Повернення тисяч українців із Чехії: виклик чи шанс?
Чехія – країна, в якій працюють і дуже добре інтегровані десятки тисяч українців. За офіційними даними, станом на кінець 2019 року в Чеській Республіці проживало 151 960 громадян України, що склало 23,8% від загального числа іноземців у цій країні. Майже половина українців – 48,5% – перебували в Чехії з метою працевлаштування, 6,9% – займалися підприємницькою діяльністю. Серед іноземців, які на території республіки офіційно започаткували підприємницьку діяльність, українці є найчисельнішою групою – їх частка в загальній цифрі таких людей становила майже чверть.
Коронакриза боляче вдарила по людях і по бізнесу, які в ньому зайняті. При тому, що більшість залишилася в країні – або на роботі, або в очікуванні повернення до неї, – чимало співвітчизників повернулися додому.
«Запровадження в Чехії надзвичайної ситуації у зв’язку з пандемією, звичайно ж, позначилося на сфері зайнятості, причому найбільше ці заходи торкнулися саме тих сфер економіки, де традиційно працювало найбільше громадян України – машинобудівної галузі та сфери послуг», – констатує посол України в ЧР Євген Перебийніс.
При цьому лише близько 10% від загальної кількості українських громадян, що організовано повернулися додому в перші дні, складали туристи. Основною ж частиною евакуйованих були саме трудові мігранти.
«Причиною цього стали не лише паніка в перші дні запровадження карантину, а й усвідомлення значною кількістю громадян того, що найближчим часом розраховувати на таку ж позитивну динаміку на ринку праці за кордоном, очевидно, не варто», – пояснює Євген Перебийніс.
І насправді, у ситуації, що склалася, уряд уже заборонив наймати з-за кордону нових працівників. (А ще в жовтні минулого року той же уряд схвалив можливість видачі 1500 робочих віз для українців, які могли б працювати в сільському та лісовому господарстві, у харчовій галузі). Це означає, що після завершення надзвичайної ситуації ще деякий час українські робітники не зможуть офіційно працевлаштуватися в Чехії, оскільки триватиме процес оформлення дозвільних документів. Він, до речі, й до того не був позбавлений бюрократії. Процедура отримання легальної трудової візи для роботи в Чехії громадянами України є однією з найскладніших і найтриваліших у ЄС – попри те, що чеська економіка насправді гостро потребує українських робочих рук.
ХТОСЬ ВТРАЧАЄ, ХТОСЬ ЗНАХОДИТЬ
Складність процедури змушує багатьох потенційних працівників шукати обхідні шляхи. Зокрема, в’їжджати в країну за так званими «польськими» робочими візами. Формально вони перебувають у Шенгенській зоні легально, але чеське законодавство при цьому порушують. За даними поліції ЧР, кількість українців-нелегалів, у тому числі тих, у кого закінчилася віза, становила на початок року 1456 осіб – до речі, найбільше число серед інших іноземців.
Саме ця категорія людей в умовах епідемії коронавірусу опинилися у надзвичайно загрозливій ситуації, фактично в пастці, у багатьох не було навіть нормальної медичної страховки. Роботодавці можуть маніпулювати такими співробітниками, часом просто експлуатувати або викинути з гуртожитку, використовуючи їхню фактичну безправність.
Утім, левова частка наших людей працюють цілком легально. Це, за офіційними оцінками, 121 тисяча (Україна посідає перше місце в рейтингу третіх країн – постачальників робочої сили в ЧР). Комусь із них пощастило, комусь – навпаки.
Потерпають насамперед ті, хто зайнятий у сфері послуг, зокрема ресторанному бізнесі.
Водночас, затребуваними в Чеській Республіці навіть у час кризи залишаються працівники у сфері будівництва, охорони здоров’я, логістики, сільського господарства.
Як і в багатьох інших країнах ЄС, сільське господарство Чехії постраждало від карантинних обмежень найбільше. І саме через масовий виїзд сезонних працівників-українців. Посол Перебийніс демонструє місцеву пресу із заголовками: «Немає кому зібрати врожай шпинату. Всі українці поїхали додому», «Цього року сезону огірків не буде: немає українців, які їх посадять» та подібними.
Чи не найкраща ситуація склалася для лікарів, дефіцит яких (до 3000 фахівців) Чехія відчуває вже давно (свої поїхали до сусідньої Німеччини), а наразі потреба в медиках тим більше підвищена. Ще до кризи в лікарнях у регіонах траплялися випадки, коли українських лікарів, користуючись лазівкою в законі, брали на роботу без додаткових іспитів. Щоправда Лікарська палата боролася з такою практикою, адже за законом усі лікарі з третіх країн повинні проходити так звану апробацію. Утім, на початку квітня цього року перед загрозою коронавірусу нижня палата парламенту ЧР подала на затвердження сенату пропозицію, що лікарі-громадяни країн, що не входять в Європейський Союз, зможуть працевлаштуватися в чеські лікарні без здачі апробаційних тестів. Але не назавжди: вони можуть працювати за таких умов на час надзвичайної ситуації й три місяці після зняття режиму надзвичайного стану. А потім – все та ж апробація.
Отже, деякі підприємства та фірми сьогодні, після від’їзду значної кількості українських заробітчан, відчувають нестачу робочої сили, тоді як інші своїх звільняють. Як розповів Укрінформу вповноважений представник УСПП у Чехії Георгій Ніколаєв, тут усе залежіть від типу підприємства, на якому людина працює, від форми оформлення стосунків. Також відіграє свою роль і те, працює заробітчанин через посередника чи на підставі прямих контрактів. У випадку, коли український трудовий мігрант є безпосередньо працівником чеського підприємства, на нього поширюються всі правила конкретного підприємства, включаючи компенсації. В іншому випадку – нічого не гарантовано. Робітники, які наразі залишилися без роботи, звертаються до УСПП, до Посольства України за допомогою. Ті намагаються їм допомогти, як можуть, зокрема, знайти роботу на інших посадах.
ЗАХИСНА ПАРАСОЛЬКА
До самих чеських компаній вживає активних антикризових заходів уряд ЧР. Ситуація складна: за оцінками експертів, місцева економіка у поточному році може впасти на 5-6%, а рівень безробіття, який останніми роками був найнижчим у ЄС, – зрости з 2% до 3,3%, а у 2021 році – до 3,5%.
Було затверджено цільову програму підтримки зайнятості «Антивірус», розроблену для упередження масових звільнень робітників. Компенсації роботодавцям складають від 80 до 100% витрат на заробітну плату у періоди вимушеного скорочення або припинення виробництва внаслідок запроваджених карантинних чи надзвичайних заходів. При цьому працівники отримують від 60% до 80% заробітної плати – брутто (це назвали німецьким словом kurzarbeit – коротка робота), залежно від причин вимушеної відпустки. За попередніми даними Мінпраці Чехії, кризовий kurzarbeit обійдеться бюджету приблизно в 30 млрд крон (близько 1,1 млрд євро). Індивідуальні підприємці в Чехії отримають як компенсацію збитку, завданого їм під час пандемії коронавірусу, одноразову виплату 25 тисяч крон.
Крім того, ухвалені рішення щодо запровадження більш гнучких законодавчих умов на ринку праці, у тому числі щодо іноземних трудових мігрантів, яким дозволено змінювати місце роботи без дотримання мінімального 6-місячного терміну після працевлаштування.
У перші ж дні кризи Посольство звернулось до уповноважених органів влади Чехії та провідних об’єднань ділових кіл із проханням забезпечити дотримання прав громадян України.
«Ми отримали чіткі запевнення, що чеська влада не допустить дискримінації українських працівників та жорстко реагуватиме на можливі порушення у цій сфері з боку чеських роботодавців», – говорить Євген Перебийніс.
Таким чином, ті працівники з України, які перебувають у Чехії легально, з оформленими належним чином угодами з роботодавцями, користуються такими самими соціальними правами, як і громадяни Чехії.
Водночас, неодноразово до Посольства зверталися громадяни зі скаргами на посередницькі агентства з працевлаштування, які не лише самоусувалися від вирішення проблем працівників, пов’язаних зі звільненням, але й зловживали цією ситуацією, затримуючи виплату зарплати за кілька місяців, позбавляючи людей житла, уникаючи своїх обов’язків щодо пошуку альтернативної роботи в разі звільнень.
Посол наводить показовий приклад, коли чеський працедавець виплатив нашому громадянину, який змушений був виїхати додому через трагедію в родині, лише 20% зарплатні за півроку роботи та ще й виселив із гуртожитку. Ситуацію вдалося владнати лише завдяки втручанню Посольства. І цей випадок – непоодинокий.
Там, де це було можливим, Посольство максимально допомагало нашим громадянам, надаючи їм правову консультацію, в окремих випадках – вступаючи в переговори з недобросовісними працедавцями, сприяючи в пошуку житла та можливостей для повернення в Україну.
ЗВІЛЬНИТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ
Досить сумно виглядає ситуація в готельному бізнесі. Саме працівники сектору обслуговування, туристичних агентств, готелів та ресторанів все частіше звертаються на чеські трудові біржі з проханнями якимось чином їх працевлаштувати. Адже якщо промисловість частково все ж продовжувала працювати протягом карантину, то ці галузі були фактично поставлені на “стоп”. І якщо заклади харчування, згідно з планом уряду про покроковий вихід із карантину, можуть повернутися до бізнесу (хоча можливо й не в докризових обсягах) уже наприкінці травня, то готелі обіцяють відкрити лише 8 червня. Але ж, на відміну від ресторану, запустити процес там не можна за півдня. Гостей «на завтра» на знайдеш.
Готуючи весняно-літній сезон-2020, чеські туроператори спрямували як передоплату готелям і транспортним компаніям 3 мільярди крон (111,1 мільйона євро). Однак криза та карантин повністю зруйнували добре налагоджену систему. Як тепер виглядатиме ситуація з бронюваннями на період після 8 червня, абсолютно незрозуміло. Тим більше, що гостями в готелях та пансіонах є, в основному, іноземці, отже їхній приїзд залежатиме від таких факторів, як епідеміологічна ситуація в їхніх власних країнах і чи будуть зняті обмеження на перетин кордонів, чи відновиться зрештою регулярне транспортне сполучення. Не випадково ж голова Єврокомісії німкеня Урсула фон дер Ляєн наполегливо порадила співвітчизникам не планувати відпусток ні на липень, ні навіть на серпень. До того ж, можливо, багато хто вирішить, що гроші в умовах кризи все одно краще заощадити.
4-зірковий готель N у курортних Маріанських лазнях, до якого на лікування водами приїжджають упродовж усього року із сусідньої Німеччини, з Близького Сходу, але переважно з України, Казахстану та Росії, стоїть перед подвійним викликом: окрім того, що він, як і всі, зачинений на карантин, власник прийняв рішення продати бізнес, і важко сказати, хто в ці складні часи його може придбати. Майже місяць адміністрація намагається зробити все можливе, аби закрити питання з мінімальними втратами для всіх. У штаті готелю працювало кілька українців. Наразі поки що всі перебувають вдома та отримують 60% від середньої зарплати. Але попередження про звільнення їм уже надіслано, як вимагає закон, за два місяці. Також діє право на «відступні», на компенсацію за невикористані відпустки за 2019-й і 2020-й роки та інше. Кодекс праці діє попри форсмажор. Якщо роботодавець спробує «схитрувати» та просто позбавитися робітника, на нього чекають санкції, посередником у судовому спорі може виступити інспекція праці.
Якщо в готелю знайдеться новий господар, можливо, він найме старих робітників. А можливо, й ні. Людям доведеться або йти на біржу, або повертатися додому.
НА ПЛАВУ ТА З ПОГЛЯДОМ У МАЙБУТНЄ
Компанія TEMAC, a.s. – одна з багатьох, яка має українських працівників, і одна з небагатьох, на роботу якої криза впливає досить обмежено.
Про стан справ у ній розповів Укрінформу Олександр Сінчук – член правління TEMAC, a.s., підприємства у містечку Звержинек у Середньочеському краї з понад 100-річною історією, яке спеціалізується переважно на виробництві ущільнюючих матеріалів для промисловості та поставляє свою продукцію до 56-ти країн світу на всіх континентах.
Із близько 100 людей, які працюють на виробництві, 13 – українці. Усі українські співробітники працюють офіційно на підставі робочих договорів (2-річні робочі візи) і мають такі самі права, як чеські колеги: соціальне страхування, медичне страхування, відпустку, оплату харчування, які сплачує компанія. Тобто, якщо, приміром, українська співробітниця знаходиться у вимушеній відпустці по догляду за дитиною (у зв’язку із закриттям шкіл на період карантину), то вона отримує 60% своєї заробітної плати, як і чеська співробітниця, згідно з чеським законодавством.
Коронакризу на підприємстві відчувають, як і всі інші. Утім, вважає Сінчук, компанія змогла частково до неї підготуватися. Передбачаючи деякі зміни в світовій економіці й початок кризових явищ, ще торік фірма оптимізувала багато процесів і скоротила чималу частку витрат. «Це стало можливим, у тому числі, завдяки й нашим українським працівникам – завдяки тому, що вони швидко навчаються і часто виявляють ініціативу, зокрема, щодо оптимізації виробничих процесів. Гадаю, нам дуже пощастило з нашою командою, це головна цінність TEMAC», – підкреслює член правління. Все це, за його словами, дає змогу впевнено працювати і в сьогоднішні непрості часи.
Цій компанії пощастило – виробництво вона не зупинила. Звісно, компанія працює в особливому режимі – всі забезпечені засобами захисту, проводиться дезінфекція приміщень 3 рази на добу, адміністрація працює у режимі «домашнього офісу». Хоч як ситуація розвивалася б далі, керівництво компанії робитиме все можливе, аби зберегти найцінніше – команду, працівників.
«Тому зараз ми не плануємо проводити скорочення, розмірковуємо над посиленням тих напрямів, які мають більший потенціал у короткостроковій і середньостроковій перспективі», – ділиться планами Сінчук. Більше того, наразі документи ще двох українців перебувають на розгляді щодо отримання дворічних віз.
Жоден з українських працівників TEMAC не заявив про бажання звільнитися і повернутися додому. Але, звісно, всі чекають на завершення карантину та можливість їздити на батьківщину, до рідних.
Олександр Сінчук та інші роботодавці впевнені, що цю кризу буде подолано, та як ніколи зацікавлені в добрих, чесних і працьовитих робітниках.
ТРИМАТИ РУКУ НА ПУЛЬСІ
Варто зауважити, що після закриття кордонів із Чехією й Україною, а також Польщею і Словаччиною, свого роду кризовим центром для громадян України в Чеській Республіці стало саме наше Посольство.
«Багато з них чи не вперше звернули свої погляди на Посольство як на джерело достовірної інформації й допомоги. Щодня ми отримували тисячі звернень – на п’ять цілодобових телефонних ліній, на кілька поштових адрес, у мессенджері й навіть у коментарях до повідомлень у Facebook. Кількість підписників сторінки Посольства в соцмережі за ці кілька тижнів подвоїлась», – розповідає очільник установи.
Люди зверталися як із конкретних питань, так і просто потребували, щоб їх по-людськи заспокоїли, дали житейську пораду. Наразі звернень, звісно ж, не так багато, але останні пару тижнів дипломати все одно стабільно отримують і опрацьовують близько сотні запитів щодня. Здебільшого, це запити від українців, які не хочуть зараз повертатися в Україну, розуміючи всю складність і небезпечність цього процесу. Їх, головним чином, хвилюють питання, як продовжити дозволи на роботу або легальне перебування, термін дії яких сплив під час карантину.
Також до диппредставництва звертаються по допомогу при вирішенні питань із роботодавцями чи агенціями з працевлаштування. Найчастіше йдеться про звільнення, небажання продовжувати трудові договори чи примусове відправлення робітників у відпустку за власний рахунок, розповідає Євген Перебийніс. Часто запитують і про перетин угорсько-українського кордону (тразит через Австрію та Угорщину – наразі єдиний спосіб повернутися в Україну з Чехії). Майже всіх респондентів цікавить питання, чи не зіткнуться вони з депортацією, якщо перевищили термін перебування за візою чи безвізом. Для підтримки зв'язку з українцями, що залишилися в Чехії, Посольство створило групу в Facebook «Захист українців у Чехії», де міститься багато корисної інформації щодо всіх цих питань, яка постійно оновлюється. Наразі на неї підписалися 2135 осіб. Тим, хто залишає свої контакти для зворотного зв'язку, розсилаються електронні листи з актуалізованою інформацією.
До речі, з початком квітня, все частіше почали надходити запитання про те, як можна повернутися назад до Чехії.
Уряд Чеської Республіки вже оголосив попередній покроковий план виходу з карантину, розрахований поки що до 8 червня. Це дає підстави сподіватися, що поступово бізнес повернеться до «нормальності». Ось тільки карантин пом’якшується всередині країни, що аж ніяк не означає, що будуть зняті обмеження на в’їзд іноземців. Утім, є надія, що колись згодом українські робітники зможуть усе ж повернутися в Чехію, адже їй без наших помічників буде дуже важко.
Надзвичайний і Повноважний посол України в ЧР Євген Перебийніс, з яким ми розмірковували над ситуацією, вбачає в ній не лише привід сумувати, а й певний шанс. Шанс для Батьківщини.
«В України наразі є можливість переламати багаторічну негативну тенденцію вивезення українських трудових ресурсів і спробувати залучити цих людей, які повернулися й які ще, очевидно, повертатимуться, які мають енергію і неоціненний досвід роботи в умовах ЄС, до розбудови Української держави. Можливо, в цій кризі ми повинні побачити шанс. Треба тільки правильно ним скористатися», – каже дипломат.
Отже, тепер справа за державою. Нашою.
Ольга Танасійчук
Фото: CTK Photo, UKR Embassy in CZE, Укрінформ, Facebook
