Двічі історичне головування України у Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ

Головування України у Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ мало б стати для нас історичним лише тому, що Українська держава вперше очолила цей директивний орган. Але пандемія COVID-19 зробила Українське головування історичним "у квадраті": вперше засідання заснованого у 1992 році Форуму проходять у онлайн-режимі.

Форум безпекового співробітництва та Постійна рада ОБСЄ – два основні постійно діючі органи Організації, які засідають у Відні на щотижневій основі за участю делегацій усіх країн-учасниць. Як через своєрідні "легені" через них "прокачується" інформація з 57 столиць, їх заяви та позиції з приводу нагальних питань порядку денного, у тому числі по темі російської агресії проти України.

З огляду на вжиті Австрією через пандемію обмеження, у другій половині березня засідання обох органів були призупинені до подальшого повідомлення. Після понад місячної "затримки дихання" у четвер, 23 квітня, Постійна рада під Албанським головуванням відновила свою роботу, провівши першу зустріч у онлайн-режимі.

У середу, 29 квітня, на своє перше віртуальне засідання, вже під головуванням України, зібрався і Форум безпекового співробітництва. Саме цей орган ОБСЄ уповноважений розглядати питання військово-політичного виміру діяльності Організації з метою зміцнення військової безпеки та зменшення ризиків конфліктів в Європі. На засіданнях Форуму проходить і фахове обговорення військових аспектів міжнародного конфлікту на Донбасі.

170 УЧАСНИКІВ І "ТАТО, Я ВСІХ ЧУЮ, АЛЕ НІКОГО НЕ БАЧУ"

Засідання Форуму в режимі відеоконференції було заплановано на 10.00 середи. Для висвітлення вступного слова міністра закордонних справа України Дмитра Кулеби, який і представляв пріоритети Українського головування, запросили і журналістів.

Щоправда, потрапити на захід було не так просто: перед цим треба було створити спеціальний акаунт на сайті ОБСЄ, надавши всі необхідні дані. При цьому, кількість місць для журналістів була обмежена, а реєстрація відбувалася у порядку надходження заявок.

Після успішної акредитації на пошту надходив лист, у якому містилися логін і пароль до відеоконференції в Zoom. Саме за допомогою цього сервісу й проходитимуть у подальшому засідання як Постійної ради, так і Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ.

Але успішна акредитація – ще не гарантія участі. Не менш важливим була й заключна частина – правильно назватися при приєднанні до конференції. У листі-акредитації так і зазначалося, що без правильного найменування не буде змоги приєднатися до онлайн-зустрічі. Те, як має виглядати ім’я кожного учасника в епоху віртуальних засідань ОБСЄ, передбачає спеціально розроблений довідник із найменування учасників Zoom. Такий підхід дає змогу, поглянувши на нік, відразу зрозуміти, хто перед тобою. Щоправда, довідник передбачав лише порядок найменування для представників місій держав-учасниць та структурних підрозділів ОБСЄ. Про журналістів же забули...

Але, справедливості заради, технічний підрозділ секретаріату ОБСЄ працює пристойно: відповідь на лист із проханням розтлумачити, як представникам ЗМІ слід йменуватися в Zoom, була оперативною та з вибаченнями, що забули, навіть незважаючи на пізній вечір.

Засідання рівно о 10-й не розпочалося. Перший досвід спільної конференції в Zoom давався взнаки – хтось розбирався з інтерфейсом, у когось проблеми зі звуком тощо.

І поки вирішувалися технічні питання, у груповому чаті вже з’являлися перші повідомлення. “Всім привіт!", "Доброго ранку всім!", "Сподіваюся у всіх все добре!" – як старі добрі знайомі, що давно не бачилися, вітаються дипломати та військові радники з різних країн.

Дехто зайшов у відеконференцію через браузер, а не встановлений клієнт Zoom, а тому позбавлений опції синхронного перекладу. "Думаю, я сьогодні практикуватиму мою російську", – пише американська дипломатка, яка доєдналася саме таким чином.

"Доброго ранку всім, нам треба ще кілька хвилин, щоб надати доступ усім, хто зареєструвався", – на екрані з’являється Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк, який головує на засіданні.

Відносна тиша, доєднуються нові учасники, продовжуються взаємні вітання.

"Тато, я всіх чую, а нікого не бачу", – раптом повільний дитячий голос лунає в ефірі, за яким вже стежать близько 170 учасників засідання. Побічні ефекти роботи з дому…

БУРЕМНІ ЧАСИ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ТА ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ

"Україна головуватиме у буремні часи, коли проти нашої країни триває російська агресія, а світ зіткнувся з пандемією коронавірусу. Це час великих викликів, але ми будемо надалі шукати можливості та конструктивні відповіді на ці виклики", – наголосив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, офіційно відкриваючи головування України у Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ.

Головування у Форумі відбувається на ротаційній основі та триває 4 місяці. З початку року цей орган очолювала Туреччина, з травня по серпень – черга України, далі – Німеччина. Головування не дає якихось ексклюзивних прав, але дає змогу формувати порядок денний. І цілком зрозуміло, що однією із центральних тем Українського головування буде саме російська агресія та гібридна війна проти України. Ця тема й раніше активно обговорювалася на Форумі, але в наступні три місяці – буде ще більше.

"Україна переконана, що військо-політичні аспекти цього конфлікту повинні залишатися в центрі уваги Форуму", – наголосив очільник українського МЗС.

За словами міністра, одним із головних пріоритетів стане посилення ролі ОБСЄ у просуванні мирного процесу між Україною та Росією та врегулюванні конфлікту на сході України. При цьому, окрему увагу країн-учасниць Україна планує акцентувати на складній безпековій ситуації в Чорноморсько-Азовському регіоні, "позначеній триваючою мілітаризацією та перешкоджанням свободі міжнародного судноплавства".

"Нам потрібно розпочати ретельне обговорення цієї справи у Форумі з безпекового співробітництва. Високопосадовці та доповідачі від академічних кіл повинні представити своє бачення, аналізуючи наслідки розвитку подій для ширшого регіону та можливі кроки, до яких ми могли б вдатися, щоб завернути його у зворотний напрям", – підкреслив Кулеба.

Зрозуміло, що в нинішній час значна увага Форуму також буде приділена і протидії викликам, пов’язаним із поширенням пандемії COVID-19, зокрема, у збройних силах. "Наступним є дуже актуальне питання глобальної коронавірусної пандемії, її впливу на збройні сили та їх ролі у сприянні урядам у боротьбі із цією загрозою. Нам потрібно розглянути можливі наслідки цих кроків для імплементації заходів зміцнення довіри і безпеки у військовій галузі", – заявив глава українського МЗС.

Водночас Україна реанімує питання застосування приватних військових компаній (ПВК), яке рік тому визначала серед пріоритетів Швейцарія під час свого головування у Форумі. І якщо швейцарці більше фокусувалися на самому процесі передачі частини державної монополії на застосування сили приватному сектору, то Україна хоче привернути увагу до "прихованого та неправомірного використання приватних військових компаній у конфліктних зонах". Можна припустити, що мова тут йтиме, передусім, про так звану "ПВК "Вагнера" та інші подібні гібридні спецпідрозділи російської армії під вивіскою "приватних військових компаній", задіяних в Україні та інших куточках світу.

Також Україна намагатиметься сфокусувати увагу держав-учасниць на тематиці протимінної діяльності та ролі ОБСЄ у сприянні державам-учасницям у цій сфері – це питання особливо важливе для нашої країни у зв’язку з високим рівнем забруднення мінами Донбасу, від чого, передусім, страждає цивільне населення.

Важливим пунктом порядку денного стане і обговорення модернізації Віденського документу як одного зі стрижнів Європейської архітектури безпеки.

"Його модернізація давно назріла, беручи до уваги стрімкий технологічний розвиток військової сфери та неcтачу ефективних сучасних процедур зменшення ризиків та механізмів попередження інцидентів. Число держав-учасниць, які поділяють цю точку зору, зростає, що зрештою призвело до спільної пропозиції, підтриманої переважної більшості з них. Тим часом, раптові військові навчання, особливо такі, що проводяться поблизу кордонів, вимагають особливої уваги", – наголосив Кулеба.

Але, звичайно, Форум безпекового співробітництва ОБСЄ продовжить займатися і традиційними для нього питаннями: боротьбою з незаконним обігом зброї, управлінням запасами звичайних боєприпасів, а також виконанням резолюції щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та резолюції “Жінки. Мир. Безпека” Ради Безпеки ООН.

При цьому, останнє питання, як очікується, не буде черговим пунктом порядку денного. "Спільно з Албанським Головуванням в ОБСЄ ми плануємо відзначити 20-ту річницю резолюції Ради Безпеки ООН 1325 щодо жінок, миру та безпеки. З 2014 року українські жінки відіграють безпрецедентну роль у захисті свободи та територіальної цілісності України в міжнародному збройному конфлікті, що відбувається на території моєї країни. І тому ми відводимо особливу увагу реалізації цієї резолюції", – запевнив очільник української дипломатії.

Загалом на період Українського головування у Форумі ОБСЄ заплановано понад 20 заходів. Очікується, що участь у них візьмуть фахові експерти та представники безпекових кіл України, яким точно буде що розповісти іноземним партнерам. Пандемія COVID-19 дещо обмежила плани української місії в ОБСЄ, однак, можна бути певним, головування у Форумі буде використано Україною максимально ефективно.

Василь Короткий, Відень

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства