання «долілиць» масою тіла (як правило, це робиться натисненням коліном на спину) є доволі небезпечною для життя і здоров’я технікою, що вже спричинила багато випадків загибелі затримуваних. Найчастіше трапляються задушення, порушення роботи серця через стрес або нестачу повітря.

НЕБЕЗПЕЧНИЙ ПРИЙОМ ЗАСУДИВ ЄСПЛ

І хоча у Франції застосування такої техніки формально має чіткі обмеження, нині трагічний список жертв через застосування правоохоронцями силового прийому складається щонайменше із шести чоловік. Цього року, окрім Траоре, внаслідок поліцейського насильства загинув батько п’яти дітей 42-річний Седрік Шувіа.

У 2017 році застосування у Франції прийому «долілиць» засудив Європейський суд з прав людини, визнавши таку техніку негуманною та принизливою для людської гідності.

У 2019-му більшість президента Макрона в парламенті відхилила внесення змін до кодексу внутрішньої безпеки, яким заборонялося б застосування такого прийому правоохоронцями.

Але в деяких країнах, зокрема у Швейцарії та Бельгії, а також у американських містах Лос-Анджелес і Нью-Йорк, блокування людей із поваленням на живіт заборонені.

Чи суперечать дії бельгійської поліції, які зафіксовано на фото, щодо такої заборони?

Фото: Le Soir
Фото: Le Soir

Це подія грудня 2012 року, коли правоохоронці жорстко затримали активісток Femen, реагуючи на їхню акцію біля Єврокомісії у Брюсселі. Як видно на знімку, дівчину жорстко нейтралізували саме із застосуванням небезпечного прийому, придушивши коліном.

А на цьому відео поліцейський навалився масою свого тіла на тендітну феміністку, яка в грудні 2019-го перед Єлисейським палацом намагалася емоційно нагадати про розв’язану Путіним війну проти України.  

Як видно, дівчина лежить на спині, тобто поліцейський прийом технічно виконати не вдалося.

«ПРАВДА ДЛЯ АДАМА» І «ЖОВТІ ЖИЛЕТИ»

Саме через задушення у вентральному положенні загинув минулого тижня американець Флойд. «Я не можу дихати!» – були його останні слова, які вже стали символічними для борців проти расизму й поліцейського насильства.

Це ж стосується й заклику, що «життя темношкірих також важливі», який спонукав вийти на вулиці французької столиці понад 20 тис. чоловік. Маніфестація не отримала дозволу на проведення в умовах санітарних обмежень, за якими збиратися публічно можуть не більше 10 осіб. Поліція затримала кілька десятків активістів, серед яких були неповнолітні. Нині префект французької столиці передав справу про проведення несанкціонованої маніфестації до прокуратури для подальшого слідства.

Фото: АА
Фото: АА

Але акція не була стихійною. Її оголосили в соціальних мережах ще 30 травня. Головним організатором виступила сестра загиблого Траоре – Ассі. Дівчина очолює громадський рух «Правда для Адами». Вона поширила відеозвернення із закликом зібратися на маніфестацію на площі перед паризьким судом. Акцію підтримали ще 11 громадських об’єднань. Деякі з них мають доволі радикальні назви, наприклад «Атака – Франція», «Перманентна революція», «Бригади народної солідарності», «Соціальний фронт», «Жовті жилети Rungis IDF». Остання спільнота, а також шість інших уже оголосили на суботу, 6 червня, чергову акцію зі вшанування пам’яті Флойда та всіх жертв поліції по всьому світові.

СПРАВЕДЛИВІ ЕМОЦІЇ ЧИ НАСИЛЬСТВО?

У Франції політичну й громадянську боротьбу проти расової дискримінації та поліцейського насильства традиційно підтримують і очолюють ліваки, включаючи крайніх представників цієї ідеології – комуністів.

Натомість французькі крайні праві націоналісти в таких ситуаціях виступають на боці силових структур і вимагають жорсткішого реагування держави в придушенні протестних настроїв людей з іншим кольором шкіри, мігрантів, біженців.

Фото: АА
Фото: АА

Масові антирасистські маніфестації за справедливість щодо загиблих унаслідок дій поліції Флойда і Траоре, напевне, мали моральні підстави. Мародерство й насильство, які також мають місце під час таких акцій, є неодмінними й закономірними супутниками будь-яких протестів. Адже це завжди комусь вигідно. Особливо лівим і правим радикалам заради досягнення своїх політичних цілей.

Представник центристського уряду Франції міністр внутрішніх справ Крістоф Кастанер засудив насильство під час протестів у Парижі, наголосивши, що цього не повинно бути в умовах демократії. Натомість урядова речниця Сібет Ндіайє (сенегальського походження) визнала, що трагедія із загибеллю Траоре спричинила справедливі емоції.

НИЗИ І ЕЛІТА: КОЛІР ШКІРИ ТУТ НІ ДО ЧОГО, АЛЕ…

Расова нетерпимість, інші види дискримінації, соціальна і правова несправедливість, безкарність та свавілля силовиків, упередженість судів мають глибокі коріння та залишаються актуальними сьогодні навіть у найбільш демократичних суспільствах.

У Франції, як показують дослідження, про упередженість поліції до темношкірих засвідчує статистика, коли персональні документи таких людей перевіряють у 11 разів частіше, ніж у білих. Людей азійського походження перевіряють у 7 разів активніше.

На це є, звичайно, об'єктивні пояснення. Рівень злочинності у бідних районах великих французьких міст, і цей тренд стосується багатьох інших країн, особливо США, залишається перманентно високим. Яскравим прикладом є славнозвісний паризький округ Сен-Дені, що на північному сході столиці. Проблеми таких районів, де проживають переважно вихідці з Африки, особливо загострилися в період епідеміологічної кризи, коли порушення санітарних норм і карантинних обмежень, незадовільне медичне забезпечення, нестача лікарів призводять до швидкого поширення вірусу COVID-19.

Фото: АА
Фото: АА

Чи всі громадяни, незалежно від кольору шкіри, соціального походження та ідеологічних поглядів (чи їх відсутності) є законослухняними, сплачують податки, прагнуть працювати, дотримуються соціальних норм і правил? Звичайно, ні. Фундаментальні цінності заперечують розподіл та класифікацію таких людей за ознаками раси й національності. Але цей ідеальний,  «білокомірцевий» підхід діє лише в системі бюрократії міжнародних правозахисних організацій та в риториці політиків, урядовців, інших представників істеблішменту, добробут та стабільне сьогодення і майбутнє яких є забезпеченими. Реальне життя показує велику прірву, нерівні можливості та дискримінацію між соціальними низами й елітою.

Андрій Лавренюк, Страсбург

Перше фото: АА

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-