Людство проти пандемії. У пошуках виграшної стратегії
Науковці спільно з урядами та міжнародними організаціями сьогодні активно вивчають три стратегії. Перша спрямована на запобігання поширенню вірусу в людському організмі шляхом пошуку антивірусних препаратів, які зможуть зупинити або принаймні уповільнити можливість клонування вірусу в організмі людини. Друга – зміцнення імунітету організму шляхом визначення антитіл, які знищують вірус, та посилення їх дії. Третя – формування керованості імунної системи шляхом запобігання її перенапруженню, і як наслідок – не лише знищення агресивних смертоносних вірусів і бактерій, а й зменшення шкоди, яку вони завдають роботі органів людини. Про останні наукові дослідження читайте в нашому огляді.
НІМЕЧЧИНА: скасування карантину і тотальне зараження молоді
Провідний німецький епідеміолог, завідувач відділу мікробіології в Галле-Віттенберзькому університеті Галле-Віттенберг Александер Кекуле вважає, що впоратися з пандемією коронавірусу можливо скасуванням карантину і дозволом інфікувати якомога більшу частину молодих людей, а дітей потрібно відправити до садочків та шкіл. Науковець, який ще у січні закликав федеральну канцлерку Німеччини Ангелу Меркель тестувати на наявність коронавірусу всіх подорожуючих в аеропортах і на кордонах, цього тижня заявив про новий план. На його думку, саме він дасть змогу безпечно зняти карантин.
Кекуле закликав німецьку владу не чекати на вакцину, створення, випробування й затвердження якої може затягнутися щонайменше на рік, а слідувати його рекомендаціям. По-перше, люди похилого віку та громадяни з хронічними захворюваннями повинні залишатися на карантині. По-друге, доцільно перейти від соціального дистанціювання до безпечно-розумного. Тобто, за його словами, адаптувати його до ситуації. Зокрема, таксист повинен навчитися не мацати обличчя після отримання готівки, а касирові супермаркету потрібно постійно на роботі носити захисну маску та використовувати належні заходи гігієни. І наостанок, потрібно умисно заразити коронавірусом молоде населення Німеччини, для чого дітей потрібно невідкладно повернути до дитсадочків та шкіл. На думку епідеміолога, під категорію «молодих людей» потрапляють усі, хто молодше 50 років. «Ті, хто молодше 50 років, навряд чи помруть або серйозно захворіють від коронавірусу. Ми повинні дозволити їм заразитися, щоб вони могли виробити імунітет», – вважає науковець.
НІДЕРЛАНДИ: антитіла допоможуть людству
Голландські науковці з медичного центру Університету Еразмуса в Роттердамі та Університету міста Утрехт у результаті копіткої роботи та послідовних дослідів відшукали антитіло людини до COVID-19. На думку десяти вчених, знайдене антитіло спроможне виявити та блокувати інфекцію SARS1 та SARS2. Один із них, поважний професор ледь стримував свої емоції після такого відкриття. «Я занадто старий, щоб стрибати на столі», – зауважив 71-річний професор клітинної біології Френк Гросвельд у розмові з місцевими журналістами. За словами вченого, знайдене антитіло «діаметрально реагувало» на різні коронавіруси.
Учений і лауреат премії Спінози, який упродовж 15-ти років вивчає віруси, створив компанію «Erasmus MC: Harbor Antibodies BV», яка згодом розширила свою присутність до Шанхая, Бостона та Роттердама. Компанія активно співпрацювала з відділом вірусології факультету ветеринарної медицини Утрехтського університету і вони разом долучилися до європейського проекту ZAPI (Zoonosex Anticipation and Preparedness Initiative – ред.), завданням якого було виявлення антитіл проти MERS, SARS та іншого гонконгського коронавірусу (OC-43).
Після сенсаційного винаходу антитіла людини до коронавірусу COVID-19, науковці залучили до проєкту фармацевтичну компанію. Вона виготовлятиме антитіла у промислових масштабах, а також дешеві експрес-тести. Нині антитіло проходить розлогу фазу досліджень та перевірки на токсикологічні властивості. Науковці очікують, що завдяки їхньому відкриттю інфекція буде зупинена і пацієнт зможе одужати. Антитіло діятиме як ліки, але пацієнт не вироблятиме антитіла самостійно, тобто у нього не з’явиться власний імунітет. Отже, препарат працюватиме кілька тижнів для одужання пацієнта, але, ймовірно, не для позбавлення вірусу назавжди. Крім того, Френк Гросвельд сподівається, що, у разі схвалення, масове виробництво експрес-тестів врятує сотні тисяч людських життів. «Це не те, що ти вводиш пацієнтові, і воно працює майже так само, як тест на вагітність, за винятком того, що, замість сечі, використовується слина», – уточнив професор.
Голландські вчені одразу вирішили поділитися сенсацією з колегами на сайті BioRxiv, і чекають на фахові оцінки після наукової публікації у профільному виданні «Nature» та на проведення дослідів на людях.
ФРАНЦІЯ: «таємниця Полішинеля» від доктора Раульта
На відміну від голландців та німців, французи обрали свій шлях лікування, намагаючись розкрити «таємницю Полішинеля». До суспільної дискусії про ефективний засіб лікування COVID-19 долучилися не лише провідні епідеміологи, науковці, представники уряду, парламентарії, а й особисто президент. В одному з останніх інтерв'ю Еммануель Макрон зреагував на полеміку навколо препарату гідроксихлорохін. Саме його пропагує як ефективний препарат у боротьбі з недугою відомий французький лікар-інфекціоніст, керівник Середземноморського інституту інфекційних захворювань у Марселі Дідьє Раульт.
«Рекламу» препарату в своєму Twitter зробив навіть президент США Дональд Трамп з-за океану. Натомість лідер французької нації минулого тижня особисто зустрівся з професором Раультом і ухвалив розумне рішення – не втручатися. «Президент Французької Республіки не мусить вирішувати, яке лікування є хорошим, а яке ні. Мій обов'язок у тому, щоб усі терапевтичні методи могли пройти найсуворіші клінічні дослідження, і якомога швидше, щоб ми знайшли правильне лікування. Це не питання віри. Це наукове питання…», – сказав Макрон журналістам.
Насправді брак ліків із доведеною ефективністю для лікування COVID-19 вимагає від науковців не лише дискусій, а конкретних дій: від досліджень до клінічних випробувань. Свої надії французи пов'язують зі старим антималярійним препаратом гідроксихлорохіном. Його порівняльну ефективність у лікуванні коронавірусної інфекції показав китайський досвід і невелике дослідження у Франції. Однак ряд фахівців наполягають, що ефективність препарату не доведена. Лікарі побоюються, що люди масово займуться самолікуванням і прийматимуть його, наражаючи на небезпеку своє здоров'я.
Гідроксихлорохін із назвою «Плаквеніл» 70 років поспіль прописують при малярії та ревматоїдному артриті. Дідьє Раульт провів клінічне дослідження за участю 36 пацієнтів із COVID-19 (частина з яких відмовилася продовжувати експеримент). У пацієнтів, які приймали «Плаквеніл» разом з антибіотиком азитроміцином, значно знизилося вірусне навантаження на 6-ту добу. Практики Раульта стали використовувати й інші французькі лікарі, посилаючись на клятву Гіппократа. Вони не стали чекати результатів широкого загальноєвропейського дослідження і взяли на себе всю відповідальність за можливі негативні наслідки. Крім того, у Марселі почали тестувати на коронавірус усіх охочих з симптомами, чого не роблять більше ніде, ні у Франції, ні у світі. Перед входом марсельського інституту з’явилися черги.
Попри такий попит, у середовищі вчених та в медичних колах Раульта називають «іконоборцем» і провокатором, при цьому відзначаючи його відданість та заслуги в науці. Офіційно ж, «Плаквеніл» прописують тільки «важким» хворим. Медики нагадують про можливі серйозні побічні ефекти й наполягають: гідроксихлорохін не можна вживати без призначення лікаря або для профілактики. Як аргумент вони згадують про трагічні випадки. У США помер 60-річний чоловік, наковтавшись пігулок хлорохін-фосфату, щоб захиститися від COVID-19. А його дружина досі у критичному стані. Таку сполуку часто використовують для очищення акваріумів. Та попри застереження, вартість цієї речовини на eBay злетіла. Полиці аптек у США, де кількість заражених наближається до 650 тисяч, миттєво порожніють, а фармацевтичні компанії нарощують обсяги виробництва.
США: тримаймо дистанцію, поки шукають вакцину
Американські медики, не гаючи часу, готуються до клінічних випробувань нової вакцини проти COVID-19. З урядових джерел стало відомо, що дослідження розпочнуться в дослідницькому центрі Kaiser Permanente Washington Health Research Institute в місті Сіетл.
У випробуваннях візьмуть участь 45 волонтерів віком від 18 до 55 років, які отримуватимуть різні дози вакцини, розробленої біотехнологічною компанією Moderna, а також Національними інститутами охорони здоров’я США (NIH). Також у квітні плануються клінічні випробування вакцини, розробленої компанією Inovio Pharmaceuticals, в Університеті Пенсільванії і випробувальним центром у Канзас-сіті. Водночас американські науковці публічно сповідують стриманий оптимізм, нагадуючи, що для повного затвердження будь-якої потенційної вакцини потрібно буде від 12 до 18 місяців.
А ось американська фармакологічна компанія серйозно зацікавилася методом формування пасивного імунітету. Regeneron Pharmaceuticals планує створювати людські антитіла з мишей, виведених за допомогою методів генної інженерії. Фахівці компанії заразили цих тваринок однією з версій коронавіруса, який дозволяє генерувати антитіла. Вчені-фармакологи збираються відібрати два найсильніших антитіла і розпочати дослідження на людях цього літа. Компанія спирається на досвід застосування подібного методу лікування під час спалаху Еболи в 2015 році. Тоді створені антитіла дали змогу майже подвоїти показники одужання.
Поки пошуки вакцини тривають, американські медики пропонують збільшити соціальну дистанцію. Згідно з доповіддю Центру по контролю й профілактиці захворювань США, вірус COVID-19 може долати відстані до 4 метрів. Нові дані центру переконливо засвідчують, що коронавірус спроможний переміщуватися у повітрі на 400 см, а на взутті набагато далі. «Половина зразків із підошов черевиків медичного персоналу відділення інтенсивної терапії дала позитивний результат. Отже взуття медичного персоналу може функціонувати як носій вірусу», – зазначають вчені.
А ось науковці Массачусетського технологічного інституту, стверджують: коронавірус може долати відстань майже у 8 метрів. Та попри це у ВООЗ і NIH рекомендують дистанціюватися на 2 метри.
КАНАДА: створення пасивного імунітету у людини
У Канаді також працюють над створенням пасивного імунітету, справедливо вважаючи, що це один із найдоступніших методів. Він здійснюється за допомогою реконвалесцентної плазми і крові. Витоки цього методу беруть початок ще з кінця XIX століття. Саме у той час з обробленої термічно крові тварин, що одужували від дифтерії, стали виробляти антитоксин. Він виявився найефективнішим засобом для лікування дифтерії. Таке відкриття стало найважливішим досягненням минулого століття в галузі лікуванні гострих інфекційних захворювань.
Сьогодні канадські та американські вчені вважають, що плазма крові людей, які одужали, містить антитіла до вірусу SARS-CoV-2 і наразі лишається єдиним специфічним лікуванням цього захворювання.
Проєктом зараз займається канадська біохімічна компанія AbCellera спільно з партнерами. Науковці з тамтешньої лабораторії виділили із зразків крові пацієнта, що одужав, більше 500 антитіл, які потенційно можуть захистити від вірусу, і зараз працюють над визначенням найсильніших.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ: вакцина цієї осені
Провідні науковці Оксфордського університету прогнозують, що ефективна вакцина від коронавірусу з‘явиться завдяки їхнім зусиллям уже восени. Така заява вишу змінює попередні очікування на більш оптимістичні, оскільки раніше наукова спільнота називала дати виготовлення вакцини починаючи з 2021 року.
Обґрунтовуючи таку надію, британці зазначають, що дослідження ускладняться у разі, якщо піки захворюваності пройдуть перед вакцинацією. У такому випадку виникнуть складнощі з пошуком людей з недугою для випробувань. Нині ж їх вистачає, а тому дослідження розпочнуть уже до кінця місяця.
Згідно з прогнозами Вашингтонського університету моделювання, пік захворюваності Велика Британія пройде 17 квітня. «У найкращому випадку цієї осені ми матимемо результати ефективності вакцини на третій фазі випробувань та вивчимо можливості виробляти вакцину у великих масштабах», – запевняють оскфордці.
Амбітні плани науковців із Туманного Альбіону можуть скоротити терміни розробки ліків. Очікується, що починаючи з осені, добровольці півроку відвідуватимуть лабораторію Оксфордського університету. Комусь введуть вакцину, іншим зроблять ін’єкцію плацебо. За перебігом дії препаратів спостерігатимуть фахівці, які й робитимуть відповідні висновки.
ІТАЛІЯ та ШВЕЙЦАРІЯ: «Тоцілізумаб» і «Актемра»
Італійські медики, певно через безвихідь, із березня почали експериментувати з швейцарськими препаратом проти ревматоїдного артриту «Тоцілізумабом». Така практика дала змогу отримати позитивний результат у ході лікування в кількох італійських містах. За інформацією італійських ЗМІ, зокрема, у Неаполі його дали сімом пацієнтам, після чого зафіксували певне поліпшення у шести з них. Один пацієнт помер від кисневої недостатності через кілька годин після введення препарату.
Препарат виробляється швейцарською фармацевтичною компанією Хоффманн-Ля Рош і відноситься до групи імунодепресантів, що застосовуються в лікуванні ревматичних захворювань суглобів. Ліки, створені на його основі, спроможні гальмувати опосередковані сигнали деяких рецепторів, блокуючи прозапальні цитокіни, невеликі білки, що регулюють міжклітинні й міжсистемні взаємодії в організмі, а також забезпечують узгодженість дії імунної, ендокринної й нервової систем людини.
Препарат використовують в Італії, Швейцарії та інших європейських країнах для лікування хворих на COVID-19 поряд з іншими ліками, ефективність яких винайшли і доводять науковці.
АЗІЯ: «піонер» на полігоні експериментів
Китай, а одразу за ним Японія, з відомих причин фактично стали «піонерами» експериментів із застосуванням існуючих препаратів і науковими дослідженнями з пошуку вакцини проти COVID-19. Обидві країни стали справжнім полігоном для випробувань як старих, так нових методів боротьби з коронавірусом.
Зокрема, Китай розпочав клінічні випробування препарату, який, ймовірно, зможе подолати коронавірус, ще місяць тому. До розробки вакцини долучились фахівці військового біо-соціального забезпечення. Більш як 100 дорослих людей від 18 до 60 років вакцинували різними дозами препарату. Згодом їх ізолювали в Уханському медичному центрі для спостереження. Добровольці пройдуть медичну обсервацію у різний термін, залежно від отриманих доз. Очікується, що перші результати клінічних випробувань стануть відомі вже наприкінці квітня.
У свою чергу, японська компанія Takeda повідомила про те, що почала розробку поліклонального гіперімуноглобуліну (H-IG) для лікування COVID-19 на основі плазми крові пацієнтів, які одужали. Компанія володіє успішним досвідом розробки гіперімуноглобуліну під час пандемії грипу H1N1 у 2009 році, має власні виробничі потужності та готова до масового виготовлення ліків. У разі, якщо її препарат під умовною назвою TAK-888 успішно пройде випробування, обіцяє, що він стане доступним для терапії пацієнтів уже через 9-18 місяців.
Для стримування пандемії COVID-19 японські медики радять використовувати препарат проти грипу з назвою «Фавіпіравір». Він уже продемонстрував належну ефективність у лікуванні COVID-19. У ході клінічних випробувань побічних ефектів зафіксовано не було, крім того, що його заборонено вживати вагітним. Випробування проводилися на 200 пацієнтах у лікарнях Уханя і Шеньчженя. У пацієнтів, що приймали ліки, тест на коронавірус давав негативний результат у середньому через чотири дні, тоді як у контрольній групі – через 11. Препарат активно використовують в Японії та Китаї з лютого цього року. Ним зацікавилися багато країн.
Поряд із «Фавіпіравіром» у Китаї також використовують і швейцарський «Тоцілізумаб». Група вчених досліджувала дію препарату на 20 пацієнтах, які страждали кисневою недостатністю. Експеримент виявився успішним – 19 із них повністю одужали через два тижні після вживання ліків, один одужав пізніше. Зараз Китай прийняв використання цих ліків для боротьби з ускладненнями від коронавірусу. Втім, для самолікування пігулки категорично неприйнятні, оскільки вони ефективні лише під час спалаху запальних процесів у людському організмі, що підтверджується аналізами. В інших випадках пригнічення імунітету, навпаки – може спричинити смерть.
Згадані вище хлорохін і гидроксихлорохін також додані до списку експериментальних ліків від коронавірусу Національною комісією з питань охорони здоров'я КНР. Перший з них раніше активно використовувався для лікування малярії та амебної дизентерії. Втім, мікроорганізми почали розвивати до нього стійкість, а медики не хотіли призначати пацієнтам токсичний препарат. Але похідний від нього гідроксихлорохін виявився безпечнішим.
* * *
А тим часом епідемія коронавірусу не вщухає. В Європі та за Атлантикою вона ось-ось дістанеться піку, а в Азії починають готуватися до другої хвилі. Станом на 17 квітня у світі зафіксовано більш як 2,2 млн випадків інфікування COVID-19, з них майже 150 тис. людей померли, близько 540 тис. одужали. За кількістю померлих вісім країн випередили Китай – джерело виникнення коронавірусу. Це – США, Італія, Іспанія, Франція, Велика Британія, Іран, Бельгія та Нідерланди.
Роман Сущенко
