Три події світу. Рейд Козака, суміш для Білорусі та рокіровка у Варшаві
Президентська кампанія в Білорусі стартувала на несподіваному фоні. Польська «Громадянська коаліція» змінила кандидата в президенти.
Оскільки не лише лінія зіткнення на Донбасі, а й позиції учасників Нормандського квартету залишаються статичними протягом кількох років, у хід ідуть інформаційно-диверсійні операції. Саме такою виглядає візит Дмитра Козака (куратора українського напряму в адміністрації Путіна) до Берліну, де російський чиновник провів переговори з радником Ангели Меркель Яном Хеккером. Є підстави припускати, що переговори розпочалися з вибачень за зламану російськими хакерами у 2015 році пошту Ангели Меркель. Хоча Козак заявив про досягнення домовленостей, які дозволять дати новий імпульс процесу врегулювання на Донбасі, це радше елемент психологічного тиску, ніж реальний результат його рейду на Берлін. Росія не приховує зацікавленості у розхитуванні позицій колективного Заходу, і Нормандська четвірка залишається одним з плацдармів цього процесу.
У Білорусі стартували президентські вибори, у яких вшосте візьме участь Олександр Лукашенко. Нагадаю, що у липні діючий глава сусідньої держави має зустріти 26-у річницю перебування біля її стерна, яке не збирається полишати. Цього разу фактором помітного впливу на президентську кампанію стане не лише коронавірус (Білорусь – одна з небагатьох європейських країн, яка не запроваджувала карантинних обмежень), але і енергетика. США оголосили про початок постачання до Білорусі нафти, виконуючи обіцянку держсекретаря Майка Помпео, яку він дав Лукашенку під час лютневого візиту до Мінська. До Сенату США Дональд Трамп вніс кандидатуру професійного дипломата Джулі Фішер, яка має стати послом у Білорусі, перервавши у такий спосіб період пониження двосторонніх дипломатичних відносин, який розпочався у 2008 році. Показово, що Лукашенко днями обурився надто високою ціною російського газу для Білорусі, і це, як видається, не остання його гучна заява на адресу Кремля.
У Польщі опозиційна «Громадянська коаліція» скористалася можливістю змінити кандидата на президентські вибори, висунувши мера Варшави Рафала Тшасковського замість віцеспікера Сейму Малгожати Кідави-Блонської. Очевидно, на користь нового кандидата грає його перемога у виборах в столиці, яку він здобув восени 2018 року у першому турі. Втім, соціологічні опитування наразі не дають надії противникам діючого президента Анджея Дуди: за нього готові проголосувати понад 50% опитаних громадян Польщі. У цих умовах опозиційні сили можуть розраховувати хіба що на серйозну помилку «Права і справедливості». Цікаво, як вплине на президентські перегони заява посла США у Польщі Джорджетт Мосбахер, що та могла б розмістити на своїй території американську ядерну зброю.
Євген Магда, Інститут світової політики
Перше фото: ЕРР
