Кримське питання в ООН: На що приречена Росія?
Давньокитайський філософ Конфуцій колись давно попередив людство: "Єдина справжня помилка – це нездатність враховувати власні помилки з минулого". Іншими словами, наступати на старі граблі – це неприродно для тих, хто хоче зберегти своє чоло. Росія в четвер зазнала чергового провалу своєї пропагандистської кампанії по Криму в Організації Об'єднаних Націй.
Спробувавши перетворити ООН на майданчик для інформаційного фарсу, російська делегація знову підставила чоло під "старі граблі", вислухавши, як інші країни-члени вкотре засудили Кремль за порушення міжнародного права й Статуту ООН. Та ще пообіцяли зберігати санкції проти Росії, допоки вона не поверне Крим в Україну.
СУМНІВНІ ПЕРСОНАЖІ З КРИМУ
Російська делегація при ООН організувала 21 травня відеоконференцію для Ради Безпеки у форматі "Арріа" щодо ситуації в окупованому Криму. При цьому, Москва забезпечила присутність на ній так званих "кримчан", які в один голос хвалили окупаційну владу.
Раніше будь-які спроби Кремля затягнути на офіційні заходи ООН сумнівних акторів завжди терпіли невдачу. По-перше, запрошення незрозумілих персонажів із «ДНР», «ЛНР» чи окупованого Криму до Радбезу блокувалися іншими членами Ради. А по-друге, формат "Арріа", який є не таким суворим, як регламент засідань РБ ООН, хоч і дозволяв організаторам запрошувати будь-кого на власний вибір, але зовсім не гарантував приїзду таких гостей до Нью-Йорка. Ці люди просто не могли отримати американські візи, бо США не визнають російських паспортів жителів окупованих територій України.
Враховуючи те, що нинішня пандемія внесла свої корективи і практично всі засідання в ООН перейшли у віртуальний формат, у Кремлі вирішили скористатися ситуацією, поєднавши можливості "Аррії", а також відсутність потреби у візах.
У КРАЩИХ ТРАДИЦІЯХ КРЕМЛЯ
Задум Москви був простим: так звані "корінні" кримчани повинні були розповісти світу, що вони щасливі жити в обіймах Росії, що порушення прав людини, переслідування за інакомислення, зникнення людей та вбивства – це все "спроби України викривити ситуацію". Тож цього разу на ролі сумнівних персонажів були обрані так званий заступник муфтія Криму, журналісти діючих на окупованому півострові телеканалів, а також "голова української громади" Криму.
У кращих традиціях кремлівської пропаганди, всім учасникам роздали тексти, які вони мали зачитати начебто від себе на початку відеоконференції – щоби їх гарантовано заслухали іноземні посли. Але було помітно, що зміст промов був незнайомим для цих людей.
Коментувати заяви, які виявилися більш ніж передбачуваними, немає сенсу. Варто лише сказати, що ці люди з усіх сил намагалися запевнити міжнародних представників про "любов в очах" під час референдуму 2014 року; про успішні плоди "процвітання Криму" за російської анексії; про три рівноправних державних мови на півострові – російську, українську і кримськотатарську…
При цьому, у властивій росіянам хамовитій манері, незрозумілі "кримські" персонажі панібратськи називали іноземних послів "колегами" та навіть повчали їх питанням міжнародного права. Наприклад, заявляли, що незаконний референдум у Криму не порушував правових норм та пройшов "згідно з Конституцією України", а в самій Українській державі в 2014 році нібито стався "гасударствєнний пєрєворот".
УЧАСНИКИ, ГЛЯДАЧІ ТА РЕАКЦІЯ
Відеоконференція, ініційована російською делегацією, хоч і проходила у форматі Ради Безпеки ООН за формулою "Арріа", втім не транслювалася жодним офіційним ресурсом Організації. Російська делегація при ООН віщала її на власному YouTube-каналі. Й при цьому не можна було сказати, що це зацікавило багатьох – кількість одночасних переглядів не перевищувала 170-ти користувачів.
Й попри відмову від участі в цьому заході української, американської, британської та інших впливових делегацій, а також Естонії, яка головує в Раді Безпеки, деякі партнерські країни все ж долучилися до відеоконференції. Очевидно, лише для того, аби нагадати Росії про її паплюження Статуту ООН, міжнародного права, Будапештського меморандуму, а також прав і свобод людей в окупованому Криму. З офіційними заявами виступили представники Німеччини, Франції, Бельгії, Європейського Союзу при ООН, а також інших дипломатичних місій. Навіть представник Китаю, в очах якого Росія намагалася знайти бодай якусь підтримку, заявив про необхідність діалогу та виконання Мінських домовленостей.
Василю Небензі, керівнику російської місії при ООН, довелося знову вдавати, що всі озвучені міжнародні претензії зовсім не означають засудження російської агресії. Але щоразу, коли він мусив дякувати своїм колегам за виступи з критикою на адресу росіян під час ініційованого ними ж заходу, російському послу явно не вдавалося уникати ознак когнітивного дисонансу.
ЩО ЗАМОВЧУЮТЬ РОСІЙСЬКІ ІНІЦІАТОРИ
Україна хоч і відмовилась брати участь у російському пропагандистському фарсі, втім неодноразово виступала зі своєю позицією. Лише напередодні відеоконференції українські дипломати організували інформаційну кампанію, яка продемонструвала, що трагедія окупованого Криму має людські обличчя. Так, міжнародні партнери дізналися про історії 61-річного Олега Приходька, заарештованого за український прапор на власному будинку; 34-річного Сервера Мустафаєва за документування випадків порушення прав і свобод в окупованому Криму; 36-річного активіста Володимира Якименка, якого безпідставно звинуватили в наркотрафіку. Крім того, українські дипломати розповіли про долі кримськотатарських активістів Джеміля Гафарова та Яшара Муєдінова, яких окупаційна влада в Криму арештувала у 2019 році, висунувши політично мотивовані звинувачення в тероризмі.
Україна неодноразово звертала увагу й на інші зловживання кремлівського режиму, в тому числі оброблення населення Криму агресивною пропагандою, яка кардинально змінює світогляд простого населення. "У Північній Кореї теж є люди, які щиро поділяться своїм щастям, якщо їх запитають. Але чи описують ці настрої реальні порушення прав людини в їхній країні?" – заявляв у цьому зв'язку міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Окупаційна влада перетворила Крим на "чорну діру" у питаннях дотримання прав людини, що неодноразово було підтверджено резолюціями Генасамблеї ООН з 2016 по 2019 роки. На півострові утримуються щонайменше сотня політв'язнів, причому повідомлення про залякування та обмеження базових свобод людини з'являються чи не щодня.
Росія також грубо порушує міжнародне гуманітарне право, змінюючи демографію окупованого півострова. Щонайменше від 140 тис. до 300 тис. громадян РФ були переселені в Крим за роки окупації.
Про це в Кремлі воліють мовчати, переводити розмову на інші теми й намагатися змінювати реальність у будь-який спосіб.
Попри нові обставини вимушеного віртуального спілкування в міжнародній політиці, якими Москва прагнула скористатися, задум Кремля все-одно був приречений на провал. Адже будь-які спроби легітимізувати анексію, виправдати окупацію або ж переконати світ у "щасливому житті" в Криму, розбиваються об Статут ООН, резолюції Генасамблеї та численні (майже 30) доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини.
Утім, путінська Росія продовжує наступати на старі граблі, оскільки альтернативою може бути лише припинення окупації Криму та повернення його в Україну. Останній інформаційний фарс Росії лише довів: міжнародна спільнота воліє дотримуватись міжнародного права, яке передбачає покарання за будь-які злочини. І це рано чи пізно має повернути всі речі на правильні місця.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
