Три події світу. Битва за перемогу, відлуння Саакашвілі та Польща на роздоріжжі
75-а річниця перемоги над нацизмом супроводжувалась переважно не масштабними парадами, а політичними заявами різних учасників міжнародних відносин. Президентські вибори у Польщі 10 травня не відбулися.
Поширення коронавірусу завдало потужного удару по планах Кремля продемонструвати тріумф «побєдобєсія» на Червоній площі в присутності низки лідерів країн світу. Росія була змушена обійтися повітряним парадом та гігантським салютом, який у очевидців викликав аналогії з пожежею Москви у 1812 році. 9 травня військові паради на пострадянському просторі пройшли лише у Мінську та Ашхабаді – президенти Білорусі та Туркменістану вже давно стали своєрідними лідерами у глобальному рейтингу ковід-дисидентів.
Для багатьох політиків 8 травня, коли у більшості країн Європи відзначають завершення бойових дій Другої світової, стало днем роздумів над причинами та наслідками драматичних подій 1939 – 1945 років. Показово, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба виступив на сторінках впливового німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung спільно з балтійськими колегами, не лише повторивши традиційне для цього дня Never again, але і засудивши спроби привласнити подвиги мільйонів солдатів, які перемогли гітлерівський режим.
Призначення Міхеїла Саакашвілі керувати виконкомом реформ при Президенті України змусило офіційний Тбілісі оголосити про відкликання посла в Києві для консультацій. І нехай з логістичних питань це не зовсім просто, але правляча в кавказькій республіці «Грузинська мрія» вирішила продемонструвати власну принциповість. Зауважу, що про розрив дипломатичних відносин не йдеться, навряд чи кадровий хід Володимира Зеленського відобразиться на стані економічних взаємин між нашими країнами. Проблема в іншому: Грузія та Україна у тандемі здійснюють рух шляхом євроатлантичної інтеграції, і послаблення двосторонніх контактів може збільшити кількість перепон.
Пандемія коронавірусу завдала удару і по Польщі, фактично скасувавши заплановані на 10 травня президентські вибори. Правляча коаліція, де першу скрипку відіграє «Право і справедливість» намагається створити такі правила проведення всезагальних виборів глави держави, які б дозволили Анджею Дуді зберегти своє крісло, при цьому уникнувши політичних потрясінь. Поки виходить не надто переконливо, а маневри Ярослава Качинського спричиняють загрозу знецінення демократії у країні, яка небезпідставно претендує на лідерство у Центральній Європі. Нагадаю, що Польща з січня 2020 року перебуває під моніторингом ПАРЄ, тому неоднозначні рішення під час президентської кампанії можуть стати подарунком для її опонентів.
Зауважу дві події, пов’язані з провідними польськими політиками. Президент Анджей Дуда дав старт будівництву газопроводу Baltic Pipe, який дозволить суттєво зменшити залежність країни від постачання російського газу (відносини PGNiG з «Газпромом» далекі від безхмарних). Прем’єр Матеуш Моравецький наголосив на шпальтах «Дзеркала тижня. Україна» важливість українських трудових мігрантів у польському економічному зростанні, чого раніше польські політики публічно не робили.
